У Полтаві пройшов перший етап акції «Полтава – українське місто!». Сьогодні полтавці побачили синьо-жовті стрічки на центральних вулицях свого міста.

Перший етап акції, яка була анонсована сайтом «Майдан» (http://maidan.org.ua/static/news/2010/1273495124.html), пройшов без ексцесів. Перехожі з зацікавленістю спостерігали за діями молодих патріотів.

Незабаром відбудеться другий етап акції. Під час другого етапу молодь роздаватиме у громадських місцях синьо-жовту символіку – стрічки, прапорці, значки і т. і. Дата другого етапу акції буде проанонсована додатково.

Громадська ініціатива "Полтава - серце України".

Сьогодні прочитав хорошу замітку http://blog.i.ua/user/2177116/348308/ Підтримую автора. Та в коментарях побачив цікаву відповідь. Між автором і одним читачем зав'язалась розмова про об'єднання таких правих і лівих патріотів. А що, ідея розумна. Бо я вважаю, що якщо далі українці будуть самі себе " ділити по Дніпру" ( хоча ця примовка вже не доречна) коротше будуть "праві" і "ліві", то розколу України не уникнути! А це спричинить що одні підуть під Москву, а другі ще куди небудь. І тоді ніякої України не буде! Отже чвари нам не потрібні. Але тут повстає запитання: через що сперечаюься патріоти?.. Щоб це зрозуміти, треба сперше вияснити хто ж такий патріот. Отже:

по простому кажучи, патріот - це людина яка любить свою Батькуівщину. Правда любити можна по різному, але якщо справді любиш, то не словом а ділом. Подумайте самі, і думаю ви будете згідні. Але що людина може зробити для України? Перш за все - працювати на благо Батьківщини. Сумлінно виконувати свій обов'язок, чи ти політик, чи робочий. Навіть якщо ти студент або школяр, бо як ти вчишся - таким і будеш спеціалістом. Друге - дотримуватись законів, не дивлячись на інших. Третє, також не мало важливе - поважати і берегти українську культуру. Так, це важливо.       Важливо, бо Україна без своєї культури - це як людина без характеру і без душі. Патріот, ну добре, хай може не розмовляти на рідній мові, але хоча б добре нею володіти. Не нехтувати безмежними ланами багатої української літератури. І нарешті останнє. Через цей пункт мені прийдеться читати величезну кількість дурних, і безпідставних коментарів. Так от, патріот повинен пам'ятати минуле свого народу, поважати захисників свого народу. А чому?! А тому що Україна без своїх героїв не Україна. Якби не козаки, Україну би без сумніву вважали частиною Речі Посполитої. Також різні повстанці проти польського ярма. І ми можемо спостерігати що дуже часто борців за Україну хочуть зганьбити. І в них це добре виходить. Памятаю, не так давно, сварилися про Мазепу. Багато говорили: "він зрадник!". Так, він зрадник, він зрадив Петра першого, але він це зробив щоб не зрадити Україну. Зрадивши царя, він із шведами воював проти Росії.        Для чого?! Щоб вибороти незалежність для України! Так! Тільки для цього. Він домовився з шведами: "ми вам допомагаємо воювати проти царя, а після перемроги проголошуємо повну незалежність від будь кого". Отже він не зрадив своїх предків( які боролись за те ж ), він не зрадив України. А хто називає його зрадником - той визнає себе нащадком царських холопів і слуг( тих кого зрадив Мазепа ). Те саме ми бачимо в недавніх подіях.       ( перед усім коротко про націоналізм: "Головною в націоналізмі є ідея державності та незалежності, самостійності. Але держава — не самоціль, а форма й засіб організації повноцінного життя народу. Народ, у свою чергу, — це не тільки корінний етнос, а й усі етнічні меншини. І дійсний (а не змішаний із шовінізмом, з його намаганнями довести виключність та зверхність «своєї» зростаючої етнонації) націоналізм обстоює право на, державність усіх (як корінних, так і некорінних) етнічних угруповань народу. Коли мета перетворення певного народу на державну націю вже досягнута, націоналізм тим самим остаточно виконує свою історично-конструктивну роль і від нього має залишитися лише патріотизм". Отже націоналізм можна прирівняти до патріотизму, а не до нацизму чи буржуазії ) Так от, в середині двадцятого століття, майже на всій території України ( на той час УРСР ) поширється націоналістичний рух( не тільки на заході ), який в часи другої свіьової війни переростає в збройне повстання, метою якого ( як і всі повстання на Україні ) є НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Але повстали вони не тільки проти СРСР. Адже ще до утворення УПА, провідники ОУН вирішують залучитися підтримкою фашистів, які обіцяли незалежність України. Та після проголошення незалежності в багатьох містах України, німецька верхівка заарештовує провідників за такі дії. Німці зрадили українців, окупували їхні землі і чинили терор. Саме через це створюється УПА яке почало воювати проти всіх окупантів ( фашистів і більшовиків ). Значить получилося так само як і з Мазепою: зрадили Сталіна( якому доречі як і царю не присягали на вірність ), зв'язались з його ворогами, але не зрадили своїх предків. Так, це не дуже добре що вони були ( деякий час ) з німцями, але вони ж не знали що проти їхнього населення буде терор з боку тих "союзників". А як взнали, як получили добре, то схаменулись, і повстали і проти них також ( і не боялись воювати на два фронти ). Але всеодно, аж досі, дуже багато людей обзивають їх нацистами, за те що вибрали не тих союзників. А я поясню чому. Справа в тому що Хмельницького ніхто не винить за те що він попросив допомоги в поганців ( в татар ) щоб визволити Україну з польського ярма. Чому?! Бо воював він не проти Москви а проти ляхів. Ви такого не помітили : хто воював з Росією  - той зрадник! Хм... цікаво, чи не так? Патріоти, схаменіться, подумайте, чиї ви патріоти: України чи Росії? Не зрадник той хто не зрадив народу! Не зрадьте ВИ народу, якщо ви називаєте себе патріотом! Памятайте захисників своєї Вітчизни, поважайте їх.

