хочу сюди!
 

Илона

45 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Дріботить дрібота дощова...

Дріботить дрібота дощова.

Сивий ліс по маківку умитий.

В мокрім світі губляться слова

Про тепло. Про сонечко. Про літо.

Світить яр шипшиновим вогнем.

Дотліває вечір неквапливий.

Жовтих днів малесенький Едем.

Жовтих снів нерукотворне диво.


фото з мережі



Українська музика 2703







0%, 0 голосів

22%, 2 голоси

44%, 4 голоси

33%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

***

Нет, не показывай мне, осень,
свою отжившую листву
и неба плачущую просинь,
и речки грустную волну…
вдали прощальный ключ той птицы,
что по весне опять домой
чрез расстояния слетится,
чтоб здесь умножиться собой.

Не открывай мне в грустных красках
родных просторов красоту,
в которых шлешь глазам огласки,
к снегам ведя всю суету.
Побалуй, осень, Бабьим летом,
а в нём усладою-теплом…
Вот ты об этом мне, об этом…
А уж потом, с последним днем…

Українсьа книгозбірня ч.9

" - Українці, отче добродію, все були, позвольте собі це сказати. 
- Прошу дуже.
 - Тільки не знали, що вони українці, І загалом не знали, хто вони такі. Тут називали себе русинами, а там малоросами, а бо й прямо православними. А я довідався, хто такий, і тепер вважаю своїм обов'язком боронити свого національного імені і освідомлювати других. 
- А хіба, на вашу гадку, "русин" - то щось обидливого? 
- Борони Боже! Я того не кажу, але слово "українець" ставить справу ясніше.
- Як? 
- Русини є тільки в Галичині, а українці живуть аж до Дону".

Лікарняна історія

Для підтвердження свого діагнозу (маю хронічне захворювання) довелось полежати в обласній лікарні на стаціонарі. Тож цей пост можна вважати логічним продовженням відвідувань поліклінік. Правда, настрій був скептичний. Переживав з приводу побутових умов і безперешкодного доїзду. Але доїхав спокійно. Крім того, був здивований гарним харчуванням, супер функціональними ліжками (як у зарубіжних фільмах), наявністю холодильника, мікрохвильовки, електрочайника і туалету в палаті. Як жартували сусіди по палаті: "Не лікарня, а готель «Хілтон»". Саме тому вирішив трохи познімати і зробити фотозвіт.

Втім, моє перебування на стаціонарі зіпсував відламаний зуб, який не витримав брускет і батончика з арахісом.

1. Палата тіснувата, як для чотирьох ліжок, але затишна. За рівнем комфорту разюче відрізняється від палат, в яких лежав раніше. А спалось так, як не спалось вдома. Навіть не зважаючи на хропіння сусідів.

Моє перебування у київській обласній лікарні тривало лише 5 днів. Але мені є що вам показати.

Українська музика 2702







38%, 3 голоси

0%, 0 голосів

38%, 3 голоси

25%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Серпень / вересень

  • 18.10.24, 18:12
За рядом обставин, за ці два місяці назбиралося небагато фото, але для продовження фотощоденника життя у Вінниці піде.


[ Читати і дивитись далі ]