Співтовариство Стих_и

Вид:: короткий; повний

Стих_и_я

тепло осені..

17.09.15, 11:39
вітер, мрії, обрій, осінь

...тепло осені таке лагідне
сині-просині далі ладними

трави хиляться в обрій мандрами
степом мріями безтуманними

гай із вІтрами у осяянні
в злоті вітами спів оманою

тихим сполохом річка звивиста
сумом-спомином в серці зливою

води холодом дзвінко лунами
наче сходами до минулого

сходом-заходом день у осені
мрія лагідна в сині-просині...

Коментарі: 18

black-victor

Невдалий вірш на шкільний літературний конкурс

16.09.15, 22:46
my poetry

Замість епіграфа

Мене знову скубуть:

"Напиши, ти ж хист маєш"

Та виходить ця муть -

Мабуть, "не проконає"

Зійде кленовий зорепад

На ринок, кличуть що стихійним,

Одна стихія - животіння,

І тріск каштанових гранат.

Серця березові падуть

(Де майже половецькі баби)

На диски Modern Talking, ABBA,

На мешти (в них небіжчик був

Років назад десятка з три

В славетний час перебудови)

Що тільки не виносять вдови -

"Казки чудь, мері і мордви".

І невагомо шелестить

Пожовкле листя на брошури

"Панк - молодіжна субкультура"

"ТАРС вповноважен заявить".

І тихо так сумує глек

(Мабуть по ручці, що відбита),

І посміхаються кобіти

З журналів мод старезних тек.

Натхненно слухають ефір

Мобільні перші телефони

Й останні дротові. Ікони -

Святі, як грошообіг-вир.

Закриє палий лист іржу

Ключів над дев'ять і дванадцять,

І постер, там де Ленні Кравітц -

Володар підліткових дум.

О, ще багато є чого:

З кіндер-пластмас вже не сюрпризи,

Бітлів пасхальнії мармизи

І глянець свідків Ієгов.

Засипеш цей калашний ряд?

Що, ні? То замалюй хоч пам'ять!

Нехай мазки багрянець палять

Біля сирих моралі ляд.

Коментарі: 6

aendek

такі яскраві дні...

16.09.15, 14:44
вирій, гаї, дощі, листя, мої вірші, осінь, сонце, тучи

такі яскраві дні.
але й сумні в одночас.
прозорі та ясні
розлуки час пророчать.
а зронені слова
луною впали в осінь,
у схилені гріва,
в жорсткі пожовклі коси.
і вітер уві сні
зітхає мов поночі
в такі яскраві дні,
але й сумні в одночас.
у сонячную рань
гаї скидають листя,
птахи крізь біль прощань
до вирію знялися.
за ними неба синь
накрили сірі тучи -
погоди не проси
у сірості гнетючий.
ідуть дощі рясні
немов сльоза на очі...
осінні мерзлі дні
й печальнії в одночас.

Коментарі: 19

АнгеЛикаЯ

С днем рождения,Виталий!

16.09.15, 11:47
поэту

Почему среди всех человеков,

населяющих нашу планету,

своё сердце покорно вовеки

отдаем мы шальному поэту?

Заворожены магией СЛОВА,

увлекаемся волнами ритма,

с током крови разносится снова

его привкус,как сладость молитвы.

Виталий,с днем рождения!!!

Желаю,чтобы всегда легко дышалось,легко писалось и покорялись все вершины! За твое здоровье bokali

Коментарі: 10

Vivyenn

Виталию. Именинное.

16.09.15, 02:25
мои стихи

Прекрасна ЖИЗНЬ , воздушным змеем

На нити рвется в облака.

Мы любоваться ею смеем,

И держим у себя в руках.

И снова белый снег кружится,

Цветут тюльпаны на лугах,

Волне морской опять не спится,

Учуяв нас на берегах.

Орехи, яблоки и сливы,

И персики, и виноград...

И листьев маскарад счастливый.

ЖИЗНЬ-карусель, ей с детства рад!

Коментарі: 10

aendek

і пил здійняв на дорозі вітер...

14.09.15, 14:38
вітер, дорога, дощ, кава, пил, сум, хата, хмари

...і пил здійняв на дорозі вітер,
обпале листя летить услід,
у смутку в стЕпу схилились квіти,
в полинних хвилях останній цвіт.

з вербою річка веде розмови,
у волі в небі ширяє птах.
а темні хмари в таємній змові
імжу сплітають у небесах.

ту сіть роскинуть в осінню днину
на степ, на місто, на весь окіл -
дощевий шурхіт печаллю злине,
спаде на серце щемливий біль.

по тій дорозі підеш до хати,
відчиниш двері, розпалиш піч
і кинеш погляд в віконні грати -
там степ, тополя і скоро ніч,

на всохлій гілці самотний ворон -
мов згубний жереб о цій порі -
за обрій цілить ворожим зором,
де зорі в схові ще до зорі;

і дощ зсковзає по шклу струмкАми,
і край дороги темніє крак...
п"єш філижанку міцної кави,
в задумі стане вмить тоскно так...

_____
крак - кущ