хочу сюда!
 

Особенная

36 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 34-45 лет

Заметки с меткой «слово»

В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог

1 В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог.
2 Оно было в начале у Бога.
3 Все чрез Него начало быть, и без Него ничто не начало быть, что начало быть.
4 В Нем была жизнь, и жизнь была свет человеков.
5 И свет во тьме светит, и тьма не объяла его.
6 Был человек, посланный от Бога; имя ему Иоанн.
7 Он пришел для свидетельства, чтобы свидетельствовать о Свете, дабы все уверовали чрез него.
8 Он не был свет, но был послан, чтобы свидетельствовать о Свете.
9 Был Свет истинный, Который просвещает всякого человека, приходящего в мир.
10 В мире был, и мир чрез Него начал быть, и мир Его не познал.
11 Пришел к своим, и свои Его не приняли.
12 А тем, которые приняли Его, верующим во имя Его, дал власть быть чадами Божиими,
13 которые ни от крови, ни от хотения плоти, ни от хотения мужа, но от Бога родились.
14 И Слово стало плотию, и обитало с нами, полное благодати и истины; и мы видели славу Его, славу, как Единородного от Отца.
15 Иоанн свидетельствует о Нем и, восклицая, говорит: Сей был Тот, о Котором я сказал, что Идущий за мною стал впереди меня, потому что был прежде меня.
16 И от полноты Его все мы приняли и благодать на благодать,
17 ибо закон дан чрез Моисея; благодать же и истина произошли чрез Иисуса Христа.
18 Бога не видел никто никогда; Единородный Сын, сущий в недре Отчем, Он явил.
19 И вот свидетельство Иоанна, когда Иудеи прислали из Иерусалима священников и левитов спросить его: кто ты?
20 Он объявил, и не отрекся, и объявил, что я не Христос.
21 И спросили его: что же? ты Илия? Он сказал: нет. Пророк? Он отвечал: нет.
22 Сказали ему: кто же ты? чтобы нам дать ответ пославшим нас: что ты скажешь о себе самом?
23 Он сказал: я глас вопиющего в пустыне: исправьте путь Господу, как сказал пророк Исаия.
24 А посланные были из фарисеев;
25 И они спросили его: что же ты крестишь, если ты ни Христос, ни Илия, ни пророк?
26 Иоанн сказал им в ответ: я крещу в воде; но стоит среди вас Некто, Которого вы не знаете.
27 Он-то Идущий за мною, но Который стал впереди меня. Я недостоин развязать ремень у обуви Его.
28 Это происходило в Вифаваре при Иордане, где крестил Иоанн.

www.amen.in.ua/john.html

Да не смущается сердце ваше; веруйте в Бога, и в Меня веруйте!

