Когда Ватикан назначал архиепископа Оскара Ромеро на кафедру в Сан-Сальвадоре, правительство и элита радостно потирали руки: Ромеро считался тихим, консервативным книжным червем, который никогда не полезет в политику и будет послушно обслуживать интересы богатых землевладельцев.

   Punktualis est komitas regum!

Продолжим нашу прогулку о Гидропарку.
Напомню , что это начала марта, еще лежит снег.
Но в воздухе пахнет весной, градусы стремительно растут, выглянуло солнце и поют птицы.

Ну а мы с вами сели на лавочку с видом на Киево-Печерскую лавру немного передохнуть и погреться в лучах солнца


[ Читать дальше ]

Тільки вдумайтесь: це аж вісімнадцята(!) дегустація вермішелей/локшин  швидкого приготування. Я дивуюсь звідки беруться нові смаки, серії,  торгові марки, виробники. І скільки б не купляв — регулярно з'являються новинки. Причому, новинок стільки, що доводиться відкладати огляди. Наприклад, вермішелі в сьогоднішньому огляді купив ще у вересні минулого року. Це скільки часу вони настоювались..?

Через дорогий бензин люди почали позбавлятися від моторних човнів, бо совєцькі мотори були зроблені так, що жерли той бензин як не в себе, тому кожен виїзд на пікнік виходив занадто дорого. Човни все одно стояли без діла, а металобрухт, особливо кольоровий приймали за добрячу ціну. Боліло серце дивитися як на камаз вантажать практично нові Прогреси та Казанки, бо вони були виготовлені з дюралю. Завдяки високої вартості бензину нам не загрожувало безробіття. Траплялися і кумедні випадки. Якось сталося так, що газ не завезли вчасно, чому я не знаю, та факт такий був. Заправники пішли на вихідні, а ми продовжували працювати. Сидимо ми з Сашею під навісом, заходять два хлопці, явно з тих, що не звикли чути відмови ні в чому, заносяться побутовий балон на 20 літрів, такі теж заправляли, і кажуть, мужики, заправте балон! Нема газу! Один з них починає, та ви зрозумійте, ми на дачу з тьолками їдемо, без газу ніяк! Газу нема! Другий, Рижий, ти з мужиками ніююя базаріть ні способний, сматрі, показую один раз! Мужики, от вам 100 баксов, балон заправітє? Газу нема! Що, мало бабок? Та бабок з головою, навіть більше, просто газу нема, пашлі, Рижий, що то у мєня тоже нічо ні палучаєтца!
Або так. Клієнт залишив машину, в сам пішов по своїх справах. Я стирчу під капотом, роздивдивляюсь, думаю. Тут під заправочну колонку підлітає машина, різко гальмує, здійнявши хмару пиляки, пару хвилин нічого не відбувається, потім починає бібікати, я не реагую, займаюся своїм ділом. Через ще пару хвилин водій біжить до мене, ти що глухий? Ні! Що, не чуєш? Чую! Ну!!! Що ну? Ти мене заправляти думаєш? Ні! Потім вже трохи розгублено, а чому? Ти маленьким колись був? Та начебто було діло, як і всі. До школи хоч інколи заходив? Заходив, а що? Літери всі знаєш? Та всі, а це важливо? Коли залітав на заправку перед воротами фанерку бачив? Не звернув уваги. Я ж про літери не дарма питав, бо там все написано чітко і ясно ГАЗУ НЕМА! Це перше, а друге я не заправник. А чому ж ти одразу не сказав? Так і ти нічого не запитав! А зразу почав псіхувати. Ми працювали, клієнти були нами задоволені, та прийшла біда звідки не чекали. Олег повідомив, що оренду на заправці нам скасовують, але нічого страшного, ще майже місяць ми можемо тут працювати. А у нього є на приміті інше приміщення, так що переїдемо туди. От тільки одна проблема, з собакою туди неможна. Господар заправки сказав свого Балона давайте куди хочете, інакше я викличу ветслужбу, щоб його приспали. До себе його взяти ніхто не міг, таки біда! Але почув Бог наші молитви і якось на нашу територію потихеньку заповзає міліціянтський жигуль, хлопці, допоможіть будь ласка, машина зовсім не їде! Що, теж на газі? Та ні на бензині щойно заправилися і от маємо клопіт! Зараз гляну, відчиняй капот, Балон, ключ на 10! Пес починає лапами перекидати інструменти, хлопці в шоці, невже принесе? Та ні, це він дуркує! А хто навчив? Та ніхто, він сам придумав! А чий це собака? Наш, спільний. Тобто конкретного господаря у нього нема? Виходить нема. Поки слово за слово, я пропшикав їм карбюратор, засвітився головний жекльор, таке буває. Завівся, погазував на місці, начебто все нормально. Тоді віддайте його мені, я кінолог, за нього можете не хвилюватися, він буде ситий, привитий, в хороших умовах, це я вам обіцяю. Ну якщо він до тебе піде то забереш! Я завтра заїду, добре? Добре! На другий день він приїхав на бобіку, там була постелена товста ковдра, кінолог підійшов до Балона, щось довго шепотів йому на вухо, а потім відчинив задні дверцята своє машини і покликав собаку. Пес підійшов до кожного з нас, тикнувся носом, так би мовити попрощався і попросив вибачення, потім побіг до міліціянтської машини і заскочив туди. Ну, все, як і домовлялися собака собака твій! Щасливої служби, Балон! Через кілька днів цей кінолог приїхав і привіз нам 10 пляшок пива, хлопці, ви просто не розумієте кого ви мені віддали! Це не собака, це щось унікальне! Я таких ще не бачив! То бережіть його! А як же! Ви головне не хвилюйтеся!

