Життя,як воно є.
- 19.12.11, 21:59

Як цікаво...
Стільки подій відбувається - що нема коли в блог зазирнути, та пару речень написати. (Це, напевно, моє улюблене речення, бо дуже часто починаю записи саме з цього (-: ) Раніше, здається, якось встигав вести записи. Можливо, тому що раніше я нічим іншим нормально не займався?
День народження минув, скоро новий рік життя... позаду один рік з тих 10, які я присвятив самовдосконаленню. (Ой, треба ж передивитись, що я тоді писав у планах на майбутні роки, та перевірити, чи все встигається вчасно... де ж той запис?!)
Обов'язково складу звіт за минулий (2011) рік, та напишу на наступний. Не заради якихось там "морально-духовних істин", які галасять, наче плани написані на аркуші неодмінно збуваються, а просто тому, що цікаво потім буде взяти та й порівняти свої бажання, плани з тим, що потім відбулось, і чого після цього бажається нового (-:
Щастя всім, друзі!
Я вас люблю.
Щасливий Ханік (-:

Зранку передав стару постільну білизну на дачу - там її хоч на ганчірки використають, чи може десь застелять...
Зайшли в кафе - забрали подарунки зі вчорашнього святкування - 4 пакети різних сувенирів та ті 3 букети квітів, які не встигли роздати... Розрахувались за замовлення на день народження - прийшлось доплатити трохи менше 1000 гривень. На мій погляд - це зовсім мало, зважаючи, що гостей було більше 50, і що всім дістались якісь кльові, оригінальні, смачні і весели гостинці від нас (-:
Замовили собі гарячий морський салат, який вчора так сподобався, але нам сказали, що напевно хтось пробовтався про їх смак, і тепер на складі кухні не лишилось зовсім ніяких морепродуктів. Перезамовили на грибний суп-пюре та авторське блюдо - сир в клярі під кисло-солодким соусом.
Зовсім швидко приїхали назад додому - майже експресом. Розбирали, роздивлятись, розкладали подарунки, відпочивали...
Зазирнув на статистику свого улюбленого проекту витворів ручної роботи "Ханікі" - був приємно здивований. Сьогодні у нас багато відвідувачів, завдяки новій статті про прикрашення пляшок.
З гарним настроєм передивився стрічку новин - побачив цікаве зображення "як зробити з яйця серце" в якійсь попсовій групі та нові авторські листівки у Оксани Петриченко, які вона із радістю погодилась виставити на "Ханіках"
Захопившись гарними новинами зробив ще 2 статті на ці теми, і з радістю ділюсь ними з Вами:
Зміни йдуть постійното швидко,то повільно,то дуже важко і гамбітно,то майже непомітно.
Надіятись – даремно,що минеться все,напевно,бо вони для нас навмисно,щоб для душі було корисно.Любов міняє кардинально,хоч скажите,що це банально,але вона змінити може,неймовірноі це не буде благодійно.За все сповна прийдеться заплатить,щоб могли цим потім дорожить,і сил прийдеться доложить,щоб мати право далі жить.Щоб далі жити і жити вільно,треба з любов’ю все робити спільно,тоді і каятись не треба буде слізно,що вже змінити щось,занадто пізно.Міняймося на краще,міняймося завжди,звикаймо як найшвидше,щоб не зазнать журби,любов’ю в серці дорожитьі щедро іншим її дарить!

Напевно, коли в житті все чудово - блоги перестають бути потрібними. Принаймні, для мене це так, бо свій блог я використовував для того, щоб краще розібратись з тим, що коїться в моєму особистому житті, чому мені кепсько, чи чому справи йдуть не так, як того бажаєш...
Зараз я щасливий, життя чудове, якщо щось і турбує, то я можу це обговорити зі своєю коханою, або друзями... а безликій, анонімний інтернет, що свого часу дуже виручав, має насолоджуватись заслугованим відпочинком (-:
Друга причина, чому я тут не з'являюсь як раніше - тому що тепер мені тут незручно. Дуже багато обмежень у засобах виразу думки, тиск сторонньої реклами, чужа модерація і ще багато того, що мається на всіх сторонніх блог-платформах. Після створення декількох власних сайтів, де є можливість контролювати кожен атрибут в кожному куточку сайту, таке становище є дуже неприємним.
Звісно, зовсім видалятись з цієї мережі теж немає сенсу. Свого часу я приділив немало часу на створення унікального контенту, і тепер ці старання надають мені можливість користуватись деякими цікавими ефектами (-:
Кому цікаво, яким є моє життя поза мережою - можете відвідати мої сайти:
http://haniki.com.ua - витвори ручної роботи (хенд-мейд)
http://svet-it.dp.ua - комп'ютерна допомога в Дніпропетровську
http://sclinic.dp.ua - сайт для всіх, хто дбає про своє здоров'я та фігуру31 жовтня, як вважають, населення планети сягло семи мільярдів. Після того, як кількість людей повільно зростала впродовж усієї історії людства, за останні 50 років вона зросла більш, ніж удвічі. Знайдіть своє місце в історії. Впишіть свою дату народження і дізнайтесь, під яким номером ви народились.
далі за посиланням
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/multimedia/2011/10/111028_7bln_your_number_ak_it.shtml
Гамір міста столичного. Ноги…
О!.. Огидно! Дно… Ти - на асфальті –
Ти лежиш… Тротуар. І дорога –
Автомонстри на ній, як на шпальті.
Автолітери, -коми та –фрази,
Глави міста столичного й фази…
Ноги – над – повз – крокують. Байдужо.
Ти – безхатченко. П'яний. Недужий.
Безсоромний. Нахабний. На дні ти.
Де дружина? Батьки? Твої діти?
Твоє тіло в останню дорогу
Проводжатиме хто? І до Бога
Хто молитиметься? Щирі сльози
Чи проллє над тобою, убогим?
Нетверезий, в розхристаній позі,
Релаксуєш…
Світ крутиться… Ноги…
26 – 28.10.2011
© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11110291993