хочу сюда!
 

Лилия

45 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 42-53 лет

Заметки с меткой «розвідка»

Провали російських розвідників в 21 столітті



З кожним роком секретні операції спецпідрозділів Росії стають все більш відомими. Історія школи КДБ ще не знала настільки провальний період, який настав для російських шпигунів в 10-х роках XXI століття.



Якщо завдання шпигуна - не бути спійманим, то тоді російські спецслужби дуже погано працюють. Очевидно, що в ГРУ повинні хвалити за провали, щоб агенти працювали настільки погано.

Низький професіоналізм такої «розвідувальної» діяльності, принаймні, дивує. Однак якщо врахувати, що співробітники спецпідрозділів працюють, щоб збагатити правлячий режим Кремля, то викриття шпигунів можна легко пояснити.

Халатність роботи агентів виражається в недосконалому опрацюванні плану операції, виборі виконавців, а в зарубіжних країнах і вербуванні некваліфікованих кадрів, як, наприклад, в Болгарії.

Росія досі розглядає Болгарію як країну-сателіт, яку вона намагається використовувати для підриву інших країн НАТО. І якщо розглядати розкриття російських шпигунів з цієї точки зору, то можна побачити користь для Кремля. Адже якщо шпигуни були виявлені, значить, вони там були і вели свою діяльність, а значить, могли з'ясувати інформацію, якої не повинні були знати.

Проте арешт російських шпигунів в Болгарії привів до того, що були вислані російські дипломати, а громадяни Болгарії стали ганьбою для всієї країни і були звинувачені в державній зраді. Шпигунський осередок діяв кілька років, і у контррозвідки було достатньо часу, щоб зібрати доказову базу. Після успішної роботи, сумнівів у вині шпигунів не виникає. Прокурори показали відеозаписи під час пресконференції того, як керівник мережі обговорював з агентами їхні дії і фінансову винагороду. Був навіть запис того, як один з агентів фотографував секретну інформацію на своєму комп'ютері.

Втім, як і слід було очікувати, незважаючи на явні докази проти російських дипломатів і агентів, посольство РФ в Софії, як і Кремль, заперечували і продовжують заперечувати будь-яку причетність до шпигунської діяльності.

Також вражає ставлення розвідки РФ до своїх співробітників. Відомо, що один з шпигунів втік, прагнучи дістатися до посольства РФ. Однак в посольстві вирішили не допомагати своєму підопічному.

Школа розвідки РФ вже не та і виконані ними завдання сьогодні з першого погляду можна визначити як непрофесійні. Інакше як можна пояснити те, що багато з їхніх злочинів викрили звичайні "цифрові" журналісти?
https://myc.news/ua/specproekty/provaly_rossijskih_razvedchikov_v_21_veke

Більшість китайських інвесторів зіткнуться з новими санкціями РН

Вкотре, коли йдеться про необхідність залучення значних міжнародних інвестицій в Україну, багато хто з політиків та експертів кидають погляд на Китай та сподіваються, що саме поглиблення співробітництва з Пекіном допоможе країні остаточно вийти з кризи. Зрозуміло, що агросектор, оборонна промисловість, енергетична та медична галузі традиційно привабливі для китайського бізнесу, але тепер така взаємодія погрожує стати серйозною перепоною для євроатлантичної інтеграції.

Справа в тому, що геополітичне протистояння між США та Китаєм наближується до кульмінації. Наприклад, завдяки агресивній та безпринципній боротьбі за вплив на Близькому Сході Пекіну вдалося нав'язати економічну співпрацю навіть тим державам, які протистояють одне одному. Судячи зі звіту, який спрямувала Служба зовнішньої розвідки України до РНБО, США навіть вирішили вимушено залишити близькосхідний регіон для того, щоб зосередитися на протистоянні Пекіну в Азії та інших регіонах. У зв'язку з цим, Вашингтон дуже розраховує на підтримку союзників, яких закликає якомога скоріше зменшити свою залежність від китайського капіталу. Це передбачає перегляд мережи поставок, джерел інвестицій, ринків експорту та запровадження заходів "щодо обмеження доступу Китаю до чутливих технологій, елементів критичної інфраструктури, ІТ-сектору тощо".


Очевидно, що в такій ситуації зовсім немає сенсу говорити про якісь нові спільні проекти з Пекіном. Хоча б для того, щоб назавжди виключити такі скандальні ситуації, як з "Мотор Січ", коли лише тверда позиція влади врятувала репутацію країни. Випадок із запорізьким авіазаводом показав, що будь-яка частина китайських інвестицій у майбутньому становитиме небезпеку економіці та державному іміджу. Тому немає ніякого глузду далі піддавати ризику стратегічну промисловість та інших впливових учасників ринку. Чим менш китайського капіталу залишиться в Україні, тим менш ймовірність виникнення економічної турбулентності через дії союзників проти Пекіна.