1 Да не смущается сердце ваше; веруйте в Бога, и в Меня веруйте.
2 В доме Отца Моего обителей много. А если бы не так, Я сказал бы вам: Я иду приготовить место вам.
3 И когда пойду и приготовлю вам место, приду опять и возьму вас к Себе, чтобы и вы были, где Я.
4 А куда Я иду, вы знаете, и путь знаете.
5 Фома сказал Ему: Господи! не знаем, куда идешь; и как можем знать путь?
6 Иисус сказал ему: Я есмь путь и истина и жизнь; никто не приходит к Отцу, как только через Меня.
7 Если бы вы знали Меня, то знали бы и Отца Моего. И отныне знаете Его и видели Его.
8 Филипп сказал Ему: Господи! покажи нам Отца, и довольно для нас.
9 Иисус сказал ему: столько времени Я с вами, и ты не знаешь Меня, Филипп? Видевший Меня видел Отца; как же ты говоришь, покажи нам Отца?
10 Разве ты не веришь, что Я в Отце и Отец во Мне? Слова, которые говорю Я вам, говорю не от Себя; Отец, пребывающий во Мне, Он творит дела.
11 Верьте Мне, что Я в Отце и Отец во Мне; а если не так, то верьте Мне по самым делам.
12 Истинно, истинно говорю вам: верующий в Меня, дела, которые творю Я, и он сотворит, и больше сих сотворит, потому что Я к Отцу Моему иду.
13 И если чего попросите у Отца во имя Мое, то сделаю, да прославится Отец в Сыне.
14 Если чего попросите во имя Мое, Я то сделаю.
15 Если любите Меня, соблюдите Мои заповеди.
16 И Я умолю Отца, и даст вам другого Утешителя, да пребудет с вами вовек,
17 Духа истины, Которого мир не может принять, потому что не видит Его и не знает Его; а вы знаете Его, ибо Он с вами пребывает и в вас будет.
18 Не оставлю вас сиротами; приду к вам.
19 Еще немного, и мир уже не увидит Меня; а вы увидите Меня, ибо Я живу, и вы будете жить.
20 В тот день узнаете вы, что Я в Отце Моем, и вы во Мне, и Я в вас.
21 Кто имеет заповеди Мои и соблюдает их, тот любит Меня; а кто любит Меня, тот возлюблен будет Отцем Моим; и Я возлюблю его и явлюсь ему Сам.
22 Иуда — не Искариот — говорит Ему: Господи! что это, что Ты хочешь явить Себя нам, а не миру?
23 Иисус сказал ему в ответ: кто любит Меня, тот соблюдет слово Мое; и Отец Мой возлюбит его, и Мы придем к нему и обитель у него сотворим.
24 Нелюбящий Меня не соблюдает слов Моих; слово же, которое вы слышите, не есть Мое, но пославшего Меня Отца.
25 Сие сказал Я вам, находясь с вами.
26 Утешитель же, Дух Святый, Которого пошлет Отец во имя Мое, научит вас всему и напомнит вам все, что Я говорил вам.
27 Мир оставляю вам, мир Мой даю вам; не так, как мир дает, Я даю вам. Да не смущается сердце ваше и да не устрашается.
28 Вы слышали, что Я сказал вам: иду от вас и приду к вам. Если бы вы любили Меня, то возрадовались бы, что Я сказал: иду к Отцу; ибо Отец Мой более Меня.
29 И вот, Я сказал вам о том, прежде нежели сбылось, дабы вы поверили, когда сбудется.
30 Уже немного Мне говорить с вами; ибо идет князь мира сего, и во Мне не имеет ничего.
31 Но чтобы мир знал, что Я люблю Отца и, как заповедал Мне Отец, так и творю: встаньте, пойдем отсюда.

www.amen.in.ua/john/chapter-14.html

Урок Шамана 33. Связь.

Мы бродим по окресностям посёлка. Взошли на сопку Любви. Не знаю, кто и кого там любил- но там хорошо. Солнце в зените и сапоги идут сами, а мох и переплетение трав работают и встают следом, мы не оставляем отпечатков за собой. Такое возможно? Не возможно, но я вижу это и очень удивляюсь.
 Мы разговариваем и шаман жадно впитывает обычаи и нравы, принесённые мной с Востока, он так же жаден до знаний, как и я. Он с удивлением и интересом слушает меня об оружие и часто переспрашивает, сомневаясь, возможно ли это. Когда летит стая ракет и одна из них считает себя главной, они переговариваются, если хоть одна замолчала- значит сбита. Начинают размыкаться и маневрировать, да помехи ставить. А потом разбегаются и скоординированно, с разных сторон нападают на цель.
- Это возможно?- удивился шаман.
- Это есть давно.
- Хорошо. В этом нет жалости, но есть справедливость, скорей не умолимость. Но они используют радиосигналы, значит засечь их можно, да и помехи поставить.
- Ты прав.
- А помехи здесь (стучит пальцем по голове) поставить никто не смог. Ты пойми: времени и расстояния нет , ты способен связаться с любым, где бы он не был. Это легко! Послушай меня и научу.
- Я атеист и чушь не неси.
- Ладно. Мне говорит это человек, кторый приходил за другими или перепутал я?
- Приходил.
- Да все на связи, вызывай их.
 Хоть и не хотел, но что-то подхватил. И когда приходит женщина, с которой лет семь не было контакта и говорит;"Костя, ты меня звал?" Звал. И мы общаемся. А кроме того второй навык; назвал имя и человек быстро приходит. Сила слова или голос имени? Не знаю. Но работает не умолимо.

Блог Ольги Шарко про мову. "Смачно, а не жахачно" (частина 2)


СМАЧНО, А НЕ ЖАХАЧНО – 2

Доброго здоров’я, мої любі читачки, читачі та особи поза гендерною бінарністю. Ви тепло зустріли першу добірку рецептів із колоритними назвами, тож відкриватимемо й надалі такі цікавинки.

