хочу сюда!
 

Лида

47 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 45-57 лет

Заметки с меткой «молдова»

"Слуги народу" знову шкодять реалізації мовного закону

Незважаючи на те, що пристрасті з приводу набрання чинності низки нових норм закону про державну мову з трудом заспокоїлися, слуги народу знов примудрилися підлити масла у вогонь. Максим Дирдін у новій своїй поправці висуває дуже провокативну ініціативу із пом'якшення дії деяких статей закону для тих національних меншин, що етнічно пов'язані з дружніми Україні державами.

По суті, ці поправки перекреслюють весь сенс законодавчого захисту української мови у всіх регіонах країни. Тепер, ймовірніше, поляки зможуть розраховувати на вагомі привілеї - це застосування рідної мови у передвиборчій агітації, спрощене отримання громадянства без знання української мови, та й ще вони залишать за собою право дублювати фільми польською. І звісно, це тільки початок нововведень. У результаті подальші поправки остаточно заплутають документ та загальмують його реалізацію.

Причому в тій же Молдові, де вже почали обговорювати цей документ, навіть не збираються подякувати нам за можливі послаблення для молдовської мови. На думку молдован, ми їх нібито будемо шантажувати та диктувати свої умови переговорів. Але тоді постає питання, для кого слуги народу намагаються це робити? Для тих, хто досі сумнівається, чи підтримувати наші спроби з відстоювання територіальної цілісності та інші зовнішньо політичні ініціативи? На мою думку, з такими невпевненими товаришами, які знаходяться у Верховній Раді, українська мова буде завжди в небезпеці, і ми ще довго не навчимося поважати власні національні інтереси. Всі сусідні країни повинні за замовчуванням спокійно ставитися до нашого внутрішнього законодавства. А якщо й правити закон, то тільки на посилення, особливо для тих національних меншин, що порушують українське законодавство, коли набувають подвійне громадянство та займаються контрабандою на кордоні.

Дністровській ГАЕС - бути!

Багато хто сьогодні незадоволений тим, як президент України Володимир Зеленський розпоряджується наданою йому владою. Проте, якщо відкинути емоції та оцінювати тільки факти, картина вимальовується однозначна: Зеленський - хитрий та прозорливий політик. Зокрема, саме він зміг вирішити проблему з десятирічною історією стосовно Дністровського гідроенергетичного вузла, навколо якого склалася важка ситуація. Тому про все за порядком.

Почнімо здалеку. Буквально нещодавно політичні аналітики розкритикували результати тендера на закупівлю електроенергії для Молдови. Незважаючи на те що в конкурсі брали участь українські DE Trading LLC (Донбасенерго) і D. Trading LLC (ДТЕК), перемогла Молдовська ДРЕС, що розташована у Придністров'ї. І вся пікантність ситуації в тому, що це підприємство входить до складу "Інтер "РАО ЄЕС", тобто працює як ретранслятор, постачаючи електроенергію до України. І все це на тлі того, що під час візиту президента Майї Санду в січні цього року до Києва вона обговорила з Володимиром Зеленським можливість закупівлі Молдовою електроенергії в Україні.

На перший погляд ця історія може показатися провалом президента, але насправді це був грамотний хід. Зеленський віддає шматок, щоб потім отримати все. В цій ситуації Молдова та Євросоюз, як ніхто інші, зацікавлені в тому, щоб не путінська Росія, а саме Україна постачала електроенергію до Молдови. І вони підуть заради цього на все, навіть на підписання Угоди про забезпечення роботи Дністровського гідроенергетичного комплексу.

Це був головний "хід конем" Володимира Зеленського, але не єдиний.

Так, у березні стало відомо, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) схвалила інвестиційну програму НЕК "Укренерго" на 2021 рік в обсязі 4,33 млрд. грн. Причому більша частина фінансування (68%) буде здійснюватися за рахунок коштів міжнародних фінансових інститутів. Ключовим з них є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і Німецький державний банк розвитку (KfW). Значна частина цих грошей буде скерована на розвиток Дністровської ГАЕС. А як ми розуміємо, європейці, будучи людьми серйозними та поважними, не стануть давати грошей на запевне провальні, небезпечні та нерентабельні проекти.