Враховуючи те, що Китай вже який рік поспіль є нашим основним торговельним партнером, перегляд економічних відносин ймовірно буде болючим. Проте, ми вже на своєму досвіді зрозуміли, з якими проблемами можна зіткнутися, наприклад, не заборонивши повністю вплив російських компаній. Найголовніше, що від послідовної відмови від співробітництва з китайським бізнесом також безпосередньо залежать перспективи країни в НАТО, що в цілому підтверджується активністю СЗРУ та РНБО на цьому напрямку. Залишилося тільки дочекатися анонсування конкретних нових санкцій проти китайських інвесторів та термінів, за якими все імпортні та експортні відносини з Пекіном мають бути скоротитися до мінімуму.

Національна розвідка США підготує для Байдена доповідь по РФ

13:29 13 лютий Київ, Україна



Зовнішньополітична діяльність Росії продовжує турбувати керівництво США. Як стало відомо, президент США Джозеф Байден дав завдання керівнику Національної розвідки Евріл Хейнс за допомогою фахівців і аналітиків національної розвідки підготувати широкий огляд належних заходів політичного реагування на те, що у Вашингтоні сприймають як "зловмисні дії" з боку Росії.

Це підтвердив у ході брифінгу в п'ятницю, 12 лютого, керівник прес-служби Держдепартаменту США Нед Прайс.

За його словами, в основу доповіді ляже аналіз "спектра зловмисних дій, який російська (сторона - ред.) Зробила або, як повідомляється, зробила в останні роки - починаючи з втручання у вибори і (хакерського - ред.) Злому Solar Winds до повідомлень про нагороди за голови американських солдатів в Афганістані та використання хімічної зброї в разі з Навальний ".

Представник зовнішньополітичної служби США також наголосив, що Вашингтон "уважно стежить за порушеннями прав людини" в Росії. За словами Прайса, і він сам, і інші представники американської адміністрації "рішуче висловлювалися про жахливе становище з правами людини в Росії" при "путінському режимі".

"Ви чули, як ми це робили недавно в контексті репресій проти тих мужніх росіян, які вийшли на вулиці в знак протесту проти політично мотивованого затримання Олексія Навального", - заявив глава прес-служби, відповідаючи на питання одного з журналістів.

В ході брифінгу Нед Прайс також торкнувся ситуації з двома братами, затриманими 5 лютого в Нижньому Новгороді і примусово доставленими в Чечню: 20-річним Салехом Магамадовим і 17-річним Ісмаїлом Ісаєвим. Останні є представниками чеченського ЛГБТ-спільноти, влада звинувачує їх в пособництві тероризму.

За словами Прайса, Вашингтон продовжить звертати увагу на подібні випадки, "будь то в Росії чи в інших країнах світу, - коли загальні права, права людини опиняються під загрозою з боку режимів, які виступають проти універсальних цінностей і універсальних принципів".

"Очікую, що ви отримаєте від нас більше інформації про відповідних політичних заходів у відповідь на цю низку зловживань і правопорушень, які, як ми бачили, виходять з Москви і відбуваються на російській території", - резюмував представник Держдепу США.

https://myc.news/ua/specproekty/nacionalnaya_razvedka_ssha_podgotovit_dlya_bajdena_doklad_po_rf

Між Китаєм і США: чи стане Україна новою ареною протистояння дво

Днями стало відомо, що представники американського експертного співтовариства закликають команду Джо Байдена, який остаточно набув повноважень, приділити особливо пильну увагу протидії КНР в Україні. Як повідомило наше джерело із Служби зовнішньої розвідки України, в наближених до конгресу США неурядових організаціях (НУО) "Центр аналізу європейської політики" та "Атлантична рада" впевнені, що Пекін найближчим часом намагатиметься взяти під контроль українського виробника авіаційних двигунів АТ "Мотор Січ".

Експерти вважають, що китайська сторона має намір скористатися передвиборчою плутаниною у Вашингтоні, де зараз про Київ практично ніхто й не згадує. На їхню думку, Пекін спробує за допомогою економічному тиску переконати президента України Зеленського в тому, щоб він не перешкоджав придбанню китайськими інвесторами стратегічного підприємства. На руку Китаю грає також і той факт, що зараз "Мотор Січ" зазнає серйозних фінансових труднощів: компанія, як ніколи близька до банкрутства, і без підтримки з боку української влади продаж підприємства китайцям, які вже й так володіють частиною його акцій, стає найбільш очевидним, якщо не єдиним виходом із ситуації, яка склалась. Подібний сценарій категорично не відповідає інтересам США. Насамперед це пов'язано із тим, що в цьому випадку компартія Китаю отримає потужний приплив технологій "подвійного" використання у сфері авіа- та ракетобудування.

У цьому зв'язку політологи пропонують демократам вже зараз почати надавати Україні політичну підтримку. Зокрема, пропонується починаючи із січня 2021 року підштовхувати українського авіавиробника до співпраці з деякими виробниками двигунів із Індії та Туреччини. При цьому американці мають намір однозначно дати зрозуміти українській владі, що прогрес у взаємодії з Китаєм щодо "Мотор січ" унеможливить для підприємства перспективи подальшої співпраці із "правильними" компаніями та організаціями.

Варто відзначити, що позиції "Атлантичної ради" та "Центру аналізу європейської політики" знаходять відгук у представників адміністрації з числа демократів. Це підтверджує дискусія за участю віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О. Стефанішиної, яка відбулася в НУО "Фонд Маршалла". За результатами цієї дискусії за участю прихильників обох партій Україну фактично проголосили однією з арен геополітичного протистояння с КНР.

