хочу сюди!
 

Ліда

53 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «романтика»

Пофантазувала

"Вона приїхала до нього несподівано. Подзвонила і сказала, що чекає на нього біля будинку. Він посміявся і попросив її не жартувати так. Але вона сказала, що не жартує і він сам може переконатися в цьому, подивившись у вікно. Що він і зробив. Це було справді несподівано... Ну, коли вона приїхала і стоїть біля його будинку, довелося запросити її... Не добре вийде, якщо він протримає несподівану гостю на вулиці.
Вони увійшли до квартири. Вона озирнулася, посміхнулася своїм думкам, що випливли на мить у пам'яті, і сказала:
- Давно я тут не була. Наче в іншому житті це було все.
Він запросив її на кухню, запропонував чай-каву. Вона подивилася на нього і з усмішкою сказала:
- Пам'ятаю, що ти на свій день народження вино з черешні пив. Пригостиш?
Він глянув на неї і на його вустах промайнула лукава посмісшка, ніби він усміхнувся до своїх думок. Але вона у відповідь усміхнулася так само, даючи зрозуміти, що не він один про це подумав. Сходивши за вином і наливши у келихи (не буде ж вона сама пити), він сів за стіл навпроти. Вони чокнулися, келихи брязнули і вона сказала невеличкий тост:
- За тебе, за твій день народження, що минув. Шкода, що ти один його відсвяткував.
Випивши вино, вона глянула на нього і в її очах затанцювали вогники.
- А я тобі боржок хочу повернути, - сказала вона. - Пам'ятаєш, коли ти поїхав від мене без поцілунку? Я лише в щоку тебе поцілувала тоді. Я ще з такими кумедними та смішними хвостиками була.
- Пам'ятаю, - відповів він.
- Так ось, - продовжила вона. - Ось саме цей поцілунок я тобі і хочу віддати. Сподіваюся, він не запізнілий?
А далі вже було без слів. Вона вийшла із-за столу, підійшла до нього і сіла йому на руки обличчям до обличчя. Йому нічого не залишалося робити, як обійняти її. Вони дивилися одне одному в очі, потихеньку зближуючи обличчя. Вони були так близько одне до одного, що відчували гаряче дихання одне одного. Її очі дивилися в його очі, і це тяжке очікування зростало, розпалювалося. Дихання ставало дедалі частіше. Його руки все сильніше і сильніше притискали її до нього... Її груди все частіше підіймалися від частого дихання... І ось нарешті вона легенько доторкнулася до його вуст. Потім ще раз... Потім провела язиком по його губам і більше він не зміг чекати. Він притягнув її до себе настільки близько, так міцно обійняв, і вп'явся своїм ротом у її вуста, запускаючи язик у її рот. Так вони цілувалися кілька хвилин.
Він підхопив її під сідниці, вона обійняла його ногами і він поніс її до спальні. А там на ліжку вона знову взяла гору. І в них у пам'яті спливли спогади, де вона, дражнячи, гралася з ним, то наближаючи свої вуста до його, то віддаляючись. І знову все повторилося. Вона тримала його руки на ліжку біля голови і дражнила, наближаючи вуста до його губ, проведе по них язичком своїм і віддалить голову, не дозволяючи йому поцілувати її. Але гра тривала не довго. Вся ця ситуація, ця гра настільки сильно його збуджувала, розбудивши в пам'яті всі ті почуття, що він відчував тоді... Вон, така ж дражливо спокуслива, була зараз поряд, не в спогадах, а в реальності. Він може її обійняти, погладити, поцілувати... І в її очах такі самі вогники, як і тоді. І не гаючи часу, він вирвав з її захоплення свої руки, схопив її і перевернув на спину, притиснувши своїм тілом до ліжка. Він вп'явся в її вуста і вони цілувалия так, поки їм вистачало повітря..."

Попурі_2_24



Швейцарія, вказівник Гір


Трубки вказують назву Гір і відстань


Вид через Трубку (але тут вже можна використати Бінокль)

Венеція - місто Романтиків

Літо - Літечко...


Коли заГоряєш не на Нудистському Пляжі...


як правильно розпорядитись уловом...


несподівано у лісі...


Романтика на відпочинку...


"ти мене на Світанку розбудиш,
проводити невзутою вийдеш..."




Первый снег и первый поцелуй....