Говорячи про візит Майї Санду до України, варто зазначити, що часто найважливіше в таких переговорах обговорюється поза офіційним протоколом. А через те що більша частина зустрічі двох лідерів країн відбувалася тет-а-тет, це відразу ж породило безліч пересудів. Зокрема, колишні президент та прем'єр Молдови Ігор Додон та Йон Кіку висловилися, що саме там Санду пообіцяла розширити Дністровський гідровузол та надати Україні 20 гектарів молдовської землі в оренду. Тут як раз можна згадати приказку, що диму без вогню не буває. Ба більше, їхню правоту сама Санду мимохіть підтвердила після поїздки до Брюсселя, де вона обіцяла звернуться до європейських структур з проханням провести всебічну екологічну експертизу наслідків будівництва гідроенергетичного комплексу, але у результаті не сказала про це жодного слова. Хіба це не очевидне підтвердження того, що Зеленський вміє домагатися свого?

Отже, що тоді виходить в сухому залишку? До виборів президента України залишається три роки, а в країні дуже серйозні проблеми з поставками електроенергії як звичайним громадянам, так і підприємствам. Крім того, АЕС незабаром перестануть справлятися з навантаженням, і все частіше з'являються розмови, що можливо будуть виводити з експлуатації цілий ряд атомних енергоблоків. І в цей важкий для країни момент Володимир Зеленський декількома грамотними політичними кроками вирішує складні соціально-політичні питання. У результаті, вже в наступному році Україна не тільки подолає багато внутрішніх енергетичних проблем, але й стане одним з найбільших експортерів електроенергії державам Східної Європи. Такий успіх, без сумніву, збільшить рейтинг Зеленського до рівня, коли на виборах у 2024 році у суперників не буде навіть шансу вийти у другий тур.

Для довідки. З 2008 року тривають переговори про підписання Угоди між Урядом Республіки Молдова та Кабінетом міністрів України про забезпечення роботи Дністровського гідроенергетичного комплексу. Спочатку їхнім ініціатором була українська сторона, яка зацікавлена виробляти електроенергію, використовуючи гідрологічний потенціал Дністра. За словами енергетиків, Дністровська ГАЕС - об'єкт дуже важливий. Навіть із потужністю 2268 МВт вона зможе забезпечити надійну роботу атомних електростанцій, дозволить довести до нормативного рівня якість виробленої електроенергії за частотою, істотно підвищить надійність електропостачання, зміцнить енергетичну безпеку України та розширить експортні можливості енергосистеми нашої держави.

Молдова говорит твердое "нет" интеграции с Россией.


18:46 13 Декабрь Киев, Украина



В ноябре этого года прошли выборы в Молдове. Победу во втором туре одержала проевропейский кандидат – Майя Санду. Она намерена вывести свою страну на новый уровень и сказать нет Кремлю в Приднестровье.

Издание “Европейская правда” взяло интервью у Майя Санду. Новый президент сказала, что на протяжении своего правления она намерена решить вопрос с Приднестровьем и выгнать все российские войска с территории изначально принадлежавшей Молдове. “Я выступаю против федерализации Молдовы и не поддерживаю варианты, которые предлагал Игорь Додон с его партией. Они хоть и не давали четких предложений, но выступали за федерализацию. Уверена, что мы найдем формат решения конфликта, который должен включать в себя полный вывод российских войск с территории Молдовы. Мы об этом всегда говорили и будем говорить об этом и дальше”, - подчеркнула она.

Майя Санду искренне убеждена в том, что однажды появится возможность воссоединить Молдову. Она подчеркивает, что план по возвращению Приднестровья обязательно должен быть мирным. Однако призывает Украину взглянуть на сценарий который они выбрали и сопоставить с кризисом на востоке, ведь изначально они очень лояльно относились к сложившейся ситуации и в итоге потеряли часть страны. Сейчас же Майя хочет найти по истине утопическое решение, которое подошло бы для всех молдаван. По этому, такое решение должно быть найдено именно в Молдове при поддержке не только политиков но и всего народа.