Щодо ситуації, яка склалася, на нашу думку, важливо відзначити наступне: немає жодної різниці, хто в кінцевому підсумку придбає вмираюче підприємство. Із сумом можна лише констатувати, що національна авіапромисловість перебуває в украй плачевному стані і Україна не може підняти з колін цю галузь. Не останню роль в цьому зіграла бездарна управлінська політика американських ставлеників, які повинні були все передбачити та запобігти такому варіанту розвитку подій. Наразі ж народу залишається лише в черговий раз мовчки спостерігати, як "старший брат" хазяйнує в чужому городі. В принципі, яка різниця, хто стане власником заводу - США чи Китай? Все одно жодна сторона не буде вкладати гроші у це підприємство.

Найімовірніше, за класичними канонами, почнеться процес "оптимізації", який призведе до масових звільнень. Вкотре будуть "викачані" усі ресурси, а коли обсяг боргів досягне критичного рівню, нові власники звернуться до нашого "шановного" керівництва країни з проханням надати фінансову допомогу стратегічному українському підприємству. Звичайно, все це буде зроблено нашим із вами коштом, а саме через платників податків.

У зв'язку з цим виникає лише одно питання: чому неможна спробувати своїми силами врятувати в'янучу галузь? Деякі скажуть, що для цього не вистачає коштів. А може все ж таки не вистачає політичної волі? На нашу думку, відповідь очевидна.

Не йдіть! Залишайтеся!

Володимир Зеленський – Службі зовнішньої розвідки: Залишайтеся мужніми та непохитними у своїй відданості у служінні народу України

9 червня 2020 року - 12:57

Володимир Зеленський – Службі зовнішньої розвідки: Залишайтеся мужніми та непохитними у своїй відданості у служінні народу України

Пріоритетами у діяльності Служби зовнішньої розвідки мають стати ефективне виявлення потенційних загроз і викликів, допомога в поверненні тимчасово окупованих територій України, захист національних економічних інтересів, сприяння оборонно-промисловому комплексу, протидія ворожим інформаційним операціям та захист українців за кордоном, наголошує Президент Володимир Зеленський.

«Розвідка має ефективно виявляти всі потенційні загрози та виклики українським інтересам і протидіяти їм. Здобування попереджувальної інформації щодо планів і намірів ворогів нашої державності, незалежності, нашого суверенітету – це ключова функція розвідки», – сказав Президент під час представлення новопризначеного голови Служби зовнішньої розвідки Валерія Кондратюка.

Також служба має ефективно супроводжувати політичний діалог щодо повернення окупованих територій.

«Чекаю від служби розвідувальну інформацію для вироблення оптимальної переговорної позиції України як у Мінську, так і під час засідання в Нормандському форматі. Ви маєте докласти всіх зусиль для збереження міжнародної підтримки України», – додав Глава держави.

Крім того, Володимир Зеленський акцентував увагу нового голови СЗР на питанні захисту національних економічних інтересів України й наголосив, що гальмування невигідних нашій країні проектів має бути точкою зосередження зусиль розвідки.

Служба також має сприяти українському ОПК в розробці й виробництві власних зразків озброєння та військової техніки.

«Науково-технічна інформація, здобута в інтересах українських підприємств, – це технологічний прорив нашої промисловості та нові робочі місця для громадян України», – зауважив Президент.

Не менш важливим є виявлення, запобігання та протидія ворожим інформаційним операціям.

Крім того, СЗР має опікуватися захистом українців за кордоном в умовах глобальних потрясінь, передусім пандемії коронавірусу, а також від посягань терористів і міжнародної злочинності.

«Виконання цих завдань потребує оптимізації організаційної структури, всіх аспектів розвідувальної діяльності та професійної підготовки співробітників української зовнішньої розвідки. Валерію Віталійовичу, доручаю вам професійно реформувати Службу зовнішньої розвідки України, запровадивши сучасні моделі управління розвідувальною діяльністю, персоналом і стратегічними комунікаціями», – зазначив Володимир Зеленський.

Президент закликав працівників СЗР ніколи не втрачати віри у свій народ і нашу державу.

«Залишайтеся мужніми та непохитними у своїй відданості в служінні народу України. Україна ніколи не залишить і не відмовиться від своїх синів та доньок», – наголосив Глава держави.

А всі Вони з нами назавжди! Зовнішня розвідка України!



Козацький марш
(гімн зовнішньої розвідки України - Б.Г.)

Хтось та й вродиться з нас нещасливий,
Та я знаю, яким був мій рід.
Пресвята Богородице Діво,
Вирушаєм сьогодні в похід.

Затріпочуть хоругви крилами,
Запорізький лунатиме марш.
Hе заручені ми із дівками,
Увесь полк неодружений наш.

Помолюсь я і в путь, так, як водиться,
Треба йти до чужих вже сторон –
Борони Ти мене, Богородице,
Щоби я не потрапив в полон.

А якщо ненароком загину,
Хай мене поховають за дня,
Понесуть на руках побратими,
Поведуть вороного коня.