От ми і вияснили хто ж такий патріот. Якщо і праві і ліві патріоти будуть справжніми патріотами України, такими як написано вище, то вони об'єднаються, і рівної сили їм не буде. А якщо кожен буде справжнім патріотом і якщо такі патріоти будуть при владі, то Україна беде сильною, соборною, нероздільною державою, в якій кожен живе як людина.

Поскриптум: можете запропонувати ще якісь пункти, може щось ще забув. Поспілкуємось, подумаємо разом. Але будьте ласкаві: спокійно, без образ і без проявів національної нетерпимості.

Слава Україні!

Класна стаття Андрія Левуса, взята тут.

Девальвація цінностей набуває небезпечних масштабів. Нема нічого святого для торгашів від політики. На політичному аукціоні розпродується все і вся. Надійшла черга націоналізму?

В Україні націоналізм намагаються приватизувати то яскраві вождики, які на хвилі націонал-популізму вже вкотре марно прагнуть пролізти до парламенту, то штатні провокатори, які своїми екстремістськими діями лише дискредитують ідею нації.

Однак, націоналізм це явище понадпартійне. Його неможливо виміряти рейтингами й описати звичними політологічними категоріями. Націоналізм не вписується в жодну політичну систему координат. Він не визнає поділу українців на «помаранчевих», «біло-синіх» та «біло-сердечних». В цьому і є перевага націоналізму. Більше того, націоналізм переважно не потребує голосного афішування та реклами. Не маніфестація «ізму» є потрібною нації сьогодні, а, як казав Ленкавський, «діяння та мислення в інтересах нації». Хто був більшим націоналістом Великобританії: акцентований «націоналіст» Мослі, який фактично був «п’ятою колоною» ІІІ Райху, чи консерватор Черчілль, який врятував Британські острови від окупації? Чи зробив де Голль для Франції менше через те, що вголос не називав себе націоналістом?

Час значків, смолоскипних походів, камуфляжів і чорних сорочок минув. Хто цього не розуміє, страждає насамперед інфантильними, квазіромантичними уявленнями про націоналізм. Діяльність таких горенаціоналістів не принесе нації нічого доброго. Навіть навпаки – є хорошою картинкою для ворожих телеканалів.