Россия очень сильно “въелась” в сознание молдаван, а в Приднестровье до сих пор будто начало девяностых и половина граждан настроены позитивно по отношению к Путину. Однако Майя намерена открыть глаза всем тем, кто еще находится в ностальгическом сне о СССР на примере Беларуси, Украины, Киргизстана и других постсоветских стран. В первую очередь показать, почему Молдова до сих пор остается далеко не самой развитой страной Европы. Однако Санду заверяет, что не хочет портит отношения с Москвой, хоть и нацелена на интеграцию с Европой.

По всей видимости Молдова получила свой билет в последний вагон, ведь при победе Игоря Додона, эта страна могла бы стать полноправной провинцией РФ. Напомни, что Додон очень сильно поддерживал Путин и регулярно получал от него щедрые подарки в виде кредитов на “улучшения жизни” страны и его самого. А это значит, что Москва достаточно инвестировала в Молдову и при победе Додона, можно было бы пожинать плоды.
https://myc.news/specproekty/moldova_govorit_tverdoe_net_integracii_s_rossiiej?fbclid=IwAR3M4trmcIKfyVCHfyp8ctiw96R_AbXF9JL5XLnfx3O_NkF3wsV6YoaY1YI

Майя Санду виступає проти федералізації Молдови.


Новообраний президент Молдови Майя Санду переконана, що Україні може знадобитися досвід Придністров’я у вирішенні конфлікту на Донбасі.

Про це вона розповіла в інтерв’ю Європейській правді.


У 1990-ті Молдова погодилася на переговори з невизнаною владою Тирасполі, підтримуваної Кремлем. Рішенню Кишинева передувала гаряча фаза в проблемному регіоні.

Санду зауважила, що «м’який підхід» у таких переговорах не був ефективним.

«Ми визнали, що Придністров’я є частиною переговорного формату, ми дали тамтешньому бізнесу той самий торговельний режим, який мають наші виробники – зокрема, право вільного експорту до ЄС за Угодою про асоціацію. Тому зараз 65% експорту Придністров’я йде в Європу. Ми підписали понад 300 документів про розв’язання конфлікту тощо. Але попри всі ці кроки, ми наразі тай нікуди й не прийшли», – розповіла Санду.

При цьому президентка Молдови додала, що статус Придністров’я після реінтеграції ще повинні знайти. Проте Санду виступає проти запропонованої проросійським попередником Додоном федералізації.

«І він (формат вирішення конфлікту) має включати повне виведення російських військ з території Молдови. Ми про це завжди говорили та ми говоритимемо про це й надалі», – заявила глава держави.

Вибори президента Молдови-2020


  • У Молдові 15 листопада відбувся другий тур виборів президента.

  • На них перемогу здобула кандидат від партії "Дія і солідарність", колишній прем'єр-міністр Майя Санду. Її суперником був чинний глава держави Ігор Додон.

  • Ігоря Додона називають проросійським. Він висловлював свою підтримку політиці Путіна. В унісон з Кремлем він стверджував, що Крим – Росія. Це стало причиною чотирирічної паузи у відносинах Києва і Кишинева.

Предатель Усатый, провал Санду и ошибка Хогана

Во второй тур выборов президента Молдовы вышли Майя Санду и Игорь Додон. Правые трубят о том, что экс-премьер Санду уже победила. Залогом считается открытый переход предателя интересов своего электората Усатого на сторону правых.

Усатый очень хотел предложить себя Додону, чтобы тот помог ему решить вопросы с уголовным преследованием в России. Но этого не произошло. Свисток раздался с другой стороны - от Санду. Как известно, госпожа экс-премьер не самостоятельна в своих поступках. Команду позвать Усатого ей дал посол США в Кишинёве Дерек Хоган.