Хлопці вдарять нараз із мушкетів,
Загуде полковий тулумбас...
Дух мій, Діво, тоді вже відлетить
Аж на Січ, в Україну, до нас.

Хтось та й вродиться з нас нещасливий,
Та я знаю, яким був мій рід.
Пресвята Богородице Діво,
Вирушаєм сьогодні в похід.

Автор Андрій Чернюк
Вперше прозвучала в 1989 році на фестивалі Червона Рута. 
В усіх пісенниках зазначена як народна.
Текст опубліковано саме народної


А командир танка «ДНР» перейшла на сторону України

Донбас: командир танка «ДНР» перейшла на сторону України, Гіркін хоче її повісити



Командир жіночого танкового екіпажу самопроголошеної ДНР Світлана Дрюк (позивний «Вітерець») перейшла на сторону України.

ЗАЗНАЧАЄТЬСЯ, що українська контррозвідка вивезла Світлану Дрюк з непідконтрольної території восени минулого року, повідомляє ТСН. Її історію розповіли тільки зараз, тому що до останнього часу двоє її дітей перебували в Донецьку.

За словами танкістки, її підрозділом командував кадровий російський військовий Олексій Бернгард. Світлана готова дати свідчення проти нього та інших кадрових російських військових, про яких їй відомо.

Вона також розповіла, що в Росії вже готовий план, як завезти протягом чотирьох годин у Донецьку та Луганську області до 100 тисяч військових під виглядом місцевих «ополченців».

ПРИЧИНА. Світлана розповіла, що зважилася перейти на сторону України з особистих мотивів.

«У мене є друг, який мені набагато ближчий зараз», – сказала вона, уточнивши, що ця людина – представник українських спецслужб.

ВІДОМО, що Дрюк воювала проти української армії з 2014 року.

ДО РЕЧІ, Світлана Дрюк є прототипом головної героїні фільму «Ополченочка», який знімають у Луганську. Жінку називали «народним героєм Новоросії». Прем’єру заплановано на 9 травня 2019 року.

БОЙОВИК ГІРКІН, дізнавшись про те, що Дрюк перейшла на сторону України, написав у соцмережі, що її потрібно повісити «за зраду».

«Не з помсти, а щоб іншим неповадно було, і військовий закон (на якому тримається будь-яка армія) дотримати», – вважає він.

https://uk.etcetera.media/donbas-komandir-tanka-dnr-pereyshla-na-storonu-ukrayini-girkin-hoche-yiyi-povisiti-video.html

Убийство Вороненкова. Одні кацапи.

У цій ситуації було 4 -е придурка - кацапа.
1-ий придурок - кацап с призвіщем на"-Ов" маючи кучу компромата,
ходив без бронежилета.
Без охоронців.
.Без транспорту.
Білим днем лазив по Киеву, де хотів.
.
2- ий придурок- кацап с призвіщем на -"Ов" не будучи охоронцем, чогось взявся за це, не відмовився.
Носив пістолет у сумці.
Дозволив підійти кіллеру впритул.
.
3-ій придурок - кацап - кіллер з призвіщем на "-Ов",
нащось підійшов впритул до жертви.
Не вбив першим охоронця.
Допустив напад на себе.
Не добив охоронця.
.
. . 4- ий Придурок - кацап - це наша військова розвідка.
чому, пояснювати не треба. Но то, що там кацапи - придурки криворукі і кривомозгі одні, бо кацапи- Петрови, Воробьеви,Бикови і проч.,теж ясно.
Суперська розвідка в нас. Кацапська.
.
. . 4-е кацапських придурка насрали посеред тротуара білим днем у центрі Киева! . . І якщо на перших трьох кацапів - придурків нам накласти ( вони нам тільки настрій спортили, підгадили,
то До "Служби військової розвідки України" у нас мають бути питання.
.
Ми налоги платим, а вони на гроші оце так працюють?

Оновлення розвідуправління МО України

Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Валерія Кондратюка

28 Липня 2015 - 14:20

Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони Валерія Кондратюка

Президент представив нового начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка.

Глава держави наголосив, що це призначення має покращити отримання військом оперативної та достовірної інформації. Президент назвав розвідку елітою Збройних Сил та висловив сподівання, що з цим призначенням розвідка отримає «друге дихання».

Глава держави наголосив, що зараз всі сили військової розвідки мають бути направлені на протидію російській агресії. «Поінформований – значить, озброєний», – сказав Президент.

«Про розвідників кажуть – ти б пішов із ним у розвідку? Можу сказати, що у розвідку з Валерієм Віталійовичем я би пішов», – охарактеризував нового очільника військової розвідки Президент, додавши, що Валерій Кондратюк – це новий тип генерала, який відповідає сучасним вимогам.

Глава держави зазначив, що за останній рік вдалося відновити військову розвідку. Однак, сказав Президент, необхідні подальші реформи, щоб вивести розвідку на найсучасніший рівень, який відповідатиме вимогам часу. Президент особливо звернув увагу на великі можливості взаємодії з розвідками країн-партнерів України – США, Великої Британії, Польщі, а також з розвідувальними структурами країн НАТО.

