хочу сюди!
 

Елена

51 рік, овен, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Замітки з міткою «стратегія»

«Русскій мір» як технологія.

Петро Охотін.  

Передусім ми маємо справу із гнучкою та продуманою технологією поширення впливу окремої групи, яка ідентифікує свій інтерес і бачення світу із національним інтересом Росії (географічне охоплення цього поняття у носіїв ідеї «руского міра» значно ширше територіальних меж Російської Федерації).

Для початку спробуємо з’ясувати, що вкладали у концепцію «русского міра» його ідеологи. Ольга Батанова визначає «Русскій мір» як глобальний культурно-цивілізаційний феномен, що складається з Росії як материнської ( ??? ) держави та російського зарубіжжя, що об'єднує людей, які незалежно від національності відчувають себе росіянами, є носіями російської культури і російської мови, духовно пов'язані з Росією і небайдужі до її справ і долі». Саме слово «мір» у цьому контексті означає не суто «світ», а й «світське життя», «простір» тощо.

Патріарх Кирил у вітанні до Дня православного козацтва окреслив географію цієї концепції, назвавши спадкоємцями Святої Русі Росію, Україну, Білорусь, Молдову( ??? ) та Казахстан( ?????). У програмовій статті А.Ставицького «Украина и Русский мир» є такі рядки: «Русскій мір не проти України, але за ту Україну, яка цивілізована, поліетнічна і полікультурна(??? )... звідси зрозуміло, що «галицький» варіант логіки російсько-української взаємодії як протистояння за принципом «все, що добре для росіян, – погано для України і навпаки для русского міра абсолютно чуже...»

У статті політконсультанта Петра Щедровицького чітко звучить й інтерес «русского міра» – всіляко підвищити продуктивність російського капіталу ( як основи відтворення багатства; залучення зовнішнього неросійського) капіталу, створення спільного капіталу, розглядаючи і оцінюючи все це як один з факторів структурного упорядкування російського капіталу). Як бачимо, такий ідеологічний аспект логічно обґрунтовує купівлю акцій енергетичних компаній Прибалтики Газпромом, будівництво АЕС на території Білорусі та інших практичних дій, спрямованих на створення потужної бази для «русского міра».

«Русскій мір» – справа не лише посадовців у Москві. Для методів своєї роботи на територіях інших країн творці «руского міра» взяли усе найкраще з досвіду взаємодії між батьківщиною та діаспорою, функціонування транснаціональних корпорацій (Газпром, Сбербанк і Роснефть постійно фігурують у світових фінансових рейтингах), практики оксамитових революцій через неурядові організації і банального підкупу впливових людей (наприклад, Герхард Шредер як один із основних лобістів «Північного потоку»).

Офіційно просуванням «русского міра» займаються: Урядова комісія зі справ співвітчизників за кордоном, Міжнародна асоціація викладачів російської мови і літератури, Федеральне агентство зі справ, Фонд «Русскій мір», РПЦ (зокрема, Відділ церковних зовнішніх зв’язків.

Перейдемо до аналізу діяльності Фонду «Русскій мір» як найбільш видимого інструменту підтримки проросійських організацій. Офіційно метою його діяльності є поширення російської культури та підтримка гуманітарних наук. Головою правління є призначений Путіним Вячеслав Ніконов, а до членів правління та опікунської ради, крім викладачів і науковців, входять представники РПЦ, Адміністрації Президента, Генерального секретаріату МЗС, генеральні директори медіахолдингів ВГТРК та ИТАР-ТАСС. Цей фонд є передусім фінансовим інструментом, за допомогою якою можна підтримувати потрібні проекти цілком легально.

Те, що сам Фонд був заснований 2007 року дає підстави припустити, що в його основі лежить концепція фінансування оксамитових революцій через недержавні фонди. Основним, але не єдиним, партнером фонду в Україні є Всеукраїнська координаційна рада організацій російських співвітчизників, до якої входить понад 140 неурядових організацій, що займаються відстоюванням російської культури.