Встреча с Усатым, к чести Санду прошла по её сценарию. Лидер "Нашей партии" запросил досрочные парламентские выборы, до их проведения - пост директора службы информации и безопасности либо НЦБК, а после них - пост спикера парламента. Слухи о том, что Усатый метит в премьеры - абсолютно беспочвенны. Премьеру пахать надо, как это делает Ион Кику. А вот спикером Усатому в самый раз - нести чушь и вслед за Плахотнюком, который был первым вице-спикером, выстраивать незаконные схемы обогащения. Майя Григорьевна дала очень уклончивый ответ.

Это Усатого не устроило. Он решил лично встретиться с Хоганом. Пожаловался американцу на Санду. Заявил, что она его не слышит. Заверил Хогана, что Север Молдовы по его призыву проголосует за Санду. Это станет "величайшей победой Америки в Молдове", которую он - Усатый - с лёгкостью организует. Взамен попросил сделать Санду более сговорчивой и пойти на его условия. Сказал, что устал от Бельц и их проблем и очень хочет в Кишинёв, в парламент.

Господин Хоган пообещал Усатому, что у него всё будет хорошо. Санду никуда не денется. Сделает как скажут американцы. Главное для Усатого - оставаться добросовестным предателем во благо Америки.

Помнится, с Плахотнюком хитрый американец уже проделал такой фокус. Теперь Хогану не в первой "кинуть" ещё одного молдаванина.

Напомним читателям суть предательства Усатого, которая чётко изложена в заявлении Либерально-демократической партии России о разрыве соглашения с "Нашей партией":

С Усатым всё ясно. Маски сброшены. К нему вопросов не имеем. Последуют ли за предателем Усатым его сторонники в поддержке Санду - станет очевидным уже в ночь на 16 ноября.

Однако независимо от того, кто станет президентом Молдовы, Санду ждёт провал. Если она проиграет несмотря на поддержку Усатого, её политическое фиаско неизбежно. Если она выиграет, то с таким "партнёром", готовым предать любого и в любой момент, её политические перспективы незавидны, прямо скажем - провальны.

Разочаровал нас и господин Хоган, который выиграл конкурс "мистер ошибка" среди аккредитованных в Молдове дипломатов. Очевидно, что румынские коллеги американца стали тем хвостом, который управляет собакой. Хоган всё сделал за них: свёл Санду с Усатым, склонил демократа Филиппа к предательству партнёров по коалиции - социалистов, объединил против Додона всех, кого только смог, ещё и уличные протесты заготовил. Никогда ещё румынам не удавалось заиметь такого агента влияния в Молдове как посол США в Кишинёве Дерек Хоган. Браво Бухарест! Гиперактивный Хоган на службе "Великой Румынии". Какая непоправимая ошибка, господин посол, вы думали, что управляете, а управляют вами, вот и Усатого вам румыны подкинули очень удачно. Отравление Усатым у Санду и Хогана наступит очень скоро. Будем наблюдать из первых рядов.

В завершение преждевременно ликующим сегодня Санду, Усатому, Хогану по поводу их несостоявшейся победы хочется напомнить слова из песни Владимира Высоцкого: "Ещё не вечер, господа!....Ещё не вечер!".

Додон и другие истинные патриоты Молдовы ещё скажут своё слово, причём вне зависимости от исхода голосования 15 ноября. Они работают на Молдову, на молдавский народ - и поэтому победят!

Источник.

Оприлюднені плани молдовської опозиції після виборів

Нещодавня стаття про те, що в Молдові може пройти свій Майдан після президентських виборів, викликала в мене досить суперечливі почуття . З одного боку, я шокований тим, як швидко цю інформацію поширили люди, кому вона була конфіденційно надана. Навіть вже не йдеться про те, кого підтримує людина, що "злила" цю мапу. Вона явно не заслуговує на довіру та не має ніякого морального права називати себе патріотом країни.


