хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «україна»

Ваше місто найкраще?

Чому? Не кажіть: тільки тому, що у ньому живу "Я". Цього буде замало. Напишіть так, щоб усім нам захотілося приїхати до Вашого міста і переконатися у його красі і неповторності. 

Я вернувся!

Дякую пані NATALI_YA! Її останнє повідомлення нагадало цей вже не новий вірш, який дуже мені подобається, незважаючи на його декілька песимістичні нотки.

Я ВЕРНУВСЯ!

Чимало віскі-бренді я кірнув
В краю, де клаби, паби і таверни.
Читачу мій! До тебе я вернув,
Хоча мене уже від цього й верне…
Ось через це ночами я й не сплю,
У віршах прагну пристрасть передати.
Проте я ювілеїв не люблю,
Мене цікавлять напівкруглі дати:
П'ятнадцять літ, як скинули ярмо –
Пора б зробити висновки належні.
П’ятнадцять літ пустелею йдемо.
П'ятнадцять літ ми незалежні лежні.
Мінялись тричі в нас поводирі,
Мета ж лишалась – світла і туманна.
Хоч похмурніло небо на зорі,
І все дорожчала небесна манна.
Завжди знайдеться добрий чоловік,
Який зі святом щиро поздоровить,
Забувши, що він сам на новий рік
Для страху перекрив нам маннопровід.
Та віри дух у душах не заник
В ті ідеали вивірені, давні –
Хіба ж, скажіть, ми з вами не за них
Грязюку й сніг місили на Майдані?
Здавалося, ще місяць, два, ну п’ять –
І мрії наші у реальність втіляться:
Багаті бідних врешті захистять
А сильні зі слабкішими поділяться.
Аж тут пришла єднатися пора, –
(Чи брат зі сходу потрусив калиткою?) –
І синьо-білі береги Дніпра
Зшивати помаранчевою ниткою.
А ще біда нізвідки надійшла,
І скасували святкування буйні,
Бо то ж була спокуса чимала
Льодяників поїсти на трибуні.
Проте, за це журитися дарма –
Вони зійшлись в тіснім, приватнім крузі,
(В який нам з вами доступу нема) –
Нелюбі вороги і любі друзі.
З дерев їм не щебечуть солов’ї,
Лиш охоронці й камери слідкують.
Вони там всі знайомі, всі свої,
І добре знають, що вони святкують!
І зроблять все, щоб довго не померк
І не розтанув поміж хмар, вмираючи –
Святковий біло-синій феєрверк,
Лиш де-не-де іскринки помаранчеві.
Отак потрохи й сходить нанівець
Те, що пребути в вічності повинне.
Вже не один в лінгвістиці знавець
Річницю називає «роковини».

Олександр ІРВАНЕЦЬ

FAD

FAD

Щоб зрозуміти нас

Мій перший власний вірш!! Тому не судіть строго!!

Щоб зрозуміти нас,
Потрібно знати нашу мову,
Мову нашого краю
Гарного та невмирущого.

Де верби та вишні квітучі,
Де поети та піснярі співучі,
Прославляють наш рідний край
Єдиний і великий.

Щоб зрозуміти нас,
Вам потрібно прожити
з нами, невеселий час,
такий гіркий і тягучий.

Ми живем в світі великім,
Де наш край такий малий.
Що на іншому краю світу
Ніхто, не знає нас!

Нашої землі величної,
Нас самих, хто ми так?
Наш народ великий, нездоланний,
Який живе вже понад тисячу літ.

Щоб побачити нас,
З небес потрібно гдянути на нас
Таких бідних і величних -
Синів України!

FAD

FAD

Шанс стати кращими!!

З появою нового президента на Україну звалились стільки змін!! Одне з них це вступ України в НАТО. Що воно нам дасть? Можливо це краще для нас, бо Україну почнуть поважати в світі, як члена НАТО, а не як країну бившого Радянського союзу!! Але ж з іншого боку після вступу в НАТО ми можем втратити відносини з нашим сусідом - Росією!! Яка проти нашого вступу в НАТО!! Та чи їм вирішувати?? Це ми вибираємо наш шлях куди вступати! Тому це залишається питанням і нацей час - чи стане нам краще після вступу до НАТО?
Інша зміна, яка різко звалилась нам на голову - це проведення грандіозної події Євро2012 в Україні та Польщі. Це для нас шанс стати кращими? Чи ні? Вже пройшов майже рік після того, як ми дізналися, що це право дісталося Україні та Польщі. А що було зроблено? Майже нічого?
 Я небуду говорити, що Україна з цим не впорається!! Просто скільки Україна була сама і нікуди не вмішувалась!! І тут відразу таке!!
 Моя позиція залишається одной - Я вірю, що вступ в НАТО і проведення Євро2012 в Укарїні та Польщі - це наш шанс стати кращим!! А яка позиція у вас?