Ключовим завданням розвідки Президент назвав нарощування потенціалу радіоелектронної та космічної розвідки. Глава держави зазначив, що зараз Україна має можливість отримувати інформацію розвідувального характеру у режимі реального часу.

http://www.president.gov.ua/news/yedina-pomisna-pravoslavna-cerkva-dopomozhe-yednannyu-krayin-35726

Про розвідників

Цікава та довга розповідь про розвідників. Про те, чому українська розвідка "провтикала" підготовку анексії Криму, як розпродували потужний державний обронний комплекс, про будні джеймсів бондів та багато іншого. 

 
Путин ведет себя как старший опер, а не как государственный деятель — экс глава внешней разведки СБУ
9 декабря 2014 | 12:47 8403 просмотра
Александр Шарков
Александр Шарков

Российская разведка официально базировалась в Крыму в течение многих лет и могла отслеживать все, что хотела, в то время как украинские разведчики не были востребованы и перестали выполнять свою главную функцию – обеспечивать безопасность государства. Об этом в интервью еженедельнику "Бульвар Гордона" рассказал первый начальник внешней разведки СБУ генерал-полковник Александр Шарков.

Службе внешней разведки Украины исполнилось ровно 10 лет. Указ о создании СВРУ был подписан 14 октября 2004 года. Не будем гадать, как круглую дату отметят разведчики. Не столь важно, посетят ли штаб-квартиру Службы в Белогородке под Киевом официальные лица, прозвучат ли торжественные речи, будет ли изрядно налито и выпито. Другие вопросы сегодня волнуют "пересічних українців": почему наши шпионы проспали подготовку и вторжение соседней страны сначала в Крым, а потом на юго-восток? Почему наследники легендарных Николая Глущенко и Федора Хилько, несмотря на свой хваленый профессионализм и патриотизм, подчистую проиграли противникам из подмосковного Ясенево? Ответ: "Не ждали такой подлости от соседа" – не принимается.

Помочь разобраться в ситуации мы попросили ветерана украинской разведки Александра Константиновича Шаркова. 45 лет назад он начал в ней путь со звания младшего лейтенанта и должности младшего оперуполномоченного, а дошел до генеральских лампасов и должности начальника разведки, не переступив ни одной ступеньки. Был вербовщиком, работал под прикрытием в одной из ближневосточных стран, получал высокие награды и становился жертвой предательства – словом, прошел Крым и Рим.

Плывем с женой на лодке и вдруг видим, как на берег выскакивают сотрудники "наружки" и вооруженные альфовцы в масках

– Александр Константинович, не открою секрета, если скажу, что самые успешные разведчики обречены на неизвестность. Широкая общественность знает имена лишь тех из них, кто пережил провал, как Рихард Зорге, Рудольф Абель... Или стал перебежчиком, как Виктор Суворов, Олег Калугин...

– К счастью, я не принадлежу ни к тем, ни к другим... В течение многих лет даже мои близкие родственники не знали о моей принадлежности к разведке, но в конечном счете я стал руководителем и, естественно, публичным человеком.

– У вас в этом году наклевывается не один, а два юбилея: помимо 10-летия внешней разведки Украины, еще и 15-летие вашего ареста... Помните?

– Такое не забывается. Но я должен дать некоторые пояснения по этому поводу. После провозглашения независимости Украины Верховная Рада своим постановлением от 20 сентября 1991 года ликвидировала КГБ УССР. Вместо него была создана Служба национальной безопасности Украины. К тому времени я занимал должность заместителя начальника 1-го (разведывательного) управления КГБ. Видимо, поэтому кандидат на пост председателя СНБУ Евгений Кириллович Марчук пригласил меня на беседу о будущем украинской внешней разведки и поручил мне срочно подготовить проект штатного расписания предполагаемого разведподразделения. Три месяца спустя, приказом № 0035 от 28 декабря 1991 года, он утвердил штатное расписание. Это был первый официальный документ украинской разведки, точка отсчета в ее деятельности...

– Почему же в Википедии указана другая дата — 14 октября 2004 года?

– Тогда Леонид Кучма, у которого заканчивался второй президентский срок, в условиях острой внутриполитической борьбы за власть издал указ о создании самостоятельной Службы внешней разведки Украины. Этот указ носил полулегитимный характер.

Только 1 декабря 2005 года Верховная Рада приняла, а новый президент Виктор Ющенко подписал Закон о СВРУ. Когда же встал вопрос об утверждении официальной даты, решили перед Виктором Андреевичем прогнуться и зафиксировали компромиссное решение. Поэтому днем образования украинской внешней стратегической разведки с тех пор считается 1 декабря 1991 года...

– Да, умеют ваши коллеги напустить туману, запутать самые простые вещи. А что со второй "знаменательной" датой?

– Меня арестовали жарким июньским днем 1999 года на даче сына – это в селе Рожны возле Броваров. Мы с женой рыбачили. Плывем на лодке и вдруг видим, как на берег выскакивают три десятка людей – сотрудники "наружки" и вооруженные альфовцы в масках. Жена так удивилась: что они тут, на пляже, делают? Оказалось, прибыли за мной...

– Группа захвата знала, что вы владеете боевыми искусствами лучше, чем Чак Норрис, и опасалась, что окажете сопротивление?

