хочу сюда!
 

Natalia

34 года, рыбы, познакомится с парнем в возрасте 34-42 лет

Заметки с меткой «мрія»

про Україну замайданеную ...

Що таке Україна?
Це коли футбольні фани різних клубів забувають принципову ворожнечу і стають Великою Армією Обурених і від того стає страшно гопнікам в погонах і без.
Це коли духовний лідер мусульман передає вітання і слова поваги духовном улідеру Греко-Католиків.
Це коли знаменита актриса із безмежно добрими очима кличе дружин, матерів і бабусь стати перед силовиками, аби матері кликали своїх дітей у формі схаменутись і перейти до людей.
Це коли затриманий за заворушення, на псевдо суді, перед перспективою 15 років тюрми молодий чоловік надиктовує друзям недописану дитячу книжку!
Це коли мер міста гарантує постраждалим , що їх будуть цілком безпечно лікувати за 600 кілометрів від місця битви, якщо в столиці лікарям бракує совісті, серця, сміливості...
Це коли бійці внутрішнії військ із вдячністю що їх заблокували і вони не їдуть воювати з власним народом, виносять блокуючим дрова...
Це коли незрячі люди із поводирем тримають тацю із канапками і пригощають протестувальників - вони також допомогають, вони також корисні!
Це коли маленька красива дівчина-актриса із шаленим вогником в очах розповідає як вона боронила на Грушевського людей від нелюдей. А в неї, маленьку, що сиділа на ліхтарному стовпі, бикота у формі кидала гранати.
Це коли власники вогнепальної зброї прозоро натякають очільнику ОЗУ МВС - дядько не засіваю бурю - жнивам не зрадієш.
Це коли мешканці за одну ніч організовують дружини самооборони і відловлюють посередміста завезених бандитів.
Це коли моя дитина подивившись новини зустрічає ранком після нічної зміни питанням: "Тато хто напав на наш Майдан?" і проводжає словами "Ти на Майдан чи на роботу?"
Я не знаю скількох із нас посадять, побють, викрадуть (чи Боже Борони гірше).
Я не знаю візьме гору народ саме зараз, чи це буде трохи згодом.
Але не перемогти він не може. Нас усіх Господь (байдуже яким іменем хто його називає і як до нього звертається) вже поцілував у тімячко. Бо Україна, це коли ти до нестями ненавидиш державну машину, але до сліз любиш усіх цих неймовірних людей.

© Не моє... Просто сподобалося

тьху-тьху-тьху.., невже прорвало?!...отже ж, йолки

не певен, але чи то муза з`явилась чи то весна скоро чи ще що... 

а тільки здогадуюсь 

--- ТИ - МРІЯ---

_-_-_-_---_---_-_-_-_---_---_-_-_-_

Сльозинку зняти з вій твоїх

І поглядом окрилити...

І так, щоб навіть вітер стих,

Кохати тебе й вірити...

---

Горнути і леліяти

Тепло теплом стрічаючи

І разом так, щоб мріяти

У небо враз злітаючи...

---

Сплітати вірші іскрами

В серцях вогнем палаючим

І так, щоб щастя бризками

Стікало омиваючи...

---

Любовними серпанками,

Веселками весняними...

Ходити разом ранками

І травами росяними...

---

Піймати поцілунок з уст

 І поєднатись хвилею,

І так, щоб нескінченно спуск

З тобою наче з мрією...

---

...)))

Ukrainian dream? ФІЛОСОФІЯ БЕЗ ПОЛІТИКИ

   Я пишу все про політику і про політику... Трохи набридло, отож вирішив написати про суспільство без політики.

   В 30-х роках випускники Стенфордського університету Хьюлет і Паккард заснували компанію НР, що є сьогодні світовим лідером у продажі комп"ютерної техніки. Перша майстерня і офіс знаходилися в гаражі Хьюлета.

   Генрі Форд - засновник "Дженерал Моторс" і великий інженер, не вмів навіть грамотно писати.