58%, 42 голоси

7%, 5 голосів

10%, 7 голосів

21%, 15 голосів

5%, 4 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українська національна гордість

Коли настане той час, коли кожен зможе з гордістю сказати: "Я - Українець"?
Коли нам не буде соромно за нашу владу і що для цього можна зробити?



Чому шахрайство Ощадбанку не карається правоохоронцями?

У своїй попередній замітці про те, що Ощадбанк України видає компенсації вкладникам у неповному обсязі не залишилася поза увагою громадськості. Юлія Тимошенко сказала, що виправить ситуацію, яка склалася. Але ні вона, ні правоохоронні органи не говорять про те, що винні будуть притягуватися до кримінальної відповідальності. Адже працівники Ощадбанку займалися відкритим шахрайством, не додаючи на кожній 1000 гривень по 70 гривень?

Як Ви гадаєте, чи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності працівники Ощадбанку? Чи може леді Ю. про все це знала і покривала загальнодержавну аферу?

Скільки заробляють наші міністри

Середня зарплата по Україні становитькладає 1500 гривень. Середня зарплата міністра в 10 разів більша. Про це повідомляє "Дело".  На відміну від середньостатистичного громадянина, більшість міністрів давно не турбують квартирне питання, наявність машини і заощаджень.

Наприклад, міністр з питань праці і соціальної політики Людмила Денисова могла б взагалі не одержувати зарплату. У 2006 році її дохід становив понад 10 мільйонів гривень. Її сім`я володіє землею, квартирою, четвертою частиною будинку, а також нежитловими приміщеннями. У сімейному гаражі стоять Audi A6, Rover Mini Cooper і Volkswagen. Але, не зважаючи на це, Денисова одержує, мабуть, найвищу зарплату серед міністрів. Її місячний заробіток, за словами начальника управління бухгалтерського обліку і звітності Мінпраці Тетяни Стукалюк, становить 18,6 тисячі гривень.

Не відстає від Денисової і шефа всіх міліціонерів Юрій Луценко. «Зарплата Юрія Луценка становить 18 599 гривень», — розповіли у прес-службі МВС.

Але, на відміну від міністра праці, у глави МВС доходи за минулі роки значно скромніші. У 2006 році Луценко навіть одержав матеріальну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Загальний дохід його сім`ї в 2006 році становив 750 тисяч гривень. Половина цієї суми — заробіток його дружини-бізнеследі.

Услід за Луценком за рівнем заробітної плати йде глава Мінтрансу Йосип Вінський. «18 300 гривень одержав я за лютий. 18 307, якщо бути точним», — признався чиновник. У 2006 році він заробив 250 тисяч гривень.

Трохи більше 18 тисяч гривень становить щомісячний дохід міністра промислової політики Володимира Новицького. «Я розумію, що громадськість хоче знати. Передзвоніть мені, і я вам скажу точно», — пообіцяв він. Міністр стримав слово і через кілька днів повідомив, що його заробіток -18 085 гривень. У декларації про доходи за 2006 рік, крім зарплати, Новицький вказав дохід від підприємницької діяльності в сумі 164 тисячі гривень. Крім того, міністр активно займався викладацькою діяльністю, що дозволило йому додатково заробити 9 тисяч гривень. Новицький забезпечений і житлом, і землею, і автомобілем BMW 525.

Міністр оборони Юрій Єхануров, за словами його помічника Валентина Мондрієвського, в місяць заробляє 15 663 гривні. Половина його зарплати — це доплата за особливий характер роботи і інтенсивність праці. 40% від окладу Єханурову доплачують за доступ додержавної таємниці. Крім того, міністр оборони — професор економіки, іноді він балує студентів Університету Шевченка своїми лекціями.

Близько 15 тисяч в місяць одержує міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда. «Мій оклад 6120 гривень. Решта частини зарплати — доплати. Це приблизно в 2,5 раза більше, ніж оклад. Чистими виходить близько 15 тисяч гривень», — розповів міністр. Куйбіду можна віднести до «найбідніших» міністрів. У нього, згідно декларації про доходи за 2006 рік, немає ні землі, ні нерухомості, ні авто. Живе міністр виключно на зарплату.

