хочу сюда!
 

Алинка

29 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-40 лет

Заметки с меткой «призначення»

Зеленський провів низку кадрових перестановок в ЗСУ


20:00 09 серпень Київ, Україна
Указом Володимира Зеленського призначені командувач Повітряними силами і командувач Десантно-штурмовими військами.
Про це повідомляє пресслужба глави держави у понеділок, 9 серпня.
Глава держави заслухав доповідь командувача Військово-Морськими силами ЗСУ про ситуацію в зоні відповідальності.
Президент також представив генералів і офіцерів, призначених на керівні посади в Збройних силах України.
«Моїми указами призначені на посади: командувача Повітряними силами - генерал-майор Микола Олещук, командувача Десантно-штурмовими військами - полковник Максим Миргородський», - сказав Володимир Зеленський.
Як пояснив глава держави, полковник Максим Миргородський був командиром 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Він - перший учасник війни на сході України, що став повним лицарем ордена Богдана Хмельницького.
«Також я погодив, і наказом міністра оборони призначено на посади: командувача оперативного командування «Південь» - генерал-майор Андрій Ковальчук, командувача оперативного командування «Схід» - генерал-майор Олег Мікац, командувача оперативного командування «Захід» - полковник Сергій Литвинов, заступника начальника Генерального штабу - полковник Володимир Коваль.Це досвідчені офіцери, і, найголовніше, що є зараз нашим підходом, всі вони мають бойовий досвід», - підкреслив президент.
Зокрема, Володимир Зеленський зазначив, що генерал-майор Андрій Ковальчук має звання Героя України. В ході активних боїв на Донбасі він командував 80-ю аеромобільною бригадою. Учасник оборони Луганського аеропорту. Двічі поранений. Нагороджений двома орденами Богдана Хмельницького.
Генерал-майор Олег Мікац з вересня 2014 року керував обороною Донецького аеропорту, вважається одним з ключових командирів в цих боях.
Полковник Сергій Литвинов за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
«Я знаю, що кожен з них на своєму посту зробить все від нього залежне для захисту нашої Батьківщини», - переконаний глава держави.

Справа, якій ти служиш

Розповім чергову історію у продовження теми про людей, які справді вірять в те, що роблять, і вражають своєю невтомністю, силою духу та здатністю долати на Своєму Шляхові перепони, що видаються непоборними пересічній людині.

У сім’ї сільського священника народився хлопчик. Коли виріс, він вивчився на лікаря і почав йменуватися Слупський Микола Євгенович. Чули про такого? Ні? Гарантую, що чули. Ми з вами його знаємо з трилогії Ю.Германа про лікаря Устіменку (саме Слупського автор обрав за прообраз свого героя). Хто ще не читав – матиме приємність відкрити для себе чудову книжку.

Отже, продовжую. І став він не простим лікарем, а золотим.

Знаєте, з тих рідкісних, які не займаються самомилуванням свого вигляду у білому халатику і не полірують стетоскоп до блиску, а кожної миті відважно рятують чієсь життя, жертвуючи власним комфортом, не жаліючи себе. Прославився тим, що брався оперувати безнадійних пацієнтів і більшість з них залишали стіни лікарні ЗДОРОВИМИ ЛЮДЬМИ.

Пройшов війну військовим хірургом. Траплялося, що по кілька діб не полишав операційної. В містечку, де він працював в госпіталі, ще досі живі ветерани, які пам’ятають історію, яка яскраво показує, яким Лікарем був Микола Євгенович. Під час одного неймовірно запеклого бомбардування біля будівлі госпіталю вибухнула одна з бомб. Великий осколок уп’явся в гомілку Миколи Євгеновича. Що робить ця дивовижна Людина? Навколо купа поранених, тож він командує сестрі: «Перев’язати ногу». З переляку вона перев’язала йому здорову ногу, адже крові було стільки, що відрізнити, де рана, а де її немає, було складно. А Лікар вже зайнятий порятунком солдата. І лише по успішному завершенню операції сів на підлогу та видалив осколок зі своєї ноги. Решту дня йому довелося провести на табуреті, щоб могти оперувати та скеровувати дії колег – хірургів.

Після цього випадку Микола Слупський вже не розлучався із паличкою. В кінці війни він оперував навіть німців в одному з таборів для військовополонених.

Коли цей суворочолий чоловік накульгуючи заходив до приміщення, всі вставали як по команді. Адже всім вже було відомо, що там, де Слупський – там життя.

Він написав велику кількість новаторських наукових праць, завдяки яким стали можливими більш швидкі темпи лікування.

