хочу сюди!
 

Анна

38 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 25-55 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 3199









40%, 2 голоси

20%, 1 голос

0%, 0 голосів

40%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вітання для віри

  • 06.03.26, 12:17
Хай надія завжди в твоїм серці живе,
Любов-друзів, рідні зігріває,
Ну, а Віра- це ти, тобто, є вже сама,
Від народження ім'ячко маєш.

Як відзначили кінчину Диктатора

в Америці з приводу смерті диктатора Сталіна
був безкоштовний Борщ.

Яйцеподібні Монети-Писанки










Канадські монети-писанки стали справжньою нумізматичною цікавинкою, що викликають захоплення в усьому світі. І особливо тішать око українців рідними нам мотивами та формою писанки.
Загалом Королівський монетний двір Канади випустив 7 монет у вигляді української писанки протягом 2016 - 2020 років. Уперше в історії канадської нумізматики було використано яйцеподібну форму для монет. Та й у світовій практиці це перший подібний випадок.
Ескізи для перших трьох монет-писанок створила канадська художниця українського походження Енн К. Мораш. Кожна з них номіналом по 20 канадських доларів.
Першу таку срібну монету у вигляді писанки - овальної форми і з візерунками - було випущено до 125-річчя утворення першого українського поселення Канади 20 лютого 2016 р. у кількості 4 тисячі штук. Аверс монети був розписаний в традиційному українському стилі: квіти – символ любові, добра і краси, сонце і зірки – символіка життя, хвилі уособлюють вічність, а зелені гілки – молодість і здоров'я. На аверсі тут, як і на решті монет, зображено профіль британської королеви Єлизавети ІІ - це незмінний атрибут усіх канадських монет.
Другу 1-унцієву срібну монету "Традиційна українська писанка-2017" було виготовлено з 99,99% чистого срібла тиражем 5 тисяч штук. Аверс монети прикрасила кольорова емаль, що поєднала візерунки і символи, якими прикрашають українські великодні яйця. Чотири трикутних сегменти із золотими колосками пшениці символізують врожай і "душу нації". Разом із ними поле заповнюють геометричні фігури, які зображують сонце і зірки – символи життя та удачі.
Вони обрамлені смугами хвиль, які означають воду, котра підтримує життя і гармонію на землі.
В 2018 році увійшла в обіг третя "писанка" в колекції канадського монетного двору, викарбувана з 31,82 г чистого срібла з позолотою. Це була перша позолочена монета-писанка. Загальний тираж склав 5 тисяч. На аверсі зображено портрет англійської королеви Єлизавети ІІ. На реверсі - кольорові візерунки, характерні для традиційної української писанки.
5 лютого 2019 року Королівський канадський монетний двір Канади випустив четверту кольорову срібну монету у формі української писанки. Цього разу вона була присвячена величезному пам’ятнику українській писанці, розміщеному у канадському місті Вегревіль у провінції Альберта. На реверсі монети нанесені кольорові візерунки, а на аверсі - профіль королеви Елизавети ІІ. Монета номіналом у 20 канадських доларів викарбувана із 31,82 грам чистого срібла. Всього випустили 5 тисяч штук. Ціна екземпляра - 130 доларів.
П'ята монета-писанка, випущена 2019 року, була цілком із золота! Дизайнером "писанки" із зображенням традиційної західноукраїнської дерев'яної церкви став канадієць українського походження Дейв Мельничук, працівник Українського музею Канади в Торонто. Монета має номінал 250 канадських доларів і виготовлена з 58,5 г чистого золота. Викарбувано всього 250 таких монет.
Нарешті, шоста монета-писанка була випущена Канадським королівським монетним двором на початку лютого 2020 року.
Нова монета оформлена у вигляді писанки з геометричним та рослинним орнаментом. Дизайн ррзробив Дейв Мельничук, який створив дизайн попередньої, п'ятої монети-писанки, а консультували його здійснили фахівці з Українського музею в Канаді (Саскатун).
4 лютого 2020 року Королівський канадський монетний двір випустив 7-му монету-писанку з рослинним орнаментом, та другу - золоту. Авторка дизайну - Наталія Кіт.
Сьогодні ці монети є справжньою нумізматичною цінністю. Але мало хто пам'ятає, що початок канадським монетам із зображенням писанок було покладено 36 років тому, у 1983 році, коли українська писанка вперше з'явилася на канадських монетах. Тоді було випущено сувенірний долар на честь 10-річчя Українського фестивалю писанки у Веґревілі (Альберта) із зображенням монумента писанці, що розташований у цьому місті.