Нелегко далася інформація про доходи міністра економіки Богдана Данилишина. Прес-служба його відомства мовчала місяць. А сам міністр, якого «Дело» застала зненацька, не зміг сходу назвати свою зарплату. Довелося супроводжувати високопоставленого чиновника в бухгалтерію. По дорозі Данилишин зупиняв своїх підлеглих і питав: «Ось ти скільки одержуєш зарплату? 14 тисяч! Це мій заступник (перший заступник міністра Анатолій Максюта. — «Дело») А ти скільки?».

У бухгалтерії Мінекономіки відрапортували: «Міністрові за лютий було нараховано 18 600 гривень, але з цієї суми відняли податки». Тобто на руки Данилишин одержав близько 15 200 гривень.

Не хотів називати свою зарплату і міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук. Але після того, як кореспондент «Дела» повідомив, що свої зарплати розкрили багато його колег, він все ж таки зважився. «Точно сказати не можу, десь близько 16-18 тисяч гривень», — сказав він.

Глава Мінюсту Микола Оніщук на запитання про зарплату вирішив відповісти порівнянням: «Я скажу так: моя зарплата не перевищує зарплату народного депутата (близько 15 тисяч гривень. — «Дело»)». Будучи народним обранцем, Оніщук заробив у 2006 році 263 тисячі гривень.

Міністр палива і енергетики Юрій Продан заробляє 14 601 гривню в місяць. Таку цифру назвали в прес-службі цього відомства.

Ще меншу зарплату, ніж Продан, одержує міністр у справах сім`ї, молоді і спорту Юрій Павленко. За словами його першого заступника Іллі Шевляка, Павленко заробляє 14 443 гривні. Приблизно такі ж доходи він одержував і в 2006 році, коли займав цей же пост.

На такому ж рівні заробіток міністра житлово-комунального господарства Олексія Кучеренка. «У місяць у мене 14 200 гривень, половина з яких — доплата за інтенсивність праці. Я щодня працюю з 9 ранку до 9 вечора», — не забув уточнити чиновник. До цього Кучеренко жив тільки на депутатську зарплату. Принаймні, так написано в його декларації про доходи.

А міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра і зовсім заробляє смішну за міністерськими мірками зарплату — всього 13 423 гривні. Хоча Шандра за минулі роки зумів накопичити непогані заощадження. У 2006 році він вніс до своєї декларації 1,13 мільйона гривень, з яких зарплата, — тільки 150 тисяч, інше — дивіденди.

Найменшу зарплату одержує міністр охорони здоров`я Василь Князевич. «Я одержую оклад міністра, 6 тисяч гривень. Від всіх надбавок я відмовився, поки рядовим співробітникам міністерства не буде підвищена зарплата», — пояснив він. У 2006 році Князевич, який фактично працював особистим лікарем президента Ющенка, вніс до декларації всього 103 тисячі гривень.

Ніяку не погоджувалися повідомляти про свої доходи міністр освіти Іван Вакарчук, міністр культури Василь Вовкун, міністр фінансів Віктор Пинзеник, міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець і глава українського МЗС Володимир Огризко. Професор Іван Вакарчук, що очолює Міносвіти, говорить, що взагалі не цікавиться своєю зарплатою. Не захотів говорити про свої заробітки в Кабміні і міністр культури і туризму Василь Вовкун. «Я не зобов`язаний давати відповідь на це запитання. Воно некоректне. Вийде «Урядовий кур’єр» — і ви все побачите», — відрізав він. Співробітниця прес-служби Мінфіну Катерина Устименко хоч пообіцяла: «Запит переданий, знаходиться в роботі; як тільки нам дадуть відповідь, ми відразу вам її повідомимо». А ось співробітники МЗС виявилися категоричнішими. «Міністр здає свої дані в Податкову. Там і дізнавайтеся», — порадив керівник прес-служби міністерства Василь Кирилич. У Мінвуглепромі кореспондентові «Дела» прямо сказали, що глава відомства навідріз відмовився говорити про свою зарплату. Але, як виявилось, у Полтавця зі всіх міністрів найбільший трудовий стаж. І доплата за це може вивести міністра на перше місце за рівнем доходів серед колег. Мабуть, тому він не захотів афішувати свою зарплату.

Джерело: http://unian.net/ukr/news/news-242899.html

З команди Тимошенко втекла «перша ластівка»

Уряд Тимошенко не виконує своїх передвиборних обіцянок, що стосуються соціального захисту громадян, а займається виключно політикою. Про це на прес-конференції заявила екс-заступник міністра фінансів Людмила Ходос, повідомляє Обозреватель.

