хочу сюди!
 

Лариса

54 роки, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 38-57 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Фотопрогулки. Весенняя рыбалка

Каюсь...в суете дел и забот подзабросил я блог.
Да собственно каких-то больших съемок и не было....Хотя.....
Даже из маленькой вылазки на рыбалку можно показать несколько "вкусных кадров".


[ Читать дальше ]

драсті спільнота

  • 01.07.26, 21:38
біг мімо...волосся по вітру






whosthat

«її поезія зваблює...» (замість передмови)

Усе було підготовлено до традиційного написання передмови: вірші прочитано, обмірковано, набуто необхідного аналітично-критичного натхнення, увімкнено комп’ютер і вже набрано заголовок — «Передмова»... Чомусь подумки фрази вибудовувалися ваговиті, академічно-стримані, насичені літературознавчою термінологією. І сухі та тверді, наче прострочені бублики. Водночас якась інтуїція підказувала: ну не можна інтимну лірику увібгати в прокрустове ложе літературного аналізу: порівняння, епітети, гіперболи, асонанси, епіфори, метафори, анафори та інші всілякі «-фори»... Щось не так. За цією безликою черствістю можна втратити важливе. Не знаю що, але вкрай важливе...
...Стук-стук! І відразу, ще до мого впевненого «Увійдіть!» чи розгубленого «Хто там?» редакційна кімнатка наповнилася літературним редактором, укупі з холодом, мокрими слідами на долівці, духом вуличної сирості та метушнею. Він плюхнувся на стілець, зробив спробу (марну) на ньому зручно вмоститися й зиркнув на монітор:
— О, передмова?
От халепа... Як невчасно його принесло. Тільки-но налаштувався на працю, і ось тобі. Дискомфорт. Ніби твоє затишне приміщення розпакували серед гомінкої й брудної вулиці.
— А ти знаєш, її поезія зваблює, наче реальна жінка...
— Овва! В смислі «реальна»?
— Так-так, як найреальніша матеріально, фізично найприсутніша жінка. Така вже цікава властивість її віршів...
— Збоченець...
Він не звернув уваги на шпильку, натомість озирнувся, помітив потрібну шафку, підійшов, відчинив дверцята, дістав плящину й хлюпнув у кавову філіжанку коньяку.
— Щоразу намагався уявити її: читаю один твір — вона [авторка. — М.Г.] ввижається мені такою. Читаю інший — ось вона вже така... — редактор знову вмостився на стілець, уже з посудиною в руці. — Тобто в мене врешті сформувалася доволі універсальна модель зовнішності: вона і русява, і блондинка, і брюнетка. І висока, і не дуже, і мініатюрна. І струнка, і кругленька, і ніби апетитно-пишна. Усе одночасно! Вона...
— Більше собі не наливай.
Чергова шпилька трохи дошкулила, бо роздратовано завовтузився.
— Ось уяви собі неможливе: фактична, реальна присутність жінки, збудливої, звабливої — ти її бачиш чітко, кожну дрібницю, деталь, відчуваєш дихання, погляд — але, попри це, не можеш описати її зовнішність! А?! Постійно інша й та сама... До речі, а яка вона в реалі?
— А чому ти такий збентежений? — я проігнорував його запитання, яке легко було передбачити чи не від початку нашої розмови.
— Досі такого не переживав. Просто цікаво, бо незвичне відчуття виникло. Її книжка, знаєш сам, далеко не перша на моїй редакторській ниві. Але я був уже або знайомий з автором, або ж перші сторінки прочитаного давали змогу уявити автора напевне. Звичайно, цей уявлений образ міг бути і об’єктивний, і хибний. Але байдуже, я про інше: він завжди був один, статичний, стабільний і незмінний. А тут... Тут всуціль непостійність, мінливість... Метаморфоза, а не жінка!
— Пора тобі женитися, друже...
— Припини, — видно було, що редактор унаслідок французького напою вперто налаштувався на творче одкровення, тож мої жарти його врешті роздратували. — Справді ж бо, цікаве поетичне явище, ця книжечка... І ось ця мінливість, безперервний рух і набуття різноманітних «форм» якось мимовільно змусили мене замислитися, але не над типовим питанням «що?» хоче сказати автор, а «навіщо?».
— Так що тебе врешті більше заінтригувало: зовнішність автора чи внутрішній світ, тобто творчий потенціал?
— Це різні речі... Я не про зовнішність. Беззаперечно, що вона теж важлива в нашому випадку. Кхм... Особливо для мене. Чому я й почав саме з неї... Але творчий потенціал і внутрішній світ — ось ці речі і є зовсім різні. Щодо першого — це радше форма, спосіб і вміння виразити друге. Уміння «розшифрувати» свої внутрішні переживання, і то не тільки для читача чи для когось єдиного, але насамперед — для сбе!