Масштаби фінансування цієї структури дають змогу утримувати таку кількість: лише бюджетом РФ у 2009-му на фонд було виділено 500 млн руб. (близько 100 млн грн), а враховуючи участь у фонді таких структур, як «Российские железные дороги», РПЦ, медіахолдингів тощо, ця сума значно більша. Відповідною є географія діяльності фонду: за 2007–2010 рік було втілено 710 проектів, з них у Європі – 254, СНД – 154, Південній та Північній Америках – 35, на Близькому Сході – 20, в Азії – 20, в Австралії – 6, та один у Африці.

РПЦ, зокрема її представництво в Україні, є потужним організаційним ядром, яке оперує як людськими, так і фінансовими ресурсами, має вихід на політиків і бізнесменів республіканського та регіонального масштабу. Станом на сьогодні УПЦ МП налічує 11 790 громад (без урахування тюремних і лікарняних), 179 монастирів, де перебуває близько 4700 ченців і черниць, 13 місій, 34 братства, 20 духовних навчальних закладів, де щороку навчається понад 4000 учнів, кількість священнослужителів офіційно становить близько 9518, а також виходить друком 108 періодичних видань. Враховуючи кількість інших російських громадських організацій, ми бачимо широкий розмах, який підкріплений не лише спекуляціями на історичну тематику.

На прикладі нафтопереробної галузі чітко проглядається вхід російського бізнесу в Україну на цілком легальних підставах. Таким чином, Кременчуцький НПЗ потужністю 18,6 млн тонн нафти на рік був викуплений фірмою «Татнефть» ще 1994 року; Лисичанський (16 млн тонн/рік) 2000-го перейшов у власність російської ТНК; Одеський НПЗ (3,6 млн тонн/рік) був викуплений 1999-го Лукойлом, а Херсонський (8,7 млн тонн/рік) у 2000 році – НК «Альянс». На цьому прикладі видно, як цілком сучасна практика розвитку корпорації допомагає реалізації національних інтересів.

У темах, присвячених роботі із російською діаспорою, вживається поняття «логістика Русского міра». Її функціонування забезпечується через мережу урядових, громадських і благодійних структур. На державному рівні є юридичне визначення категорії «співвітчизник за кордоном», що закріплена в Федеральному законі від 24.05.1999 року № 99-ФЗ «Про державну політику Російської Федерації стосовно співвітчизників за кордоном».

У 2007–2008 роках за підтримки Урядової комісії зі справ співвітчизників за кордоном проводилися дослідження та вийшли у світ збірки матеріалів про історію та сучасність російської діаспори в Казахстані, Узбекистані, Туреччині, Словаччині, Данії, Німеччині, балтійських і скандинавських країнах, проводяться регулярні моніторинги політичної активності діаспор ЄС, США та СНД. Окрім вивчення ситуації, що склалася, ведеться робота із видання часописів і підтримка їх коштом держбюджету та приватних спонсорів, можливості дистанційного вивчення мови та спілкування через інтернет-портали, юридичної підтримки, створення російських центрів у більшості країн світу (програма «Кабінети русского міра», метою якої є організація в кожній країні місць, де можна отримати матеріали про Росію, а отже – сконтактувати з уповноваженим представником).

За такими «невинними» та «культурологічними» діями чітко простежується структурована робота щодо зв’язків із діаспорою, її підтримки та подальшої роботи, що спрямована на контакти із політичними та бізнесовими колами країн і збільшення впливу окремих представників діаспори. Наприклад, колишній працівник відділу зовнішньої розвідки КДБ Алєксандр Лєбєдєв, донедавна депутат Держдуми, наразі є власником британських  часописів Independentі EveningStandart.

«Русскій мір» – це технологічна концепція, що відповідає вимогам часу та яка об’єднала російських державних і культурних діячів та комерційні структури; досвід розбудови транснаціонального бізнесу та встановлення геополітичної гегемонії любителів «метафізичних» і релігійних пошуків і адептів чітких, аналітично виважених бізнесових рішень. «Русскій мір» використовує всі доступні методи, діючи не лише на рівні держав, а й на рівні медіа, освіти, громадянської роботи та підприємництва. Відповідь «русскому міру» полягає не в марних спробах перекричати політичних клоунів, а в адекватній реакції у всіх вимірах суспільного життя.