З іншого боку, я здивований масштабом подій, що плануються в Молдові на випадок перемоги на виборах Ігоря Додона. Адже в нас теж склалась схожа ситуація, коли Януковича змушували покинути пост, до якого він від природи зовсім був непристосований. Але ми діяли за ситуацією. Тобто, не враховуючи будівництва наметового містечка та барикад, в нас більш нічого не було заплановано. Ретельна та розумна підготовка заходів - це, звичайно, добре, однак, не варто забувати, що революції ніколи не здійснюються за інструкцією, а завжди виникають якісь нештатні ситуації. Майя Санду має розуміти, що одних тільки студентів-старшокурсників не вистачить для її перемоги над Додоном.

В першу чергу, на місці молдовської опозиції, я б попросив підтримки у країн, де у людей вже є досвід в таких заходах. Так хоча б в нас, в Україні. Причому я думаю, що добровольців було б забагато. У будь-якому разі звільнення країни ніколи не відбувається одразу, для цього завжди потрібен певний час. Я лише можу побажати удачі молдовським патріотам та сподіватимусь, що в них все вдасться та країна зможе подолати пострадянський гніт та почне розвиватися далі своїм самобутнім демократичним шляхом.

Створення угорської автономії в Закарпатті - це першій крок до р



Ганебне плазування української влади перед країнами-сусідами в надії на їхнє сприяння, або хоча б неперешкоджання українській євроінтеграції вже призвело до того, що зараз ведуться перемовини про створення угорської автономії в Закарпатті. "Слуги народу" фактично хочуть обміняти частину України на підтримку свого політичного курсу, завдяки якому це виїзне стендап-шоу тільки й тримається на плаву. Але при цьому Зеленський і Ко або не розуміють, або взагалі плювати хотіли на те, що угорський анклав - це тільки початок, і що їхня безхребетність та дипломатична неспроможність можуть в результаті призвести до повної втрати Україною її територіальної цілісності. Слідом за угорцями свої претензії на споконвічно українські території почнуть пред'являти і молдовани, і румуни, і ще бозна-хто - варто тільки створити прецедент. Болгари вже почали подавати голос - поки ще боязко, але вже зараз очевидна їхня готовність вести переговори мовою ультиматумів та шантажу.

Нижче я переклав для вас піст, який днями був оприлюднений на болгарському reddit:

https://is.gd/AL92lH

Національне питання в Україні

Вже не перший раз я порушую це питання на реддіті, але ситуація отримала новий виток розвитку. Нещодавно міністр іноземних справ України Дмитро Кулеба відвідав із візитом Угорщину, після чого почалися розмови про реформу адміністративно-територіального поділу Закарпаття та створення Берегівського району, який, по суті, є Угорською автономією. І я не розумію, в чому ж причина. Невже ж угорці кращі за нас? Я писав листи до адміністрації президента Болгарії, до МЗС, до Народних зборів, але відповіді я так і не отримав. Чому одним усе, а у інших забирають ті дрібниці, які вони ледве-ледве встигли хоч якось зберегти? Болгарському урядові необхідно визнати той факт, що їхні співплемінники історично проживають на територіях України, що нас багато, і що ми не хочемо забувати наше коріння. А взагалі ситуація з угорцями гранично ясна. Просто Будапешт поставив ультиматум, що буде голосувати проти подальшої інтеграції України до ЄС, якщо закарпатським угорцям не дадуть автономію. Молодці. Чому Софія не може зробити так само? В черговий раз, так багато питань і так мало відповідей.

Те, що зараз відбувається на заході України, є дзеркальним відображенням подій на сході. Тільки ось в другому випадку нас віроломно і підло окупувала Росія, і ми билися і продовжуємо битися за ці території, а в першому - наша влада сама роздає сусідам хабарі українською землею. І якщо так продовжуватиметься, то взяти ситуацію у власні руки та пояснити знахабнілим меншинам, на чиїй землі вони там сидять, доведеться українським патріотам. Причому раз і назавжди.

Купівля Путіним Молдови відміняється


Купити не можна завоювати. Саме так можна одним реченням охарактеризувати зовнішню політику Росії, якої вона неухильно дотримується з початку свого існування, періодично змінюючи розташування коми в залежності від ситуації.

