хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Замітки з міткою «цінності»

Вибір холодильника чи погана хазяйки з життєвими цінностями

- Тобі треба мати велику морозильну камеру
- Я не хочу великий холодильник брати, бо це не естетично
- Але там будуть полуфабрикати, смородина, голубці, червона риба (по акції) ..
- Я не їм смородину, риба тепер дорога і голубці треба самою крутити. Погана з тебе хазяйка
- Я хочу життя проживати, а готувати лише з бажанням це робити



Льоля - кошеня, що потребує уваги кожен день. Є ще пес, є ще люди!!




Час - це головний наш ресурс. Я на вихідних


Вигоряння

Я замахалась воювати
словами, діями, думками.
Вкладатися, але не мати
надії. Хибні результати. 

І якщо ви, мої хороші, 
нічого цій країні дати
не хочете. Дорожче гроші

і блиск лише своєї хати, 
то вам ніхто не допоможе.
Я замахалась воювати.

Чи може увага до дитини компенсувати нестачу матеріальних благ?

Натрапила на один коментар, де зазначали японську мудрість типу " тратьте на своїх дітей вдвічі менше коштів і приділяйте їм вдвічі більше уваги". На перший погляд доречна порада, адже в сучасному світі батьки часто "балують" своїх дітей різними дорогими іграшками, і цим самим ніби відкуповуються від них, в замін проводять увесь час на роботі заробляючи на ці ж подарунки, часто батьки змужені виїздити за кордон і діти не бачать їх по кілька місяців... чи виправдано це, адже їм так бракує уваги?
Та з іншого боку, є сім' ї в яких батьки тривалий час не працюють, проводять багато часу з дітьми, та чи щасливі вони? Чи щаслива дитина, коли бачить, що у більшості однолітків є якісь певні речі, а у них немає? Чи компенсує увага з боку батьків (якісь відверті розмови, сімейні ігри...) відсутність смаколиків навіть на свята?
Звичайно, я описала крайності... та думаю нам варто іноді задумуватись чи дійсно даємо ми своїм дітям те, що їм дійсно потрібно? Для людини цінне те, чого у неї обмаль. Чим довше вона не отримує бажане, тим більше цінує його, коли отримала.
Тому, якщо ви трудогілік, все ж варто хоч іноді викроїти трішки часу, щоб побути з дітьми, нехай це буде рідко, та для них це буде цінно, адже їм так цьог о не вистачає. Ящо вашої уваги вдосталь, а грошей на дитячу мрію не вистачає... можливо ватро трігки зекономити і нехай з часом та здійснити її. Просто іноді, те, що для нас здається лише незначною забаганкою, для когось може бути заповітною мрією.

24 листопада. "Пропісниє істіни".

Вкотактє и фейбукє мода постити щось занадто самоочевидне. І видавати за знайдену нарідну чи особисту "прємудрость". 

Тобто нахшталт 2+2=4, чи 4=2+2  

До речі, тут постає питання мабуть справді народне. Якщо такі вумні, то чому не виконуєте власних загальнолюдських заповідей? 

Або тому що це технічно неможливо, бо тоді не виживеш, або тому що "нєхоцца". Це ж стосується біблійних заповідей. Прємудрость, але хто її виконує? Нехай навіть періодично, але всі порушують.





Про те, чого ми не маємо


Мені ось один психолог дуже сподобався.

Вельми позитивну річ сказав одній дамі, яка гірко перераховувала, чого у неї немає.
Справжніх друзів немає. Хорошої зарплати немає. Машини пристойної немає. Квартири гідної немає. Молодості вже немає. І надії немає все це отримати коли-небудь.

І повненький такий, приємний психолог, з борідкою, поправив окуляри і сказав благодушно: звичайно, у вас багато чого немає. І можна продовжити список. Важкої невиліковної хвороби немає. Боргів мільйонних немає. Відповідальності за когось немає, за хворого родича або недоумкуватого дідка. Горба немає. І інвалідності немає.

Дуже багато чого у вас немає. І, якщо записати, чого у вас немає, то настрій покращиться у вас відразу. І надія з'явиться, що цього не тільки немає, але і не буде. І дама подумала, подумки порахувала і посміхнулася.

Тому, у нас багато чого немає. І не треба. А все інше можна заробити, поліпшити, отримати в подарунок або просто обійтися тимчасово. Нічого страшного. Головне - бути живим і здоровим. І щоб близькі були живі і здорові. І поганого не було. І це - вже добре. З цього і почнемо, як то кажуть, перерахування того, чого у нас немає.