Приблизна схема реалізації ідеї «Русского міра»:

Відмінна стратегія!

Відтепер ніколи не погоджусь з твердженням, що наша влада не вміє керувати країною. Навпаки, це нашім можновладцям вдається дуже й дуже добре. На відміну від інших країн, де народ досі має іллюзію права голоса, демократії, свободи, у нас це вже давно в минулому, ми зробили величезний крок вперед в часті керування народом.

З телевізорів, радіо, газет та журналів вже давно нічого не питають, не попереджають і не просять поради, а просто наказують - кому як поводитись, що і коли робити, до чого прагнути, що цінувати та бажати мати, кого боятись, перед ким схилятись, як низько нагинатись та скільки разів казати загіпнотизованим голосом "КУ".

Дійсно, якщо людям давати вибір - вони починають ним користуватись, вередувати, порівнювати та прагнути до чогось кращого. А коли вибору не надається (приховується або забороняється), тоді все стає дуже просто. Ніхто навіть не ображається, бо нема вибору - нема з чим порівняти, нема можливості чимось бути незадоволеним.

На цих виборах, влада продемонструвала всю міць своїх заляканих, а тому дуже слухняних адміністративних ресурсів, величезний потенціал дії підкуплених та зацензурованих засобів масової інформації, найвищу мудрість у використанні пригнічуючого, збайдужуючого психологічного тиску тощо... 

Результат - вражаючий! Тотальна перемога над всіма демократичними та загальнолюдськими принципами. І головне - що ці засади вже твердо та впевнено вжились в менталітет, звички, поведінку та засоби мислення людей. Кращого результату важко навіть уявити. Такі досягнення заслуговують на оцінку "ВІДМІННО З ПЛЮСОМ"!

------------

P.S. Можливо, в моїй статті є трішки сарказму, жалю та образи, але розумні люди знають, що оцінка ("добре/погане", "подобається/не подобається" та інші) на всі 100% є лише особистим проявом емоційної слабкості та залежності. Тому насправді прошу розглядати цю статтю з нейтральної позиції, не приміряючи її до себе. Впевнений, хтось зможе зрадіти вправності наших державних керівників, хтось буде пишатись народними обранцями, а хтось буде просто радіти за країну, яка завжди може здивувати чимось новеньким, набагато цікавішим, ніж у всіх інших (-:

Дякую всім за увагу.
Щиро ваш, екс-кандидат, Калакуцький Микола
Рейтинг блогов 

R_

R_

Михайло Притула «НАЦІОНАЛЬНА СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ»

Одним з фундаментальних принципів існування та розвитку всього живого є боротьба. Боротьба за територію та ресурси. В людську істоту закладено гін до боротьби. Навіть якщо людину позбавлять права боротись — вона все ж таки буде боротись за право боротись. Завоювавши таке право — буде боротись далі. За територію та ресурси. Дайте людині все що вона бажає — і боротьба не припиниться. Бо нема меж цьому природному гонові людської істоти. Бо навіть як що всього вдосталь - людина буде боротись. З ожирінням чи за власну душу. За Свободу. За урожай! За дітей! За гроші! Як нема за що боротись людина гине і починає боротись з сусідами, дружиною, друзями.. За що маємо боротись разом, шановні співвітчизники? За що буде боротись Україна? Яку стратегічну мету маємо собі поставити та боротись за неї? Бо без боротьби нема життя. Маємо усвідомлювати, що ми живемо у світі, у якому ні на мить не зупиняється боротьба за територію та ресурси. У тому числі і за територію України, за наші з Вами ресурси та можливості. Подивись на світ навколо: Чи є хоч одна країна, краща за Україну? [ ЗМІСТ ]

narodnapravda.com.ua/politics/47e42abf2b19c rozum.info/publ/10-1-0-41


СЦІБОРСЬКИЙ - НАЦІОКРАТІЯ - ІМПЕРІАЛІЗМ :
http://blog.i.ua/user/668088/1362153/

eRepublik – Online Strategy Game!