Нас учеников с воспитательной целью ( с привязкой к любви к труду) администрация школы отправила с шефской подмогой после занятий на ближайшую молочно - товарную ферму.
Пока мы помогали или делали вид, что помогаем)) местным дояркам , вечерние сумерки плавно перетекли в наступившую ночь. Когда мы с чувством выполненной работы и счастливые от того, что покидаем эту обитель коров и телят вырвались на улицу, то увидели, что пришла зима.
Ноябрьская ночь с лёгким морозом была разбавлена ветром. Этот баламут на своих крыльях принес снег ,- первый в этом сезоне. На свету придорожных ламп снежинки кружились в танце ветра. Смотря на это чудо хотелось и самому кружится и танцевать! Настроение поднялось в разы. Многие из нас стали ловить снежинки и дурачиться.
Я оторвалась от группы и старалась словить самую крупную и красивую снежинку - чтобы загадать желание.
После нескольких попыток мне это удалось. Сказочной красоты и формы снежинка оказалась на моей варежке. Я загадала желание и прикоснулась к ней. ( Смысл в том, чтобы получить желаемое нужно загадать подарок и коснуться незащищённым от перчаток пальцем к снежинке, которую выбираешь интуитивно. Затем снежинку превратившуюся в каплю воды нужно слизать. И желание сбудется!)
Пребывая ещё в своем дзен я почувствовала как кто-то заключил меня в объятия.
- Вот ты где - шепнули мне на ухо.
Я развернулась в его руках и встретилась с лукавым взглядом своего парня.
- В эту чудесную ночь я хочу тебя поцеловать. Позволишь?
Я только успела произнести тихое " да", как горячие губы накрыли мои.
...Ожидала ли я, что мой первый взрослый поцелуй окажется таким страстным и захватывающим? Нет конечно. Но! Я как любая девушка ждала и хотела именно такого поцелуя. Поцелуя любви!
И это свершилось в восхитительную ноябрьскую ночь и вокруг кружился в танце первый снег...

53%, 8 голосів

47%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ти мене на світанку розбудиш...


"Ти мене  на  світанку  розбудиш, 
проводити  невзутою  вийдеш..."

Итальянский художник Lucius Rossi (1846-1913)

Люциус Росси был итальянским художником-жанристом, который работал и жил в Париже.
Росси тренировался в Академии Сан-Лука в Риме. На него сильно повлияли художники-романтики, а также испанская художница Мария Фортуньо.
Росси покинул Италию, чтобы обосноваться в Париже в 1867 году, где он начал работать дизайнером журналов, в том числе иллюстрированной британской газеты «Графика».

 
В Париже он сблизился с европейской буржуазией; его заказы включали портрет семьи Уильяма Уолдорфа Астора, который сейчас находится в Метрополитен-музее в Нью-Йорке.
Также говорят, что он был близок с графом Тышкевичем, великим польским коллекционером и спонсором.
Росси имел успех на Парижском салоне и какое-то время работал исключительно на ведущего парижского дилера Адольфа Гупиля.
Стратегия Гупила заключалась в том, чтобы продвигать художников, желающих расширить свою аудиторию, и он поощрял художников, которые создавали огромные исторические картины, создавать меньшие картины, которые можно было бы воспроизвести в виде гравюр или фотографий. Жанровые сюжеты Росси с повышенной детализацией и интригой идеально подходили к этому заданию и были в высшей степени воспроизводимыми.


Его работы полны хрупкости и отличаются вниманием к деталям. Женская фигура - одна из его постоянных тем. Он изображал женщину в интерьерных сценах, обычно личных или в середине романтического разговора.
Художник очень хороший колорист, обладает тонким и тонким подходом, где каждая деталь точно адаптирована на холсте. В его картинах с женщинами чувствуется подлинная причастность, почти нежность Люциуса Росси, раскрывающего сияющий и реалистичный холст.



Высокие чувства

Стихотворение "Высокие чувства"

Хотел я просто Вам сказать привет,
Без всяких левых, ложных мыслей.
Любой готов получить от Вас ответ,
Это согревало бы сердце в моей жизни.

Не нужно даже левых ложных слов,
Не нужно фальшивой вашей мне улыбки.
Вы бы захотели улыбнутся мне потом,
А так бы с Вашей стороны была ошибка.

Я не требую ко мне высокого отношения,
Я просто лишь хочу рядом с Вами быть.
Хотел бы лишь к себе иметь хоть каплю уважения,
А со всем остальным, я как-то смог бы жить.

То был бы рад увидеть Вас я снова,
Чтобы возле речки мы помолчали вместе.
Правда, вашей красоты основа:
Что Вы не говорите ложные мне вести.


Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
49
попередня
наступна