Всі ми пам’ятаємо 2013 рік, коли Росія мала намір надати Україні (слід читати Януковичу) кредит на $3 млрд. Такий кредит мав забезпечити перемогу проросійському президенту, додатково "прив’язавши" його борговими ланцюгами до "матінки Росії".

[ Читать дальше ]

Купівля Путіним Молдови відміняється

Купити не можна завоювати. Саме так можна одним реченням охарактеризувати зовнішню політику Росії, якої вона неухильно дотримується з початку свого існування, періодично змінюючи розташування коми в залежності від ситуації.

Всі ми пам’ятаємо 2013 рік, коли Росія мала намір надати Україні (слід читати Януковичу) кредит на $3 млрд. Такий кредит мав забезпечити перемогу проросійському президенту, додатково "прив’язавши" його борговими ланцюгами до "матінки Росії". Суспільство ніколи не дізнається які обов’язки брав на себе поціновувач золотих батонів, проте очевидним є той факт, що будь який кредит від країни з такою історією є нічим іншим, як інвестицією для задоволення геополітичних апетитів.

Коли Путіну стало зрозуміло, що купити українців не вийшло, він вирішив піти іншим шляхом – шляхом військової агресії, анексувавши Крим та влаштувавши криваву війну на Донбасі.

Український сценарій став наукою та застереженням для країн, які розглядали можливість співпраці з Росією … проте не для Молдови. Точніше не для її лідера, з милозвучним для кожного українця прізвищем Додон. П’ятий президент Молдови, маючи відверто проросійські погляди, завжди агітував за "налагодження добросусідських відносин" з Кремлем.

У грудні минулого року Ігор Додон домовився з Володимиром Путіним про те, що Москва виділить Молдові пільговий кредит. І хоча спершу йшлося про $600 млн., потім сума зменшилася вдвічі, а у фінальній версії, яку розглядали у парламенті Молдови, сума зменшилася до 200 млн. євро.

Перший транш у 100 млн євро очікувався 23 травня, за п’ять місяців до президентських виборів у Молдові. Другий - 30 жовтня, невдовзі після них. Проте як і сім років тому, щось пішло не за планом Москви. Реалізація кремлівського сценарію зіткнулася із опором свідомих молдовських політиків та простих громадян, які відразу виступили проти угоди, вбачаючи у ній низку неприйнятних для себе пунктів.

На перший погляд кредит, який запропонувала Росія, має досить привабливі умови: строк 10 років, 2% річних з відстрочкою платежу в перший рік, можливість використати кошти на бюджетні потреби. Проте, отримання кредиту несе у собі серйозні ризики як для безпеки, так і для економіки країни.

По-перше, обов’язкова необхідність залучення російських компаній до проектів, на які будуть реалізовуватися на гроші, виділені Москвою.

По-друге, у разі невиплат, як за цим кредитом, так і за іншими кредитними зобов’язаннями, в тому числі приватними (на які за угодою поширюватимуться державні гарантії), Росія матиме право консолідувати борг і вимагати його негайної виплати.

По-третє, і на це вказують й українські аналітики, кошти можуть піти на інфраструктурні проекти, в тому числі на території невизнаного Придністров’я, і ці проекти можуть мати, серед іншого, і подвійне, військове призначення (не треба забувати, що лише впродовж перших чотирьох місяців на території Придністров’я було проведено близько шестидесяти військових навчань, що координувалися Оперативною групою російських військ).

Враховуючи такі "благі наміри", опозиційний блок ACUM (PAS та платформа DA) відразу звернувся до Генеральної прокуратури Молдови з вимогою розслідувати обставини ухвалення угоди. І якщо це було досить передбачувано для Додона, то те, що й інші парламентські сили проявили характер стало для президента неприємною несподіванкою.

Партія "Шор", яку свого часу вважали маріонеткою олігагарха-втікача Влада Плахотнюка, відмовилася голосувати за погодження російського кредиту. Група Pro Moldova, яку очолює близький до Плахотнюка Андріан Канду, виступила зі зверненням до Конституційного суду з вимогою проаналізувати умови кредиту на предмет конституційності. Слід зазначити, що депутати з групи PRO-Moldova, партій "Дія і солідарність" та "Гідність і правда", вважають угоду політичною й "небезпечною для країни".