Недавно увлекся игрой ”eRepublik”. И таки играю до сих

   Недавно увлекся игрой ”eRepublik”. И таки играю до сих пор. Даже решил написать в блоге.

   Долго Я искал международную онлайн бесклиентскую игру. И этой игрой стала ”eRepublik”. Можно долго расписывать те или иные игры. Говорить и спорить о недостатках, глюках… Я сейчас скажу почему ”eRepublik”:

1.       Онлайн.

2.       Не нужен клиент для самого процесса.

3.       Очень широкий перечень стран-участников-играков.

4.       Расширенные возможности по ведению дел и новые знакомые.

5.       Переход от виртуального дела в реальное.

6.       Алгоритм игры не требует много времени на сам процесс.

7.       Очень быстрая регистрация.

8.       Реальная карта МИРА со всеми спецификами и самой географии и менталитета страны.

9.       Дружеский интерфейс.

10.   Вроде Все, хотя может на что внимания и не обратил )

Если кто есть зарегистрирован, то прошу в друзья. Логин A_t_a_m_a_n.

Если кто еще нет, и хотя бы немного интересно то прошу регистрироваться по этой ссылке:

http://www.erepublik.com/ru/referrer/A_t_a_m_a_n

   При регистрации по Моей ссылке, при условии получения Вами 6 уровня, Я получаю 5 золота. Из низ 3 Я Вам возвращаю. Кроме это Мои рефералы, особенно на начальных уровнях, получают точные консультации и алгоритмы, касательно развития персонажа. Хотелось бы, что бы это были, люди по eUkraine. Но если будут из других стран, то будет даже интересней. Пишу этот текст специально на российском языке, так как, считаю его 3 мировым и данную публикацию ориентирую на читающих и понимающих на этом языке. Очень буду рад с Вами пообщаться в eRepublik!

eRepublik – Online Strategy Game! Rulez!!!


80%, 4 голоси

0%, 0 голосів

20%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Багряний Дунай.

   Кілька років пройшло з другого "переобрання" команди прафисіаналів - як і раніше був "феноменальний економічний рост і реформи", що привели Україну майже до рівня розвитку африканських країн. Але окрім знищення економіки і соціальної сфери за весь цей час було знищено здатність українських військ до оборони. Жодного проекту, що планувалися у 2005-2009 році не було реалізовано - так і залишився проект "корвету" нереалізованим, ракетний комплекс "Сапсан" так і залишився мрією, кількість "Оплотів", що надійшли в армію не перевищили планові показники 2008-2010 років... Армія зникала, а точніше перетворилася на маленьке "потішне військо" з великою кількістю парадних частин і оркестрів і з відсутністю можливостей до ведення бойових дій...
File:Sigla SRI.svg
   Serviciul
Romаn de Informaii (SRI). Доповідь до міністра оборони, копія до
Генштабу.
13
червня 201... року.


   "Війська вірогідного супротивника знаходяться у жахливому стані.
Серед наземних військ слід відзначити ще велику кількість боєздатних
з"єднань - особливо танкових. На озброєнні стоять приблизно 700 танків,
але скільки із них у робочому стані - невідомо, ще до двох тисяч танків
знаходяться на стратегічних запасниках. Великий спротив можуть
продемонструвати повітряно-десантні та аеромобільні з"єднання, можливо
війська спецпризначення. Усього в військах нараховується 17 бригад і
кілька окремих полків та батальйонів, загальною чисельністю в 80.000
чоловік. На кордоні з Румунією зосереджено лише 2 механізовані бригади і
механізований полк, також треба врахувати кількість прикордонних військ
загальною чисельність на прикордонні до 15000, але ці з"єднання немають
тяжкого озброєння.
    Щодо ВПС то тут немає жодної можливості оцінити боєздатність цього
роду військ, оскільки невідома кількість літаків, що можуть виконувати
бойові завдання - можлива оцінка в 30% від номінального складу - тобто
60-70 бойових літаків, головним чином СУ-27, що приблизно рівні по
характеристикам з Ф-16 і слабкіші за Ф-35. Але головною проблемою для
Forele
Aeriene Romаne можуть стати зенітно-ракетні з"єднання - незважаючи на
велику технічну несправність, кількість зенітно-ракетніх комплексів
просто вражає.
   Щодо ВМС - не слід сприймати флот супротивника, як щось серйозне -
номінально в ньому 1 фрегата, 4 корвети, підводний човен, три десантні
кораблі, кілька мінно-тральних кораблів і з десяток допоміжних суден.
Але насправді до виконання бойових завдань готові 1 фрегат, 2-3 корвети,
1 десантний корабель і кілька допоміжних.
   Бойовий дух військ, за виключенням окремих з"єднань - дуже невисокий,
бажання воювати за країну у громадян немає - особливо на Сході. Стратегічні виробництва знаходяться у руках російських бізнес-кланів."