Націоналізм ХХІ століття не потребує мілітаристської бравади. Так, як і не потребує надмірного пафосу та екзальтації. Націоналізм має незмінну ідеалістичну мету – велич Нації і розвиток Держави. І на шляху до досягнення цієї мети необхідно керуватися лише трьома критеріями: успішністю, доцільністю та ефективністю. Все інше – зайвий шкідливий естетизм та піжонство, які лише заважають справі. В тридцяті роки ХХ століття, очевидно, націоналісту був необхідний револьвер. В ХХІ столітті йому швидше знадобиться відмінна освіта та успішний соціальний статус, щоб ефективніше захищати націю.

Нові вождики, які претендують на лідерство в націоналістичному русі, намагаються спростити ідеологічну базу націоналізму. «У всьому винні жиди, москалі, комуністи та кадебісти» - чуємо в їхніх «нагірних проповідях». Такий «ідеологічний» фаст-фуд вони називають націоналізмом. Звичайно, найпростіше знайти «крайніх» ззовні легше, аніж визнати, що нація хвора й потребує духовного очищення та зцілення. Легше перенести відповідальність на ворогів і реальних, і уявних, аніж взяти її на себе. Це шлях в нікуди. Це шлях слабких духом гешефтярів від «націоналізму». Психологічна залежність від супротивника спотворює реальну оцінку ситуації й шкодить справі. Міф по те, що «українці бідні, нещасні створіння, які стали жертвою чужинецької експансії» є дуже небезпечним. Він провокує національну лінь, заважає процесу одужання від хвороби холуйства, безхребетності та моральної деградації провідної верстви. Націоналізм, насправді, ставить чіткий діагноз - в поневоленні українців винні насамперед самі українці, а не «трагічна історія» чи «невдала географія». Наша еліта занепала морально і духовно. Козаки стали свинопасами. Тому нас і завоювали. Тому замість ображених прокльонів на адресу «світової змови проти українства» треба брати на себе відповідальність за націю і діяти в її інтересах, що і є головним завданням провідної верстви.

Квазінаціоналістичні вождики і отаманчики здається забувають, що українці мають свою державу. Звичайно, існуюча держава, не є ідеальним утворенням. Тотальна критика всього і вся, що відбувається в країні з боку «націоналістів», насторожує. Їм все не догода і всі, окрім них, зрадники та запроданці. Націоналіст сьогодні має підтримувати все, що йде на добро нації, незалежно хто є ініціатором цих позитивних процесів. «Все робиться не так, як має бути», «влада боїться» лише чуємо від «реальних націоналістів». Існують і небезпечні спроби приватизувати націоналізм. Часто доводиться чути - справжні націоналісти лише в партії Х, або організації Y. Націоналізм за своїм визначенням не може бути власністю однієї структури. Націоналізм є власністю всієї нації.

Український націоналізм вже неодноразово відбивав «рейдерські атаки» різного роду пройдисвітів та провокаторів, які прагнули заробити на ньому політичний та фінансовий капітал. Націоналізм має стійкий імунітет до авантюристів різного пошибу. Однак, мусимо робити все для того, щоб націоналізм не став предметом політичного торгу, а потім як наслідок цього - суспільного розчарування. Для цього необхідно йти в народ і нести йому правду національної ідеї. Ознайомлений з основами ідеології націоналізму, його історією та традиціями народ сам відрізнить зерно від полови.

Націоналізм - це не політична гра, як це подають шулери від партій і партійок, а важка і рутинна праця, яка, втім, протягом століть дає свої плоди. І найкращий з них - сам факт існування української нації.

Націоналісти і за гратами продовжують боротись, достойний приклад для наслідування українським національно імпотентним суспільством. Чому імпотент таким став це вина жінок чи тому що довгий час мав нетрадиційної орієнтації збоченців вчителів (комзомбі без роду й племені), які методично відбивали бажання до інтелектуального та духовного пробудження. Як Ви б назвали суспільство, що спромоглось тільки на два акти (1991 та 2004р.) за останні 22 роки ? І може ще хтось вважає, що має право краще жити в такому суспільстві? Може не даремно теперішні активні вихователі (комуністи та ригоанали) користають таку пасивну біомасу ? Може це майбутнє такого зімпотентованого суспільства ?