Як і в першій частині "Смачно, а не жахачно", зазначаємо, що вислів «Смачно, а не жахачно» – це частина однієї з рекламних кампаній мережі супермаркетів ‘Billa’. Ми чуже не привласнюємо, ми популяризуємо smiley

А от ви знали, що десертні вареники, тобто ті, що з солодкою начинкою, називаються матунами?

Тепер вам це відомо завдяки рівненській розвідці Костянтина Грубича. Зацитую довідку з опису під відео:
«Продовження кулінарної експедиції з Оленою Красовою з Рівненського ТБ. Матуни – від слова «мотати», просто звучить воно на Поліссі по-древлянськи (чи то пак по-білоруськи): «матати». Ото й потрапило через діалектичний вибрик таке чудове слово у гастрономічну народну українську збірку. Насправді, матуни – це звичайні вареники, лише більші за середні, і начинка у матунах неодмінно має бути солодкою. Інакше то вже справді вареники».

 

 

 

 

Наступну страву можна було би просто назвати «каша з капустою», однак прикладкова форма  означення «каша-капуста», утворена способом словоскладання,  звучить куди оригінальніше.

Певною мірою мені ця каша нагадує карбонару – причому не спагеті, а саме ризото карбонару (є й такий рецепт), оскільки в до зварених з овочами рису й пшона додають сирі яйця, які не просмажують, а лише загущують на залишковому теплі страви. Ну а наприкінці до гарніру додають шкварки (в карбонарі замість сала додають свинячу щоковину чи панчету, ну, або вже на крайняк – бекон). 

 

 

 

 

Кому потрібен рецепт ризото карбонара – ось я знайшла англійською. Італійською, на жаль, не володію, та й гадаю, що ви теж:

 

 


 

 

По-секрету: в автентичну карбонару не додають вершки, цей інгредієнт з’явився в спагеті з економічних міркувань: яйця з вершками гуснуть повільніше, ніж самостійно, тож можна заготовити багато емульсії та додавати її до великої кількості зварених макаронів – це економить час та електроенергію. А от лише з яєчним соусом ви за раз приготуєте максимум чотири порції пасти (можливо, комусь ця просвіта від Іллі Лазерсона стане в пригоді).

Суто лінгвістично назва «каша-капуста» скидається на назву іншої страви, більшою мірою єврейської, ніж української – каша варнішкес.  Ця страва виникла якраз у наших краях, однак вигадали її не ми, а дружній нам народ. «Варіншкес» із ідишу, здається, – це вареники. Однак до гречки додавали не традиційні вареники, а макаронні вироби, які мали схожу на них форму (такі собі ліниві, чи навіть фальшиві вареники). Італійською, як я з’ясувала, ця конкретна форма пасти називається creste di gallo, вони з наскрізною порожниною, однак справді схожі на варенички. Проте до каши варнішкес зазвичай відварюють інший різновид макаронів – фарфале, або ж по-нашому метелики.

Кому цікавий рецепт пасти з гречкою та грибами – знову лишаю рецепт англійською. На жаль, у нас ця страва після Голокосту зникла, тож українською на Ютубі рецепту не знайти. Ось хіба що тут є текстовий варіант.

 

 

 

 

Вчора, поки я писала цю статтю, паралельно увімкнула українськомовні рецепти. На черговому відео мені випала реклама українського приватного виробництва, а рекламу я не пропускаю, хоч слухаю її фоном, адже блогерів та блогерок слід підтримувати.  І от випадково з ролика «Винні і сирні погреби України/дослідження українського крафту», розкрутку якого оплатили, я почула такий крутий діалектизм:

 паскувати – святкувати Великдень.

Навряд ви переглядатимете півгодинне відео задля одного слова, та якщо раптом когось зацікавить сама тема – будь ласка:

 

 

 

 

Як є бульба й капуста – так у хаті й не пусто. Саме таким прислів’ям розпочинається чергова гастрономічна розвідка Костянтина Грубича про бульб’яники. Ззовні вони чимось схожі на зрази, хоча тісто готують із суміші сирої та звареної картоплі, а начинку – з подрібнених грибів з м’ясом чи без нього. 