Навіть Демпартія, що входить до коаліції із соціалістами, в особі її почесного президента Думітру Дьякова, наполягла на поправках до угоди, згідно з якими державні гарантії боргів кожного окремого підприємства мають проходити процедуру узгодження з парламентом.

Більш того, у Конституційному суді, на підтримку якого міг би розраховувати президент Додон, стався "переворот": близького до Додона голову суду Владіміра Цуркана було зміщено з посади, а новий голова Домніка Маноле зрештою призупинила кредитну угоду з Росією.

І хоча ситуація з блокуванням російських грошей незавершена, але це "різкий удар під дих Кремля" і яскрава демонстрація того, що сильна професійна опозиція та чесний, незалежний Конституційний суд є дієвими інструментами для протидії корупції найвищого рівня, а також запорука суверенітету та захисту країни від зовнішнього впливу.

Майя Санду: волк в овечьей шкуре

Президентская гонка в Молдове ещё официально не объявлена, но некоторые кандидаты уже сейчас активно включились в будущую борьбу. Я говорю о лидере партии "Действие и солидарность" (ПДС) Майе Санду. Она явно жаждет реванша из-за поражения на предыдущих выборах президента республики и формирования миноритарного правительства, подконтрольного Игорю Додону.

Как известно, в ноябре 2019 года произошла отставка правительства Майи Санду. Но глава ПДС, как теперь все понимают, использовала трюк с законопроектами о генпрокуратуре, чтобы красиво уйти и стать фаворитом проевропейских сил уже в новой президентской гонке, намеченной на осень 2020 года.

Стоит отметить, что Майя Санду, как экономист и аналитик является специалистом высокой квалификации. Но как политик, увы, показать достойно себя не может. Её главным оружием в борьбе за власть является критика. Даже получив пост премьер-министра, она не смогла воплотить в жизнь ни одной из тех реформ, которые декларировались проевропейскими партиями ПДС и "Достоинство и правда", объединившимися в блок ACUM. Вполне вероятно, что пробудь Санду на этом посту ещё полгода, её рейтинг бы стремительно упал, и с мечтами о президентстве можно было бы покончить. Так что, уйдя с вершины власти, лидер ПДС взялась за своё любимое дело - обвинять во всех бедах Молдовы своих оппонентов и жаловаться на правительство и президента европейским партнерам. Экс-советник бывшего президента Молдовы Воронина Марк Ткачук как-то отметил, что "её особая черта по любому случаю стучать своим западным работодателям то в Вашингтон, то в Брюссель, то в Бухарест и приветствовать их меры и заявления, направленные против правительства Республики Молдова".

Его слова, хоть и являются мнением явно антизападного политика, оказались пророческими. Так, в конце января 2020 года президент Румынии Клаус Йоханнис заявил, что у него нет уверенности в том, что республика Молдова идет по европейскому пути, поэтому сотрудничество с Кишиневом Бухарест приостанавливает. При этом Майя Санду заявила, что она поддерживает подход правительства Румынии, объявившего об изменении инвестиционной политики в Молдове, способный в перспективе вызвать проблемы с финансированием бюджета и с инвестиционными проектами, а без них республика не сможет прогрессировать.

Кроме того, уже в феврале Майя Санду потребовала, чтобы Европа "рассмотрела возможность введения санкций в отношении коррумпированных молдавских политиков, которые ограбили страну и используют госинституты в личных интересах" и добавила, что уже сейчас из-за отставки её правительства ЕС остановило финансирование, которое планировало осуществлять (полагаю, она на этом и настояла).

Но и этого, видимо, ей мало. Буквально на днях многие СМИ Молдовы опубликовали статьи, в которых приводилось письмо госпожи Санду к комиссару торговли ЕС Филу Хогану с любопытным содержанием.