Основна суть написаного, що не слід чекати того чого самі ми зараз не заслужили, й не потрібно згадувати предків і їх героїчну боротьбу за Україну, так вони заслужили найвищу нагороду за яку боролись, вони її посмертно отримали Незалежну Україну, а от те що ми заслуговуємо хіба ми зараз те й не маємо ? І чим довше продовжуватиметься синдром імпотенціоналізму в українців тим більше шансів залишитись в пам’яті наших нащадків зеківськими підстилками, «опущеним поколінням» на жаргоні, щоб дійшло до окремих регіонів. 

Теперішня пасивність українців дивує, маючи таку історіюгероїчної боротьби до такого приниження дожитись (це вже факт), от і написав бо накипіло, дивишся на людей і розумієш біомаса для використання, а що хтось незгоден ?

http://lb.ua/news/2012/11/07/177965_timoshenko_pochti_vstaet_zashchitnik.html?utm_source=lbua&utm_medium=link&utm_campaign=news0 

Не раз доводилося стикатись з особами, у яких при слові "націоналізм"
починалося понаднормове виділення жовчі. При чому жодних доказів про те,
що націоналізм є злом вони не приводили. Одні одразу починали згадувати
Гітлера, інші - Бандеру, найпродвинутіші оповідали, що націоналізм є
зомбуванням, а вони, мовляв, є не зомбованими, стильними і вільними. Про
те, хто зомбує бідолашних націоналістів, і для чого - знов таки
відповідей нема.
Отже - націоналізм з точки зору формальної логіки.
Людина, хоче вона цього чи ні, є часткою якогось народу. Не належить до жодної нації Землі хіба що інопланетянин з Марса.
Для того, щоб певний народ міг спокійно жити на своїй території,
створюється держава. З кордонами, військом і т.п. Можливо це не є
найкращим способом керування і захисту народу, але іншого ще не
вигадано. Бездержавні народи зникають з мапи світу. Є лише один виняток з
цього правила - коли народ об єднує релігія, котра пропагує його
винятковість.
Зникнення народу є поступовим - спершу він втрачає мову, потім самовизначення, потім
пам ять.
Приклади:
Франція - бретонці та окситани. Були цілком відмінними від т.зв.
французів за походженням і за мовою. Вважали себе такими аж до т.зв.
Великої Французької революції. Революція поламала стародавній поділ
країни на провінції якраз з метою повної асиміляції заходу і півдня. У
відповідь вибухнула справжня партизанська війна (шуанерія) котра
продовжувалась десятки літ. Зрештою, сили у нащадків кельтів
вичерпались, військові дії припинились, і Париж почав додушувати рештки
самосвідомості бретонців та населення Лангедоку в першу чергу за
допомогою лінгвоциду. Окситанську мову, прекрасну мову трубадурів та
менестрелів, було оголошено говіркою і остаточно переведено в "діалект"
вже в 20-му столітті. Те саме сталося з бретонською мовою - родичкою
гельської (Ірландія).
Англія - ірландці, шотландці, валійці. Той самий принцип, ті самі дії.
Ірландцям вдалося зберегти тожсамість лише через те, що вони зосталися
католиками, а Англія стала протестантською. Ірландія втратила мову, але
відвоювала волю, Шотландія та Уельс і досі вважаються англійськими
провінціями. Англійці в цьому випадку вжили хитрощів - дозволили кельтам
те, за що раніше їх вішали - картаті спіднички, волинки, національні
пісні. Приблизно так, як "хахлам" в Союзі дозволяли танцювати гопака у
вишиванках.
СРСР - ну тут нема чого повторювати всім відоме. Метою сов. Імперії було
перемелення всіх "інородців" в єдиний радянський народ. З російською
мовою спілкування і азійським обличчям.
Зброєю проти забуття і асиміляції є націоналізм.
Основним принципом націоналізму (трохи повторюся) є усвідомлення себе частиною свого народу.
До речі - чому зомбі від космополітизму або шовінізму так ненависне слово "свідомий"? Вони навіть лайку вигадали - "свідомит"
