Homo videns – це людина, для якої навколишній світ виражається в картинках. Це людина, яка запам’ятовує не стільки ту інформацію, яку чує, скільки ту, яку бачить. Це людина, яка аналізує та робить для себе висновки на основі побаченого!       Я завжди сприймала інформацію саме зором, і найсильніші враження отримувала саме від побаченого. Провівши вікенд у Польщі, а точніше у Кракові та у дорозі до Кракова, набралася нових вражень, адже побачити вдалося чимало. Почну з початку і далі – за порядком.      Навіть, якби між Україною та Польщею не було кордону і не треба було б проходити митний контроль, відчути, що ти в іншій країні можна практично відразу – автівкою не трясе, можна їхати прямо, не оминаючи ям (бо їх нема), чітко видно розмітку на асфальті і можна бути впевненим, що не заблудишся, оскільки вказівники перед кожним поворотом. Про близькість України свідчать рекламні плакати на українській мові, дуже схожі до наших сільських хат їхні хати і менш-більш однакові подвір’я – з курми, гусьми, качатами та індиками.      Від’їхавши на кілометрів з вісімдесят, вже чітко розумієш, що ти не в Україні. В нас нема і, на жаль, ще  не скоро будуть такі дороги!!! Може я дуже ідеалізую, але справді від таких доріг я у захваті: рівнесенький асфальт, по якому їдеш більше ста і не відчуваєш швидкості (поки їхали до кордону з нашого боку, то більше вісімдесяти їхати було майже не можливо… хіба на окремих кусочках, де проложили свіжий асфальт без розмітки і дорожніх знаків); окремі світлофори для кожної полоси руху, щоб однозначно було зрозуміло кому куди можна їхати; вказівники дозволеного напряму руху, які світяться, щоб в темноті їх було добре видно; знаки пішохідного переходу, над якими мигає світло, щоб привернути увагу водія в будь-який час доби (до речі, деякі знаки цікавенькі, наприклад, окрім звичайного пішохідного переходу, такого як і у нас, на дорогах у населених пунктах можна побачити жовтенькі знаки з маленькою дівчинкою, яка тримає морозиво – «на дорозі неуважні діти» :))); і нарешті – добре продумані перехрестя і круги – коли до них під’їжджаєш, то просто мусиш зменшити швидкість, бо десь за сотню метрів до них дорога збудована невеличкими поворотами, наче хвильками.    

І ще – фоторадари – майже в кожному населеному пункті – великі камери, які добре видно. Місцями, звичайно трапляються і муляжі, але коли їдеш, то відрізнити одне від іншого важко. У нас начебто теж є знаки-попередження про фіксацію порушень ПДР, але камер не видно, або ще цікавіше – коли їдеш по дорозі, з обох сторін якої ліс, і бачиш знак – «фотофіксація», то в мене відразу виникає запитання – чи та камера часом не на дереві висить і не живиться сонячною та вітровою енергією??? А навіть, якби та камера і була, то чому її не видно, яка взагалі суть її там чіпляти, якщо водії її не бачать??? Бачачи камеру, водій зменшить швидкість – і вірогідність аварійної ситуації теж зменшиться, а коли камери не видно, то єдине її призначення – зафіксувати порушення… А що це дасть для загальної ситуації на дорозі в конкретний час???... Отож, нічого… 

     Ще одне спостереження – на дорозі нема поліцейських, типу нашого ДАІ, приємно їхати, коли ніхто не вистрибує з кущів, не переходить дорогу зі швидкістю черепахи, бо йому можна… Взагалі, говорити про різницю у дорогах можна ще багато і довго. Там вони інші і там вони кращі, значно кращі!!!