©Анна-Валентинівна Кир'янова

Цінності нашого життя

Ми живемо, живемо, спішим, заробляєм гроші, щоб купити кращі речі, їжу, телефон, квартиру, машину, школу дітям купити, диплом, а потім знову все по новому кругу. Невже це і є цінності нашого життя??
Які у вас цінності?

Основні життєві цінності людини

 

У світі, де дуже багато спокус, вислизають від уваги основні життєві цінності людини. Коли ми постійно кудись поспішаємо, намагаємося щось встигнути, життєві цінності працюють надійним орієнтиром, що допомагає не збитися зі шляху. Коли ми діємо відповідно до них, ми отримуємо величезне задоволення від цієї діяльності. І навпаки, якщо наші дії не підтримують наші життєві цінності, ми відчуваємо занепад сил, неспокій, стрес. Дивно, але навіть проблеми зі здоров'ям, складності у прийнятті рішень - це слідства невідповідності наших дій життєвим цінностям. Що ж робити? Як втримати в полі зору найважливіше?

Головні життєві цінності людини

Складно окреслити їх чітке коло. Те, що може бути життєво важливо для одного, для іншого не має принципового значення. Але все ж можна знайти якесь середньоарифметичне, яке і буде представляти основні життєві цінності людини. Отже, що ж до них відноситься?

 

1.     Перше, що назве кожен - любов. Причому не тільки до протилежної статі, але й до рідних, близьких, друзів. Любов породжує співчуття, а без нього не обходяться жоден список життєвих цінностей.

2.     Розуміння - обов'язковий пункт, який включає в себе життєві цінності будь-якої людини. Кожен хоче бути зрозумілим, а й розуміння інших веде до розв'язання і запобігання конфліктам.

3.     Повага дозволяє надихатися позитивними рисами інших, знайти недоліки в собі і виправити їх. Але що найприємніше - це ті життєві цінності, транслюючи які ми лише примножуємо їх у своєму житті.

4.     Дисципліна, яку багато намагаються уникати. Мало хто відносить її до життєвих цінностей людини. Багато хто вважає це рутиною, але насправді це виконання своїх обов'язків. Не завжди це важка і сумна праця. Виконувати їх можна з радістю.

5.     Віра в людей, у тому числі і в себе. Транслюючи ці життєві цінності, ви заражаєте упевненістю оточуючих і зміцнюєте віру в себе самого.

6.     Подяка - це те мале, що може підняти в іншому хвилю ентузіазму і дружелюбності.

7.     Прощення допомагає нам повернутися обличчям до майбутнього і не мучитися образами і болями.

8.     Дружба - це життєві цінності людини, на які він спирається в скрутну хвилину.

9.     Надія не дає нам опустити руки, коли здається, що попереду вже нічого не світить.

10.                       Оптимізм допомагає протистояти поганому - попросту його не помічати.

11.                       Терпіння дозволяє приймати вірні рішення.

12.                       Толерантність допомагає вміти ладити з усіма людьми. Незалежно від особистих переваг.

13.                       Чесність. У кого б ви не запитали, якими є його основні життєві цінності, місце чесності знайдеться завжди. Вона допомагає визнавати свої помилки, змінити себе на краще, збудувати довірчі відносини.

 

Як визначити пріоритетність

Життєві цінності можна визначити, використовуючи такий принцип:

• Складіть список того, що робить вас щасливим.
• Проаналізуйте, наскільки кожен пункт для вас життєво важливий? Якщо ви спокійно або зі скрипом можете прожити без цього - викреслюйте.
• Періодично повертайтеся до списку, проводячи його аудит, поки не залишиться шість пунктів.

Це і будуть ті життєві цінності, які визначають ваше життя. Найімовірніше, вони будуть відображати ваш світогляд, який сформувався під впливом оточуючих вас людей і життєвого досвіду.

Як і де можна використовувати дані життєві цінності людини?

• В особистих і професійних відносинах.
• У сімейних відносинах.
• У постановці життєвих цілей.

Тобто визначаючи для себе життєві цінності людини, необхідно спиратися на свій характер, світогляд, цілі і мріяння. Основні життєві цінності людини можуть точно вивести його на правильний життєвий шлях.

That's what they always say - Chris Rea

That's what they always say
            Це те, на чому вони вічно зациклені.