File:Stema Statului Major al Fortelor Terestre.jpg
   Armate Romаne. Генштаб. 14 червня 201... року. Секретна доповідь начальника Генштабу до політичного керівництва Румунії.

   "На сьогоднішній день наземні ЗС Румунії складаються із 24 бригад, з них 10 укомплектовані майже на 100%, 14 інших - "територіальні" мають у своєму складі від 20 до 40% від повного складу з"єднання - у випадку мобілізації для повного укомплектування особовим складом знадобиться від 15 до 25 днів, після чого можна кидати у бій.
    Серед укомплектованих  на 100%: 1 танкова бригда, 3 механізовані, гірсько-піхотна, повітряно-десантна (складається з кількох окремих повітряно-десантних батальйонів), артилерійська, зенітно-артилерійська, інженерна та тилового забезпечення. При мобілізації "територіальних" бригад, матимемо ще 1 танкову, 6 механізованих, 2 гірсько-піхотні, 2 артилерійські, 2 зенітно-артилерійські і 1 інженерну бригади. Згальна кількість складе понад 100 тис. чоловік, близько 1200 танків, 200 БМП, 2500 БТР і ББМ, 170 РСЗВ, понад 1000 гармат і мінометів, понад 200 ПТКР та 64 ЗРК.

   Повітряні сили складаються: кілька десятків застарілих МіГ-21, 48 F-16, 24 F-35, 14 транспортних літаків, кілька десятків гелікоптерів і два десятки учбових літаків.

   У складі ВМС: 3 великі тяжкі фрегати, 4 легких фрегати, 6 корветів, 1 підводний човен, 5 мінно-тральних кораблів, кілька десятків допоміжних суден. Окрім того у складі ВМС знаходиться батальйон морської піхоти і з"єднання протитанкової артилерії.

   Враховуючи баланс сил із майбутнім супротивником роблю висновок:
а) Про перевагу супротивника в сухопутних військах;
б) Про невелику перевагу
Forele
Aeriene Romаne над супротивником у повітрі
;
в) Про колосальну перевагу
Forele Navale
Romаne над флотом супротивника у кілька разів.

   Шанси на перемогу при проведенні військової операції оцінюю як найбільш можливі."

Fișier:SIE sigla.gif
   Serviciul de Informaii Externe (SIE). 17 червня 201... року. Секретна допоівідь керівника спецслужби до політичних кол Румунії.

   "Міжнародне середовище зараз найбільш сприятливе для реалізації проекту Romаnia Mare. Міжнародне суспільство зараз де-факто ізолювало нашого супротивника і навряд-чи вмішається до конфлікту, будуть лише заяви.
   З боку Росії також дані гарантії на безпеку проведення операції, у разі якщо ми визнаємо їх право на певні території нашого противника."


   19 червня. 201... року. Таємне рішення політичного керівництва Румунії.

   "Враховуючі вікові права румунського народу на "
Romnia Mare" та сприятливі умови для реалізації цієї національної ідеї, політичне керівництво приймає рішення про приєднання споконвічних земель Румунії, до румунської держави.
   Приєднання земель відбудеться у ході спеціальної операції "Багряний Дунай".
   Початок реалізації операції призначений на 24 червня 201... року"  
 


   24 червня 201... 05:00.
   1-батальйон спеціальних операцій піднято по бойовій тривозі - в Кишиніві відбулося повстання прорумунстких сил з метою зміни державного ладу. Урядові війська ведуть бої з повстанцями.
   Завдання батальйону - заняти президентський палац, парламент та урядовий будинок і чекати подальших завдань.
   60-й повітряно-десантний батальйон отримує завдання підтримати дії повстанців і заблокувати підходи до столиці, допоки влада не перейде до повстанців...
  