     Львів і Краків – міста схожі між собою. Схожі архітектурою і енергетикою, та все вони водночас і різні. Різниця частково через те, що Краків менш знищений історично – його менше палили та обкрадали. Тому в Кракові збереглося більше старовинної архітектури та автентичних доріг. Помітно, що у центрі міста, порівняно зі Львовом менше модних магазинів, менше неону та кольорової реклами. Більше – крамничок з сувенірами і всякими маленькими цікавими штучками ( а це знущання з таких туристів, як я))))).      Кидається в очі й відсутність пластикових вікон в історичній частині міста і трамваї, які, коли їдуть, то не привертають до себе уваги шумом і стукотом, і будинки поряд з колією не трясуться, натомість трамваї привертають погляд своїм акуратним виглядом, чистими вікнами (мій погляд привертають, думаю, місцеві жителі на це увагу не звертають, бо по-іншому не можуть собі уявити). Ще один нюанс, який стосується громадського транспорту – у Кракові його суттєво менше, ніж у Львові. Якщо у місті Лева на дорогах через одну автівку маршрутка, а інколи навіть густина більша, то у місті на р. Вісла громадського транспорту практично не видно, час від часу можна побачити великі автобуси, схожі трошки до львівських соціальних маршрутів. Це пов’язано з тим, що у Польщі дешевші автомобілі, набагато дешевші, тому кожен, хто працює, може собі дозволити їздити на авто. Та й отримати від батьків у подарунок машину на повноліття – це звичне явище. Мова йде, звичайно, не про нові, а про вживані автомобілі, однак сама бачила їхній стан на «автокомісі»!!! Хоча де ж вони знищаться на таких дорогах!!!

Стадіон футбольного клубу «Cracovia» – це ще одне, що вдалося побачити, окрім історичної частини міста. Нічого надзвичайного – простий стадіон за європейськими стандартами. Цікаво те, що збудували такий стадіон за рік. Це при тому, що приблизно три місяці витратили на демонтаж старого стадіону. Краків – резервне місто на Євро-2012, і головний стадіон при цьому – ФК «Visla», а не той, про який йдеться. Однак незважаючи на це стадіон все ж збудували за рік. У Львові ж стадіон до європейської першості будують вже четвертий рік…

Загалом ж Краків – це незвичайне місто!!! Воно зачаровує і захоплює величчю і безпосередністю водночас, старовинністю і сучасним європейським колоритом; маленькими вуличками з бруківки і широкими асфальтованими дорогами зі всіма модерними штучками... і багатьма-багатьма маленькими і великими речами, які, на перший погляд, здається поєднати неможливо!!!

     Поляки та українці схожі. Схожі слов’янською  зовнішністю та схожі ментально – «co kupi, co sprzeda, kogo naje… ой, надурити». Відрізняються тим, що поляки – кращі господарі. Може зараз не всі зрозуміють, а дехто і засудить, але найголовніше чуття Homo videns дає зрозуміти, що так воно і є.       Практично немає у передмістях будиночків, перед вікнами яких город – травичка, квітники, декоративні деревця, фонтанчики, різні штучки для декору, гарненькі плотики і ніяких грядок, ржавих сіток, старих відер на подвір’ї, брудних залізяк на випадок «а може пригодяться». Тут не справа у грошах. Насправді, насіння, яким засаджують грядки, різні добрива, засоби захисту коштують так само, якщо і не дорожче за декоративні рослини, не кажучи вже про те, що витрачений час і сили вже точно не менші!       Спостерігаючи за людьми, побачила, що жінки носять значно практичніше взуття. Не бачила жодної на шпильках чи каблуках вище п’яти сантиметрів – у будній день. А от у неділю на високих каблуках жінки ходять. Схожа ситуація, як у нас, але українки на височезних каблуках можуть ходити і щодня!!!       Багато можна ще описувати та порівнювати, але все це буде моє особисте враження! Може я занадто емоційна, і забагато уваги приділяю дрібницям, і все це, що описане, для когось не важливе, хто не помітив, а хтось просто не надав значення… Та все ж побачене – це джерело багатьох емоцій, і доведено, що більше половини інформації, яку ми сприймаємо – це те, що ми бачимо, не залежно чи йдеться про Homo videns чи про когось іншого. Треба на світ дивитися з широко розплющеними очима і бачити якогомога більше!!!