– Вряд ли. Теперь над этой "операцией", проведенной по указанию председателя СБУ, можно и посмеяться, а тогда было не до шуток. Бездарные "маски-шоу", устроенные на глазах у соседей, были рассчитаны на психологический эффект, их цель – деморализовать, запугать. Большинство участников этого театрализованного представления хорошо знали меня в лицо как руководителя разведки и отводили глаза.

Только нагловатый подполковник из Управления по борьбе с организованной преступностью, который возглавлял группу захвата, упивался своей властью. Он рьяно выполнял полученные инструкции: провел обыск на даче, изъял мобильный телефон и записные книжки, после чего предложил мне срочно проехать в Службу безопасности Украины якобы для важного разговора.

– Тогда все газеты вышли с сенсационными заголовками: "Экс-начальник разведки взят под стражу", "Генерал в тюремной камере", "Подкоп под разведчика", "С кем ходил в разведку Александр Шарков", "Генералу СБУ шьют сразу три статьи", "Опасные связи разведчика"...

– Да, по непосредственному указанию руководства СБУ произошел целенаправленный вброс информации в прессу. В этом мне позднее признался пресс-атташе председателя Анатолий Сахно. Людям давали понять, что мой арест не случаен и впереди громкие разоблачения. Тему подхватили зарубежные СМИ. Так, одна из российских газет выдала фантастическую версию: "Арест генерала Александра Шаркова был согласован с натовскими структурами и является частью плана по давлению на Россию".

– Все в лучших голливудских традициях...

– Вот именно. В здании родного ведомства, куда меня доставили, я оказался наедине со следователем – молодым симпатичным майором, который составил протокол задержания и предъявил мне абсурдные обвинения. Я назвал их бредом и потребовал пригласить кого-нибудь из руководителей СБУ, чтобы спросить, зачем затеяна эта комедия. Следователь (кстати, он потом перешел в другое подразделение, чтобы не участвовать в этом грязном деле) долго набирал разные телефонные номера генералов, но никого из них на месте якобы не оказалось – спрятались, испугались.

– Вы догадывались, в чем дело?

– Накануне мне позвонил Владимир Мухин, возглавлявший Комитет по вопросам национальной безопасности и обороны Верховной Рады... Мы с ним встретились, и он сказал: "Я видел бумагу, мне показали". – "Что за бумага?". – "Хреновая. Там написано, что ты являешься тайным членом избирательного штаба кандидата в президенты Евгения Марчука и финансируешь его выборы". Вы помните, какая тогда шла грызня и борьба, какая нервная была обстановка? Естественно, Кучме очень хотелось поцарювать второй президентский срок. Поэтому немедленно поступила команда: "Порвать генерала на куски!"...

– ...и руководство СБУ взяло под козырек...

– В момент задержания я не понимал только, почему меня не арестовали днем раньше, в пятницу, когда я был в здании СБУ, встречался с руководителями разведки... Потом уже выяснилось, что у исполнителей не было на тот момент санкции на мой арест: генеральная прокуратура не хотела ее давать из-за отсутствия каких бы то ни было объективных юридических оснований. Лишь после того, как подключился лично председатель СБУ, один из заместителей генпрокурора сдался и дал добро на мое задержание...

– Дело прошлое, поэтому спрошу прямо: вы действительно входили в штаб главного конкурента Леонида Кучмы на выборах?

– Нет, это был полный бред. Хотя у меня с Евгением Марчуком за время совместной работы сложились хорошие отношения, и я, как практически вся Служба безопасности Украины, искренне желал ему победы на выборах. Поверьте, страна бы от этого выиграла. Но как действительный в то время генерал спецслужбы я по закону не имел права участвовать в каких-либо предвыборных штабах или комиссиях.

Александр Шарков и Евгений Марчук с 90-летним ветераном украинской разведки Василием Мякушко / Фото из личного архива Александра Шаркова

Кстати, с Евгением Кирилловичем я познакомился еще в 1967 году, когда учился на четвертом курсе радиофизического факультета Киевского университета. Он, тогда оперативный сотрудник 1-го управления КГБ УССР, как эксперт, прошедший полный курс подготовки по линии разведки с нелегальных позиций, провел со мной несколько бесед. Пройти такую же подготовку в качестве разведчика-нелегала позднее предложили и мне.

Представьте, что натуральному американцу предложили: давайте мы вас под видом Вани из Рязани отправим работать, например, в Киев

– Сегодня в Службу внешней разведки зазывают молодежь: желающие могут позвонить по указанным на ее сайте телефонам и подать документы для поступления на соответствующий факультет. А как вы попали в шпионы?

– В советское время в Киеве действовало отдельное подразделение 1-го управления КГБ УССР, имевшее представителей во всех областях, которое и подбирало подходящих кандидатов. Их прокручивали, просвечивали, изучали со всех сторон. Тех, кто проходил предварительный отбор, направляли на подготовку в Центр, но... Из тысячи претендентов только два-три человека получали в итоге подготовку по линии нелегальной разведки, а за границу выводилось и того меньше. Это не значит, что остальных отбраковывали, – их зачастую использовали как ценные кадры в другом качестве: на оперативной работе в легальной разведке или контрразведке...

