Живе мерзота у людині,
Тихенько милість вигризає,
З’їда душевність зсередини,
А від сумління вислизає.
Вона лице своє ховає,
Бо виглядає як чума,
Насіння злості висіває
І марнославством полива.
Заполонила розуміння,
Із серця випила всю кров,
А потім думку підкорила,
І запросила нелюбов.
Як розпізнати цю гидоту,
Як зрозуміти де вона?
Щоб зберегти свою чесноту,
Адже душа у нас одна….
Олександр Чалий
серпень-павук
вже по-тихеньку плете собі бабине літо,
крок мій, як друк
колишніх, чорних тих машино-писаних літер.
колишніх – так!
літер, що б’ють не папір, як тоді, але душу.
чорний той знак,
римою закарбувати на серці все ж мушу.
час для подяк –
осінь дари вже духмяні нам щедро готує,
та на полях
втомлених сонцем нещадним, дощ спрагу вгамує.
м`ої плоди -
це і скорбота, і посмішка літу, що гасне…
я не один –
мрії ведуть до нової весни мене власне.
літо піде -
осінь із сивим дощем з’їсть усю павутину,
але про те,
сам я перлиною в тій павутині застину.
спогади рук
все це без жалю зруйнують, в вітрах зачарують.
серпень-павук…
так, ці комахи і справді у світі існують.
06.08.17
Потомлений місяць під ранок скорився –
Завис в верховітті надгризеним сиром.
І гомін у полі увись покотився
Дзвенячим пташиним нескореним виром.
Вдихаю на повну п’янкого повітря,
Милуюся шалом квітневої млості.
Літаю, мов голуб, купаюся в світлі
Старого, як Всесвіт, величного сонця.
І все це безмежжя в собі уміщаю,
Захоплююсь величчю Божого світла.
Я небо усеньке, мов книгу, читаю,
І хочеться жити! Так хочеться жити!
Лариса Журенкова
В той день ішов Він
на Голгофу,
Ніс на собі животворящий хрест.
Народ Йому кричатиме вже потім:
- Христос воскрес! - Воістину воскрес!
Тоді ж тягнув Він непосильну ношу,
За ним товпилася юрма пуста.
А Він кривавим умивався потом,
Від спраги тріскались вуста.
Саднили рани на руках Месії,
А від важкої ноші ноги гнулись.
І розуміла, плачучи, Марія,
Що від Ісуса люди відвернулись…
А розпинали, Господи, як страшно!..
- Терпи, Ісусе! - шепотів до Себе.
Байдужий натовп
хоронив довчасно -
Холонуло від сліз зчорніле Небо.
Принизити хотіли: смерть ганебна,
Бо розіп'ятий, бачте, на хресті...
А Він гріхи усіх прийняв на Себе,
Спаситель людства, Мученик Святий!
Сьогодні світ хрещений йде до Бога,
Слова лунають із землі й небес
(Як їх не вистачало на Голгофі…)
- Христос воскрес! - Воістину воскрес!
Христос воскрес, дорогі читачі й блогери!