Сьогодні, як і раніше, з неукраїнських джерел  навколоукраїнських медіа чуємо галасливі заперечення основних тез української історії. Історії яка була укладена саме українськими фахівцями і яка, як проілюструю нижче, збігається з загальноєвропейськими уявленнями про історичні процеси в Європі, в тому числі в Україні, протягом останніх 2000 років.

Україна: найбільша проблема Європи. Виступ у Лондоні 1939 року

Однiєю з ключових фiгур, яка мала значний вплив на формування проукраїнської громадської думки в британському суспiльствi першої половини ХХ-го сторіччя, був вiдомий журналiст-мiжнародник Ланселот Лоутон. "Незалежна i автономна Україна, - писав вiн, - необхiдна для європейського економiчного прогресу i свiтового миру".

..29 травня 1935 р. в примiщеннi Палати Громад парламенту Великої Британiї за iнiцiативою Англо-українського комiтету (громадська організація, в яку входили члени парламенту, вiйськовi, вiдомi вченi та журналiсти Британії - ІП) вiдбулися публiчнi слухання, присвяченi ситуацiї навколо України.

Ланселот Лотон виступив iз доповiддю, яка мала промовисту назву "Українське питання".

Одна тільки цитата з доповіді ---

"...З огляду на унiкальне географiчне положення будь-яка серйозна спроба з боку України скинути поневолювачiв i об'єднати свої чотири розмежованi частини в одну незалежну Українську державу неодмiнно викличе справжню панiку..."

З повним текстом самої доповіді варто ознайомитися хоча б для того, щоб відчути ту прірву, що лежить між тим, що ми чуємо з північного сходу і тим, що давно всім відомо на заході від України. А також щоб звірити свої думки та знання.

Світ, в якому ми живемо - нескінченний у просторі, вічний у часі та гармонійно суміщає в собі все, що тільки можна уявити.

Хто каже що це не так - спеціально хоче заплутати та приховати якусь частину.

Є ще такі, хто не каже що це не так, але починають розводити суперечки на тему "це гарне, а це - погане, це добро, а це - зло". Ці суперечки націлені на витрату часу і життєвої енергії даремно.

На мою думку, варто прислухатись до тих хто пояснює існування і взаємодію всесвіту, без встановлення обмежень та визначення якості.

Інших варто просто слухати, щоб приходити до істини через розуміння помічених похибок та кривди.

Був світ безмежним і чудовим, Мить невловима – вічність ціла,        Небес та сонця тиху мову До лук, озер я розуміла. Світ зачарований, широкий, Неначе книжку, я читала, Побожно сторінки гортала… Дитя, пізнайко яснооке!.. 04.02.2011 

© Stepans’ka Marina (SMG)