   На аеродромах стоять літаки прогріваючі свої двигуни, війська швидко загружаються до літаків у повному обмундируванні...
http://www.x-top.org/images/news/2009/04/08/49dc67b7b8fd8.jpg
   "Багряний Дунай" почався...
  


  


Стратегічна мета Української держави - ч.2

Стратегічна мета Української держави — набуття членства в ЄС і НАТО. Нагадаємо, що аналізоване опитування проводилося в березні, коли не було впевненості в тому, що Україна отримає безвіз, а парламент Нідерландів — ратифікує Угоду про асоціацію Україна—ЄС. У таблицях подано відповіді респондентів, які задекларували, що готові взяти участь у референдумі про приєднання до ЄС і НАТО (див. рис.6). 

Стратегічний курс Української держави на європейську та євроатлантичну інтеграцію ґрунтується на міцному фундаменті. У масштабах усієї України переважають прихильники членства України в ЄС і НАТО, хоч поки що членство в Північноатлантичному альянсі не є таким популярним, як членство в ЄС. Прихильників членства в Євросоюзі більше в усіх регіонах, за винятком Харківської та Одеської областей і Донбасу. Слід також відзначити, що, за винятком Донбасу та Одеської області, кількість прихильників НАТО не падає нижче третини мешканців, що дає надійну основу для роботи з рештою громадян. 

Крім дослідження регіональних розкладів, нас цікавили погляди респондентів у розрізі вікових груп. Саме тому після кожної діаграми наводимо таблиці відповідей за віковим розподілом. Отже відповідь на запитання: "Чи простежуються в Україні відмінності між поколіннями?" така: вік респондентів найбільш істотно впливає на підтримку зовнішньополітичної орієнтації держави: підтримка ЄС і НАТО серед наймолодших українців на порядок вища, ніж підтримка серед найстарших. І, що дуже характерно, для виділених 5 вікових груп прогрес цієї підтримки лінійний. Аналогічний прогрес можна помітити також у національній ідентичності: чим людина молодша, тим частіше вона ідентифікує себе українцем. А ось у питаннях мови і конфесії між окремими віковими групами немає таких істотних відмінностей. Варто наголосити, що наймолодша генерація менше вживає українську мову, ніж найстарше покоління. 

[ Читати далі ]

Міносвіти визначилось з пріоритетом на 2018-2019

19:3621.03.2018

Міносвіти визначило пріоритетом на 2018-2019 створення стратегії інноваційного розвитку країни
Міносвіти визначило пріоритетом на 2018-2019 створення стратегії інноваційного розвитку країни



Міністерство освіти і науки України визначило пріоритетом на 2018-2019 роки створення стратегії інноваційного розвитку і реформа законодавства про державну підтримку інновацій.

"Для розвитку інновацій в Україні ми повинні спільними зусиллями прийняти рішення, яке забезпечать безперервність ланцюга розвитку інновацій від проведення дослідження до виробництва", - цитує міністра освіти і науки Лілію Гриневич прес-служба Міносвіти в середу.

Міністерство визначило собі пріоритетні завдання на найближчі 2 роки, які допоможуть удосконалити інноваційну сферу.

Зокрема, до них належать: створення стратегії інноваційного розвитку України; реформа законодавства про державну підтримку інновацій; створення дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору; реформа економічних відносин в системі вищої освіти; введення базового фінансування наукової діяльності університетів за результатами їх державної атестації; державна підтримка міжнародного інноваційного співробітництва в рамках Міжнародній європейській інноваційній науково-технічної програми EUREKA.

Як повідомлялося, прем'єр-міністр України Володимир Гройсман виступив за збільшення фінансування української науки та Фонду розвитку інновацій.