А тому, що людину, котра усвідомлює своє місце в соціумі, не зазомбуєш.
Вона має власний розум і вміє думати. Вона розуміє, що націоналістичний
уряд робитиме добро всій нації, а отже і їй - її частині. Прикладом є
Прибалтика - ці маленькі країни мають справді національні уряди, які й
намагаються забезпечити громадянам пристойне життя.
Людина несвідома бажатиме, щоб нею керували чужі дяді. Або з-за кордону,
або і у власній країні. Вона забуває про одне - не націоналістичний
уряд буде розпродувати майно її країни оптом і вроздріб. Що і робиться в
Україні вже майже 20 років.
В нашій країні жодного разу не було при владі справжніх націоналістів. А
люди цього бажали щиро - навіть Ющенко, ця незграбна пародія на
національного президента, викликав вибух народного ентузіазму.
Лише жорстка національна диктатура могла 5 років тому надати Україні
можливість вибратись з економічної ями, і зайняти гідне місце серед
країн Європи.
Прикладом є Польша, яку її трагічно загиблий президент-націоналіст буквально підняв з болота.
На останніх виборах Ю. Тимошенко теж грала ролю національного кандидата в
президенти. Лише грала - і майже перемогла. Завадили "противсіхи" -
їхні голоси якраз і дали б їй перевагу.
А отже - національна ідея в Україні, хто б там що не казав, спрацювала, і працюватиме далі.
А хто ж такі шовіністи, або як їх ще називають, нацисти?
Якщо націоналіст відзначається любов ю до свого народу, то шовініст - зненавистю до інших народів.
Націоналіст захищає свій народ, виступаючи задля цього проти інших
народів, якщо вони чинять його нації зло. Як тільки вони перестають
чинити зло - ставлення до них стає нейтральним.
Шовініст виступає проти інших народів, бо йому потрібні їх території,
багатства, ресурси. Задля цього він висуває програму обраності свого
народу - Богом, фюрером, генераліссімусом - і знищує інші народи з
чистою совістю, адже народи ті не є обранцями.
Націоналіст любить свою культуру і вивчає чужу. Шовініст не знає власної культури, і знищує культуру сусіда.
Націоналіст пишається тим, як він захищав вітчизну, шовініст тим, скільки народів проковтнула його Імперія.
Націоналіст бажає жити і померти у себе вдома і повертається додому
завжди, шовініст покидає свою країну без жалю, варто їй послабнути і
захиріти. Або перекваліфікується на космополіта, т.зв. громадянина
Всесвіту. Бо поважає шовініст лише грубу силу.
Звісно, серед людей, які звуть себе націоналістами, є особи з
шовіністичним баченням світу. Однак їх не так багато - зазвичай
націоналіст не є агресивним. А от шовініст просто піною сходить при
звуках чужої мови, вигляді національного вбрання і т.п.
Доходить до смішного - бачив в Криму бігборди: "Сьел борщ, заговорил на мове - тебе должно быть стыдно".
Тобто шовіністична злоба доходить до того, щоб і борщу не їсти. Сала, напевне теж
Так що, шановне панство, не плутайте грішне з праведним, а націоналізм з
шовінізмом. Або - нацизмом, це ж хтось оце скорочення від сумнозвісної
націонал-соціалістичної партії Німеччини навмисне ліпить сюди по
співзвуччю, по типу - Росія і Русь є одним і тим самим.
Не одним. Як і націоналізм з нацизмом.

До 100-річчя від дня народження Степана Бандери

З початком окупації України нацистськими військами один із загонів опору очолив молодший брат Степана — Богдан. Він загинув у 1942 чи 1943 році.

5 липня 1941 у Кракові Степан Бандера був заарештований. За ним до Берліна поїхала дружина Ярослава з тримісячною донькою Наталкою, щоб перебувати близько до чоловіка. Бандеру утримували спочатку у в'язниці, потім — у концтаборі Заксенгаузен, де він перебував до 1944 року. Братів Олександра (доктора політекономії) та Василя (випускника факультету філософії Львівського університету) у 1942 році вбили у концтаборі Аушвіц (Освєнцім).