   Біл Гейтс отримав диплом випускника коледжа лише в 2009-му році, при статках в майже 60 млрд доларів. Перший мільйон він заробив в 20 років, створивши (перекупивши) унікальне програмне забезпечення.

   Стів Джобс (засновник Епл і її діючий генеральний директор) - отримав свою першу роботу у відомій на той час фірмі Atari, через наполегливість. Він прийшов у єдиному вбранні, що мав на той час - у рваних штанях і брудній футболці, коли після співбесіди йому сказали, що їх не влаштовує кандидатура Джобса - то він пред"явив ультиматум ("Я не уйду, поки не приймете мене на роботу") і залишився сидіти на місці більше доби - не витримавши "пахощів" (Джобсу доводилося ночувати на помийниках) і бачачи наполегливість, роботодавець взяв Стіва на роботу. Сьогодні "Епл" - безперечно кращі компи у світі.


    Файл:Liberty-statue-from-below.jpg
   
   Економічний успіх США одні пов"язують із вдалим розташуванням, інші із єврейським лоббі, треті через наявність ресурсів. Не треба виключати усі ці фактори, але поміж тим вони лише козирі в руках держави - та направляє ці козирі зовсім не везіння - а цілеспрямована всепроникаюча ідея. І ім"я цій ідеї American dream (більш докладно по гіперпосиланню).

   А чи існує Ukrainian dream, та як вона може виглядати - саме таке питання я задав собі сьогодні і цілий день уважно придивлявся до життя інших людей навколо.

   Людина йде до школи де дізнається багато цікавих речей, які шокують дитину і роблять її іншою. В школі вона вперше зтикається з соціальною нерівністю, з можливостями і неможливостями, а також із обов"язками. Весь цей час особистості кладуть в голову необхідність навчання, без якого подальший успішний життєвий шлях неможливий.

   Людина вчиться (чи не вчиться) з метою чогось досягти і вступає до ВУЗу, де при вступі знову зтикається з нерівністю. Особистість вчиться у ВУЗі сподіваючись отримати "золоті гори", намагаючись чогось досягти шляхом накопичення знань.

   Знову проходять роки і особистість закінчує ВУЗ (якщо звичайно є знання, або трохи "вільних" грошей). Перед нею стоїть питання в пошуку роботи. І тут знову відкривається нерівність. Працювати інженером (чи доктором, чи бухгалтером, чи будь-ким ще) на ту зарплатню, яку надає роботодавець до якого надсилає ВУЗ - фактично означає працювати задарма. Особистість шукає іншу роботу - хтось йде у продавці, хтось у водії, хтось у будівники, хтось намагається суміщати основну роботу з підробітком.

   Іде час і вантажник (припустимо) "доростає" до комірника. В цей час в  нього вже є плани по створенню сім"ї.

   Через кілька років особистість створює сім"ю. Заощадивши трохи коштів , продавши стару "копійку", оформивши кредит молода сім"я купує "Lanos" - що стає надійним помічником у житті. На роботі платять недостатньо коштів і родина постійно на чомусь економить.

   Проходять роки і у особистості з"являються діти, такі-ж як і він особистості. З часом їм скажуть, що головне у житті гарно вчитися, а про нерівність промовчать... І нічого не зміниться?..

  

  free counters

9%, 3 голоса

42%, 14 голосов

9%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

3%, 1 голос

0%, 0 голосов

27%, 9 голосов

9%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Дитячий будинок.

Як це було. На протязі 20 днів команда з сайту http://www.drive2.ru збирала все що могла, а саме кошти та речі, продукти, канцелярію.

В свою чергу обзвонивши друзів та знайомих також зібрав вище згаданий перелік, окрім грошей, я принципово не згадував і не просив, щоб не було підозри. (часи такі що крадуть навіть у онкохврих).

Зібралась нас ось така команда, в кількості 10 авто, та біля 20 пасажирів.

Кожна машина була завантажена повним багажником, автобус до стелі, а декілька автівок були завантажені щей задні сидіння салону.

