Восьма-двадцять ранку.
Двоє. Оковита.
Пляшки з –пів розпито
Замість - до - сніданку.
Всі думки – в гарячці,
Інтелект – у сплячці,
І цироз талантів
В цих… Богів?... Атлантів?
Морів? Прометеїв?
Бахів? Галілеїв?
Веделів? Платонів?
Гауді? Патонів?
Геніїв? Пророків?
Світочів? Героїв?
******
Світ чеснот, пороків,
Чистоти і гною.
30-31.01.2012
© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации №11202012750
28 Липня 2015 - 14:20
Президент представив нового
начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України
генерал-лейтенанта Валерія Кондратюка.
Глава держави наголосив, що це призначення має покращити отримання військом оперативної та достовірної інформації. Президент назвав розвідку елітою Збройних Сил та висловив сподівання, що з цим призначенням розвідка отримає «друге дихання».
Глава держави наголосив, що зараз всі сили військової розвідки мають бути направлені на протидію російській агресії. «Поінформований – значить, озброєний», – сказав Президент.
«Про розвідників кажуть – ти б пішов із ним у розвідку? Можу сказати, що у розвідку з Валерієм Віталійовичем я би пішов», – охарактеризував нового очільника військової розвідки Президент, додавши, що Валерій Кондратюк – це новий тип генерала, який відповідає сучасним вимогам.
Глава держави зазначив, що за останній рік вдалося відновити військову розвідку. Однак, сказав Президент, необхідні подальші реформи, щоб вивести розвідку на найсучасніший рівень, який відповідатиме вимогам часу. Президент особливо звернув увагу на великі можливості взаємодії з розвідками країн-партнерів України – США, Великої Британії, Польщі, а також з розвідувальними структурами країн НАТО.
Ключовим завданням розвідки Президент назвав нарощування потенціалу радіоелектронної та космічної розвідки. Глава держави зазначив, що зараз Україна має можливість отримувати інформацію розвідувального характеру у режимі реального часу.
http://www.president.gov.ua/news/yedina-pomisna-pravoslavna-cerkva-dopomozhe-yednannyu-krayin-35726
----------------------------------------------------------------------------------------------------
*** *** ***
Серед принишклого неба, покритого такими ж мовчазними зорями, майнув слід... Лишився він після того як Есе призупинився перед атмосферним лицем планети. Вона... і далі по орієнтирах.
Це сталося не сьогодні... до цього... тому що ангели днями, роками й століттями час не вимірюють. Вони існують лише в просторі... питання чи нашому?.. можуть, і в наших матеріях
недавно знову слід, вже перед самою поверхнею... питання контакту + питання матерії... матеріалізувався, не фізично...
Тому що пора. Він перший.
Полилася... енергія, кострубатими лапами-блискавками розійшовся по землі і, впившись у неї міцно, полинув униз... світ інший
Проникнення... не побачив там яскравого світла, якісь жовтуваті відтінки. Від того кольору також темно-жовтувата тьмяна постать.
Згорблена спина. Це той. Він тут.
Пройшов мимо і крізь пустовину дістався центру, по якому лабіринтами почав пробиратись до середини.
Чим далі тим швидше. Спіраль. На фініші немає завершення - чорна дірка, невелика. Для того той.
Лапи-блискавки...
Пройшов... тут тільки тіні. Покликав... її... не схоже , щоб вона, але тут вони всі однакові, з однаковим майбуттям, чи схожим
Питання... Розмова... інформації... КЛЮЧ а ключа нема! браму тре відкривати...
залишився останній орієнтир для кінця світу
У чому ваше призначення? Ваше призначення – це не ваші цілі. Тож у чому ваше призначення: навіщо ви тут? Одним тим, що ви знаєте своє призначення, і проголошуєте його, і щодня прагнете його виконати, ви вже можете швидко просунутися в бажаному вами напрямку та отримати при цьому величезне задоволення.Правда, интересная практика? Проиграл полковник сражение, а ему сразу дают командовать армией.
Воистину, это выглядит каким-то новаторским подходом в сфере административно-бюрократического управления. Ноу-хау, которое нужно срочно патентовать.Но если подумать, то тут мы видим проявление серьезной тенденции, имеющей более глубокие корни, чем могло бы показаться на первый взгляд.
Конечно, это не снимает вопроса, как же фигуранту удалось так быстро «восстановить пошатнувшееся доверие», вернувшись в «первый эшелон»? Очевидно, благодаря крайне продуманным действиям. Во-первых, г-н. Саратов грамотно прокомментировал свою отставку, заявив, что: 1) полностью согласен с решением президента; 2)полностью берет на себя ответственность за падение рейтинга в городе. Во-вторых, грамотно выдержал последующую паузу, воздерживаясь от любых политических действий или комментариев, спокойно дождавшись назначения.
Что интересно, повысил тарифы г-нСаратов, руководствуясь указаниями из Киева. Но об этом он скромно умолчал.Очевидно, от греха подальше.Данное политическое поведение можно признать «идеальным» с позиций правящей команды. Постоянно демонстрировать свою никчемность на фоне начальства. Подчеркивать, что ты лишь «проводник» мудрой политики. Виниться перед руководством за «попранное доверие».
Как это все контрастирует с резкими заявлениями некоторых других видных в прошлом регионалов, которые до сих пор находятся в «почетной ссылке» в СНБО. Они, очевидно, не поняли вовремяправил игры, за что понесли наказание. Итак, алгоритм действий для отечественного чиновника, который «играет в команде» прост: 1) если делают «козлом отпущения», то лучше сразу начать подыгрывать; 2) брать ответственность на себя; 3) постоянно повторять что начальство право; 4) как можно больше публично унижаться.Тогда есть вероятность, что преданность заметят, оценят и вознаградят.
Как тут не вспомнить практику вручению ярлыков на княжение в «Золотой Орде», где Русские князья подвергались унижениям и издевательствам (подолгу стояли на коленях, кланялись идолам, их могли обидеть словом и действием даже простые воины). Те, кто унижения не терпел, устранялись. Зато те, кто хорошо и долго кланялись, могли вполне получить «ярлык». Последний, однако, могли отозвать в любой момент (из «профилактических» соображений), заставляя «выклянчивать» его по второму кругу.
Главное, чтобы подчиненный сам постоянно подчеркивал, что он никто, признавал, что он ни на что не способен, без «мудрого руководства», был бы готов унижаться и «посыпать голову пеплом».Такие кадры системе нужны, и не остаются долго без работы.А вот от лиц, имеющих какую-то позицию, и готовых ееотстаивать, приходится быстро избавляться.