Хто уважні, ті на восьмій хвилині почують речення «Спечені бульб’яники присмачити шкварками». Дивимося й дивуємося, що ж то за слово таке, на допомогу, як завжди, словник Бусла:

  • Присмачувати (доконаний вид – присмачити) – додавати присмаки в їжу, страву
  • Присмачування – дія до «присмачувати».

 

 

 

 

У попередньому відео пан Костянтин розповідає про різницю між бульб’яниками та картоплянниками й лежнями. 

Так, лежні – то зрази з квашеною чи соленою капустою, тісто для яких роблять із відвареної картоплі й обов’язково з дрібочкою соди. Причому капусту можна не лише загортати в тісто, а й просто в нього додати (це вже мені нагадує іншу слов’янську страву, яку в народі називають лінивчиками).

 

 

 

 

А картопляник – то один великий пісний пляцок із тертої картоплі розміром із усю пательню. Пан Костянтин вкрай просить не називати його деруном, адже смак у страви, як він стверджує, геть інший. Хоча от в одній мережі фаст-фуду, назву якої тепер не прийнято згадувати, картопляниками називали, а може, і досі називають порційні оладки, схожі на деруни (в США їх називають hash browns  або hashed browns).

 

 

 

 

До речі, є ще страва з аналогічною морфемною будовою слова, що й картопляник – цибуляники.

 

 

 

 

Ви знали, що на Закарпатті динями називають геть не дині, а кабачки й гарбузи? Як так сталося – дивіться у сюжеті Вікторії Сонячної. А суп із кабачків, як ви вже здогадалися, прозвали динянкою (наголос на першому складі).


 

 Першоджерело: https://mala.storinka.org/%D0%B1%D0%BB%D0%BE%D0%B3-%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8-%D1%88%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%83-%D1%81%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D0%B0-%D0%BD%D0%B5-%D0%B6%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%87%D0%BD%D0%BE-2.html

Блог Ольги Шарко. Поради Петра Одарченка (частина 3)

Усім буцика! wink

Довгоочікувана третя частина порад Петра Одарченка зі збірника статей «Про культуру української мови». Читайте, зберігайте, радьте друзякам і родичам, кидайте ворогам – хай теж розуму набираютьсяsmiley


Блог про мову Ольги Шарко. Мовна скарбничка від Ольги Шарко. Поради Петра Одарченка (частина третя)


Традиційно всі незрозумілі слова та фразеологізми уточнено з допомогою словника В’ячеслава Бусла.

* Слово «стреміти» не тотожне «прагнути», має інші значення:

1) стояти сторч: «Ніж стремить йому в серці» (Леся Українка);

2) перебувати де-небудь (коли йдеться про надокучливу, недоречну присутність): «день у день у шинку стремлять лежебоки» (Леся Українка);

3) швидко рухатися: «Море може бути повним і невичерпним лише тоді, коли ввесь час до нього будуть стреміти ріки» (Павло Тичина) (61).

* Язичіє – мішанина слів російської, церковнослов’янської та української мов, поширена в Галичині (на жаль, не вказано, у який період) (61).

* Не стидаймося вживати складні слова з основою «взаємо-»: взаємовплив, взаємодія, взаємодопомога, взаємозалежність, взаєморозуміння, взаємоперевірка, а також вислови «тісні родинні взаємини» та «взаємне скорочення військ» (63).

* Як не дивно, слово «куліса» – не русизм. Це галліцизм (від Галлія). Цьому слову відповідає українське слово «лаштунки». В переносному розумінні вислів «за кулісами/лаштунками» означає «таємно, негласно, приховано від інших». До прикладу: «В бічній кімнаті суду відбувалась одна з тих закулісних комедій» (П. Колесник) (65).

* Синонім до слів «незрозумілий» та «незбагненний» – «невтямний» (66).

* Скін (до скону), сконання  – синоніми до смерті (66).

* Цікавий синонім і до слова «пограбувати» – «зрабувати»: 1) Забрати силою. 2) Придбати грабіжництвом (значення взято зі словника В. Бусла). Похідний дієприкметник – «зрабований» (66);

* Опалювання = пал (наголос на перший склад), огрівання (67).

* Статечно = поважно, розсудливо (69).