Українська музика 3198









0%, 0 голосів

25%, 1 голос

25%, 1 голос

25%, 1 голос

25%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Битви за землю

  • 05.03.26, 12:15
Діло було на прикінці 80- х років минулого стіття. Я закінчив Металургійний інститут в Дніпропетровську і за розподілом був направлений на роботу в секретний проектний інститут, це був інститут без назви, він писався як п/я Р-6334, все більше нічого. На розподіл мені було гріх жалітися, бо по перше я залишився в своєму місті, а по друге робота чиста заробітки нормальні, перспективи цікаві. Та часи в країні наставали нелегкі, грошей начебто було багато, а щось купити все важче, особлива скрута була з продовольством. Щоб якось допомогти колективу, директор інституту домовився з директором підшкірного совхозу, таке практикувалося в союзі, практично кожне промислове підприємство мало підшефний совхоз чи колгосп, куди час від часу посилало людей на сапання, а також на збір урожаю. Наш совхоз знаходився в с. Пісчанка, назви не пам'ятаю, та це і не суттєво. Це по дорозі на Новомосковськ. Так от, наш директор домовився щоб для співробітників нашого інституту виділити ділянку під городи. Ділянка була колись полем, наші геодезисти поле розмістили на городи по 4 сотки. Городів вийшло десь 800, а працівників в інституті біля 2000, як не крути та всім не вистачить. Як тільки по колективу пішла інформація про наявність городів, кабінет директора почали практично брати в облогу, я 20 років працюю, маю право, а я 30, тобто більше право! А у мене сім'я велика, мені потрібніше! Доходило до справжніх трагедій, я звільняюся! Чому? Бо мене не цінують, тому ось дають город, а мені з голоду дохнути?
В решті решт директор сказав, ви зі своїми городами мене в труну зажените! Буде так: на кожні 100 робітників 40 городів, і як хочете так і діліть, а мене в це більше не вплутуйте. У нашому відділі якраз було біля 100 працівників, городи було вирішено ділити жеребкуванням, було заготовлено 100 папірців, 40 з них були з хрестиками, тобто виграшні. Перед загальними зборами учасників розподілу я взяв слово і запитав, а що росло на тому полі? Соняшник. Як довго? Не менше ніж три роки. Вся ця катавасія з городами цілковита дурня, в якій я брати участь не хочу, земля там виснажена, нічого не виросте, це перше, поливу нема, це друге. Якщо ви думаєте, що ви приїхали навесні, розкидали насіння, а восени нагрянули з лантухами, зібрали урожай і забезпечили собі ситну зиму то все зовсім не так. Так що жеребкуйте без мене, а я краще на ПМЗ збігаю, у чавуноливарний цех, реконструкцією якого я зараз займаюсь. Ні, нікуди не йди доки не потягнеш жеребок! Мені не треба! Що, самий заможний? Пролив таки є, поруч річка! Поруч, це скільки? Десь з кілометр! Тобто полива нема. Тоді мені точно не треба! Тому, щоб посаджені рослини на чотирьох сотках просто не загинули раз на тиждень, частіше не вийде, туди треба вилити не менше куба води. Ви його відрами наносите? А я 20 літрову каністру у рюкзак поставлю і нема проблем! Щоб принести потрібну кількість води тобі треба зробити 50 ходок порожнім і стільки ж з водою, ти пройдеш за світовий день 100 кілометрів? Фізично неможливо! Самий розумний? Ні, я просто виріс в приватному секторі і знаю що таке город і скільки праці треба вкласти аби щось з нього мати. Нічого не знаємо, тягни папірець, бо потім ще скажеш, що тебе обділили, без тебе жеребкування провели! Ну добре, тягну, розгортаю, з хрестиком! Тим часом жеребкування скінчилося, хто витяг хрестики раділи як малі діти, а хто пусті сумували, мовляв що таке не везе і що з цим робити. Дуже сумувала Оленка, дівчина з нашої групи, ну як дівчина, юна заміжня панянка, я тихенько віддав їй свій папірець і сказав, щоб не дуже вона раділа, і не поспішала дякувати. Бо як добиратися туди то нема проблем, бо з річпорту, там кінцева, тоді було саме так, ідуть автобуси на Новомосковськ, тобто сісти нема проблем, а от назад як? З Новомосковська автобуси ідуть забиті, чи захоче водій брати ще пасажирів? Невідомо. Нічого, якось впораємося! А тобі все одно велике спасибі! Пройшли перші вихідні після жеребкування, щасливі власники кинулися до своїх фазенд, в понеділок Оленка прийшла на роботу як з хреста знята. Ой і чому я тебе одразу не послухала? Все так і вийшло, автобус не спіймали, накопались, втомлені та змучені дійшли до траси, ніхто нас не підібрав, тюпали пішки до кінцевої зупинки тролейбусів на Правді, додому добралися зовсім ніякі, тільки і вистачило сили сполоснути ноги, проспали ніч з суботи на неділю і майже всю неділю. Чоловік сказав, та пропади він пропало той город, якось жили без цього і далі проживемо. Що запам'яталося, голосніше всіх репетували за землю ті, хто не дуже розумів яким боком треба лопату встромляти в землю, а сапка то взагалі якась незрозуміла дивина. На наступний рік ті фазенди ніхто брати вже не хотів, та воно і не дивно. Років через 10 після описаних подій я, проїжджаючи по трасі в бік Новомосковська я помітив, що наше поле знову засіяне соняшником, тобто земля відпочила, відновила свою родючість і знову почала давати врожай.