Андрія Михайловича Бандеру — батька Степана, було вбито радянською владою. Сестер Оксану та Марту-Марію у 1941 р. було заарештовано і заслано до Сибіру (Краснодарський край). Керівництво СРСР десятиліттями не дозволяло їм повернутися до України — Марта-Марія Бандера померла на чужині у 1982 році, а літня Оксана Бандера повернулася на Батьківщину лише у 1989 році після майже 50 років життя у Сибіру. Вона упокоїлась у мирі 24 грудня 2008 року.

Ще одна сестра — Володимира — перебувала у радянських виправно-трудових таборах від 1946 до 1956 року.

Вікіпедія.

О нападении "Патриота Украины" на блоггера из первых уст: меня просто убивали



В последнее время у всех на слуху парамилитарная неонацистская
организация «Патриот Украины», проповедующая пещерные расистские и
ксенофобские лозунги. Прошло время, когда активисты из «Патриота
Украины» ограничивались факельными шествиями по улицам городов страны и
кричалками «Москали – за Урал!», «Коммуняку – на гилляку!», «Коммунисты –
псы, поджали хвосты!». Так накануне дня незалэжности Служба
безопасности Украины задержала 6 членов организации по подозрению в
планировании совершения взрыва во время празднования Дня Независимости.
По сведениям СБУ «патриоты» планировали во время празднования Дня
Нэзалежности совершить на Крещатике теракт и подорвать самодельное
взрывное устройство, начиненное поражающими элементами. После этого по
стране прокатился ряд хулиганских акций и преступлений. Среди них –
наиболее резонансное – 23 августа в Харькое "Патриоты Украины" совершили
бандитское нападение на украинского блоггера sgray1.

Кратко
предыстория такова: 23 августа, в День Освобождения Харькова от
немецко-фашистских захватчиков внештатный журналист «Аналитик уа» Сергей
Колесник, 1963 г.р., известный в ЖЖ как sgray1, около 18-ти часов
зашел в офис «Патриотов Украины», находящийся по адресу Рымарская, 18 А.
По слухам, "патриоты" его через интернет вызвали на "стрелку" для
разговора по душам.

Короткая беседа перешла в словесную
перепалку, после такого негостеприимного приема Сергей Колесник решил
ретироваться, однако молодые и горячие «патриоты» решили разобраться с
гостем по взрослому, прихватив для убедительности нож и молоток они
догнали журналиста на выходе из здания и в арке дома устроили кровавую
разборку. После нападения на него двух молодчиков с ножом и молотком
Сергей попытался отстреливаться из пистолета с резиновыми пулями, но это
не помогло. В результате он получил 4 ножевых ранения (одно из них
проникающее в грудь) и три удара молотком по голове, однако открытой
черепно-мозговой травмы и ножевых ранений нападавшим видимо показалось
недостаточно и поэтому для убедительности они решили додушить «обидчика»
проводом.

СМИ, симпатизирующие экстремистской деятельности этой
парамилитарной органиации, сообщили, что в харьковский офис организации
"Патриот Украины" на улице Рымарской, 18-а, ворвался неизвестный и
открыл стрельбу из пистолета с резиновыми пулями. Защищаясь, ему бережно
нанесли несколько проникающих ножевых ранений, молотком пробили голову,
а потом , прямо как мать Тереза, стали оказывать первую помощь.

Чтобы
узнать подробности из первых уст я связалась по телефону с пришедшим в
себя в реанимации Сергеем Колесником и взяла у него краткое интервью.

-
Прежде всего, Сергей, позволь поздравить тебя с вторым рождением и
пожелать скорейшего выздоровления. Новостийным мейнстримом стала версия о
том, что к офис к миролюбивым «патриотам» ворвался бомж-сумасшедший и
из незарегистрированного пистолета стал в них стрелять. Три человека
попало в больницу. В больнице оказался и сам нападающий, который - в
ответ - получил удар по голове. Расскажи немного о себе, а также о том,
что же произошло на самом деле. Откуда у тебя пистолет?

