- Зуби чистити не буду! І не хочу!

Щітку ту тримати пальчики болять!

Сон змага, заплющуються очі,

Геть підкошуються ніжки – не стоять! –

Приндиться щовечора дівча маленьке,

Водить щіткою абияк по зубах.

- Матиму й без чищення біленькі

Зуби! – з плямами від пасти на губах

Перед люстром стане, рота  роззявляє,

Правим, лівим боком… Справжнє мавпеня!

- Зубки почорніють, - умовляє

Мати, -  З'являться дірки… А  дай-но, я

Гризунів-помічників твоїх почищу!  -

Дівчинка пручається, пищить, кричить!..

Леле! Гучність нароста, все вище

Тон!.. Скло в шибці ніби дзеленчить!?

У дівчати якось розболівся зубчик.

- Мамонько!  Як сіпає!.. - з очей ручай

Сліз, -  Не буду з м'ясом їсти супчик! -

Рюмсає, -  І навіть пити чай!

- Підемо до лікаря, дитинко люба, -

Мама доню пестить  по щоці.

- Білі та міцні, здорові зуби

Знову матимеш. І гризтимеш хлібці,

М'ясо, сир та яблука...

                   - В твоєму зубі

Дірочка була, - промовивши отак, -

Підморгнула лікарка і губи

Посміхнулись ледве, - зізнавайся, як

Часто й ЧИМ ти зуби вичищала,

Що діру протерла ти в одному з них?

Впевнена, від болю аж  вищали

Всі мікроби й зникли. Добре – зуб не зник!

Запашіли щоки у дівчати -

Ніяково  їй. Спустила долі очі,

Шепотить – Навчуся вичищати

Я ретельно зуби, й не скажу"Не хочу"…

 30.06.2011

 © Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11110250094

Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші - не мина жодної крамниці. Попросив він: - Покажіть кухлик той, що з краю.- Продавщиця: - Что? Чево? Я нє панімаю. Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. - Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - На Вкраїні живете й не знаєте мови.- Продавщиця теж була гостра та бідова. - У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- І сказав їй мудрий дід: - Цим пишатися не слід, Бо якраз така біда в моєї корови: Має, бідна, язика і не знає мови.

                                                   П. Глазовий

Навіяне ось цим    взято звідси