— Тобто поет, на твоє переконання, пише в першу чергу для себе? Пише, щоб краще зрозуміти своє «Я», свій внутрішній світ?
— Виходить, що так... Я не маю на увазі всіх письменників! Хоча б тому, що я їх усіх не читав, — він зненацька посміхнувся власному жарту, але так само швидко усмішка щезла з його обличчя. — Може, таких і немає. Може, наша авторка, збірочка якої терпляче чекає на твою традиційно незугарну передмову, єдина з цього погляду... Так, деякі вірші можна було, як то кажуть, «вилизати», десь замінити слова синоніми, якісь фрази переписати милозвучніше... Але чи варто? Це наче музика: є жива, виконана експромтом, як імпровізація, як крик душі, вона є свідченням справжньої, «не причепуреної», не покритої лоском удаваності й позерства людини; а є музика студійна, вже оброблена, вихолощена, вивірена й унормована звукорежисерами... Як на мене, жива музика значно цікавіша. Адже саме вона і є виявом людської, авторської сутності, не опосередкованої операторами, режисерами, підсилювачами, еквалайзерами, оцифровуванням... Редакторами...
— Гаразд. І хто ж вона, як гадаєш? — мені стало вкрай цікаво почути характеристику людини тільки за її творчістю. Одна річ читати різноманітні там герменевтично-психолінгвістичні теорії, а інша — довідатися з вуст «практика».
— Егоїстка!
— Отакої!
— Та жартую я, — він знов усміхнувся, відкинувся на спинку стільця, — але... Але все-таки це автор, який пише для сбе. І пише насамперед для того, щоб пізнати себ, особливо свої сумніви. Ось скажи: ти хотів би глянути на себе збоку? Ніби ти ось тут сидиш, але водночас бачиш себ й можеш оцінити, проаналізувати свою поведінку, почуття, дії, думки?
—Ну... Цінна властивість, погоджуюсь.
— Так отож. Творчість нашої авторки — це насамперед спосіб створити, вибудувати таку собі точну копію себ, тільки не тілесну, а духовну, психічну, і поглянути збоку, щоб себ ж і пізнати. А може, перевірити, упевнитися в правильності чи хибності своїх дій. А ще ймовірніше — випробувати. І відповісти на справді нескінченну кількість питань, звернених до сбе. І підказати собі, як діяти... Зауваж: чимало її віршів присвячено коханню. Навіть більше: ті, які про інше — приміром, про природу, настроєві, філософські, міфологізована мала проза — вони теж спричинені або опосередковані цими ж почуттями і, врешті-решт, мають підтекст інтимних переживань. Це лейтмотив збірки. Кохання — це вкрай складний період... ні, це вкрай складне середовище для душі. Сме середовище. Наче океан, а він хіба буває одноманітним? І хіба можна в такому океані поводитися передбачувано?.. Тому її поезія — це безмежна ніжність і неймовірна агресивність, умиротворена меланхолія й гіпертрофоване прагнення діяти, повний штиль і безщадний шторм, картання себе й докори всім, надія й відчай, щирість і вдавання... Ось:
Зберу почуття у жмені,
Затисну в тремтячі пальці.
І буду, немов на сцені,
Грать роль у житті.
Але чи ця роль, вдавання — це перед іншими? А може, це гра насамперед перед собою? Ось одне з безлічі питань, на яке авторка теж іще не дала відповіді. І питання важливе...
— Не поезія, а цілий самоаналіз.
— Щось таке. Схоже на те. Тим-то й цікава її творчість... Між нами кажучи: тематика традиційна для інтимної лірики, сюжетні лінії, уявний герой, переживання, почуття — теж апробовані й типові для поетичного світу. Але спосіб вираження їх — ось воно! Я читав не вірші, я читав... жінку.
— ... тому вона реально тебе зацікавила.
— Еге ж... — він трохи зніяковіло пом’явся. — Є момент.
Ми трохи помовчали. Кожен, здавалося, думав про своє. Я «переварював» щойно почуте, тим більше в контексті майбутньої передмови, і вже не жалкував про раптовий візит гостя. А що думав він — хтозна... Однак упевнений, оте «про своє» що в мене, що в нього крутилося навколо того самого
— Жінки, Кохання, Загадки...
— Гаразд, мені час бігти. Бувай, — він потоптався на порозі, але таки знову притупцяв до шафки. — Я цеєчки, ще краплину «на коня», надворі капосна погода...
Нарешті підійшов до дверей, натягнув шапчину:
— А кожен вірш — це в першу чергу... відповідь. І то відповідь собі на якесь із тих безлічі питань перед собою.
І обережно причинив двері.
* * *
Я так і не написав передмови.

