----------------------------------------------------------------------------------------------------

***                  ***                      ***

Серед  принишклого  неба,  покритого  такими  ж  мовчазними  зорями,  майнув  слід...  Лишився  він  після  того  як  Есе  призупинився  перед  атмосферним  лицем  планети.  Вона...  і  далі  по  орієнтирах.

Це  сталося  не  сьогодні...  до  цього...  тому  що  ангели  днями,  роками  й  століттями  час  не  вимірюють.  Вони  існують  лише  в  просторі...  питання  чи  нашому?..  можуть,  і  в  наших  матеріях

недавно  знову  слід,  вже  перед  самою  поверхнею...  питання  контакту  +  питання  матерії...  матеріалізувався,  не  фізично...

Тому  що  пора.  Він  перший.

Полилася...  енергія,  кострубатими  лапами-блискавками  розійшовся  по  землі  і,  впившись  у  неї  міцно,  полинув  униз...  світ  інший

Проникнення...  не  побачив  там  яскравого  світла,  якісь  жовтуваті  відтінки.  Від  того  кольору  також  темно-жовтувата  тьмяна  постать.

Згорблена  спина.  Це  той.  Він  тут.

Пройшов  мимо  і  крізь  пустовину  дістався  центру,  по  якому  лабіринтами  почав  пробиратись  до  середини.

Чим  далі  тим  швидше.  Спіраль.  На  фініші  немає  завершення  -  чорна  дірка,  невелика.  Для  того  той.

Лапи-блискавки...

Пройшов...  тут  тільки  тіні.  Покликав...  її...  не  схоже ,  щоб  вона,  але  тут  вони  всі  однакові,  з  однаковим  майбуттям,  чи  схожим

Питання...  Розмова...  інформації...  КЛЮЧ    а  ключа  нема!  браму  тре  відкривати...

залишився  останній  орієнтир  для  кінця  світу