Днями стало відомо, що представники американського експертного співтовариства закликають команду Джо Байдена, який остаточно набув повноважень, приділити особливо пильну увагу протидії КНР в Україні. Як повідомило наше джерело із Служби зовнішньої розвідки України, в наближених до конгресу США неурядових організаціях (НУО) "Центр аналізу європейської політики" та "Атлантична рада" впевнені, що Пекін найближчим часом намагатиметься взяти під контроль українського виробника авіаційних двигунів АТ "Мотор Січ".

Експерти вважають, що китайська сторона має намір скористатися передвиборчою плутаниною у Вашингтоні, де зараз про Київ практично ніхто й не згадує. На їхню думку, Пекін спробує за допомогою економічному тиску переконати президента України Зеленського в тому, щоб він не перешкоджав придбанню китайськими інвесторами стратегічного підприємства. На руку Китаю грає також і той факт, що зараз "Мотор Січ" зазнає серйозних фінансових труднощів: компанія, як ніколи близька до банкрутства, і без підтримки з боку української влади продаж підприємства китайцям, які вже й так володіють частиною його акцій, стає найбільш очевидним, якщо не єдиним виходом із ситуації, яка склалась. Подібний сценарій категорично не відповідає інтересам США. Насамперед це пов'язано із тим, що в цьому випадку компартія Китаю отримає потужний приплив технологій "подвійного" використання у сфері авіа- та ракетобудування.

У цьому зв'язку політологи пропонують демократам вже зараз почати надавати Україні політичну підтримку. Зокрема, пропонується починаючи із січня 2021 року підштовхувати українського авіавиробника до співпраці з деякими виробниками двигунів із Індії та Туреччини. При цьому американці мають намір однозначно дати зрозуміти українській владі, що прогрес у взаємодії з Китаєм щодо "Мотор січ" унеможливить для підприємства перспективи подальшої співпраці із "правильними" компаніями та організаціями.

Варто відзначити, що позиції "Атлантичної ради" та "Центру аналізу європейської політики" знаходять відгук у представників адміністрації з числа демократів. Це підтверджує дискусія за участю віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О. Стефанішиної, яка відбулася в НУО "Фонд Маршалла". За результатами цієї дискусії за участю прихильників обох партій Україну фактично проголосили однією з арен геополітичного протистояння с КНР.

Щодо ситуації, яка склалася, на нашу думку, важливо відзначити наступне: немає жодної різниці, хто в кінцевому підсумку придбає вмираюче підприємство. Із сумом можна лише констатувати, що національна авіапромисловість перебуває в украй плачевному стані і Україна не може підняти з колін цю галузь. Не останню роль в цьому зіграла бездарна управлінська політика американських ставлеників, які повинні були все передбачити та запобігти такому варіанту розвитку подій. Наразі ж народу залишається лише в черговий раз мовчки спостерігати, як "старший брат" хазяйнує в чужому городі. В принципі, яка різниця, хто стане власником заводу - США чи Китай? Все одно жодна сторона не буде вкладати гроші у це підприємство.

Найімовірніше, за класичними канонами, почнеться процес "оптимізації", який призведе до масових звільнень. Вкотре будуть "викачані" усі ресурси, а коли обсяг боргів досягне критичного рівню, нові власники звернуться до нашого "шановного" керівництва країни з проханням надати фінансову допомогу стратегічному українському підприємству. Звичайно, все це буде зроблено нашим із вами коштом, а саме через платників податків.

У зв'язку з цим виникає лише одно питання: чому неможна спробувати своїми силами врятувати в'янучу галузь? Деякі скажуть, що для цього не вистачає коштів. А може все ж таки не вистачає політичної волі? На нашу думку, відповідь очевидна.

Ще напередодні президентських виборів, всупереч правдивим опитуванням, які проводили авторитетні організації на кшталт центру Разумкова, порохоботи на підконтрольних їм сайтах влаштовували так звані «голосовалки», де малювали Порошенку космічні результати.