Та ще однією з вражаючих чеснот цієї людини є неймовірна скромність. Коли заслужений лікар Слупський прочитав написану про себе книжку, то, зітхнувши, сказав: «Виходить, що недарма живу, але цей … чи не занадто, а?».
Така от чергова історія про гідну та скромну людину, що Своїм Шляхом вибрала служіння справі, в яку вірить, покликанням якої є зробити все можливе і неможливе задля щастя та добробуту іншим людей.

Гарного всім дня)

© Катерина Когут, 2017

 

Розмова із попутним вітром

Доки не придумали двигунів, ми з вами були змушені жити в унісон з природою – чекати попутного вітру, зважати на погодні умови. Ми узгоджували свої бажання зі світом і не скаржилися на наслідки спроб діяти всупереч його ритмам. Та із винаходом двигунів у нас з вами з’явилася ілюзія, що саме ми – царі світу. “Куда хочу – туда лечу”, так? Ми з вами почали величатися та надиматися, невпинно намагаючись нав’язати свою волю, яка дедалі частіше починає нагадувати примхи та бзіки.

Ми настільки заякалися, що часом навіть відчуваємо втому від тверджень, вібрації яких схожі на удари кувалди по скелі “Я всього доб’юся”, “Я отримаю те, що хочу” тощо.

Та є один малю-ю-сенький нюанс.

Те, що збудоване нашим роздутим Его, ще більш-менш працює, доки у нас достатньо сил гнути своє. Але таке “джерело” швидко вичерпується і тоді ми з вами починаємо відчувати упадок, депресуху, втрачаємо відчуття сенсу діяльності. Нас накривають збудовані нами ж нереалізовані плани, пусті амбіції, штучні цілі. Ми почуваємося нещасними, скаржимося, що нас чомусь нічого не вабить.

Знайома історія, правда? Кожен з нас тією чи іншою мірою відчував подібне розчарування і доводилося якийсь час відходити, щоб відновити в собі здатність для подальшого руху. А комусь це і не вдалося і він просто імітує діяльність.

Як же бути? Адже зовсім без визначення напрямку руху теж зле – є шанс натрапити на щось цікаве, але й значна ймовірність безцільного кружляння довкола. Проте ми можемо спробувати дещо змінити підхід до постановки цілей. У нас є можливість вгамувати своє розпашіле Его та спробувати почути голосок власної Душі, який спочатку буде ледь чутним і зніяковілим – адже вона не звикла, що до неї дослухаються. І почати ставити собі питання: “Чого ж все таки прагне моя Душа? Яке її воління? Те, чого я зараз так прагну добитися, відгукується в моїй душі чи вона байдужа до цієї цілі?”

Гарантую, що спочатку наше самолюбство буде в шоці від самої ідеї посунутися і дати висловитися комусь ще. Та коли ми з вами не відступимо у власному прагненні бути чесними з собою, воно буде змушене злізти з трону і зайняти своє місце. Наше Его нам не ворог, проте не варто давати йому всім рулити – воно для цього не призначене і не впорається з не своїми обов’язками.

А потім підемо ще далі. Сама думка про те, що я зараз озвучу, викличе праведний гнів нашого Его. Ми можемо почати ставити складніші запитання. Для чого я ТУТ?.. В чому полягає моє призначення?.. Яка воля щодо мене Сили, що мене Створила?.. Те, чим я зараз займаюся, враховує цю Волю чи я просто намагаюся гнути своє?..

Давайте просто дамо відгукнутися в нас цим питанням. Не квапмося і не витискаймо негайних відповідей. Відповіді обов’язково прийдуть. Адже ми виконали свою частину роботи – поставили запитання.

Гарного всім дня)

© Катерина Когут, 2017


Оновлення розвідуправління МО України

Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Валерія Кондратюка

28 Липня 2015 - 14:20

Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Валерія Кондратюка

Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка.

Глава держави наголосив, що це призначення має покращити отримання військом оперативної та достовірної інформації. Президент назвав розвідку елітою Збройних Сил та висловив сподівання, що з цим призначенням розвідка отримає «друге дихання».

Глава держави наголосив, що зараз всі сили військової розвідки мають бути направлені на протидію російській агресії. «Поінформований – значить, озброєний», – сказав Президент.

«Про розвідників кажуть – ти б пішов із ним у розвідку? Можу сказати, що у розвідку з Валерієм Віталійовичем я би пішов», – охарактеризував нового очільника військової розвідки Президент, додавши, що Валерій Кондратюк – це новий тип генерала, який відповідає сучасним вимогам.

Глава держави зазначив, що за останній рік вдалося відновити військову розвідку. Однак, сказав Президент, необхідні подальші реформи, щоб вивести розвідку на найсучасніший рівень, який відповідатиме вимогам часу. Президент особливо звернув увагу на великі можливості взаємодії з розвідками країн-партнерів України – США, Великої Британії, Польщі, а також з розвідувальними структурами країн НАТО.

