[Приєднана картинка]Що тобі наспівали дощі? Чи ти їх перестав уже чути, І ніскільки не віриш у чудо, Заховавши себе у плащі? А було ж – танцював під їх спів, Босяком брів у теплих калюжах… І таким молодим був і дужим, Що, здається, – весь світ би скорив! Десь зозуля лічила літа, А ти – ще їй і ще! – і кувала. Чужі люди тобі посміхались, Бо цвіли твої щастям вуста. Де ті юнки – звабливі й святі, Що цнотливо тулились до тебе І прохали єдине – "Не треба!", Бо то...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Одного дня в житті настає момент, коли починаєш розуміти його цінність. Поки молодий, здається, що житимеш вічно. Дні схожі на строкатий карнавал, і чхати на обережність, на «завтра», на причини і наслідки. Є лише бажання, імпульси., є ураган пристрастей, той вир, в який хочеться з головою. І сонце світить лише для тебе, і небо завжди блакитне, і світ біля твоїх ніг, і вічна весна за вікном. Та обного разу приходить той день і година. І розумієш: УСЕ...

Читати далі...

Рядочки.Під шум дощу і тріск вінілу,На хвилях FM діапазону,Крізь світло фар нічних автомобілів,В твоє місто приходить осінь.А я не подружився з ним ще й досі.Цікаво як ти там? Як у тебе справи?Жаль що ти так і не дізналася,Який я є насправді...Місто Л, але не місто Лева,А життя і далі течеПо артеріям і венам.Це місто нас ніколи разом не побачить,Та й не важливо це.Лише осінь все зрозуміє і пробачить.З неба краплі, з дерева листочки.Давно забув, та все ж лови!Для тебе ці рядочки!

[Приєднана картинка]Cкоро осінь в короткому плащі,Постукає в мої двері і я впущу її в свої вірші.В свій дім, в свою кімнату,Вона принесе з собою вина і кораблик плану.Ми сядемо біля вікна,Під шум дощу і тріск вінілів,її парфюм із листя клену і зів'ялих квітів.Листопад її волосся, зводить з розуму мене.Вона наль'є пів келиха вина. Свій короткий плащ зніме.І пригорнеться до мене, так ніжно й тихо,Неначе боячись накликати лихо.Почне розповідати про себе, про подругу погоду,Про те як ...

Читати далі...

В Луцьку впав дощ.Дивний дощ. Він був схожий на зимову завірюху.І його було так багато, що воді не стало місця. Вони зливалася у потік (речічку Сапалаївку, притоку Стира), у Стир, в болота, гасала вулицями.А що градоначальники встигли за останні два роки вирізати багато дорослих дерев, то затримати і спожити зайву воду було нікому.Ось дещо із того, що я побачила ввечері у вівторок.https://www.youtube.com/watch?v=JE9Bmk7eO0gРозлив річки (так ніби просто велика калюжа, але вона стоїть навколо...

Читати далі...

Осінь.Рахує краплинами дощЗдичавілий смуток.Бродиш бездомникомСтанціями до стацій.Восьма, дев'ята…І тільки би не забутиЛітні обличчя ЛЮДЕЙВ черговій фрустрації.Осінь.Ще не зажовтілоОстаннє листя.Тиха молитва доріг У вечірніх пазухах…Десять…Дванадцять, тринадцять...Укотре вистигнеСлово не вимовлене У самотніх враженнях.Це не Голгофа,Це осінь на склі сльозиною.Тільки би йтиДо кінця і не зупинятись, таПерший листок опадаєТак безневинноІ, Зрештою, станція-стаціяЧотирнадцята.Оксана...

Читати далі...

Пісня про дощ.... Осінь настала.

Розпороли небо блискавиці, Вітром розшматоване на хмари, Зливою воно несеться - кара Галопуюча, як чорна кобилиця… 07.06.2012 © Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная Свидетельство о публикации № 11748

Теплий літній дощ своїми ніжними краплинками стукав у закрите вікно...Просив впустити і поспілкуватися з ним..Як тільки відчинила віконце...маленькі краплинки швидко залетіли до кімнати і почали танцювати танок...Весело...Гарно...Грайливо...Але... я почала приходити в себе...як тільки помітила, що моя кімната стала мокрою... краплинки десь поділися... -Він пішов - прошепотів вітер. ...Чомусь після цього мені стало сумно... тепер...

Читати далі...

Так вже задався цей день! Спочатку просто інформаційна сводка про наші староруські традиції , потім про мій душевний стан... А потім я по Харкову, майже як русалка, попливла на зустріч... Море було Кацарським ,це вулиця в центрі Харкова(відео додається). Мені прийшлося з трьох дорог вертати аби добратися до пункту Б з пункту А. До речі, це район ЮЖД. По дорозі, тобто вниз по течії Новий вірш випав у калюжу-море і булькнув: "Море хвилюється раз Море хвилюється два Море хвилюється...

Читати далі...