Михайло Гнатюк, видавець.
Леонід Долинський, редактор, який наслідив у затишній редакційній кімнатці.

Спека

  • 01.07.26, 18:32
Пахкала спека гаряча між очі,
Потом стікала у погляд пісочно,
В'ялила сад, бур'яни, трохи настрій,
Репала дні, мов від часу пілястри.
Цмулив бог сонця із озера воду,
Плесо змілішало – що за погода?
Раптом набух синій шмат горизонту,
Хлюпнуло зливою в душі та зонти,
Плавали клумби, городи, автівки,
Смачно купались припечені нивки.
Тільки копиця зітхала: "Ну, годі!
Сіно намокло! Ну, що за погода?'
23.07.24

Мародери хочуть правити українцями вічно.

  • 01.07.26, 17:25
Залужного викликали до Зеленського, де його відмовляли від президенських амбіцій - ( міндичі хочуть правити українцями вічно )






Колишнього головнокомандувача і нинішнього посла Україні у Великій Британії Валерія Залужного викликали до Києва перед відставкою британського прем'єра, де з'ясовували, чи буде він брати участь у президентських виборах, якби їх провели восени.

"Формальний привід для виклику до Києва посла України в Лондоні підвернувся сам собою – прем'єр Його Величності Кір Стармер саме готувався подати у відставку.

Британія – стратегічний партнер України, тож першу частину зустрічі віч-на-віч на початку минулого тижня президент Зеленський і посол Залужний провели обговорюючи ситуацію в Лондоні та її можливі наслідки для українсько-британських відносин", - йдеться у статті.

За словами співрозмовників УП в оточенні обох учасників зустрічі, після цього президент зупинився на темі президентських виборів.

"Зеленський сказав, що ситуація на фронті останнім часом розвивається позитивно, суспільство залишається достатньо консолідованим, а тому з'явилося вікно можливостей для проведення виборів. Однак головне завдання – провести їх так, щоб країна не отримала нового внутрішнього розколу, а отже, продовжував президент, треба уникнути ризиків, які нестиме протистояння Зеленського і Залужного", - говориться у матеріалі.

За даними джерел УП, врешті президент поставив колишньому головнокомандувачу пряме запитання: "Якщо вибори відбудуться восени, чи будете ви балотуватися?".

І, за словами співрозмовників УП, отримав однозначну відповідь: "Так. Буду".

"Після цього розмова тривала ще якийсь час, але Зеленський навіть не пропонував Залужному якісь варіанти подальшого кар'єрного шляху – це не мало сенсу. Хоча, за словами джерел УП у владі, серед можливих пропозицій Банкова готова була говорити не лише про дипломатичні посади, але практично будь-які державні пости, хоч би й керівника уряду", - стверджують автори матеріалу.

Натомість Залужний спробував пояснити свою позицію, мовляв, він ніколи не прагнув політичної кар'єри, але багато людей покладають на нього свої надії, і він не зможе пояснити їм, чому він їхньою довірою має знехтувати. Президент і генерал потиснули один одному руки та розійшлися.

