навіяно передзвоном, почутим в Києво-Печерській Лаврі Блакить весняна. Сонце над собором. Лунає благовіст - небесний передзвін. І сходить благодать... Благословіння Боже! © Stepans’ka Marina (SMG) дзвони тут

одразу кажу це не моє, просто побачила і ще раз різануло "переможці....жах" [Приєднана картинка] У лиху годину прийде світлий час, Щоб нам нагадати хто вбиває нас, Хто руйнує волю під слова штиків І не поважає власних земляків. Розтоптали правду – підлі вороги, На цукерку манять наче на віки. І пройдуть повільно коли ми живі, А народ страждає. А народ – не ми! [Приєднана картинка] І використовують нас як дикунів: Почнуть з інтелігенції,...

Читати далі...

Днем сонце світить не так. В ночі, хмара місяць ховає. Тому що зі мною поруч Тебе не має. Ми з тобою розлучились В той морозний день січня. Все пройде що проходить, Тільки істина вічна. Дмитро Дідківський. 1998 рік. Російська версія цього віршу звучить так http://blog.i.ua/user/730468/114518/

Як забути тебе, Україно, ти ж кохана моя Батьківщина?! Як забути дея народилась? Де живу і навчаюся я? Де росою світанків умилась? Де родилася ненька моя!!! Довго, довго ти страждала Незалежності чекала, гніт репресій ти терпіла, захищалась ти уміло! А тепер на радість нам і на злість всім ворогам, розрослася ти вербою, сонце світить над тобою.. Ліля (Лессі). http://narod.i.ua/user/1096008/profile/ м. Рівне.

Люди дешевеют, вещи дорожают…Просто бездуховность в мире процветает.Уточкою губы, «селфи» с голым задом…Были бы финансы — доброты не надо.Мимо инвалидов и котов облезлыхЕдет модный перец с фейсом бесполезным.У него стабильность — папа в депутатахИ диплом не хилый — он учился в Штатах.Кто-то за идею и семью воюет,Кто-то из генштаба званьями торгует...Звёзды на погонах за продажу пленных,Но они дешевле слёз обыкновенных…Горе-командиру вдруг «героя» дали,Чтоб в котле и дальше те своих бросали...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Привіт, мій друг, пишу з окопу,Чекаю штурм, сиджу, курю,Я тут уже десь близько року,І я ненавиджу війну. Ти там в таксі десь їдеш з клубу,Ми на УАЗі їдем в бій,Я тут в окопі сплю вже тиждень.А ти на ліжку і в теплі. Тобі начхати що в країні,Тут гинуть кращі із синів,Тут гинуть ті, що не повинні,Тут навіть страшно у ві сні. І знову міни, знову вибух,І знову черга в ті кущі,І як приємно коли тихо,Коли все чутно...дивна річ. Тобі дзвонив я у четвер,Сказав мені що їдеш в...

Читати далі...

Кажани ширяють у вечірньому присмерку, легкими крилами лопочуть ледь чутно, кава свіжа з дивним присмаком, тілько вистигла доволі відчутно. Я примостилась на малому стільчику, горить лампа, гудуть комарі. Кажани, мабуть зламали пальчики, коли чіплялись за промінь зорі. А вона світить і ніякої користі, крім того, що поглядом лину. Чому це кава гаряча о шостій, тепер холодна з присмаком дивним...

Неодночасно, в самості безмежній Межу тонку останню перетнувши, Позатілесний вимір-світ бентежний НеВідчуттям неТіла враз відчувши, Ми впізнаватимемо тих, кого любили, Споріднених нам серцем і душею? Чи усвідомлення та пам’ять загубили За життєрозділом – останньою межею?... 17.12.2010 © Stepans’ka Marina (SMG)

Оженився валянок вперше на вiку.вподобав той валянок туфельку легкуза рiвненький носик, за тонкий каблук, що так гарно стукає: стук-стук-стук. все життя боявся валянок того,що на чобiт туфелька промiня його. Зачиняв вiн туфельку в ящик для взуття. Там вона й просидiла все своя життя. Ой туфельки, туфельки, не будьте слiпi: обминайте валянки, бо вони тупi ! П.Глазовий

автор: gala.vita І ось заплакані вікна - мокрі, солоні, затьмарені... Кожна краплина вслухається до грому, до вітру, до протягу... То ти вже йдеш - кроки, кроки, кроки... Ні &nbsp...

Читати далі...