хочу сюди!
 

Дария

35 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Росія: назад в Середньовіччя


Щоб відчути «на смак» сучасну Росію повністю, досить лише прочитати новини про те, як Генадія Толчонкова, мешканця села Звєрєво Нижегородської області будуть судити за зібрані на землі дерева. Як повідомив сам обвинувачений, він всього лише збирав хмиз у лісі. Дерева лежали повалені сильним вітром в одну сторону з сухими корінням. А поліція звинуватила його в тому, що він на тракторі повалив 13 дерев.

"Я запропонував поліцейським сісти за кермо трактора і самим спробувати повалити будь-яке дерево за допомогою нього.

Давайте спробуємо, проведемо експеримент. Поліцейські відмовилися", - розповідав про абсурдність звинувачення місцевий житель одному з місцевих телеканалів.

Зараз жителю села за збір лісу загрожує штраф до трьох мільйонів або позбавлення волі на строк до семи років (стаття 260 КК РФ - незаконна рубка лісових насаджень). У нього вилучили пилу і трактор в якості доказів.

Тобто людина через брак можливості купити дров відправляється в ліс, щоб зібрати хмиз. Знаходить на снігу 13 повалених стовбурів дерев, збирає хмиз, а після цього на нього заводять кримінальну справу.

У квітні 2018 го Держдума прийняла закон, згідно з яким збирати в лісі хмиз можна для особистих потреб громадян. Але у Нижньогородській області трактують закон по-своєму. Збирати хмиз можна, але не всякий, а лише той, який є неліквідом: почорнілі стовбури дерев і сухі гілки, наприклад. Якщо ж вітер на землю повалив здорове дерево, то селяни не можуть чіпати його, поки дерево не зігниє.

Місцеві жителі вважають, що люди повинні мати право збирати повалені гілки в лісі. Сам Толчонков додає, що в разі лісової пожежі, наприклад, рятувальники навіть не зможуть проїхати до його епіцентру, якщо проїзд в лісі буде загороджений поваленими гілками.

Законодавча параноїдальна шизофренія, яка охопила Росію, має певну структуру марення, яка з одного боку, полягає в параноїдальних потребах кремлівських «пацієнтів» зарегулювати навіть ті сфери суспільного життя, які не потребують будь-якого регулювання, а з іншого боку проявляється у відсутності у «пацієнтів» можливості досить струнко і послідовно викласти для громадян правила поведінки, дотримання яких вони від нас вимагають. Збір хмизу в Росії легалізований з 2019 року, однак через абстрактність визначень і різночитань в законодавчих актах такий спосіб заготівлі дров для свого будинку все одно може загрожувати громадянам серйозними проблемами.

Абсурд… Найбільший експортер газу буде судити свого громадянина за те, що той намагався опалити житло знайденим в лісі хмизом.

«Знайшли цапа-відбувайла», - попросту формулює ситуацію його дружина Марія. Розправитися з сумирним простим чоловіком і зварганити чергову липову справу звичайно простіше, ніж всерйоз боротися з чорними лісорубами - незаконною вирубкою і безконтрольним експортом деревини.

Зате чиновники абсолютно законно можуть красти з приватного подвір'я ялинки, і нічого їм за це не буде. Чиновники в тій же Нижегородській області не змогли знайти в лісі красуню, гідну центральної площі, тому вкрали її з приватної ділянки місцевої жительки. Дерево спиляли таємно, дочекавшись, коли жінка піде на роботу. А коли господиня дізналася, де «красується» її ялинка, чиновники запевнили, що та сама написала заяву на «дарування місту».

Ось така справжня сучасна феодальна Росія. Не в примарному світлому наномайбутньому, а в сучасному темному, для простих людей, практично – середньовічному сьогоденні.
https://censor.net/ru/blogs/3248389/rosya_nazad_v_serednovchchya?fbclid=IwAR0qLDj4LYDVsb3Rb_K38RpIm5WgHw86YQjUnpaoA9mnHYZnErjMbSHZdV4

Источник: https://censor.net/ru/b3248389

Трішки вам гумору українською.

  • 17.02.21, 20:33





Шо ви тут? Як ви тут? Скучили за моїми дурнуватими мемами? Я вам нових наробила.

А так.... для общего развития / Когда тигры курили трубку ...

Тигр прочно ассоциируется с корейцами и корейской культурой. Он появляется не только в корейской мифологии, но и в фольклоре, а также является излюбленным предметом корейского искусства, такого как живопись и скульптура. Талисман летних Олимпийских игр 1988 года, проходивших в Сеуле, Южная Корея, - Ходори, стилизованный тигр, олицетворяющий корейский народ.





[ Читать дальше ]

Непорочно і тихо

Непорочно і тихо.

Перші кроки пітьми.

Небо сипле на стріхи

Біле просо зими.

Триста кроків до раю,

Чути сни де-не-де.

Тільки стежки немає,

Що у весну веде.



Было время...

... когда мужчин глубоко уважали,  даже для пива дарили вот такие  бокальчики 


в коих напиток насыщался серебром и благородством....

А как прекрасно украшали женщин разными милыми пустяками

 
как этот аквамаринчик о 39 каратах в платиновой отделке... 
 
