Я долі дякую за те, що ми з тобою,

Зустрілися, блукаючи в пітьмі.

За те, що ти торкнулася рукою,

Глибинних струн самотньої душі…

Я долі дякую за те, що я з тобою,

Огорнутий турботою живу,

За те, що можу бути сам собою,

І навіть проявити слабину…

Я долі дякую за те, що ти зі мною.

Не критикуєш, за характер мій важкий.

За те, що обираєш бути не правою,

І робиш перший крок коли я не правий.

Я долі дякую за те, що ми з тобою,

Переплелися як барвінок у садку,

За те, що ти, безмежною любов’ю,

Тримаєш наше щастя на замку.

02.05.2021                Олександр Чалий.

Кохана! Мрiй кришталевих цвiт! Кохана! Тобi дарую свiт! Кохана! Сонце i небо, Море i вiтер - це ти, це - ти!

Є жінки.

Білі мухи,
Холодні, відкриті,
Що не мають жалю,
Що не мають почуттів....
Б’ють у лице,
Засліплюють очі,
Скривають дорогу,
По якій я іду...
До тебе....
Яскравий ліхтар,
І пар від сніжинок,
І ясність того,
Що не всесильні вони.
І біла земля,
Що робить шляхи,
Однаковими,
Що готує сюрпризи,
За кожним кутом....
І не вистачає тепла,
Вогню душі,
Що сяє давно,
Давніше ніж Сонце,
Що прекрасніше зірок,
Що яскравіше за все,
Що бачили очі,
Що відчувала душа...
Та стежинки закриті,
Білим снігом питань,
І чи зможу побачити ту,
Що відкриє нам очі
І зруйнує буття,
Що б в прекрасному танці,
Злились наші душі?


Марішка - цей віршик я написав тільки для тебе!!!!!!!