Ось тут до цього часу висить одна з таких «голосовалок», де Порошенку намалювали 74%, а Зеленському 8%  : https://www.strawpoll.me/17599912/r

Ось тут Порошенку намалювали 84%, а Зеленському 14% :

https://ukraine-elections.com.ua/vybory/result/10

Натомість Центр Разумкова тоді видав реальну картину : https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/dani-natsionalnogo-ekzytpolu2019-2i-tur (Зеленський 73%, Порошенко 25,5 %).  Ці цифри дуже близькі до фактичного результату.

Стосовно ж фейків і маніпуляцій, то до цього вдаються не лише звичайні порохоботи, але й відомі сайти, наприклад сайт https://glavcom.ua  Хоча на минулих президентських виборах, поставивши Порошенка на 1-е місце, «Главком» намалював йому більш скромні результати: Порошенко – 31%, Зеленський – 15%  https://glavcom.ua/allvotes/93.html

Який результат був насправді і хто попав у «десятку» ми тепер знаємо.

У 2019 році «Главком» у контексті «політик року» намалював Порошенку 55,3 %, а Зеленському 24,7 %, в той час як Фонд "Демократичні ініціативи" спільно Центром Разумкова дав більш реальні результати: Зеленський 45,9, Порошенко 7,5 %. :   https://glavcom.ua/allvotes/113.html

У 2020 році «Главком» опублікував нову голосовалку, де намалював Порошенку 85%, а Зеленському 4,4. Однак ця голосовалка за цією адресою (сторінка 125): https://glavcom.ua/allvotes/125.html пролежала недовго і зараз перекидає на сторінку 126 (спортсмен 2020). 

А порохоботи вже встигли підхопити цей фейк і кинути на вентилятор інтернету, мовляв зеботи видалили їм цю сторінку, і почали кричати щось на кшталт «зелена сволота, видаляйте скільки завгодно, але всеодно Петро Олексійович є головним політиком року».   Ось так виглядала ця фейкова голосовалка:

Наскільки правдиві голосовалки «Главкому», я на ФАКТАХ показала з минулих результатів соцопитувань, де найбільш правдивою була інформація Центру Разумкова, а «голосовалки» Главкому виявились фейками. І ніхто  сторінку з «Главкому» не видаляв, бо доступ до неї має лише сам «Главком», який про кібератаки не заявляв, тож вони в будь-яку хвилину можуть повернути той фейк на своє місце. Просто після соцопитування Центру Разумкова стало очевидно, що Порошенку на «Главкомі» у контексті «політик року» намалювали занадто багато, бо намальованих 80% і реальних 10 % - надто велика різниця. https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ukraina2020-nevypravdani-ochikuvannia-neochikuvani-vyklyky-pidsumky-roku-u-dzerkali-gromadskoi-dumky-gruden-2020r   

 Тож упоротим порохоботам не варто так істерикувати.  Фото фейкової голосовалки я тут подала, тож можуть і далі кидати це лайно на вентилятор.  А ще краще на якомусь підконтрольному сайті розмістити нову голосовалку, де намалювати Порошенку 200% .

P.S. Коли вже мова пішла про результати соцопитувань і результати виборів, то у цьому контексті варто звернути увагу і на шум, який підняли порохоботи після місцевих виборів, де вже цілий місяць горланять і тішаться з того, що «партія слуга народу програла вибори», при тому, що при очевидному падінні рейтингу, за кількістю депутатів місцевих рад ця партія стоїть на першому місці, а «Європейська солідарність» аж на 5-му. Тому хочеться спитати: а яка ж партія виграла?  https://www.cvk.gov.ua/novini/rezultati-mistsevih-viboriv-u-rozrizi-predstavnitstva-politichnih-partiy.html?fbclid=IwAR3Sc9UhDdFSIWd3QHXLTezCmPxZm51Cbe9mTWXIf4eocgMqOMgKrWl7FBE

Це все нагадує фейк Порошенка, який сказав, що нібито «Мінські домовленості складаються з 13-ти пунктів, де безпекові фактори стоять на першому місці». 