Під час перебування Залужного у Києві, з ним також зустрічались секретар РНБО Рустем Умєров і голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"Вони повторили практично ті самі аргументи: можливий суспільний розкол, небезпека надто конфліктної кампанії, ризики для держави. Відповідь Залужного теж не змінилась. Після цього навіть у найдосвідченіших переговорників Банкової аргументи закінчилися. Але на прощання вони таки попросили у Залужного: "Брат, але ти подумай ще раз", - говориться у матеріалі.

У статті зазначається, що після від'їзду Залужного з Києва стало зрозуміло, що літня спроба Банкової перезапустити політичний процес і спробувати організувати вибори восени зіткнулася з серйозною перешкодою.

Зображення вгорі: Володимир Зеленський, Андрій Єрмак та Валерій Залужний, фото: facebook.com/ganna_maliar




Українська музика 3314



Усе-таки вирішив поставити, як і обіцяв:




40%, 2 голоси

0%, 0 голосів

60%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Дегустація сирів

Я давно хотів провести дегустацію різних видів сиру (мабуть ще з початку повноформатних дегустацій), але відкладав на "потім". Так ось, це "потім" настало. Вирішив на далі не відкладати, оскільки молочка подорожчала і буде тільки дорожчати. Ба більше — дорожчає вся і все, крім заробітку. Тому наважився на покупку, попри складнощі з купівлею (ледве знайшов дегустаційний набір) і зберіганням. 

Ну і ще хотілось задовольнити власну допитливість, адже запліснявілий сир їв, а сир з благородною цвіллю — ні. В свої 43 роки треба відкривати щось нове, незвідане.

1. Дегустація сирів представлена такими сирами: сир м'який Нешатель з білою пліснявою, сир м'який Камамбер з білою пліснявою, сир м'який Горгонзола з блакитною пліснявою, сир козячий з лавандою, сир Український твердий, сир Свірж, сир Угерський, сир козяча Гауда, плавлений сир, сир м'який Фіта.

Звичайно, це не весь асортимент сирів. Але для першого огляду цілком достатньо й такої кількості. Тим паче, наприкінці буде невеличкий бонус.
[ Читати далі (+55 фото)... ]

Ключові показники діяльності січень-травень 2026

  • 30.06.26, 16:47


Північно-східний офіс Держаудитслужби у результаті проведення заходів державного фінансового контролю за січень-травень 2026 року, виявив порушень законодавства на загальну суму понад 14,7 млрд гривень.

 За результатами проведених 10 ревізії, фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби встановлено фінансові порушення на загальну суму 483 млн гривень. З них майже 30 млн грн припадає на порушення, які призвели до фінансових втрат. Завдяки роботі аудиторів вдалося відшкодувати збитки на суму понад 20 млн гривень.

За результатами проведеного 1 аудиту, фахівцями Північно-східного офісу Держаудитслужби, виявлено випадки неефективних управлінських рішень та ризикових операцій, які спричинили або могли спричинити втрати на суму понад 5,4 млрд гривень.

За підсумками проведених аудитів, посадовці підконтрольних установ дослухались до наданих рекомендацій та вже встигли впровадити 11 з них, що дало змогу досягти економічного ефекту на суму 25 млн гривень.

 У сфері публічних закупівель було проведено 227 моніторингів процедур та 3 перевірки закупівель. У результаті виявлено порушення законодавства у закупівлях на суму понад 8,8 млрд грн, а також попереджені витрати бюджетних коштів на суму понад 1,6 млрд гривень.

 Крім того, за результатом проведеної роботи Держаудитори Харківщини вжили наступні заходи реагування:

За порушення фінансового та закупівельного законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 21 посадову особу підконтрольних установ. 

Особливу увагу приділено співпраці з правоохоронними органами. Офісом передано до правоохоронців матеріали 14 проведених заходів  державного фінансового контролю, за якими розпочато 4 досудових розслідування, а матеріали двох ревізії долучено до відкритих кримінальних проваджень.

На теперішній час, правоохоронці вручили 4 письмових повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень.

З метою повного відшкодування встановлених втрат фінансових і матеріальних ресурсів, Північно-східним офісом Держаудитслужби до суду пред’явлено два позови.

Детальніше на сайті:

https://khrk.dasu.gov.ua/ua/news/436