Уважаемый Торговый комиссар Европейского Союза Фил Хоган!

Позвольте мне искренне поздравить Вас с началом вашей деятельности на новом посту комиссара Торговли Европейского союза. Я уверена, что под Вашим руководством Европейский Союз будет продолжать придерживаться принципов открытой и справедливой торговли, а Ваша работа поспособствует построению партнерских отношений с другими странами, защитит рынок от недобросовестной политики и обеспечит соблюдение демократических ценностей и стандартов.

Будучи премьер-министром Республики Молдова, которая заключила соглашение об ассоциации с ЕС, я стремилась привести свою страну в сообщество европейских ценностей, в частности, сосредоточившись на реформе правосудия. ЕС оказал быструю и щедрую поддержку нашим реформам, осуществляемым правительством во главе со мной, за что мы глубоко благодарны. Правительство, которое я имела честь возглавлять до недавнего времени, стремилось превратить Молдову в процветающую страну, где царствует верховенство закона.

Однако мы все стали свидетелями государственного переворота, организованного президентом Республики Молдова Игорем Додоном. Недавно установленное правительство Молдовы и, в частности, новый премьер-министр имеют известные всей общественности антиевропейские взгляды. Я уверена, временное правительство способно негативно повлиять на торговые отношения ЕС-Молдова. В частности, уже сейчас они отказываются от достигнутых мною летом 2019 года соглашений с Европейским союзом об увеличении квоты для некоторого сельскохозяйственного экспорта из Молдовы в ЕС.

Моя уважительная просьба к Вам не оставлять это без внимания и поддержать политическими решениями борьбу с деятельностью президента Додона, который хочет вывести Молдову из пространства европейских ценностей и задержать процесс демократических реформ в республике.

В Ваших силах ввести политически мотивированное эмбарго в отношении молдавской сельскохозяйственной продукции. Это существенно отразится на рейтинге Игоря Додона и помешает ему одержать победу на выборах президента осенью 2020 года. В дальнейшем мы гарантируем выгодные торговые договоры с Европейским Союзом на тех условиях, что Вы обозначите.

Позвольте мне пожелать Вам успехов на посту комиссара Торговли ЕС. Я полностью уверена, что Вы примите справедливое решение для разрешения непростой ситуации, в которой сейчас оказались Молдова и Европейский Союз.

Майя Санду

Президент партии "Действие и солидарность"

Как мы видим из текста, госпожа Санду ни перед чем не остановится. Она решила покуситься на святое в республике - на сельское хозяйство! Да, большую часть своей продукции Молдова сбывает в Россию, но как минимум треть идёт в ЕС. Мало того, что, будучи премьером, она заключила невыгодный договор с Европейским Союзом о приобретении Кишиневом дополнительных тарифных квот на виноград, черешню и сливу в обмен на увеличение Молдовой объема импорта европейских товаров, в частности свинину, мясо птицы, молочные продукты и сахар, которых хватает в самой республике, так теперь ещё хочет и эмбарго ввести на сельхозпродукцию. Что это, как не вредительство молдавскому народу? Страшно подумать, какие она впоследствии выторгует условия для Молдовы, о которых сказано в письме.

Стоит отметить, что Майя Санду моментально отреагировала на данные сообщения на своей странице в Facebook: опровергла их и пригрозила изданиям и журналистам судом, из-за чего многие удалили свои посты. Но стоит ли ей верить? Никаких доказательств своей "непричастности" она не привела, а наоборот, воспользовавшись ситуацией, выступила в привычном ей амплуа "ущемленного оппозиционера", обвинив во всем Игоря Додона. Кроме того, не прошло еще и полгода со времени скандальной истории о письме правительства Санду МВФ, где сообщается о том, что банковская система Молдовы передана иностранным инвесторам взамен на кредиты.

Думаю, всем очевидно, что лидер ПДС в очередной раз попала в крайне неприятную историю и неуклюже пытается оправдаться. Кто же будет добровольно сознаваться в предательстве интересов своей страны?

Страницы:
1
2
3
4
6
предыдущая
следующая