Зеленський потурає розквіту корупції в Україні

  • 05.03.26, 08:26
"Скриня Пандори" чи якір миру: чому Європа гальмує швидкий шлях  України до ЄС у 2027 році й причому тут корупція




Прагнення України до прискореного вступу в Європейський Союз стало наріжним каменем стратегії президента Володимира Зеленського у контексті завершення війни. 

Офіційний Київ розглядає 2027 рік як цільову дату повноправного членства, сподіваючись, що це стане не лише політичним якорем, а й фундаментом для довгострокової безпеки та економічного процвітання.

Для українського лідера чіткий графік вступу може стати критичним інструментом для переконання суспільства у доцільності будь-якої мирної угоди, особливо якщо країні доведеться йти на територіальні компроміси або відкласти вступ до НАТО. Однак ця амбітна мета наштовхнулася на серйозний опір у ключових європейських столицях, зазначає Reuters. Матеріал агентства від 3 березня 2026 року висвітлює нову фазу напруженості між Києвом та Брюсселем. Попри прагнення України закріпити членство в ЄС як ключову умову мирного плану, провідні європейські столиці демонструють дедалі більший скептицизм щодо «швидкого шляху» (fast-track).

Уряди країн ЄС, зокрема такі впливові гравці, як Франція та Німеччина, висловлюють глибоке занепокоєння через перспективу відкриття «скриньки Пандори», яку може спровокувати поспішне розширення блоку. Дипломати приватно зазначають, що механічне скорочення термінів вступу несе в собі загрозу демократичним стандартам самого Союзу. Існує реальний страх, що отримавши квиток до клубу авансом, Україна та інші кандидати втратять стимул до проведення болючих, але необхідних реформ, зокрема у сфері боротьби з корупцією.

Поточний процес розширення залишається надзвичайно складним і бюрократизованим механізмом, де кожен крок потребує одностайної підтримки всіх 27 членів. Угорщина вже неодноразово демонструвала здатність блокувати рух України, що підкреслює вразливість Києва перед внутрішньою політикою окремих країн ЄС.

Кожна з переговорних глав вимагає від країни-кандидата повної гармонізації законодавства з європейськими нормами, що у звичайних умовах займає десятиліття навіть для держав, які не перебувають у стані війни.

Пошук компромісу між прискоренням та бюрократією

У кулуарах Брюсселя президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн намагається знайти вихід із глухого кута, пропонуючи радикальний перегляд процедур. Ідея полягає у так званому «зворотному розширенні», коли країна може приєднатися до блоку після виконання лише мінімальних базових вимог.


У такому сценарії новий член мав би обмежений доступ до фондів ЄС та права голосу в інституціях до моменту повного виконання всіх бенчмарків. Це могло б відкрити двері не лише для України, а й для Молдови, Чорногорії та Албанії, проте реалістичність такого підходу викликає великі сумніви.

Аналітики та дипломати в один голос стверджують, що концепція «зворотного розширення» фактично мертвонароджена. Європейські уряди діють обережно через зростаючу популярність популістських та антиіммігрантських партій у своїх країнах.

Між МВФ та «Мідасом»: чому Захід більше не вірить у антикорупційні запевнення Банкової 

Ситуація навколо операції «Мідас» та системного опору антикорупційним органам набула міжнародного масштабу, перетворившись із внутрішнього скандалу на головну перешкоду для виживання країни. Західні партнери, зокрема МВФ, змінили тональність спілкування з Києвом на безпрецедентно жорстку. У меморандумі від 27 лютого 2026 року українська влада вперше офіційно визнала «постійну вразливість до корупції на високому рівні».

Це визнання стало ціною за нову програму фінансування, оскільки імідж Володимира Зеленського як лідера, що потурає корупції, остаточно закріпився у західних столицях після спроб ліквідувати незалежність НАБУ і САП минулого літа.