Стали ми з Сашею автомеханіками. Я пригадав свої слюсарні навички, набуті свого часу в училищі та на заводі, Саша згадав освіту електронщика і досить швидко розібрався з електричною частиною автомобіля, що не раз нам стало в нагоді. Одного разу мало не до скандалу дійшло. Пригнав на монтаж клієнт новеньку Камрі і тут виникла проблема, за допомогою одного датчика система керування бензиновою і газовою системами об'єднуються в одне ціле, так повинно бути. Саша подивився на товстенні жмути різнокольорових дротів і сказав, що йому потрібна схема, інакше ніяк. Клієнт поїхав додому і привіз товстий альбом, де і була надрукована схема. Саша розглядав схему, дивився під капот і врешті решт сказав, що схема не відповідає дійсності. Клієнт закотив істерику, що ти за спец, нічого не розумієш, вимагаєш схему, на тобі схему, не така.схема! Мало грошей то так і скажи, а не мороч голову! Грошей досить, вона дійсно не відповідає! Це ж ваша машина, то покажіть мені який саме дротик іде на керування інжектором, щоб я його перерізав і приєднав до датчика емуляції вприску! А щоб тобі добра не було, поїхали на фірмове СТО, там тобі пояснять що коли не шариш то не берись! Та поїхали, нема питань! Поїхали, через годину повернулися, Саша сяє як нова копійка, клієнт наче в лайні скупаний. Ну що, розібралися? Авжеж! Ріжемо ось цей дротик. Схема і правда не відповідала? Ясна річ, ви ж не думали, що я свідомо голову морочу! Зробили все, перевірили, все працює як треба. Поїхав клієнт. Саня, розповідай! Приїхали, тамошні специ поглянули на машину та альбом і сказали, ясна річ не відповідає, бо машина зібрана в Індонезії, а альбом від Філіппінської. А мені в салоні казали чиста японка, це клієнт. Запізнився ти, браток, чистих японок вже років десять як нема, вони вже нічого самі не збирають, вони виготовляють комплектуючі, а збирають по всій Азії, а ще в Туреччині, там найкраще. Ось так все і закінчилося. Були інші цікаві випадки, якось до нас прокотився пухнастий колобочок, цуценя, хлопчик. Погодували, постелили лежанку під навісом, прижився, назвали Балон. Потроху підріс, стало ясно що вівчар можливо від непланової в'язки тому і викинули. Пес виявися унікально розумний, він сам розумів що від нього хочуть. Була у нас у всіх така проблема, коли довго лежиш під машиною на топчані, голова на вісу, шия затікає і треба час від часу робити перерву, якось саме склалося, шия затекла, даєш команду, Балон, подушку! Песик прибвгає і лягає під голову, лежить хвилин десять, потім йому стає скучно, він починає крутитись, то йому кажуть, дякую іди побігай, що він і робить.коли ще трохи підріс навчився ще одному номеру. На ряднинні розкладений інструмент, Балон гуляє десь поруч, команда, Балон, ключ на 17, і він починає ритись в інструменті, ніби шукає. Потім треба було сказати, не треба, я вже знайшов.На клієнтів це справляло враження, що, він і ключі подає? Авжеж! Виріс Балон у вівчара переростка, був дебелий і міцний, вирісши взяв на себе ще один обов'язок, став стерегти інструменти, а то деякі клієнти, особливо маршрутники, цяця-цяця і в кишеню, нам чатувати ніколи, а Балон пильнував, побачить що щось покладено до кишені, стане перед хитруном, і всім виглядом показує, зробиш хоч крок, кинусь! Той починає панікувати, приберіть собаку! Поклади на місце те, що звиздонув і він тебе відпусте. Та я нічого! Твоє діло, тоді не ображайся! Та я хотів лише болтика підкрутити! Сказати треба було. Ось кладу на місце, Балон одразу заспокоювався і відпускав людину. Окрім того деякі з клієнтів взяли за звичку підвищувати на нас голос, Балон цього не дозволяв, якщо хтось намагався крикнути, особливо грізним голосом, пес теж приймав грізну стійку і тихенько гарчав. До охочих кричати доходило дуже швидко. А ще був такий випадок, один клієнт наїхав на Сашу, ти чорт криворукий, ти мені все зіпсував, та ти все життя будеш на мене працювати безкоштовно і зробив агресивний жест рукою, Балон став між ними, різко підвівся на задіх лапах і клацнув пащею в кількох сантиметрах від його носа, мовляв ти лякаєш, так і я налякати можу! Але на цьому все не скінчилося, пес обійшов мужика, понюхав його дупу і зробив голосне ФУ, як роблять собаки, коли хочуть позбавитися від неприємного запаху. Інші клієнти схопилися за животи від сміху. Цей герой почервонів як рак, та ні, я нічого! Сподіваюсь цей урок пішов йому на користь.