"Повільно вмирає той, хто не подорожує,

хто не читає, хто не чує музики,
хто не може знайти гармонію в собі.

Повільно вмирає той, хто руйнує свою віру в себе,

хто не дозволяє собі допомагати.

Повільно вмирає той, хто знищує саму любов,
і проживає свої дні з постійними скаргами
про щастя або безперервні дощі.

Помирає повільно той, хто кидає свої плани, 

ще навіть не почавши їх, 

хто не задає питання про аргументи, йому невідомі,
І хто не відповідає, коли його запитують про те, що він знає.

Повільно вмирає той, хто стає рабом звички, 

Виконуючи кожен день один і той же маршрут, 

Хто не змінює напрямок,

Хто не ризикує міняти кольори одягу,
Хто не розмовляє з незнайомцями.

Повільно вмирає той, хто уникає пристрастей, 

А позіхання може замінити на посмішку.

Хто вважає за краще чорним по білому і крапки над буквою «i»,
Замість того, щоб бути разом з емоціями,
Саме тими, які роблять очі променистими, які можуть змусити серце стукати
І від помилки, і від почуттів.

Повільно вмирає той, хто не перевертає столи, 

Той, хто не відбиває удари долі, коли він нещасливий в роботі або в любові,

Той, хто не ризикує тим, що є, заради того невідомого, що може бути, якщо йти за мрією,

Хто не дозволяє собі, хоча б раз в житті, втекти від розсудливих рад...

Постараємося ж уникнути смерті маленькими дозами,

Пам'ятаючи завжди про те, що бути живим, вимагає великої тривалої дії
Простої дії дихати.

Живи сьогодні!
Ризикни сьогодні!
Зроби це сьогодні!
Не смій помирати повільно!
НЕ забороняй собі БУТИ ЩАСЛИВИМ!"

Пабло Неруда (Pablo Neruda).