Жахлива історія недавно сколихнула Львів і всю західну Україну.
З Іспанії додому привезли мертвого молодого чоловіка. Родині
наполегливо пропонували поховати його, не заглядаючи у труну. Можливо,
так і сталося б, якби дружина небіжчика не помітила великої різниці у
двох документах. В одному з них причиною смерті вказано падіння з
риштування, а в іншому документі — зовсім протилежний забоєві діагноз.
Мовляв, молодик помер від серцевої недостатності. Саме цей другий
документ й викликав у дружини підозру. Вона добре знала свого чоловіка.
Він був доволі міцним, мав «залізне» здоров’я, ніколи не нарікав на
серце чи якісь інші внутрішні хвороби. І, насамкінець, він був молодим.
Тому смерть від хвороби виглядала надто підозрілою. Інша річ — смерть
від виробничої травми. Тому молода вдова вирішила труну відкрити, і вже в
Україні провести розтин трупа. Лікарі вжахнулися, коли зробили розтин: у
тілі не було серця і нирок. На місці серця і нирок були згустки крові.
Це означало, що внутрішні життєво важливі органи людини були вийняті
тоді, коли чоловік був живим. Тобто тіло молодого українця в Іспанії
перетворили у донорський банк. Спочатку з живої людини вийняли нирки, а
потім — і серце. Львів закам’янів від жаху. Нині до 7 млн. українців
працюють нелеґально у країнах Європи, Азії, Австралії, Америки й Африки.
Там вони абсолютно безправні. З українцями за кордоном поводяться як з
худобиною. Сотні кращих молодих людей помирають від виробничих травм,
хвороб та від нелюдського ставлення до себе. Держава не надає ніякої
допомоги своїм громадянам. Тому останнім часом за кордоном процвітає
рабство українців та перетворення їх у донорів для багатих буржуїв.
Львівська історія — це тільки одна, що набула розголосу, серед десятків
тисяч, які щодня трапляються з українцями за кордоном.

Межа між небом і земною твердю.

Мить невловима – між життям і  смертю.

Крок до падіння в прірву – Вирок Долі.

Змах крил один стрімкий – політ до волі.

 

30.07.2010

 

© Stepans’ka Marina (SMG)

Auf immer und ewig
          На віки вічні...

автор Кріс Рі

No sunny day, no sky of blue
          Ані сонячного дня, ані небесної блакиті,
Just a pale moon on the wings of the wind.
         тільки блідий Місяць на крилах вітрів;
No diamond rings, no pretty dreams
         Ані  кілець з діамантами, ані прекрасної мрії -
Two people caught in chains of each other
         двоє людей ланцюгами полонили одне одного...

And there was no other way
         І не було іншого виходу,
This was how it was to be
         сталося те, що мало статися.
The flame will haunt you constantly
         Це полум'я буде пекти постійно,
There'll never be a day
         щасливі дні ніколи не настануть.
Auf immer und ewig?Auf immer und ewig?
         Невже на віки вічні?

С Л У Х А Т И

Хотілося б поділитися роздумами.Я особисто не розумію людей, які ображаються на свою долю , тому що добра доля нам дається від Господа, коли ми з Ним мирно живем.Але коли людина(навіть в плані вибору супутника життя) сама наломає дров , а потім жаліється, що всі і все винні в її проблемах,це не зовсім розумна людина.Що я маю на увазі-все в наших руках .Існують закони пироди:якщо ми падаєм-ми летимо на землю, а не на небо, як би ми в це не хотіли не вірити ,від цього абсолютно нічого не зміниться.Так само і в духовному житті-як я готуюсь до вступу в подружнє життя-намагаюсь вести з Божою допомогою нормальне молодіжне життя, не приворожую до себе хлопців (дівчат).Чому?Ти що якась ненормальна, Наташка?-поцікавитесь ви.Абсолютно, ні. Просто це питання я вирішую з своїм Батьком-Отцем Небесним.Він набагато краще розуміє, хто мені потрібен, ніж навіть я .Уявіть собі картину:Любите уявляти?Я систематично молюсь Живому Богу  і прошу у Нього супутника життя, який би мене розумів, а я його.,щоби у нас було єднання на 3 рівнях:духовне(спільні духовні цінності,погляди,наміри),душевному(дружні стосунки:різні проблемки довіряють половинці, а не комусь на стороні),тілесні(всього себе віддати для задоволення інтимних потреб одне одного) .Мій майбутній теж систематично молиться, щоб Бог послав йому дружину, таку яка його доповнить. І тут Господь, по Своїй великій милості, якимось чином нас знайомить , або ж ми давно знайомі, а приходить розуміння-це твоя половинка.Бери і дякуй Творцеві!!!!!!Ви скажете, що це  гарна казочка.А я скажу, що не казочка, тому що бачу виконання цієї історії в житті своїх друзів,уже"женатиків"і черговий раз переконуюсь, що це не казочка ,а реальність життя!!!!!Бажання мого серця, щоб багато молодих людей довіряло свою долю не своїм очам(після кількох ночей це проходить,іноді приходить ненависть) ,не порадам друзів, знайомих,ще чогось, а в руки Всемогутнього.Повірте, Він НІКОЛИ НЕ ПІДВОДИВ І ВАС НЕ ПІДВЕДЕ, БУДЬТЕ ПЕВНІ!!!!