 

Декілька водіїв були знайомі, хто був з товаришами, але 90% команди бачились вперше, але дуже швидко була знайдена спільна мова, було обговорено маршрут та швидкість та правила поведінки в дитячому будинку і  рушили в дорогу. Перша та єдина запланована зупинка була біля Житомира, і на здивування більшості ми побачили як наші нові друзі вийшли з заправки в такому от вигляді.

та була проведена репетиція виступу перед дітками.

В місті Житомир нас зустріли водії з того ж таки сайту http://www.drive2.ru та провели до дитячого будинку. Заїхавжи на територію дитячого будинку в нас не було можливості припаркуватись на самій території, тому ми заїхали до сусідів, і були в край здивовані, коли прибіг капітан (не зрозумілої служби, ніби лісничої) і з піною почав кричати щоб ми терміново прибрали автівки з їх паркувального майданчика, на пояснення що ми до дітей він почав кричати ще голосніше, а на прохання тимчасово залишитись до вивантаження автівок перейшов просто на матюки.... Ми виїхали та припаркувались як і де могли в найближчій території до дитячого будинку. Та почали збиратись до дітей!  

Ось як це було. Найпершими йшли наші казкові герої, які несли кошики з цукерками та невеликими подарунками. Дітки зібрались в коридорі, і побачивши наших казкових героїв підняли страшенний галас, здавалось не чути нічого крім хлопання, сміху та звичайного дитячого галасу.

Заспівали діткам пісеньку про млинці та привітавши їх з святом ми перейшли до спортивної зали, де було ось що.

наші казкові герої пригощали діток млинцями з медом!!! У медведя мед був не тільки на лапах. а навідь на спині.

Потім були проведені конкурси, танці та ігри.

Дітки пішли обідати та на тиху годину, яка до речі через пів години була відмінена, в звязку з неможливістю вкласти дітей спати, та враховуючи їхні прохання! :-) Ми цим часом зайнялись розвантаженням авто, та занесенням всього в виділенні нам приміщення. На зібрані кошти було придбано морозильну камеру.

Було передено 2 компютери, хоч і найновішої конфігурації. але все таки працюючі.

з речей було складено ось такий склад))

Цим часом чоловічою половиною нашої команди було проведено чемпіонат по футболу серед команд дитячого будинку, в результаті фіналу наша команда програла, а переможці отримали приз ДВДі плеєр та дискі в кількості близько 50 шт.

Під час чемпіонату по футболу дівчатка були зайнаті в мастер класі по валянню та малюванню.

Спікуючись з Юлією (ща надала допомогу, та одна з двох, хто допоміг відгукнувшись на мою попередню замітку) дізнався, що були прикрі випадки коли вихователі та співробітники дитячих закладів яким надається саме така допомога, інколи не дуже чесно себе поводять, ті відбирають більк кращі речі. Щоб максимально знизити таку можливість, порадившись ми вирішили відкрити магазин з речами які ми зібрали для дітей. Всі нові, та гарні речі було занесено в надану нам ігрову кімнату та складено максимально по розмірам, та призначенням.

Почали заходити з невеликим острахом, але з цікавістю дітки, довідавшись що це не подарунки, а магазин вони трошки засмутились, сказавши що в ніх зовсім не має грошей, і нажаль не можливо щось придбати в нашому магазині. Але ж наш магазин був не звичайний, і замість грошей ми приймали вірші, пісні, танці. Було зроблено наступним чином, до кожного з нас (продавців було 6) підходили дітки, розраховувались хто на що здатний та отримував речі які ми підбирали по розміру, та враховуючи бажання, а саме декілька пар носочків, спідньої білизни, взуття, а потім все що їм приглянулось. Все це пакувалось в пакети та просили віднести це в особисті свої речі. Через декілька хвилин деякі прибігали в нових речах з посмішкою на обличчі та радістю в очах.