Ключовим завданням розвідки Президент назвав нарощування потенціалу радіоелектронної та космічної розвідки. Глава держави зазначив, що зараз Україна має можливість отримувати інформацію розвідувального характеру у режимі реального часу.

http://www.president.gov.ua/news/yedina-pomisna-pravoslavna-cerkva-dopomozhe-yednannyu-krayin-35726

львів'яни блокують податкову!

   У Львові працівники Державної фіскальної служби сьогодні не змогли потрапити на роботу. Вхід до будівлі заблокували громадські активісти, які вимагають призначення голови ДФС у Львівській області на підставі відкритого конкурсу.
Податкова Львівщини – у диму (
Активісти далі вимагають прозорого призначення керівника. За їхніми словами, згідно з результатами конкурсу, який завершився ще у березні, на посаду головного податківця мали б претендувати Маркіян Мальський та Михайло Коропецький. Все, начебто, йшло прозоро. Однак минулого тижня з'явилася ще одна претендентка. Її звати Ірина Столярик. Вона нинішній керівник ДФС Івано-Франківщини, – заявляють активісти.
Сьогодні активісти, аби продемонструвати свої рішучі наміри, запалили шини та заблокували в'їзди до податкової.

Ж и в о п и с ь

Спой Красы нам суть, возрождая жизнь,
Возвышая Путь, Дева Живопись.
Гаммы тонкий строй...  цвета дивный мир...
Запоёт с тобой пренебесный клир*.
Озари цветов неземным огнём, 
Открывая Новь - мира сказку в нём!
Открывая Свет, что струися в даль,
Где судьбы рассвет, где Небес хрусталь... 

Вознеси мечты, возвышая жизнь - 
Д е в а    К р а с о т ы,
Дева Живопись!..

*Хор в храме

                            А. Райдуга  1998 г    

Борьбу с коррупцией возглавит бывший зам Пшонки Войцишен

Виктор Войцишен больше трех лет работал заместителем Виктора Пшонки в Генпрокуратуре
Виктор Войцишен больше трех лет работал заместителем Виктора Пшонки в Генпрокуратуре.

Руководителем Главного департамента по вопросам деятельности правоохранительных органов и противодействию коррупции Администрации президента (АП) будет назначен Виктор Войцишен, который во времена Виктора Януковича занимал должность заместителя генпрокурора Украины. Об этом изданию "ГОРДОН" сообщил источник в АП.
      Вместе с Войцишеным на работу в департамент по вопросам правоохранительных органов перейдут еще 14 действующих сотрудников Генпрокуратуры.
     "На сегодняшний момент из Администрации президента в ГПУ отправлен запрос относительно спецпроверки этих людей с последующим их переводом в это структурное подразделение администрации. Все они – люди Войцишена", – сказал источник.
     Основные направления работы департамента, который возглавит Войцишен, – согласование назначения всех руководящих кадров в органы правопорядка и борьба с коррупцией.
    

До своего назначения в АП Войцишен работал прокурором Винницы (2003–2005), прокурором Полтавской области (2005–2010), а с ноября 2010 года по февраль 2014 года занимал должность заместителя генпрокурора Пшонки и курировал главное следственное управление ГПУ. Следовательно, в соответствии со ст. 3 п. 1 подп. 3 принятого 16 сентября Верховной Радой закона "Об очищении власти", он подпадает под люстрацию (в течение 10 лет не может занимать должности в органах государственной власти, кроме выборных).
     Источник издания подчеркнул, что назначения глав департаментов Администрации носят секретный характер и не афишируются.

Восьма-двадцять ранку

Восьма-двадцять ранку.

Двоє. Оковита.

Пляшки з –пів розпито

Замість - до - сніданку.

 

Всі думки – в гарячці,

Інтелект – у сплячці,

І цироз талантів

В цих… Богів?... Атлантів?

 

Морів? Прометеїв?

Бахів? Галілеїв?

Веделів? Платонів?

Гауді? Патонів?

 

Геніїв? Пророків?

Світочів? Героїв?

******

Світ чеснот, пороків,

Чистоти і гною.

 

30-31.01.2012

© Copyright: Марина Степанская, 2012

Свидетельство о публикации №11202012750

Золотоордынские принципы кадровой политики.

Петр Олещук. Сегодня Экс-губернатор Севастополя Валерий Саратов назначен главой Нацкомиссии по регулированию рынка коммунальных услуг Украины.Напомню, это все тот же Саратов,который недавно был уволен с должности Главы Севастопольской государственной администрации как раз за просчеты тарифной политики в г. Севастополе. То есть, 1 июня уволили за плохую работу в плане регулирования тарифов на уровне одного из регионов, а уже через полтора месяца направляют регулировать тарифы во всеукраинском масштабе.