Отбор, подготовка и работа с нелегалами – тут КГБ демонстрировал, конечно, хай-класс. Сопровождением их деятельности занимались сотни других сотрудников. Такого рода разведки никто в мире, кроме Советского Союза и некоторых социалистических стран, позволить себе не мог...

– А американцы, англичане?

– У них не было такой службы. Агентов они вербуют, а засылать нелегалов... Во-первых, для них это звучало бы дико с морально-психологической точки зрения.

Представьте, что натуральному американцу предложили: давайте мы вас привлечем к сотрудничеству с разведкой, а затем под видом Вани из Рязани отправим работать, например, в Киев. Во-вторых, это крайне накладно финансово – именно по этой причине Украина, став независимой, отказалась от разведки с нелегальных позиций. Ну, прикиньте, сколько сегодня такому Джону-Ване надо было бы платить за работу? А в какую сумму влетело бы остальное обеспечение?

– Не думаю, что советские разведчики ходили по лезвию ножа, рисковали свободой и жизнью за 120 "деревянных", как простые инженеры...

– Наш нелегал получал пару тысяч долларов и был доволен. В СССР, в отличие от Запада, эта работа строилась на патриотической, а не на материальной основе. Мы романтиками были...

– Вы себе жили – не тужили и вдруг к окончанию университета обнаружили, что 1-е управление КГБ проявляет к вам непонятный интерес?

– Не совсем так. В то время я был на виду: по индивидуальному плану с отличием окончил радиофизический факультет Киевского госуниверситета имени Шевченко. Мою дипломную работу даже опубликовал Украинский физический журнал, и по рекомендации кафедры теоретической физики меня приняли в аспирантуру. Одновременно я активно занимался общественной работой.

В 1969 году, в связи с тем, что Леонид Губерский, тогда секретарь комитета комсомола КГУ, а ныне академик, ректор Национального университета имени Шевченко, ушел в творческий отпуск для написания дипломной работы, меня уполномочили выполнять его обязанности. Я по должности даже вошел в Большой ученый совет университета со всеми вытекавшими из такого положения последствиями. Кроме того, я был хорошо развит физически, увлекался спортом, ранее входил в юношескую сборную команду Киева по баскетболу, позднее стал чемпионом Украины и призером СССР по академической гребле...

– Таким образом, у вас вырисовывалась блестящая научная карьера...

– Да. Но как раз в этот период на меня вышли представители разведки – никто об этом не знал, конечно. Начались всякие разговоры, предложения. Нужно было делать серьезный выбор. Я тогда понимал, что кандидатскую защищу быстро, – это не проблема, наверное, и докторскую лет через пять напишу. Но елки-палки, хороших ученых тысячи, а вот разведчиков, да еще нелегалов, единицы. Чтобы работать в этой сфере, мало знать математику, радиофизику, надо обладать широчайшим спектром человеческих качеств. Это был вызов – и я согласился.

Методику медицинской комиссии для отбора кандидатов в первый отряд космонавтов позаимствовали у КГБ

– О подготовке, которую проходят будущие разведчики-нелегалы, рассказывают легенды. Якобы их забрасывают зимой на три месяца в горы с одним сухарем...

– Да, и такое – приблизительно! – бывает...

– Вы тоже через все это прошли?

– Подобные вещи практиковались немножко для других целей. Научиться выживанию в экстремальных условиях нужно людям, которые готовятся для выполнения спецзаданий разведывательно-диверсионного характера в особый период, а не сотрудникам стратегической разведки. Хотя у будущих нелегалов подобные задания тоже входили в курс подготовки, но как вспомогательные, чтобы кандидаты могли проявить свои возможности и прочувствовать, каково это – работать в особых условиях.

– Фактически в ходе такого обучения готовили настоящих Рембо советского разлива?

– Совершенно верно! В Украине эти парни были приписаны к кадрированному полку особого назначения, который базировался в Сумах. Там хранился полный комплект вооружения и постоянно находилась группа командиров. Туда же под видом обычной армейской службы призывались на сборы отобранные разведкой военнообязанные нужных специальностей.

В 1-м управлении КГБ УССР целый отдел функционировал, формировал резерв. У самих резервистов было одно неудобство – их почти ежегодно призывали на переподготовку. Но я разговаривал со многими из этих ребят, они в итоге были в восторге: "Мы там такому научились, чего и в кино не увидишь".

Когда в 1980-м в Афганистане начались известные события, на базе этого полка развернули спецотряд "Карпаты" численностью 250 человек. Их экипировали и отправили в Афганистан. Наши парни занимались разведкой, боролись с местными бандформированиями, участвовали во всевозможных боевых столкновениях, вылазках, но не потеряли ни одного бойца. Все офицеры, которые там были, получили ордена. Хотя это чужая страна, а не украинский Донбасс! Другой язык, иные нравы, незнакомая обстановка. О чем это говорит?

– О том, что там были профессионалы...

– Вот именно! Сегодня предлагают: давайте мы милиционеров в зону АТО пошлем. Но оперов из отдела по борьбе с организованной преступностью не учили воевать, их готовили совсем для иных целей. Как и многих сотрудников СБУ и других спецслужб.

– А потом мы со слезами на глазах подсчитываем безвозвратные потери...

