Ну шо ж... сьогодні відчув на собі наслідки недосипу. Під кінець зміни почала накривати сонливість. Але я продовжив працювати (хоча, по-хорошому, треба було закінчити зміну). Починав дрімати на ходу, однак продовжував балакати. І не знав, чи я щось казав уві сні, чи наяву. І що саме казав. Одним словом, засинав, плутав номери направлень, плутав міста. Можливо щось звиздів не по темі (це взагалі жах). Соромно! Тому з безсонням треба щось робити. Хоч бери відпустку і відсипайся.

Десь на початку 90 - х, здається то був рік 93 чи 94, ми з батьком сперечалися про те, чи потрібне Україні потужне сучасне військо. Я наполягав на тому, що потужне військо - то занадто дорога іграшка для бідної України, та й кому ми, глодупі, потрібні. У батька була інша думка. Він казав, що по- перше Україна не така вже й бідна, щоб зовсім не мати війська, а по - друге військово - промисловий комплекс України здатен виробляти сучасні види озброєнь, котрі мали б попит на міжнародному ринку, а отримані кошти можна було б вкладати у розвиток ВПК і власне, нехай і не дуже численне, але професійне, добре вишкілене військо оснастити найновітнішою зброєю не тільки власного виробництва, а і кращими зразками іноземного виробництва, бо шлях наш лежить в кінці кіньців до Європи та НАТО.

-Тату, та кому ми там потрібні, хто нас туди візьме! - Зараз ніхто, але пройде років 15, і сита Європа зрозуиіє, що їй потрібен санітарний кордон від Орди. Бо агресія Орди нікуди не ділася, вона просто приховалася. Тоді Європа і НАТО почне нас потихеньку підтягати до себе, утворювати різні ассоціації та партнерства, давати гроші та обіцянки. Все буде робитись поступово, протягом кількох років і, дасть Бог, все скінчиться добре, Україна пристане до суспільства розвинених держав, але є одне але. Росія ніколе добровільно не відпустить Україну, бо без України та Білорусії Росія не імперія, а Орда, більш того - орда не словяньська, а в більшості чорнодупо - косоока. Коли Росія зрозуміє, що втрачає Україну, почнеться найстрашніше: єкономічний та політичний тиск, убивства, диверсії, поливання лайном справжніх патріотів, активне просування колаборантів, а якщо і це не допоможе, то військова агресія. Нас підтримають, нам допоможуть тільки в тому випадку, коли побачуть що ми і самі чогось варті, що заради своєї волі не пожалємо крові ні своєї ні чужої. Тому військо розвалювати не можна, його треба зміцнювати і модернізувати. Майже рік батько оббивав пороги війсккоматів, писав листи в в Міиністерство оборони, просив, щоб йому дозволи прочитати курс лекцій курсантам військових училищ, він хотів розповісти майбутнім офіцерам, що війна з Росією рано чи пізно станеться неодмінно і в цій війні нас ніхто шкодувати не буде, бо ніякі вони нам не брати, йому скрізь відмовляли, яка війна з Росією? Це маячня, це взагалі неможливо, щоб не вийшло як з Кримом, не стали стріляти в окупантів, як так це ж практично наші! Тепер орки кричать, ви ні стали ваівать за Крим, значить он вам нінужин! Батьку, мій батьку! Яким же ж дурнем я був, і яким ти виявився правим

"Ми дивовижним чином зцілюємося в присутності того, 

[ Читати далі ]

 Як ваша дія відізветься. 
 Але початково, першопричинно, основа всього - як ваша думка відізветься. Слово - це вже друга стадія. Дія - це вже третя стадія. Можна асоціювати з онкологією - при початкових стадіях - лікуємо, операбильно - при кінцевих стадіях - летально.
 Онкологія суспільного організму зайшла надто далеко... 

 Я волаю в пустелі. Хто мої однодумці - вони й так це(тобто, мою правду) знають. Хто не однодумці - вони мене просто не слухають, а слухаючи - не чують. Користь від мого волання хоч не нульова, але мікроскопічна.
 Якби я був блогером мільйонником. Але й тоді було б не все так райдужно, оскільки, хоч підписників/читачів/слухачім мільйон, але вони відпочатку однодумці. А опоненти, якщо випадково і почують, то не зрозуміють, бо не схочуть зрозуміти. Але ще є категорія вагающихся. У мільйонників ця прослойка більша. От чому убили Ірину Фаріон, от чому не уб'ють мене - допоки я ноунейм,  доти я й у безпеці. Принаймні відносній.
 Я ворог як Путінській мафії, так і Зеленській мафії, а тепер ще й Трампівській мафії.

 Ніщо нізвідки не береться, а має свою причину, свою історію розвитку.

 Ось як все було.
 В тоталітарному закритому суспільстві народився, виріс і зміцнів совок. Потім, як грім серед ясного неба - бабах і совох вибухнув, а совків виперло на волю. Утворився постсовок - суспільна істота, котра втратила всі зовнішні рамки-обмеження не маючи внутрішніх, іншими словами - свавільник. Натуральна соціальна формація якого - олігархобидлізм - тобто, коли кучка непристойно зажратих мародерствує на непристойно нищих.
  Постсовку притаманне тяготіння до своїх витоків - в автентично-архаїчні істинні ісконні скрєпи. Північно-східна популяція постсовка завдяки наявності ядерної дубини, яка забезпечила свободу дії, благополучно зворотно схлопнулась в збочений коричневий совок.
 Південно-західна ж популяція постсовка, по причині потужного впливу із заходу, не мала можливості зворотно схлопнутись, тому і зависла між двома світами в перманентному стані розлюднення - що у всій своїй показовій потворній "красі" розквітло і яскраво засяло результатами виборів 2019 року. 
 Все що ми наразі маємо(жахливе мародерство, жахлива несправедливість бусифікації і взагалі несправедливість, жахлива неправедність, жахливе розшарування на непристойно богатих і непристойно бідних) - це не було зненацька і випадково. Ми до цього стану "наполегливо" йшли довгими роками. 
  А війну ми отримали як "бонус". Як це не гірко і неприємно чути, цілком "заслужений" бонус. Заслужений бездіяльністю, інфантильністю, "безбожністю". Звісно, тут я маю на увазі не бога  УПЦ МП чи якогось іншого П, а відхід від реальності - коли "один з сошкою, а семеро з ложкою", коли толерантність до зла і підлості - зрозуміло, що довго так тривати не могло...