* Якщо ви хочете підкреслити, що дощить не мжичка, а краплі досить великі й відчутні, то називайте дощ буйним або краплистим. Ці ознаки можна застосовувати й до сліз, роси: «Буйні краплі поту котилися…» (М. Коцюбинський). «То хмарка набіжить і бризне дощ краплистий» (М. Рильський). «Ще мить, і сльози покотилися б по щоках – рясні й краплисті» (О. Донченко). «Краплиста роса» (70).

* Здебільшого в українській мові прикметники на –чий означають постійну ознаку: балакучий, блискучий, колючий, неминучий, пекучий, співучий, скрипучий, нетерплячий тощо (70).

* Антоненко-Давидович у своїй праці «Як ми говоримо» також зазначив, що слова типу «лежачий», «невмирущий» тощо – це не активні дієприкметники, а віддієслівні прикметники, що втратили дієслівні ознаки (час і вид) і означають уже не дію, як дієприкметники, а постійну сталу властивість когось чи чогось.  Тому можна сказати «Під лежачий камінь вода не тече», але не можна сказати «Павло підняв лежачу на підлозі монету». У першому реченні слово «лежачий» - це прикметник, що означає постійну властивість. У другому слово «лежачу» виконує функцію не властивого українській мові активного дієприкметника. Тож треба: «Павло підняв монету, що лежала на підлозі» (71).

* Є тонка різниця між, здавалося б, майже однаковими словами: «такі» – коли просто перелічуємо, «отакі» – коли хочемо конкретизувати, ближче означити (71).

* Одне зі значень слова «стрижень» – найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода (73).

* Цей абзац для інформації, можливо, ці значення вже застаріли:

у "Російсько-українському словнику" Овсія Ізюмова (1930)  російське слово «стержень» перекладають так:

1) серце (у дереві);

2) стрижень (у нариві);
3) шворінь (в екіпажі);

4) дуб (у млині) (73).

 

Новий російсько-український політехнічний словник Миколи Зубкова подає словосполучення «стрижневий млин», решту контекстів не знайдено.

* Синоніми до «турбуватися»: непокоїтися, клопотатися (кимось або про когось), тривожитися, побиватися, журитися, хвилюватися (73).

* В українській мові слово «відміняти» вживають у значенні «змінювати»: «Тепер я наче трохи натуру відмінила» (Леся Українка). «Усе відміняти на краще» (М. Зеров) (74).

* Мрячний – прикметник на означення погоди з туманом і мрякою: «День починався мрячним осіннім дощиком» (Вільде) (75).

* Дівчину, що збирається виходити заміж, називають «наречена», «засватана». Дівчину, яка заручилася, називають «заручена». А під час весілля її звуть «молода»: «Молодий і молода сидять за весільним столом» (75).

* Країни, які не беруть участі у військових блоках і коаліціях, по-українському називаються «позаблокові країни» (76).

* В українській мові є слово «основувати», яке має такі значення:

1) робити з пряжі основу: «… оснує, витче, та й сорочка є» (П. Мирний);

2) обсновувати: «Вже оснували тіло… залізними дротами» (Леся Українка) (76).

smileysmileysmiley

Для довідки зі словника В. Бусла – основувати:

1) Густо обмотувати, обплітати чим-небудь; обплутувати. Оточувати з усіх боків.

2) Обволікати, обкутувати з усіх боків (про дим, туман і т. ін.).

3) Позбавляти власної волі, свободи дій; підкоряти собі, своєму впливові.

smileysmileysmiley

* Коли йдеться про жорстокі заходи покарання, то в українській мові вживається слово «суворо»: «Таких рабів сувора кара жде» (Леся Українка). «Сувора кара ворогові» (Григорій Тютюнник). Слова «строгий» і «строго» вживаються в українській мові, коли йдеться не про кару, а про твердість, непохитність, переконливість, незаперечність. Приклади: «Строгі його приписи регулювали моє життя (І. Франко). «Строгі й справедливі закони» (76).

* Ховатися чи скриватися можна від когось чи чогось, однак не перед кимось чи чимось (77).

* Стидко = сором’язливо, сором’язно, соромливо (77).