-
Пистолет у меня легальный, зарегистрирован в 2002 году, с тех пор
неоднократно перерегистрировался. Как понимаешь, неадекватный человек
или человек с сомнительной историей разрешение на ношение оружия не
получил бы. Пистолет мне необходим по роду моей деятельности. Я являюсь
предпринимателем, у меня несколько предприятий в Харькове и
Крыму.Пистолет мне необходим по роду моей деятельности, как
предпринимательской, так и журналистской. Да, поэтому почти всегда имею
при себе пистолет, т.к. работа связана с постоянными разъездами, в
основном - ночными, и с перевозкой некоторых сумм оборотных денег.

-
Как ты оказался в офисе «Патриота Украины»? В СМИ пишут, что это
произошло после конфликта на одном из форумов, где вы с оппонентом
назначили друг другу «стрелку».

- Началось всё после того как
мразь из «Патриота Украины» с ником «ДЕН 1988» 23 августа, в день
освобождения Харькова от немецко-фашистских захватчиков, написала на
форуме СевИнфо, что жители Харькова имели бы лучшую судьбу, если в
Украине господствовали фашисты. Каюсь, я поддался эмоциям и захотел
просто посмотреть в глаза этому человеку.

В самом помещении офиса
ПУ я не был, это полная ложь. Я обратился к сторожу здания, в котором
находится офис, чтобы он вызвал из ПУ человека с кличкой «ДЕН 1988».
Ко мне вышли другие и сходу на улице набросились на меня, нанесли 4
ножевых ранения, одно из которых проникающее в грудь и скальпировали
молотком голову. У меня был зарегистрированный пистолет, поэтому, теряя
сознание, я чтобы привлечь внимание, раз выстрелил в воздух и несколько
раз в нападавших. Потом – ничего не помню. Повторюсь, меня просто
убивали. По меньшей мере, два ранения из всех полученных, врачи назвали
«несовместимыми с жизнью». Удары ножом и молотком эти молодчики
наносили профессионально и уверенно. Но случилось чудо - я выжил. А
информация, распространенная по сети с подачи аваковских СМИ,
дружественных к различным неонацистским организациям – полная ложь.

- Удивляет, как оперативно на месте происшествия оказались телекамера и журналисты – почти как экстренные службы.

-
А чего ты хотела, если сейчас националисты и нацисты всех мастей
массово обзавелись журналистскими удостоверениями и вместо того, чтобы
писать о происходящем создают информационные поводы и формируют
общественное мнение в нужном для себя русле? Вспомни хотя бы погром,
устроенный нацюками с журналистскими «ксивами» во время открытия
выставки «Волынская резня» или освещение нападения на меня. Они задают
вектор, в котором надо освещать то или иное событие, а потом свора
симпатизирующих им журналистов из карманных СМИ бизнесменов – партнеров и
истинных хозяев националистов разносят нужную версию.

- Ты –
успешный, состоявшийся человек. Что же заставило тебя тратить свободное
время, которого не так много и начать информационную войну против
националистов, которых некоторые считают безобыдными юнцами, которым
некуда приложить свою молодецкую удаль?

- Мои дед, отец, дядья
воевали с гитлеровцами в период Великой Отечественной войны. Дед был
убит в марте 1944 года, провоевав с осени 1941-го, поэтому я не хочу и
не стану терпеть фашизм на нашей земле. Я не стану мириться с нацистским
нашествием, я не желаю, чтобы мои дети и внуки жили в стране, где по
улицам бродят негодяи, родства своего не помнящие и ставшие продажной
силой для заинтересованных лиц, на день, на час, на акцию. В армии меня
учили, что, солдат, конечно же, хочет выжить, но это - не крайняя
задача. Основа основ - победить. Если каждый выигрывает свой собственный
бой, то вместе мы побеждаем в сражении и в самой войне.