Центр досліджень визвольного руху підготував інформацію про те, як світ та Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору у 2010 році. Австралія В суботу, 27 листопада, пройдуть панахиди та запалять свічки моління в містах Канберра (пам’ятник жертвам Голодомору, церква Святого Миколая) о 19:32, Aделайда (пам’ятник жертвам Голодомору, церква Святого Михаїла) о 10:30, Перт (перед пам’ятником, Церква Cвятого Івана Хрестителя) о 19:15, Нобел Парк о 14:00, Джелонг о 19:32. У неділю, 28 листопада, в містах Cідней (панахида, громадський поминальний захід та демонстрація виставки), Брізбен о 9:30, Мельбурн о 10:00, Ньюкасл о 9:30. Вірменія В суботу, 27 листопада, в Єревані в церкві Сурб Зоравар відбудеться панахида та будуть запалені свічки пам’яті. А в культурному центрі національних меншин пройде культурно-просвітницький захід з показом документальних фільмів про Голодомор. Греція   В суботу, 27 листопада, в українській надільній школі пройде урок Пам’яті та покажуть документальний фільм. У неділю, 28 листопада, в Афінах (церква Святої Трійці) та Малакасі (храм Живоносного джерела) відбудуться панахиди, реквієм за жертвами Голодомору та будуть запалені свічки пам’яті. Іспанія 26 листопада в Іспансько-українському центрі відбудеться Вечір пам’яті із запаленням Свічки пам’яті з участю представників Посольства України, іспанської влади (представників уряду Мадридської автономії), представників різних національностей. 27 листопада — проведення уроків Пам’яті в суботніх українських школах. 28 листопада — панахида та запалення Свічки пам’яті в церкві «Buen Suceso». Італія 21 листопада на центральній площі Рима відбулася панахида та засвітили свічки. Канада 27 листопада у містах Канади (Ванкувер (Британська Колумбія), Оттава, Гамільтон, Лондон, Ошава, Сент Кетеринс, Торонто, Едмонтон і Віндзор) відбудуться панахиди та засвітять свічки, о 19:32 розпочнеться хвилина мовчання, під час якої десять разів битимуть церковні дзвони. На жалобних акція в Канаді цього року читатимуть списки жертв з Вінницької області та встановлять 33 чорні прапори з національним прапором в центрі біля урядових будівель та шкіл. Португалія У неділю, 28 листопада, у Лісабоні на площі Мартін-Моніж відбудеться панахида та будуть запалені свічки пам’яті. Українці також подали петиції до португальського Парламенту визнати Голодомор Геноцидом. Сербія 26–27 листопада у Белграді, Новому саді, Кулі, Вербасі, Стремській митровиці та Інджії пройдуть панахиди та засвітять свічки. Сполучені Штати Америки 27 листопада у містах США, серед яких Вашингтон, Чикаго, Філадельфія, Глен Спей, Клівленд, Нью-Йорк, Філадельфія, Йонкерс українці запалять свічки пам’яті. Раніше пройшли панахиди та громадські заходи: 19 вересня відбувся щорічний День пам’яті геноциду українського народу в Чикаго, штат Іллінойс. 1–3 жовтня — у Філадельфії, штат Пенсильванія. 7 листопада — Глен Спей, штат Нью-Йорк. 12–15 листопада пам’ять жертв геноциду вшановували у Клівленді, штат Огайо. 17–18 листопада — в Віппані, штат Нью-Джерсі. 20 листопада у Нью-Йорку відбулося щорічне вшанування геноциду в Україні в соборі Св. Патріка. Франція 18–28 листопада в Парижі триває виставка «Невідомий геноцид українців 1932—1933» 21 листопада в Парижі відбулася мовчазна хода, панахида та реквієм у Соборі Паризької Богоматері та у церкві Святого Сімона. 27 листопада о 19:00 розпочнеться жалобний захід, хвилина мовчання та запалять свічки в Парижі, а о 14:30 в Ліоні. Хорватія 25 листопада в Загребі демонструватиметься фотовиставка про геноцид. 27 листопада в Загребі та інших містах країни пройдуть молитви та запалять свічки. Чехія 28 листопада — похід та віче (Старомєстська площа) у Празі о 10:30.  Заходи по вшануванню памяті жертв Голодомору в Україні Сімферополь 27.11 о 16:00 — молитва в Церкві Ольги та Володимира, після панахиди відбудеться віче (вул. Севастопольська). Вінниця 24.11 пройшов круглий стіл в Інституті підвищення кваліфікації. 27.11 о 16:00 — запалення Свічки пам’яті біля пам’ятника Голодомору (Хмельницьке шосе) Луцьк 27.11 о 15:00 — скорботна хода із вшанування пам’яті жертв голодоморів за участю духовенства та громадськості міста з Центрального майдану до Замкової площі. 15:20 — покладання квітів до пам’ятного знаку Християнського милосердя та пам’ятника жертвам політичних репресій, панахида та віче-реквієм з вшанування пам’яті жертв голодоморів на Замковій площі. 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічку пам’яті» на Замковій площі. Ковель 26.11 в усіх навчальних закладах міста пройде акція «33 хвилини». 27.11 о 16:00 біля меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору» віче-реквієм та загальноукраїнська акція «Запали свічку пам’яті» Дніпропетровськ 27.11 о 10:00 — офіційні заходи біля меморіалу жертвам Голодомору на 9-му кілометрі. 13:00 — громадські і політичні організації демократично-патріотичного спрямування вшанують пам’ять жертв Голодомору біля меморіалу на 9-му кілометрі. 16:00 — старт акції «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору (хреста) на площі біля залізничного вокзалу. 