- Зуби чистити не буду! І не хочу!
Щітку ту тримати пальчики болять!
Сон змага, заплющуються очі,
Геть підкошуються ніжки – не стоять! –
Приндиться щовечора дівча маленьке,
Водить щіткою абияк по зубах.
- Матиму й без чищення біленькі
Зуби! – з плямами від пасти на губах
Перед люстром стане, рота роззявляє,
Правим, лівим боком… Справжнє мавпеня!
- Зубки почорніють, - умовляє
Мати, - З'являться дірки… А дай-но, я
Гризунів-помічників твоїх почищу! -
Дівчинка пручається, пищить, кричить!..
Леле! Гучність нароста, все вище
Тон!.. Скло в шибці ніби дзеленчить!?
У дівчати якось розболівся зубчик.
- Мамонько! Як сіпає!.. - з очей ручай
Сліз, - Не буду з м'ясом їсти супчик! -
Рюмсає, - І навіть пити чай!
- Підемо до лікаря, дитинко люба, -
Мама доню пестить по щоці.
- Білі та міцні, здорові зуби
Знову матимеш. І гризтимеш хлібці,
М'ясо, сир та яблука...
- В твоєму зубі
Дірочка була, - промовивши отак, -
Підморгнула лікарка і губи
Посміхнулись ледве, - зізнавайся, як
Часто й ЧИМ ти зуби вичищала,
Що діру протерла ти в одному з них?
Впевнена, від болю аж вищали
Всі мікроби й зникли. Добре – зуб не зник!
Запашіли щоки у дівчати -
Ніяково їй. Спустила долі очі,
Шепотить – Навчуся вичищати
Я ретельно зуби, й не скажу"Не хочу"…
30.06.2011
© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11110250094