А война
уже идёт. И идёт давно. Линия фронта пролегла в душах и умах наших.
Сначала было падение духовности общества и нивелирование исторических и
нравственных ценностей, потом пошло возрождение нацизма. При этом,
сначала все думали что это просто юнцы от нечего делать выкрикивают
лозунги, которые им занесли в их пустые головы, а теперь, уже в центре
Харькова нацисты запросто убивают людей, которые смеют им возразить. При
этом все это остается безнаказанно, они на свободе, а ряд телеканалов,
непосредственно связанных с одним из оранжево-бело-сердечных лидеров
местного масштаба пытается выставить меня – напавшим, а этих наци –
бедными потерпевшими.

Двадцать лет мутации дают ныне мрачный
результат. Кто за это все платит? Частично – из бюджета – стоит
напомнить о том, что прошедшие в местные органы власти во Львове,
Василькове, Лубнах, Тернополе и т.д. националисты разных мастей получают
финансирование из бюджета. Точно так же, как и харьковский «Патриот
Украины», совершивший рейдерский захват харьковской «Просвиты», тоже
финансируемой из бюджета и получили право таким образом работать среди
молодежи. В остальном – вспомни, кто и зачем начал финансировать
А.Гитлера? Для поддержания и раскрутки нацизма требуются большие бабки.
Чтобы срубить еще большие бабки. Или не отдавать стыренные (как
вариант).

Ты сама писала, что национализм в конце перестройки изначально финансировал криминал.

- Да, помню.

-
Там у тебя названа фамилия Петр Хмарук-Онищенко. Этот человек ,
занимавшийся криминальным бизнесом,, за что не раз сидел. Во времена
перестройки, когда рушился Советский Союз, он первым в Украине закупил
за границей, завез и запустил в работу частную типографию. Он создавал
новые массово распространяемые националистические газеты, листовки для
политических партий. Пикантная деталь – параллельно в типографии
печатались фальшивые милицейские удостоверения и связанные с ним
уголовники шли на дело с липовыми милицейскими «ксивами». Закончил он
печально: его убили, с людьми, занимающимися незаконной торговлей
оружием такое часто случается.

Почему я вспомнил про Хмарука? В
бандитские 90-е с Петром Хмаруком активно сотрудничал Игорь Мосийчук,
член «Патриота Украины» и депутат Васильковского городского совета, ныне
арестованный СБУ по подозрению в подготовке на День Независимости
теракта. Когда он и его подручные были арестованы, местные
предприниматели обратились в СМИ и рассказали, как эти «Патриоты
Украины» держали в страхе целый город. Они поджигали конкурентам
предприятия, устраивали избиения непокорных журналистов и поджоги
редакций, занимались рэкетом и земельными афёрами. Сегодня, когда
задержали лидеров и некоторых членов Васильковской организации «Патриота
Украины», люди вздохнули спокойно и, как они уверяют, могут уже не
бояться за свою жизнь и за имущество.




У
меня вопрос – а что дальше? Дальше только остается ждать, что нацисты
начнут среди белого дня публично линчевать неугодных. Если их не
остановить сегодня, для всех нас наступит кошмарное завтра. Поэтому я
считаю, что если мы общими усилиями не остановим их сейчас, то рано или
поздно мы будем жить не просто на зоне, а на зоне с порядками Освенцима.

http://zkan.com.ua/main/dtp/897-o-napadenii-patriota-ukrainy-na-bloggera-iz.html


Фокус как ''объективный'' источник конечно же об этом умалчивает...

Спільнота патріотів України на своєму сайті проводить опитування: Чи згодні ви з тим, що сучасний український націоналізм має бути понадпартійним?

Проголосувати може будь-хто, завітавши на сайт http://upu.org.ua/ , або безпосередньо на сторінку опитування http://upu.org.ua/content/chi-zgodni-vi-z-tim-shcho-suchasnii-ukrajinskii-natsionalizm-maje-buti-ponadpartiinim Реєстрація не потрібна.

Як повідомив у мережі Facebook Архиєпископ Харківський і Полтавський Української автокефальної православної церкви Ігор Ісіченко, 1 січня 2011 року о 10:00 у Свято-Дмитрівській церкві (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 44) буде проводитися панахида за видатним діячем національно-визвольного руху, Головою Проводу ОУН-Б Степаном Бандерою. Запрошуємо вірян взяти участь у заході.

Чи вважаєте Ви себе українським націоналістом?