17:00 — початок ходи зі свічками через проспект Карла Маркса до пам’ятного знаку на площі біля залізничного вокзалу. Донецьк 27.11 о 11:00 — панахида в Козацькому храмі та віче-реквієм. 16:00 — біля пам’ятника Шевченка запалення свічок пам’яті. 30.11 о 11:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Готель «Централь»). Житомир 24.11 о 13:30 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Житомирська обласна наукова бібліотека ім. О.Ольжича). 27.11 о 10:00 — віче-реквієм з вшанування жертв Голодомору біля Меморіалу жертвам Голодомору і репресій (пл. Путятинська) 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті». Ужгород 27.11 о 16:00 на Театральній площі відбудеться загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» Запоріжжя 26.11 о 11:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Запорізький національний університет, 50 ауд., 1 корпус). 27.11 о 11:00 на площі Фестивальній збір учасників жалобної акції, о 12:00 хода центральним проспектом до пам’ятника жертв політичних репресій, панахида. 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятника Голодомору (Парк 12 квітня). Кіровоград 27.11 о 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору (вул. 50 років Жовтня, 1а). Луганськ 27.11 о 10.30 — панахида та віче у сквері Пам’яті біля пам’ятника жертвам Голодомору. Львів 27.11 о 16:00 — запалення свічки пам’яті біля пам’ятника Шевченка. 28.11 о 17:00 — збір біля пам’ятника жертв комуністичних репресій і хода до пам’ятника Шевченка, виступ 33 хв. і молебень. 20:00 — перегляд фільму «Голод 32–33» (палац Г.Хоткевича). Миколаїв 27.11 о 14:00 — хода від Кафедрального собору УПЦ КП Кашперовської Божої Матері до пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Херсонське шосе). 16:00 — запалення свічки пам’яті. Одеса 27.11 о 10:00 — покладання квітів до пам’ятника «Жертвам голодомору 1932—1933» (Лідерсовський бульвар). 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Соборній площі Полтава 26.11 о 11:00 — круглий стіл представників громадських організацій та політичних партій щодо 77-ої річниці Голодомору-геноциду 1932—1933 років. 16:00 — вечір — реквієм в приміщенні Полтавського музичного училища ім. Лисенка за участі духовенства. 27.11 о 16:00 — хода та служба божа у Свято Успенському кафедральному соборі. Хода пройде центральною вулицею Полтави — Жовтневою, від будинку №29 де під час Голодомору розміщувався так званий «Торгсин» (торговля с іноземцями) і по вулиці Жовтневій до собору. 27.11 — поїздка представників громадськості в м. Лубни до меморіалу жертвам Голодомору-геноциду на Зажур-горі. Рівне 25.11 — 27.11 — виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» (вул. С.Петлюри, 1. Народний Дім). 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Майдані Незалежності. Суми 25.11 о 13:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (прес-центр «Суми-news», вул. Воскресенська, 13а). 27.11 о 10:00 — Скорботне віче і панахида біля монументу жертв Голодомору (сквер Баумана). 11:30 — покладання квітів на місці масових поховань жертв Голодомору (район Луганського кладовища). 15:30 початок всеукраїнської акції запалення свічок пам’яті, всеукраїнська хвилина мовчання о 16:00. (сквер Шевченка). 16:30 — перегляд фільму «Голод 32-33». Тернопіль 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Театральному майдані. Харків 24.11 о 13.40 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Прес-центр «Майдан Свободи», м. Харків, площа Свободи, 8). 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на пл. Свободи. Херсон 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Тираспольська). Хмельницький 22.11 — 24.11 — вулична експозиція виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців», підготовленої Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000». 25.11 о 14:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами Галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Обласна юнацька бібліотека). 27.11 о 15:30 — хода зі свічками до пам’ятника Ангелу Скорботи по вул. Проскурівській, 35. По завершенні ходи відбудеться панахида та запалення свічки пам’яті. Черкаси 27.11 о 11:00 — панахида біля пам’ятного хреста у парку по вул. Смілянській (біля Собору). 15:30 — жалобна хода від Свято-Троїцького храму до Соборної площі. 16:00 — скорботне віче на Соборній площі, запалення свічок пам’яті. Чернівці 27.11 о 16:00 — акція вшанування жертв Голодомору-геноциду на Центральній площі, вулична експозиція виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовленої Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000». Чернігів 26.11 о 12:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (КМЦ «Інтермеццо», вул. Шевченка, 9). 27.11 о 16:00 — молебень біля храму св. вмц. Катерини та каменя «Борцям за волю України», запалення свічок пам’яті. Київ 27.11. о 14:30 — хода до Національного меморіалу Голодомору (вул. І. Мазепи, 15а). 27.11. о 16:00 — запалення свічок пам'яті Громадська кампанія "Новий Громадянин".