At the first bell of the day
             Щойно підсвічується вузенька смужка східного неба,
They rise up from where they lay
             вони підводяться з того місця, де лежали,
And look down with the promise in their hands
             і позирають з надією: а що там за карти в них на руках...
A promise to get out
             З надією на успіх.
This ain't what it's all about
             На щось, не таке, як в них є.
There's always lots of reasons for their plans
             Завжди є купа виправдань для їхніх планів,
When that golden sun shines through
             якщо на небосхилі зблиснуло те золотисте "сонечко".
There's always one more thing to do
             Завжди є якась потреба, зробити ще й те, і те,
Just one more stab into the wishing well
             зрештою ще один прилив у криниці бажань.

That's what they always say
              Ось про це вони завжди і говорять:
I'm getting out
              "Я маю успіх..."
That's what they always say
              ось що вони кажуть.
Ain't that just what they always say
              О, хіба ж це не правда, про що вони говорять?
That's what they always say
              От про що вони весь час говорять:
Just one more little thing left in my way
              "Лише одна дрібниця лишилася мені до моєї мети"
That's what they always say
              ось що вони повсякчас кажуть.
Ain't that just what they always say
              Чи ж вони не мають підстав так казати?

I'm getting out, I'm holding on
              Я здобуваю, я тримаюся,
I'm hanging in, the time is wrong
              я підвис, час не слушний -
And every morning brings another reason
              кожен новий ранок підказує свої мотиви -
A piece of cake, no lion share
              легко як плюнути, немає левової частки,
Just one more dice and you'll be there
              кидай гральні кубики ще - і випаде,
That golden bridge is just around the bend
              той золотий міст одразу за цим поворотом.

That's what they always say
             Це те, на чому вони вічно зациклені:
I'm getting out
             "Я долаю цю планку..."
That's what they always say
             ось про що вони теревенять.
Ain't that just what they always say
              О, хто ж не вірить їхнім оповідкам?
That's what they always say
              От що в них весь час на язиці:
Just one more little thing left in my way
              "Лиш крок лишився мені до моєї мети"
That's what they always say
              ось що вони повсякчас кажуть.
Ain't that just what they always say
              Чи ж вони не мають рацію так казати?

Tomorrow is another day
              Та от настає день,
The money junkie fades away
              і цей наркоман - грошолюб згасає,
That golden bridge is just around the bend
              а тот золотий міст все за найближчим поворотом.

That's what they always say
I'm getting out
That's what they always say
Ain't that just what they always say
That's what they always say
Just one more little thing left in my way
That's what they always say
Ain't that just what they always say

                                              30.11.2015

СЛУХАТИ

Припинення діяльності УГКЦ.

Проголошення суверенітету України в далекому минулому дала можливість усім стати незалежними від усіх. Що не абияк привернуло увагу чорних агентів потойбіччя. Тепер у вільній Україні можна було все - відьомські шабаші на лисій горі, практика різнокольорової магії, впровадження і закріплення технологій зомбування, гей-паради  і так далі. Про політично залежні і інші аспекти життя мова не йде.

Багато хто цим скористався і на законних правах починав власний бізнес. Приворот, розворот, атракціони душ, нетрадиційна медицина, виклик і співпраця з того світу нечистої сили., прошивка і перепрошивка чакр, розмальовка аури.

Українська церква починала формуватись, але повної незалежності від Росії на жаль так і не отримала, мабуть не вистачило підтримки тих громадян, які не зацікавлені жити на своїй власній землі.З європи і америки позлітались нові місіонери, підтримати і розвинути осередки своїх  церков,  правила і традиції яких суперечать тим, яких дотримується українська православна і греко-католицька церква. Тобто тепер Україна стала не тільки мультинаціональною, а й мультирелігійною. Ця хвороба мультирелігійності і поділу людей на "правильних християн" і "не правильних" призвела до розвитку злоякісної пухлини в мозку людства.

 З 1991 по 1993 рік , а також з 2012 року в Україні майже безперешкодно діють філіали секти Білого братства. З 1994 аферистське "Посольство Боже".
З 1991 року  безперешкодно діє заборонена майже у всьому світі секта Свідків Єгови. Завдяки їм мільйони людей втратили здоровий глузд, своїх родичів, друзів, гроші, майно.

А тепер УГКЦ погрожують закрити тільки тому, що вона не отримала дозволу від влади на свою діяльність в рамках протесту проти тієї ж влади.
З заявою Глави УГКЦ по цьому приводу можна ознайомитись тут
Сторінки:
1
2
попередня
наступна