хочу сюди!
 

виктория

46 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 35-55 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

__Країна непуганих кловунів(ПРОСТА ҐРАВІТАЦІЯ)

  • 16.08.26, 02:57


 Епігрунчик: "Хороші питання бєрємєнниє хорошими відповідями"

 От якби в якійсь країні, оточеній ворогами на ізготовкє(нехай-ка це буде зємля обєтованная, до прикладу) та запустить десант кловунів у владу, шоб мутили воду, в"язали по руках і ногах. Ні. Це занадто лайт. Давайте-ка повністю замінимо нинішню владу на єврейщині кловунами - щоб у них(у кловунів) була повна влада(монобільшість так сказать..): Судьба єврейщини через пару років? Очевидна і неізбєжна, незавидно маєма-тещо-маєма - міста розрушені, підприємства розрушені, економіка розрушена, територія частково окупована, людь частково в бєгах, частково на цвинтарях, атіщо частково воюющі і частково тилующі обрєчонно очікують і на свою чергу на прийомі до Харона.. 
 Як на мене, нічого складного - проста математика, проста логіка, ПРОСТА ҐРАВІТАЦІЯ(об"єктивна реальність, тобто)...

 ПСИ:
 Придушуючи можливу неоднозначність в зародишє:
 Я часто порівнюю єврейщину з українщиною, оскільки, наскільки схожі ситуації, то настільки ж радикально протилежні наслідки(а цікаво, а чому б це?!..) і те що, наразі, головний серед кловунів - семід(і не він один, к слову..) немає до даного конкретного питання ні найменшого відношення, а в даному конкретном разі, просте співпадіння.. Ну хоть трєсні - націіональність не має нінайменшого значення..  А от зате, найсутєвіше значення має внутріішній зміст людини. А ось тоді-то і з"яввляється нездоланна сила ґравітації -  "падіння з прискоренням" від причин до наслідків. І виникає знамените маємотещомаємо - тобто, ні більше ні менше того, що сотворили власними руками. А творимо ні більше ні меше того, що обумовлюється нашим внутрішнім змістом. Це стосується всіх і завжди - в тому числі і тих які обирають, в момент коли обирають, так і тих кого обрали, в момент коли керують. Ви хотіли все і відразу. Точно так же і ваші обранці хочуть все і відразу - війна не війна, а жизнь одна.. - хочуть бути богатими і здоровими і щасливими і в шоколаді(а тим більше живими...) А те що у воєнний час, це не просто хтось повинен за них працювати, як у мирний, а ще й помирати - ну що ж, очевидно це не протирічить внутрішньому змісту ваших обранців... ОБРАНЦІ - тобто найкращі! Тобто, ви чомусь вирішили, що  засранці - це і є найкращі...(манкурти невігласи прохіндєї ухилянти ждуни колаборанти і прочі організми, прочі істоти, проча худоба...) Ну такоє... Про смаки не сперечаються...

Липень

  • 16.08.26, 01:57
На початку місяця була хмарна погода, а значить, час погуляти по набережній. Наприклад, тому що там ні дерев, ні жодної іншої тіні на випадок спеки.


[ Читати і дивитись далі ]

Інтернет від Київстар або оптоволоконний від свого провайдера?

Осінь і зима наближаються, а з ними і блекаути. Треба думати про енергонезалежний інтернет, бо працювати якось треба. Над цим питанням думаю довго, адже воно вимагає інвестицій. Але якщо раніше єдиним варіантом була пропозиція від свого провайдера підключитись до оптоволоконного інтернету, то на днях подзвонили з Київстару і запропонували свій інтернет: дешевше і без необхідності підключати оптоволокно. Тому вагань лише побільшало.

Отож, що пропонує старий провайдер. Підключитись на оптоволокно. Абонплата залишиться поточною — 300 грн. Треба купити безперебійник (майстри, що приходили на виклик сказали, що доведеться купляти два безперебійника), 700 грн. за модем (правда, ці гроші покладуть на рахунок). І треба буде заживлювати ONU-адаптер, модем і роутер. Тобто, три пристрої. Плюс — ще 300 грн. за підведення кабелю до кімнати.

Київстар пропонує енергонезалежний інтернет (до 12 годин) без необхідності підключатись до оптоволоконного кабелю. За 100 грн. (де підвох?). Додаткові витрати не передбачаються. Заживлювати треба лише роутер. Але невідомо, як працює інтернет від Київстару.

Проблема в тому, що я нещодавно заплатив теперішньому провайдеру і якщо я перейду на інтернет від Київстар гроші згорять. Можна, звичайно, поставити на паузу (але це теж не безкоштовно).

Підкажіть: хтось користувався кабельним інтернетом від Київстар? Швидкість нормальна? Збоїв не було?
Що б ви обрали на моєму місці?

***

  • 15.08.26, 20:55
сны не удержать тебе не точи клыки
нежные иллюзии тонки и легки
рвётся паутинкою призрачная нить
мне не оградить тебя и не сохранить
душу беззащитную не вручи грехам
всё я знаю милый мой всё я знаю там
под заплаткой рваною ноет под ребром
но на зло по-прежнему отвечай добром
пусть река забвения повернётся вспять
времени разбрасывать время собирать
подойду неслышно я обниму в ночи
только ты не обернись 
только промолчи
заструится заново сокровенный свет
если не мертва любовь значит смерти нет
пусть заката зарево догорает сном


только помни милый мой
отвечай добром



яд .

  • 15.08.26, 19:45
безучастно застынь и смотри
как коварно неслышно незримо
яд вползает змеясь едким дымом
отравляя тебя изнутри
нет ни мыслей ни слов ни идей
лишь дыхание выдох за вдохом
да вдали саркастический хохот
кукловода театра людей


Українська музика 3360







60%, 3 голоси

20%, 1 голос

20%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

«Успокойся, дыши»


Льётся дым изо рта,
Бледно-синим туманом низин,
Закоулков души, 
Бесконечностью врат и порога,
Это просто черта,
Этот путь, он всего лишь дорога,
Успокойся, дыши,
Ты на нём всё равно здесь один.

© William van Warg

«Шелушится душа»


Шелушится душа,
Облетают эфирные хлопья,
Как листва, неспеша,
Опускаясь на землю к ногам,
Всё на свете круша,
С неба падали ангелов копья,
И золою дыша,
Мы молились забытым богам.

Белый серп облаков, 
Исчезает за дымом и пеплом,
Ты ещё не готов,
Но он землю покроет собой,
Мы лишились оков,
Хотя вера в любовь и ослепла,
Всего пара веков, 
И такой долгожданный покой.

© William van Warg

«Буду ждать, пиши»


Зубы стали редкими, сны не удержать,
Рвут мои иллюзии, как умеют рвать,
Раны мои рваные, рвутся каждый день,
Сердце в груди прячется как слепая тень. 

Ночью трепыхается, ноет от любви,
Что-то в душе копится, как ты ни криви, 
Колет под лопаткою одинокий крюк, 
Жизнь кидает камушки, учит новый трюк.

Походи на цыпочках, в танце на словах, 
Помни, звёзды ведают о твоих мечтах,
Мне всё чаще хочется ночью быть в лесу,
Тихо трогать ландыши, с маков пить росу.

Но шатая жвалами, челюстью стуча,
Я горю кошмарами, плавясь как свеча,
Сколько в этом сне уже я сказал «прости»?
Почему нас некому разбудить, спасти?

Серебрятся волосы, размывает глаз, 
Снова мир укутает сотней глупых фраз,
Ну, давай, до скорого, буду ждать, пиши, 
В этой нескончаемой жизненной глуши...

© William van Warg