(Малюнок Віктора Крижанівського)

Богиня людської Долі (Стріча або Стреча), що веде людину від народження до смерті. Ще її називають Пряхою, бо пряде вона нитку життя, наскільки довгою вона буде, настільки довго людині жити.

Вона, як і Макоша,  є втіленням Матері Лади.

Вона має Віду (знання) про все, що було , є і буде з кожною людиною. Доля визначає,  чого потрібно навчатися людській душі, яка у чегровий раз повертається на Землю,  відповідає за вікові ініціації людини, вибір нею життєвого шляху. З нею в народі пов*язували бачення майбутнього, можливість його покращити.

Саме в день Долі дівчата влаштовували найголовніші ворожіння. Вважалося, що саме в ніч напередодні свята Долі (24 листопада) за зовсім простими прикметами можна дізнатися про судженого , про те, як складеться життя найближчі кілька років, про те, як оминути лиху долю. Доля, як і Рід, відповідає за родинні стосунки, зв*язки між поколіннями.  Окрім як ткати нитку життя конкретної людини, вона ще пряде павутиння роду, забезпечує нове народження померлих родичів в душах онуків. Пізніше в християнські часи, Долю стали визнавати суто жіночою Богинею, котра опікується нелегкою жіночою долею.

В народі побутувало безліч застережень жінкам від чого варто утримуватися в день Долі - у п*ятницю. Було заборонено робити звичну хатню роботу, прати, виносити сміття (бо можна було винести, викинути Долю).

Доля - парне божество, її парою є Недоля, що має своїми супутниками лихих духів: Злидні, Хвороби, Нещастя, які пиходять до людини, якщо вона нехтує законами Праві (Права).

Необхідним атрибутом Долі є прядка та веретено. Днем Долі є п*ятниця, свято Долі святкують 24 листопада. А ще святом Долі вважається Стрітення, бо Долю ще називають Стріча або Стреча. Дівчата готують кашу і  в горщику виносять за поріг, закликаючи: "Доле, Доле, йди до нас кашу їсти!"   1-2 лютого відбувається Стрітення - зима зустрічається з Весною. У цей день співають пісні-замовляння на тепло та добре літо, відбуваються гадання. "Доленько, Доле, дай мені збіжжя, теплу одежу ще й силу ведмежу". Молитва-славлення: Рано-раненько вийду я до річеньки, веретено в руки візьму, до Долі помолюсь. Матінко рідненька, захиснице миленька, дай мені долі, доброї волі. Нехай жінкою я буду коханою, господинею гарною, хай дітки здорові зростають, добро та щастя в сім'ю прибувають. Хай миленький мене любить, лише ніжно хай голубить. Буду я дружиною вірною, порадницею мудрою. Богам Рідним славу співаю, пожертву Долі у Вирій посилаю. Річенько-водиченько, віднеси веретено до Долі у світлицю, хай згадає мене дівицю, як буде долю виплітати, коханого на подвір'я моє зазивати. (за  Галиною Лозко; календар Рідної Православної Віри) ще стаття на цю тему на нашому порталі : http://blog.i.ua/user/515/358879/   

 

Ты лети с дороги птица Зверь с дороги уходи Видишь,женщина там мчится

Все сметая на пути. Утром дочку надо в ясли

Сына в школу отвести Сесть,запыхавшись,в автобус

Ждет работа впереди Эх,недаром говорится,

Наша женщина-краса На себя она взвалила Все четыре колеса.

День,в поту вся,проработав, Мчится женушка домой. Прет она из магазина

Сумки,полные едой. Дома ужин срочно варит

Шьет,стирает,моет пол В это время,муж усталый

В телевизор зрит футбол Грузим ящики с картошкой

Мы в колхозе иногда От работы кони дохнут,

А вот бабы-никогда! Полюбуйтесь,как красива, Выпирая грудь вперед

Наша женщина с дружиной

Хулиганов бить идет Есть ещё одна забота За собою последить В парикмахерскую сбегать Чтобы космы уложить.

И от этой всей житухи Так бывает иногда То как зверь она завоет,

То заплачет,как дитя.

Эх,ты доля,наша бабья Ни к чему наша краса Пропадай моя телега Все четыре колеса!!!

---

Іти крізь безліччя доріг,

Не дивлячись в пітьму,

Півшляху поки зміг...

А далі... чи піду?

---

Шляхи щораз ростуть

У напрямі розтічч...

Канати натягнув

У світі протиріч

---

Снаги витрата сил

І лише слід від крил...

Лиш юності здогАд

І шир стіни стократ...

---

Пробити чи пройти,

Угору чи назад..?

Безкрилість висоти

Здолаю я навряд...

---

І ось перед межі

Стою чи тільки марю?

Долоні враз пусті,

Хоч і вогнем палають

---

Простий наразі знак,

Таке в житті буває...

Я хочу цього? - ТАК!

І знаю і не знаю...

Дві людини дві долі
Два різних шляхи
іноді вони йдуть поряд

а інколи ні

важко того знайти

з ким по дорозі тобі

Ти не моя і я не твій

Різні в нас шляхи

 

 

P.S(як кажуть "якщо воно твоє то твоє" і ні куди не дінеться. Тож не епите себе мосГ товагищичто б у вас все было путем