В той час коли діти вибирали речі та бігали радіючи, один хлопчик років 12 стояв осторонь опустивши голову та зкоса подивляючись на все це дійство. На мої питання та спробу його розговорити він всякими шляхами відмовлявся вступати в розмову, але через деякий час виявилось.... він не тільки не знає віршів, що таким чином придбати собі речі, він не вміє читати та писати... Звичайно все було йому підібрано з того що було, він відніс до своїх речей, потім підійшов тихо так, смикнув за рукав і запитав - дядьку, а як Вас звати? Валерій. Дядь Валера, а мені сорочку можете знайти щоб на мене, бо вмене не має, а в школу потрібно йти, а там всі в сорочках. Бігом, в тій коморі було знайдено сорочки, пару регланів та джинсів і все було вручено хлопчику. Він швидко переодівся та прийшов і тихо тихо подякував. Він так змінився в нових речах, але фотографувати його дивлячись йому в очі зовсім не хотілось. Після візиту до дирекції зясував, що хлопчик в дитячому будинку зявився днів 20 тому, після того як матір позбавили батьківських прав....


З слів дітей, все що опинилось в їх особистих речах вже ніяким чином не попаде ні докого іншого. Маю надію що таким чином ми запобігли несправидливому розподілу. Хоч було одягнено всіх діток, в коморі залишилось більше ніж половина привезеного.

Потім ми поділились на групи і просто сиділи з дітьми, розмовляли, фотографувались, разом щось старались вивчити, рзповізти про автомобілі.

Дуже швидко промайнув день і саме час нашого останнього подарунку дітям. Ми всі гуртом вийшли на вулицю, дітки отримали шматочки паперу на яких вони писали свої самі найзаповітніші бажання.

Коли бажання було записано, всі без виключення папірці ми закріпили на китайських ліхтариках та запустили їх в небо... маючи велику надію, що бажання та мрії цих діток обовязково збудуться.

Від всієї душі я хочу подякувати тим хто мені допомагав, а саме no-sense, Тані, Юлі, Аліні, Вані, а також моїм близьким, синові та дружині за підтримку та допомогу!

Дякую ВАМ друзі!







Віднайди свої мрії


Віднайди свої мрії
Розкрий свої крила
Забудь те що раніше було
Забуть те що раніше боліло
Розправ свої крила
Щоб до неба взлетіла
До бажаної мрії

от і весна прийшла... та мрія вже народилась))

___--_--_--__----_____-------

Гарно все почалось... морозець, зоряне небо, білий пухнастий сніг зранку. Крокуєш по ньому і відчуваєш неймовірне полегшення після осінньої слякоті. Дерева навіюють казкові думки. Не зоглядаєшся, як пролітають кілометри пішої дороги і ти потрапляєш у робочий кабінет...

Саме в цей час... таки саме в цей недавній сніговий період з`явилася мрія про авто. Раніше не було потрібно, але йти через зимовий вітрюган півдесятка кілометрів не захоплює. Незавжди ж погода спокійна, особливо взимку   ...

Чи машини не їздять? Їздять... наразі знайомий мільйонер мерсом на роботу підвозить... хороше авто    . Але незручно якось перед людиною, це можна назвати причиною № 2 до появи мрії  ...

Знання автомобілів у мене відсутнє, хоч і проїхався колись на тракторі метрів десять (і то, правда, не за кермом, а просто в кабіні), щоб отримати в 11 класі права тракториста   . То ж починати треба з нуля... майже бо на велику, скутері і мотоциклі політав чимало .

Взуття в такій дорозі зношується швидко, а тратити  кілька тисяч на кілька його пар за сезон не бачу резону. То вважайте другорядна причина №3  ...

Глянув в інеті на ціни авто. ну, більш-менш нормальне десь в районі 120 тисяч гривень коштує  ... Якщо вкласти першопочатковий капітал у 600-700 гривень, то за три роки купити реально

Є варіант більш дешевший десь на 70-80 тисяч...

Можна взяти БеУ (БеВ) за півціни, проблеми відомі...

Ціни дивився на Міцубісі... Деу - знаю, що за штука три роки і свалка...

Радили тут місцеві водії машини японського чи німецького виробництва...