 

Рай в моїй  оселі

                                               Іронічно-реалістичний вірш,  з прихованими між рядками  надією

та вірою в майбутнє

 

Окрайчик сонця відламаю,

Гвіздком до стелі –світло в хаті!

Зірки - у лантух, ось і маю

Підлогу  в зорях. Волохаті

     М’які хмарки – перинки в ліжко,

     Квіткові пахощі – до скрині

     (Лише до свят виймати.) Діжку,

 Ще й не одну, повітрям синім

Наповню щільно – до комори;

Вдихатиму повітря чисте.                 

Відкраю кусень щедрий – море

В оселі хлюпатиме…

                Місто,

     Багатолике й метушливе

     Гуде, вирує, підганяє;

     Наш одяг - клопоти важливі…

     Храм неба двері відчиняє…

 

 

25.11.2010

© Stepans’ka Marina (SMG)

 

     

 

 

Подальші роздуми є відлунням (чи розширеним коментарем) нещодавно прочитаної казки, яка [ Читати далі ]

ще вірш з "сонного" циклу"

Із напівсутінків дрімота виринає,

На підвіконні, ніжки звісивши, сидить

В лінивій позі. Важко позіхає -

До сну скликає тих, хто ще не спить.

                   Наспівує у вушка колискову,

                  У вічі сипле сонним порошком,                   Казки розповідає волошкові,

                  І дзиґ вкрива дрімотним кожушком.

Зірки з торбинки щедро розсипає -

Це - казко-диво-чаро-мрійні сни.

Над містом - ніч. І метушня вгаває...

Зірки ясні над містом - сни рясні...

 

23.07.2010

 

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109299780

присвята моїй любій доні

Човником Місяць у Всесвіт пливе,

Сон тихий лагідний доню гойдає.

Сон - світ чарівний, де казка живе -

Звідти щоночі вона прилітає.

         Очі заплющуй, у путь вирушай,

         В мандри - країною мрій та чудес!

         Віру в дива, доню, не залишай!

         Спи, янголя - подарунок небес!

22.07.2010

 

       

В дитинство на хвильку... Босоніж у луки,

До неба, мов крила, розкинувши руки.

І верхи на вітрі здійнятись під хмари

Й пасти ту хмаринкову білу отару.

                     Забігти в рясні споришевії роси,

                     Радіти із жайвором дзвінкоголосо,

                     Навчити літати жовтеньке курчатко...

                     В дитинство на мить... Знову - мавка-дівчатко...

 

20.07.2010

 

© Stepans’ka Marina (SMG)