– ...и гоним новые необученные части под огонь профессионалов. Хотя я уверен, что это временное явление из-за неразберихи и недостатка кадров. К сожалению, как свидетельствует история, война всегда приходит неожиданно.

Для каких еще целей учили выживанию? Предполагалось, что такие диверсионно-разведывательные группы могут забрасывать во время войны в тыл противника – сейчас, возможно, все уже изменилось, но раньше было так. Допустим, этим ребятам предстоит действовать где-нибудь в Латинской Америке: их сбросят с парашютами, и они соберутся в условленном месте. После этого из тайника, координаты которого получили заранее, достанут продукты, средства связи, оружие и приступят к выполнению боевой задачи. Когда запасы подойдут к концу, вскроют следующий загашник...

– А если кто-то обнаружил "клад" до них?

– Это было бы маловероятно, поскольку закладывали тайники специалисты, причем в труднодоступных местах... Все такие "схованки" были на строгом учете: их проверяли, периодически что-то в них меняли, закладывали заново. Этим занимался еще один спецотдел разведки.

Естественно, обучение будущих диверсантов проходило в обстановке, максимально приближенной к боевой. Их сбрасывали с парашютами в горах и лесах, причем в любое время года, устраивали им засады какие-то... А они должны были выйти – пешком, ползком! – через определенное время в точку, где спрятан тайник. На практике первый обычно не находили – сложно обнаружить иголку в стоге сена. А вот второй, третий уже обязательно отыскивали...

– Простите, а что делать, если кого-то из этих суперменов в самый ответственный момент подкосил, например, приступ аппендицита?

– Чтобы такого не случилось, людей отбирали предельно строго. Не зря же методику медицинской комиссии для отбора кандидатов в первый отряд космонавтов позаимствовали у КГБ. Потом уже там сформулировали какие-то свои дополнительные требования. Со временем стали посылать в космос людей и в 50 лет – когда убедились, что определенные нагрузки может выдержать не только молодой человек, но и люди постарше. Так же и в нелегальной разведке.

Я, например, на начальном этапе проходил медкомиссию на способность переносить жаркие, влажные условия. Считалось, что меня как нелегала могут отправить в страну с тяжелым климатом, и к этому нужно быть готовым. А вот по горам лазить сотруднику, который должен работать в гуще общества и положение определенное занимать, не обязательно. Но нас на всякий случай учили многому. Например, стрелять из различных видов оружия. Это тоже входило в программу подготовки.

Мы избегали длинных псевдонимов. Помните, как у Джеймса Бонда? Агент "007"

– Если бы вы, как и планировали, стали нелегалом, мы бы сегодня, видимо, здесь не разговаривали... Что вам помешало осуществить мечту?

– Для того чтобы разведчика под чужой личиной отправить в другую страну, его нужно обеспечить подлинными документами и реальной легендой, поскольку все легко проверяется противостоящей контрразведкой. Так вот, документирование и легендирование нелегала — архисложное дело, штучная работа под конкретного человека, с учетом его индивидуальных особенностей. Ты же не сойдешь в 30 за 50-летнего и наоборот... Максимум два года можно "смахерить". И если по каким-то причинам происходит затяжка и ты, скажем, не попадаешь в какой-то временной интервал, все труды насмарку. Так случилось и со мной.

По легенде мне следовало в дополнение к английскому изучить немецкий язык, да еще до уровня родного... А с этим у меня возникли проблемы, ведь у каждого человека свои лингвистические способности. Мой младший сын, например, сейчас тремя языками владеет на приличном уровне, я же по натуре не филолог. В физике во-о-от такую формулу мог играючи воспроизвести, а с языком возникали сложности... Выстрою фразу вроде бы согласно правилам грамматики, а преподаватель недовольна: так в жизни не говорят!

Увидев, что дело затягивается на неопределенное время, я сказал: "Что же я тут сижу, хлеб народный даром кушаю?". Хотел уже возвращаться в университет на научную работу. Но руководители подумали, подумали и решили: "Больно хорошо у тебя получается оперативная работа, и эти качества нельзя утерять. Но раз у тебя образование радиофизическое, пойдешь в легальную научно-техническую разведку".

Так я оказался в 1-м управлении КГБ УССР, где активно занимался вербовочной работой среди иностранцев с территории СССР. Позднее для руководства завербованной мной ценной агентурной группой Центр направил меня в длительную загранкомандировку под дипломатическим прикрытием в одну из стран Ближнего Востока. Военно-политическая обстановка там была исключительно сложная. Террористические акции следовали одна за другой. Достаточно сказать, что в год моего приезда погибли 22 советских сотрудника...

– И вас бросили на амбразуру?

– Не только меня, но и всех моих коллег. Ведь только резидентура КГБ насчитывала несколько десятков (!) оперативных работников. Плюс военные разведчики. Вот такие мощные силы были брошены на защиту интересов Советского Союза в этом регионе, который военные стратеги называли "мягким подбрюшьем СССР".

[ – Под каким псевдонимом вы, если не секрет, действовали? ]Читати далі   тут 

http://www.facenews.ua/articles/2014/257587/



Страницы:
1
2
предыдущая
следующая