Як у вас із цим? Може знаєте кращі варіанти?

Буду дуже вдячний за інформацію бо в цьому питанні геть нема досвіду  


29%, 5 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

53%, 9 голосов

18%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

А твоя мрія збулася?

   

[ Читати далі ]


54%, 7 голосов

46%, 6 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

І знову про нього, мужчину мрії ))

Ходила я на днях у прекрасні місця, які створила природа. Діло йшло до вечора, сонечко котилось до сну. Місця найпрекрасніші, навіть диву даєшся, що зовсім поряд жилі масиви з багатоповерхівками, а тут таке диво, сховане в улоговинці. Пройшлася я по духмяних травах, по стежці спустилась вниз, там тихенько дзвенить струмочок і така від нього йде живильна прохолода.


Сіла я на траву. То тут, то там перекликаються цвіркуни, пахне чебрецем, вітерець стих і день прощається до завтра. Сиджу і мрію….


Отак би прийти сюди з тобою. Отак лежати на траві, і дивлячись у неба блакить, майже пошепки розмовляти, тримаючись за руки. Я би лягла на твоє плече і просто мовчала, насолоджуючись тим, що ми разом.


Але ж треба йти додому, а тут безсмертник, материнка, звіробій, васильки і багато різних прекрасних трав. Я дуже люблю польові квіти, букети з них стоять довго і милують око своєю різнобарвністю і скромною простотою. А ще я люблю такий букет, за те, що він нагадує того, хто його подарував. 

 

Цього разу я зібрала букет сама. Але так хочеться, щоб інший букет нагадав мені про нашу подорож у прекрасну мить життя….

An Old English Dream - Procol Harum

An Old English Dream
           Стара англійська мрія

Автори: Гарі Брукер і Кіт Рейд

They say this fair city has ten thousand souls
       Кажуть, це прекрасне місто налічує десять тисяч душ,
Some live in mansions
       хтось живе в палацах,
Some live in holes
       хтось - в халупах.
Some eat from silver
       Одні їдять з срібних блюд,
And some eat from gold
       інші - з золотих,
Some sift through garbage
       а хтось копирсається у відходах
And sleep in the cold
       і спить в холоді,
Sleep out in cold
       спить на дворі в холоді.

       Приспів
I saw a great highway that stretched to the stars
      Тут я побачив великий шлях, простертий до зірок,
I saw a deep river all choked up with cars
      і глибоку ріку, вщерть захаращену автомобілями,
A babe in a cradle and a cat with the cream
      дитя в колисці і кота, що вкрав вершки,
An old English church yard and an old English dream
      дворик старої англійської церкви
      і стару англійську мрію.


Once we had a country
      Колись ми мали Країну,
And thought it so fair
      і думали, це так прекрасно!
If you look through the mirror
      Якщо подивишся крізь дзеркало,
You can still find it there
      то ще побачиш її відображення.
But now our great country
      Але тепер наша велична країна
Is broken and torn
       зруйнована і розірвана,
And all of its promise
       а рештки її перспектив
And liberties worn
       і вольностей вичерпали себе.

Приспів

I saw a great plain in winter
       Я побачив величезну білу долину,
All covered in snow
       суцільно вкриту снігом.
Ten thousand soldiers
       Десять тисяч солдатів,
That marched to and fro
       що марширують туди-сюди.
I saw a broken down building
       Я побачив зруйновану будівлю
With ten thousand doors
       з десятьма тисячами дверей,
But none of them open
       але жодна з них не відчинена,
And none of them yours
       і жодна з них не твоя.

Приспів

СЛУХАТИ letsrock letsrock letsrock

Жарт))

Мечта мужчин: 

Чтоб не пила и не курила. 
Из дому чтоб не выходила, 
Чтоб про цветы вообще молчала, 
Свекровку мамой называла. 
И к шопингу чтоб ноль внимания, 
И кухней лишь очарованье. 
И пусть на свете каждый знает - 
Таких дебилок не бывает!!!!
Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая