...мелодія пісні в неспокої вітру -
симфонія мови осіннього листя,
танок що танцюють у спогади літа,
кружляють у злеті висОко і швидко,
лягають у зморі на землю у сні...

віддалено літо в минуле імлисте -
у казку, над обрій, в імжу, за тумани,
симфонія мови осіннього листя
виспівує пісню в холодне світання,
фортецями хмари пливуть в вишині...

хитаються сумно до осені віти,
кричить у відлунні невидимий крук,
журливою пісня в неспокої вітру
і золотом листя спадає в зорю...

Злоба для масс семенами амбиций,
Корни ее и в молочных зубах.
Сеет ее неуемный патриций,
И в телевизорах ужас и страх.

Выше, она поднимается выше,
Он вечно носит на ручках ее.
Двое, не видя, не зная, не слыша,
Словно забыв, что : "твое " и "мое".

Родина, кто ее режет ломтями,
Крошит, ну вот и повестка пришла.
Не удержала губами, руками,
И оторвала два белых крыла....

39. дощик від ельфів.

йшла воля степом вистрибцем,
сачком ловила хмарки -
сміялись з неї весело
всі ельфи у квітках.
хохотуни аж покотом
каталися на спинках
і по дитячі смішно так
чаклунно-чарівні
від сміху неутримного
здригалися хиталися
і крильцями і ніжками
потішні пустуни.
а потім бешкетуючи,
ці сміхуни - над волею
водили хмарки лЕгкії
у синіх небесах.
від обрію до обрію
у просторі безмежності
гуртом водили бавились,
футболили хмаркИ -
дзвонили милозвучно їх
дзвіночки-балабончики
на кистях рук і пасиках,
у стрічках і бантах... -
і припустився сонячний
стрімкий жаданий бажаний
у спеку прохолодний
такий чудовий дощ!
відкинула сачок свій
у степу воля радісна,
сховалася під вЕрбою,
замріялась собі -
і шелест крапель в листі
здавався їй як піснею
і дзвониками ельфів
у травах і квітках...
...отак мені надумалась,
у дощ в степу придумалась
щаслива безтурботна
під небом воля ця...

Коли ти не поруч - і сонця нема.
І влітку панує морозна зима.
І вдень замість світла безмежна імла.
І все це зникає,
Коли ти прийшла.

...Все пишут о Любви

живительный глоточек

 Стремительный полёт

И сладких чувств пейзажи

    Да, и…не говори!!!

Про чудный вечерочек

Всяк в осень - "запоёт"

рукой слезу размажа

 

 …Все пишут о Душе,

израненной…"протезах"

  про Сердца огонёк,

погаснувший в печали

    Удобное клише!

Словечком можно резать

   и вдоль, и поперёк

Да так, чтоб зарыдали!

 

 С деревьев листопад

 снял пёструю рубаху

    Пишите господа

про чудное мгновенье!

    Под осень говорят,

  удобен - амфибрахий

 А, впрочем, как когда

Капризно вдохновенье!