Вона повідомила, що пішла з посади добровільно, пропрацювавши в Кабміні рівно три місяці. Причину своєї відставки вона пояснює тим, що передвиборна риторика владних сил щодо соціального захисту населення різко змінилася після приходу до влади.

До виборів, каже вона, лунали заклики відстоювати в суді соціальні виплати. Але протягом 2005-07 років судовими органами України було винесено 33 тисячі рішень на суму більше 100 мільйонів гривень на користь громадян з приводу позовів про вилучення соціальних виплат. Проте рішення були виконані на суму лише 9 млн. грн

«Три місяці довели, що уряд не займається економікою і не цікавиться питаннями, які декларувалися в передвиборній гонці, а займаються політикою», - підкреслила Ходос.

В той же час Ліга наводить дещо іншу аргументацію Людмили Ходос: заступник Пінзеника пішла з посади, оскільки не побачила зацікавленості Міністерства в участі у резонансних судових процесах, які могли вплинути на доходи і витрати держбюджету. За її словами, уряду нецікаво вигравати будь-які справи в судах і показувати результат.

Реагуючи на прохання кореспондента Ліги навести конкретні факти, Л.Ходос сказала: "Конкретні справи, може, будуть не дуже цікаві публіці. За великим рахунком, це специфічні терміни і специфічні справи".

В той же час, вона згадала про справу, пов`язану з контрабандою харчових продуктів у Львівській області. "Це не справа якоїсь особи, це справа, за великим рахунком, прецеденту... Зацікавленості в цьому я не побачила, даруйте, навіть в очах Міністра. Можливо, неправильно подала - таке теж буває. Треба було якось по-іншому до цього питання підійти, але мені здавалося, що це і так зрозуміло", - сказала вона.

Джерело: http://www.unian.net/ukr/news/news-242738.html

Об’єднати Україну зможе тільки наша солідарність!

Зараз ряд політичних сил, як в Україні так і за її межами, зацікавлені у розколі нашої держави.

Економіка, інформаційний простір, мова, релігія, культура, історія – це невеликий перелік, яким намагаються користуватися антиукраїнські сили, практично, щодня.

З органів влади поступово витісняються патріотично налаштовані політики. Влада оновлюється за принципом: гроші, або родинні зв’язки. Засоби масової інформації міцно «обробляють» молодь русифікацією. Україна перетворюється на космополітичну державу.

Крім того, олігархи на стільки тримають у руках економіку, що молодим людям, практично, не можливо без стартового капіталу розпочати власну справу. Розчарована частина молоді працює за копійки на панів. А ті жирують.

Гине українське село. Відсутність сучасного житла та роботи з гідною заробітною платнею змушує селян емігрувати у міста, або за рубіж.

Така гірка картина навіює на те, що в Україні неминуча чергова революція. Цього разу соціальна. Звісно, вона може підірвати і так слабкий суверенітет нашої держави. Але коли вона наступить, то в той момент про це ніхто не буде думати. Цим, звісно, захочуть скористатися зовнішні вороги України, щоб пошматувати нашу державу на дві, а то і три, частини.

Цього не можна допустити! Всі, хто живе в цій країні, має об’єднатися заради власного дому – України. Будувати нову Україну мають нові, незаангажовані, молоді і енергійні люди. Настав час об’єднуватися заради майбутнього!

Найважча місія – наша

На сайті www.i.ua ми взялися знайти і об’єднати тих, хто був тут поодинці. Вони мали надію, що знайдуть своїх однодумців, або однодумці знайдуть їх. Вони мріяли об’єднатися заради ідеї – почати щось робити для СВОЄЇ КРАЇНИ. І от – сталося!

Ми прийшли на www.i.ua і відразу почали тут шукати патріотично налаштованих людей. І виявилося, що вони тут є. Ми почали писати блоги, в яких закликали інших блогерів ДО ЄДНАННЯ. І от ми бачимо результат – наші однодумці почали масово об’єднуватися в співтоваристві «Ми любимо тебе, Україно!».

Сьогодні наше співтовариство робить перші кроки. Думаю, що вже найближчим часом ми зможемо не тільки обговорювати найважливіші проблеми сьогодення та події, які відбуваються в НАШІЙ КРАЇНІ, але й масово почнемо долучатися до процесів державотворення.

Сподіваюся, що за місяць-два ми створимо мережу, яка буде представлена всіма областями України. Тож, шановні блогери на www.i.ua, долучайтеся самі та залучайте своїх друзів до нашої команди. Думаю, що разом ми створимо команду, яка буде відомою далеко за межами цього сайту.

З повагою та найкращими побажаннями, Тарас Токар.