И куда это все подевалось?
В офшорах надо бы поглядеть...
 

Сойдут снега…

.
За окнами то вьюжит, то метёт…
Укутана зима в ледовый шарф…
Но мне не так уж страшен гололёд,
Страшнее — в людях скользкая душа…

Как слепо доверяем мы порой,
А после горечь в сердце и тоска.
Не тот, кто всех высот достиг — герой,
А тот, кто кормит грязного щенка…

Бывает, снег летит со всех сторон…
И ты по жизни тоже — комом вниз…
Не так пугает карканье ворон,
Как дружба, если друг — хитрющий лис…

Зима играет весело в снежки,
Кидая правду резкую в лицо…
Не так страшны звериные клыки,
Как трусость и коварство подлецов…

Когда идёшь по тоненькому льду,
То видно, кто тобою дорожит.
Кто отпустил, сказав: «Я не пойду»,
Тот не дружил, а только делал вид…

Но расцветёт продрогший мир потом.
Наступит череда прекрасных дней…
И главное — не то, что за окном,
А то, что светит из души твоей…
*
Ирина Самарина-Лабиринт

У многих же идентично, без грима. I know...

Таки из прошлого.
Как путешествие вглубь себя.
У многих же идентично, без грима...

Ночью хорошо пишется и плохо спится.

У бессонницы есть свои плюсы.

Ночью можно смотреть из окна на покинутый солнцем город.
Он полон холодных огней и замерзших судеб.
Ночью легкий сплин стремительно набирает вес и сбрасывает дневную маску вежливости.
Он предвкушает добычу.
Ночью из неосознанных желаний возникает мечта.
Она светла и эфемерна.
И ей не обязательно осуществляться.
Ночью я могу придумать тебя.
А потом отбросить ненужные фантазии и просто посмотреть, как ты спишь.
Ночью дождь убаюкивает, а свет раздражает.
Логично вроде.
Ночью пронзительней боль и отчетливей мысли.
И самое время для слез.
Ночью.
ночью.
ночью...

But fuck it

Ночь пройдет.

И утро будет добрым.

Trust me!

I know... podmig

Да и жизнь - самый клёвый наркотик.

                     Раз примешь - до смерти не отпустит...

Хоррор

  • 17.02.21, 15:27
Вночі, десь після дванадцятої, раптом почула, як зверху над головою щось глухо гепнуло. Так якби хтось зронив на підлогу мішок бульби з висоти свого зросту. І після цього таємнича тиша.
Відстовбурчила вухо, бо ж знаю, що нагору відселилися жити хазбінд з котом, будують там собі мансарду-гніздо. Бо мансарда дуже помічна штука для волелюбних чоловіків і котів, там можна досхочу курити папіроски, голосно відригувати, чухати яйці, розкидати шкарпетки, дерти пазурями крісло і художньо блювати кормом на дальність в різних місцях (останні два пункти це про кота, повідомляю про всяк випадок, ібо). І ніяка кончена фурія не зіпсує тобі цей парадайз. Бо навіть кончені фурії знають, що це не їх територія.
— Мамо, що це було? — вистромив носа зі своєї кімнати дєткаМонової Стефан.
— Не знаю, синку. Щось впало. Треба йти подивитись, мабуть, — відповіла я, хоча вилізати з-під ковдри дуже не хотілося.
— Валєра!  — гукнула я знизу, задерши голову. — ВАЛЄЄЄЄЄРА!
Ніхто не відповів, лише позаду мене схвильовано сопів дєтка. Подивились одне на одного і стрімко ломанулися нагору по сходах. Відкрили двері — а там темнота і тиша, ніц не видно. І тільки-но я простягнула руку, щоб увімкнути світло, як з того кутка, де стоїть диван, донеслося сердите сичання:
— От якого дідька, га?! Я вже втретє намагаюсь заснути! Я втомився! Я випив снодійне! А ви тут лазите і кричите! ДОКОЛЄ?!
— По-перше, ніарі, бо ми рятувальна експедиція, наступного разу не прийдемо якшошо, будеш тут лежати холодний, і кіт злиже тобі лице до кістки. А по-друге, швидко кажи, що це так апасно гупнуло, раз ми вже тут всі зібрались?
— Це я пожбурив клунком в кота, бо він шкрябав в двері і не давав заснути. А тепер вшивайтеся, експедиція, спасіба.
Ну і ми вшились, звісно, намагаючись голосно не ржати і не наїбнутись зі сходів. Кіт задоволено світив очима з-під дивана і крутив маленькі волохаті дулі.

Олена Монова.

Ми думаємо, що знаємо...

Люди вважають, що про нашу планету ми знаємо практично все. Неймовірно, але про космос людство знає більше, ніж про свою власну домівку. Ми живемо на дивовижній планеті, на якій створені ідеальні умови для життя.

планета

І якщо ви не вірите, що ми дійсно знаємо так мало про нашу Землю, переконайтеся в цьому самі. Наша редакція підготувала для вас 10 найдивовижніших фактів про планету, про які багато людей навіть не здогадуються.

Більше 65% прісної води знаходиться в твердому стані...[ Читати далі ]