Попри публічні заяви президента в інтерв'ю BBC та ARD про те, що корупція в Україні — це «абсолютна брехня», реальні справи свідчать про зворотне. Слова про зміцнення антикорупційної структури виглядають порожніми на тлі того, як державні інституції використовуються для блокування розслідувань. Захід бачить, що Зеленський, маючи можливість очистити оточення після відставки Андрія Єрмака, натомість продовжує захищати систему, яка систематично вставляє палиці в колеса детективам НАБУ. Це створює ситуацію, де допомога та євроінтеграція опиняються під постійним ризиком зриву через невідповідність слів діям.

Одним із найбільш кричущих фактів, оприлюднених на засіданні антикорупційного комітету Верховної Ради, стало масове шпигунство правоохоронців за детективами, що ведуть справу «Мідас». З’ясувалося, що понад 10 тисяч посадовців мають доступ до закритої частини судового реєстру, і представники СБУ, ДБР та Нацполіції активно використовували це, щоб моніторити кроки НАБУ. Ба більше, через систему «Безпечне місто» силовики відстежували пересування оперативних автівок детективів, а звіти про ці переміщення знаходили безпосередньо в офісах фігурантів корупційних схем. Це пряме свідчення того, що державний апарат працює на службі у злочинних угруповань.

Особливого цинізму додає історія з «прослушкою» та тиском на детективів. У лютому 2026 року в кабінеті керівника підрозділу НАБУ, що розслідує махінації з БПЛА та входить до групи «Мідас», виявили пристрої для прихованого зняття інформації.

Це відбувалося паралельно з тим, як колишній міністр енергетики Герман Галущенко, пересівши у крісло міністра юстиції, особисто погоджував умови катування для затриманого детектива Руслана Магамедрасулова. Листування, де заступник міністра Пікалов пропонує «безкоштовну камеру з неприємними сусідами» за вказівкою СБУ, стало символом того, як влада мститься тим, хто наважився розслідувати її гріхи.

Поки керівники НАБУ Семен Кривонос та САП Олександр Клименко попереджають про нові хвилі атак, політичне керівництво країни демонструє свою реальну позицію через систему заохочень. Замість покарання за перешкоджання слідству, виконавці політичних замовлень отримують підвищення.

(S) tybreno «Аргумент» За матеріалами  Reuters  та DSNews

Автомобільні історії: ВАЗ-2107

Наприкінці минулого року з'явився вільний час і бажання зробити ще один випуск самвидаву про українські та локалізовані у нас автомобілі, тож дуже швидко настрочив випуск про "Жигулі". Історія "сімки" настільки величезна, що про складання в Україні вся інформація навіть не вмістилась. Але вийшло цікаво та інформативно. 

Цей випуск був написаний у листопаді-грудні, але вирішив доопрацювати та викласти до Дня народження.

Отож, зустрічайте! 10-й (аж не віриться) випуск самвидаву. Про ВАЗ-2107 та історію Кременчуцького автоскладального заводу.

Посилання на альбом (більш читабельно): https://photo.i.ua/user/6728933/558656/

Попередні випуски:

Нажаль, вийшло трохи неакуратно (лінії по краям), але переробляти лінь і ніколи.

For Satoshi Nakamoto.

Dear Satoshi Nakamoto! 
My name is Tetiana. I live in Poltava (Ukraine).
I am interested in the restoration of the Cadet Corps in Poltava. 

300 million hryvnias are needed. In bitcoin equivalent, this is 110 bitcoins. 
Perhaps you will be interested in joining the restoration of a historical building in the city center and becoming an investor. I and the people of Poltava will be grateful.
With best wishes, Tetiana Vynogradova. 

Чому треба вчитись!

  • 04.03.26, 18:53
Пригадався випадок з часів армійських служби. Три камради знайшли десь пігулку сухого спирту, такі продавалися для туристів, і вирішили спирт "відновити" та бухнути. Вкинули її у склянку з водою, а вона розчинятися не хоче! Та хіба така дрібниця може відлякнути справжніх джижітів? Все одно свого досягнем! Пігулку вони розтерти в дрібний пил, висипали у воду, добре розколотими і по черзі випили. Скоро всім стало зле, їм було так погано, що хлопці не побоялися сказати про це офіцеру, який і здав пияків-невдах до шпиталю, де хлопцям промили шлунки і це їх врятувало. Бідні Джигіти не знали що таке "сухий спирт", вони думали що це звичайний, тобто питний, з якого випарувана вода, а якщо води добавити, то можна буде його знову пити. Погано хлопці вчили у школі органічну хімію. Вчитись треба, бо знання ніколи не буває зайвим, за плечима його не носити, а досить часто знання можуть не тільки допомогти, а і врятувати життя, відсутність же знань може призвести до трагедії.