привіт, мій друг, пишу з окопу.... (вірш бійця АТО)

Привіт, мій друг, пишу з окопу,

Чекаю штурм, сиджу, курю,

Я тут уже десь близько року,

І я ненавиджу війну.

Ти там в таксі десь їдеш з клубу,

Ми на УАЗі їдем в бій,

Я тут в окопі сплю вже тиждень.

А ти на ліжку і в теплі.

Тобі начхати що в країні,

Тут гинуть кращі із синів,

Тут гинуть ті, що не повинні,

Тут навіть страшно у ві сні.

І знову міни, знову вибух,

І знову черга в ті кущі,

І як приємно коли тихо,

Коли все чутно...дивна річ.

Тобі дзвонив я у четвер,

Сказав мені що їдеш в гори,

А в мене друг на днях помер,

Ти відповів "так їдь додому".

Сказав що чхав ти на війну,

Що маєш справи важливіші,

Тебе я в цьому не виню,

Забути це - і жить простіше.

А я залишусь, до кінця.

За своїх рідних і близьких,

За те що б в них було життя,

Не під гнутом орди русні.

За їхній сон, я тут не сплю,

За їхню посмішку і радість,

Я знов у розвідку піду,

За те, що б мали вони щастя.

А ти, мій друг, мене забудь,

Я видалив тоді твій номер,

У нас з тобою різна суть,

У нас з тобою різне горе.

Автор - кіборг з позивним #Фауст

Популярні приколи