Правда, интересная практика? Проиграл полковник сражение, а ему сразу дают командовать армией.

Воистину, это выглядит каким-то новаторским подходом в сфере административно-бюрократического управления. Ноу-хау, которое нужно срочно патентовать.Но если подумать, то тут мы видим проявление серьезной тенденции, имеющей более глубокие корни, чем могло бы показаться на первый взгляд.

Конечно,  это не снимает вопроса, как же фигуранту удалось так быстро «восстановить пошатнувшееся доверие», вернувшись в «первый эшелон»? Очевидно, благодаря крайне продуманным действиям. Во-первых, г-н. Саратов грамотно прокомментировал свою отставку, заявив, что: 1) полностью согласен с решением президента; 2)полностью берет на себя ответственность за падение рейтинга в городе. Во-вторых, грамотно выдержал последующую паузу, воздерживаясь от любых политических действий или комментариев, спокойно дождавшись назначения.

Что интересно, повысил тарифы г-нСаратов, руководствуясь указаниями из Киева. Но об этом он скромно умолчал.Очевидно, от греха подальше.Данное политическое поведение можно признать «идеальным» с позиций правящей команды. Постоянно демонстрировать свою никчемность на фоне начальства. Подчеркивать, что ты лишь «проводник» мудрой политики. Виниться перед руководством за «попранное доверие».

   Как это все контрастирует с резкими заявлениями некоторых других видных в прошлом регионалов, которые до сих пор находятся в «почетной ссылке» в СНБО. Они, очевидно, не поняли вовремяправил игры, за что понесли наказание. Итак, алгоритм действий для отечественного чиновника, который «играет в команде» прост: 1) если делают «козлом отпущения», то лучше сразу начать подыгрывать; 2) брать ответственность на себя; 3) постоянно повторять что начальство право; 4) как можно больше публично унижаться.Тогда есть вероятность, что преданность заметят, оценят и вознаградят.

Как тут не вспомнить практику вручению ярлыков на княжение в «Золотой Орде», где Русские князья подвергались  унижениям и издевательствам (подолгу стояли на коленях,  кланялись идолам, их могли обидеть словом и действием даже простые воины). Те, кто унижения не терпел, устранялись. Зато те, кто хорошо и долго кланялись, могли вполне получить «ярлык». Последний, однако, могли отозвать в любой момент (из «профилактических» соображений), заставляя «выклянчивать» его по второму кругу.

Главное, чтобы подчиненный сам постоянно подчеркивал, что он никто, признавал, что он ни на что не способен, без «мудрого руководства», был бы готов унижаться и «посыпать голову пеплом».Такие кадры системе нужны, и не остаются долго без работы.А вот от лиц, имеющих какую-то позицию, и готовых ееотстаивать, приходится быстро избавляться.

прибуття... ангела ___... a-maxxx на додаток мож не слу)

----------------------------------------------------------------------------------------------------

***                  ***                      ***

Серед  принишклого  неба,  покритого  такими  ж  мовчазними  зорями,  майнув  слід...  Лишився  він  після  того  як  Есе  призупинився  перед  атмосферним  лицем  планети.  Вона...  і  далі  по  орієнтирах.

Це  сталося  не  сьогодні...  до  цього...  тому  що  ангели  днями,  роками  й  століттями  час  не  вимірюють.  Вони  існують  лише  в  просторі...  питання  чи  нашому?..  можуть,  і  в  наших  матеріях

 

недавно  знову  слід,  вже  перед  самою  поверхнею...  питання  контакту  +  питання  матерії...  матеріалізувався,  не  фізично...

Тому  що  пора.  Він  перший.

Полилася...  енергія,  кострубатими  лапами-блискавками  розійшовся  по  землі  і,  впившись  у  неї  міцно,  полинув  униз...  світ  інший

Проникнення...  не  побачив  там  яскравого  світла,  якісь  жовтуваті  відтінки.  Від  того  кольору  також  темно-жовтувата  тьмяна  постать.

Згорблена  спина.  Це  той.  Він  тут.

Пройшов  мимо  і  крізь  пустовину  дістався  центру,  по  якому  лабіринтами  почав  пробиратись  до  середини.

Чим  далі  тим  швидше.  Спіраль.  На  фініші  немає  завершення  -  чорна  дірка,  невелика.  Для  того  той.

Лапи-блискавки...

Пройшов...  тут  тільки  тіні.  Покликав...  її...  не  схоже ,  щоб  вона,  але  тут  вони  всі  однакові,  з  однаковим  майбуттям,  чи  схожим

Питання...  Розмова...  інформації...  КЛЮЧ    а  ключа  нема!  браму  тре  відкривати...

залишився  останній  орієнтир  для  кінця  світу