Зеленського і його партію є за що критикувати, (наприклад, Зеленський є і розчаруванням 2020 року), але чи треба порохоботам для цього вдаватись до фейків, брехні і маніпуляцій, адже ні на парламетських, ні на президентських виборах їм це не допомогло. 

Ну і на кінець деякі інші показники за підсумками 2020 року: Зеленському довіряють 30% респондентів, а не довіряють 64%. Порошенку довіряють 20% і не довіряють 74%.  Найбільша довіра у голови ВР – 35%.

Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 17,5% усіх опитаних або 26,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). За партію «Європейська солідарність» готові віддати свій голос відповідно 13% і 19,5%, партію «Опозиційна платформа — За життя» — відповідно 13% і 18%, ВО «Батьківщина» — відповідно 6% і 9%.

Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів у першому турі отримав би В. Зеленський (19% усіх опитаних і 28% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). Мають намір проголосувати за П. Порошенка відповідно 13% і 19%, за Ю. Бойка — відповідно 12% і 17% опитаних, за Ю.Тимошенко — відповідно 6% і 8%, за І. Смешка — відповідно 4,5% і 6%,

Під час опитування респондентам пропонувалося обрати, за кого з політиків вони проголосували б, якби відбувся другий тур виборів Президента України. Другий тур моделювався за участі трьох кандидатів, які отримують найбільшу кількість голосів у першому турі (В. Зеленський, П. Порошенко та Ю. Бойко), а також політика з вищим порівняно з іншими рівнем довіри — Д. Разумкова. В. Зеленський у випадку електорального суперництва у другому турі з П. Порошенком, Ю. Бойком чи Д. Разумковим стає переможцем президентських виборів. Д. Разумков перемагає П. Порошенка і Ю. Бойка, а П. Порошенко перемагає у випадку електорального суперництва у другому турі лише з Ю. Бойком.

https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/ukraina2020-nevypravdani-ochikuvannia-neochikuvani-vyklyky-pidsumky-roku-u-dzerkali-gromadskoi-dumky-gruden-2020r

Але рейтинг – явище непередбачуване, і Порошенко сам тому приклад, коли практично з нульового рейтингу переміг в першому турі з результатом 54,7 %, проте зараз не 2014 рік, і технологія «в один тур, бо Путін нападе», https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2014/06/3/7027758/  вже не пройде, як і популістські обіцянки на кшталт «долар по 10» вже не спрацюють, тому очевидно Порошенко і його ботоферма надіється на те, що Зеленський поглибить економічну і політичну ситуацію в країні, а з іншого боку надіються, що фейки і маніпуляції допоможуть знизити його рейтинг, однак тут може бути, як то кажуть, «палка з двома кінцями». 

В цей час всі новини присвячені Конституційній кризі в Україні та виборам в США. Останнє - далеко, а криза - тут. Її вже назвали "війною Зеленського з КСУ", і маємо багато спекуляцій на цій темі. Про деталі не будемо - про це вже і так багато написано. Хочеться сказати кілька слів про розподіл головних ролей у цій драмі. 

Є судді Конституційного Суду (корумповані), які весь цей тиждень виймають козирі з колоди: розгляд закону про продаж землі, закон про мову. По жодному питанню на засіданнях рішення вони НЕ приймають, але підігрівають атмосферу тим, ЯКІ САМЕ вони можуть прийняти рішення з цих вибухо-небезпечних питань. Іншими словами, ведуться торги. Втім, головні питання не ці, а те, чи будуть судді, які скасували антикорупційну реформу, звільнені. В цілому - це лише питання часу і того, у який саме спосіб вони будуть звільнені. 

Наразі ми маємо: 1. законопроект Зеленського, який пропонує ВР розігнати цих судей. 2. звернення нардепів (226 підписів) до судей з пропозицією добровільно піти у відставку.