дощ починається всоте листя хитає зелене чи усвідомлюєш хто ти в даності дивній для мене? десь загубилися весни навіть літа уже зблідли якщо зумієш – воскресни в пам’яті дотиком світла думо моя пресвятая не пропадай за крайсвітом зайвого зовсім немає Боженька знав що робити[Приєднана картинка]

Може це ява, а може і ні: День пробігає у ніч манівцями, Місяць несеться на чорнім коні, Зорі летять з-під копит камінцями. Щось завмирає, а може і ні, Може душі захотілося тиші, Може їй сон у потилицю дише, І обіцяє щось дивне мені.[Приєднана картинка]

За доби спустошеним порогом, Де вляглося сонечко рябе, Ходить вечір малиноворогий І поля притишені скубе. І хвилин уже нема неволі, І слова не тягне в кабалу, Бо у полі, у великім полі Сонний мак вколисує бджолу.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Я долі дякую за те, що ми з тобою, Зустрілися, блукаючи в пітьмі. За те, що ти торкнулася рукою, Глибинних струн самотньої душі… Я долі дякую за те, що я з тобою, Огорнутий турботою живу, За те, що можу бути сам собою, І навіть проявити слабину… Я долі дякую за те, що ти зі мною. Не критикуєш, за характер мій важкий. За те, що обираєш бути не правою, І робиш перший крок коли я не правий. Я долі дякую за те, що ми з тобою...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Біль розриває. Я безпорадна. Скільки на світі залишилось нам? Хоч в цій реальності лячно та складно, страху я радість свою не віддам. Скільки вже можна страждати в неволі власних жахів й мерзенних хвороб? Доля влаштовує жнива у полі тут люди - колосся, а смерть - хлібороб.

Через дощі і через спеку, Перевантажені добром, Пливли човни Дніпром у греки, Ще неприборканим Дніпром. Ліворуч – степ, праворуч – гори, Пісень плететься виноград, І жде за круговидом море, І на порогах жде номад.картина Реріха "Заморські гості"[Приєднана картинка]

Стояти просто і мовчати, І пити небо аж до дна, Де синє поле розілляте, Та ходить долом тишина. Шукать на виднокраї зливу, Пускать думок солодкий дим, Та почуватися щасливим, І навіть трішечки святим.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Вже другий рік лютує пандемія,У кожного свої думки і почуття,У кожного своя неврастенія,Прийдешнього фіналу відчуття.Емоції все більше імпульсивні,Занепокоєність, тривога, сум'яття.Навколо всі пасивно-агресивні,Реальності проблем несприйняття.Роздратування, втома, потрясіння,пригніченість, апатія, нудьга...Коли вже до нас прийде розуміння,Щоб розірвати цього ланцюга? &nbsp...

Читати далі...

Ми перетнемося нескоро, То буде зовсім інший світ, Нові устромить в небо гори Всесилля тектонічних плит, Старі розсипляться кумири, І стануть ближчими зірки. Ми перетнемося, я вірю, Не може буть, щоб навпаки.[Приєднана картинка]