* Старанний = ревний, ретельний, запопадливий, заповзятий: «Данило був заповзятий рибалка» (Смолич). «Блаженко-старший дуже запопадливий до роботи» (Гончар). «Уважний і старанний учень» (Гірник). «Він був ревним хліборобом» (Цюпа). «Це ретельний дослідник, новатор» (Ле) (78).

smileysmileysmiley

Є дискусій пункт про правопис слів хре(и)стити, хре(и)щений. Залишимо їх на потім (в Одарченка є про це окремий розділ), а поки лише розберемося зі сталими виразами (78):

Держати до хреста дитину – тримати дитину під час обряду хрещення; бути хрещеним батьком або хрещеною матір'ю.

Вводити у віру (в хрест) – здійснювати обряд хрещення; хрестити.

Вихрещувати (дієприкметник – вихрещений):
1) Здійснювати обряд хрещення над людиною, що переходить у християнство з іншої релігії.

2) Бити кого-небудь.

smileysmileysmiley

*Хлібороб, хліборобство, хліборобський = рільник, рільництво, рільничий (контекстуальні синоніми). Окрім того, є народнопоетичне, правда, застаріле слово – ратай (Р.в. -я) – плугатар, орач (79).

*Завіса = завіска = заслона = фіранка (контекстуальні синоніми) (79).

smileysmileysmiley

 На 81 сторінці траплялося слово «згар»:
1) Залишки чого-небудь згорілого.

2) Те саме, що згарище: 1) Місце, де була пожежа. 2) Випалене або вигоріле місце в лісі; це ж місце, поросле травою та іншою рослинністю.

3) Залишки перегорілого кам'яного вугілля, коксу, що використовуються в будівництві шосейних доріг, для засипання чого-небудь тощо; жужелиця.

smileysmileysmiley

Вислови зі словом перемога (82):

Піррова перемога – сумнівна перемога, яка не виправдовує величезних жертв і виснаження сил переможця.

Чия відвага – того й перемога (82).

smileysmileysmiley

У творах головно західноукраїнських письменників вживається також діалектне слово «поличник» - ляпас. Фразеологізм «хапати поличників» – зазнати тілесних ушкоджень, «почастувати поличником», «дати на дорогу кілька поличників» – завдати тілесних ушкоджень: «Ще дав йому на дорогу кілька поличників» (Л. Мартинович). «… та й кого ти поличником почастувала» (О. Кобилянська). «Таких міцних поличників я ще ніколи не хапав» (О. Ільченко) (82).


Першоджерело:  https://mala.storinka.org/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B8-%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B0-%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F.html

Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Усім вітання. Ця добірка містить фразеологізми, крилаті вислови, ідіоми, які я за часи студентства колекціонувала на випадок кар'єри поетки чи перекладачки. Коли це станеться –  не знаю, проте поділитися надбаннями можна просто зараз. На жаль, я не можу вказати достовірне авторство, оскільки гамузом занотовувала всі цікаві вислови на нетбук чи мобільний із численних наукових і науково-популярних статей, тож прошу вибачення за анонімність. Єдине уточню: я не авторка цих висловів, я їх просто збираю. Щось може здатися банальним, щось –  занадто екстравагантним, у будь-якому випадку, я постаралася зібрати те, чого не знаходила в "СУМі" чи інших популярних ресурсах. Приємного перегляду. 

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

Українська мова. Фразеологізми, крилаті вислови та ідіоми від Ольги Шарко

 
Для всіх охочих подаємо в текстовій версії:

Обмежитися роллю свідків на суді історії – бути пасивним членом суспільства.

Елей вічномайбутнього чогось – обіцянки-цяцянки.

Щось пожирає щось, як щука окуня – про встановлення монополії на ринку.

Розвиватися самопливом – хаотично та спонтанно розвиватися.

Нетлінні цінності – вічні (одвічні) цінності.

Прозирати перспективу – прогнозувати (передбачати) майбутнє.

Сказати б по щирості – чесно кажучи.

Негоже з міркувань обачності – страшно.

Осяяний мудрістю – мудрий.

Мовна ойкумена – країна походження мови.

Ген культури – основа культури.

Рівні права ведмедя й лелеки з'їсти одне одного – подвійні стандарти.

Асоціативний пучок лексеми – конотації та імплікації лексеми.

Мова Янки Купали – білоруська мова.

Ховатися по закутках – піти в андеграунд.

Земля Тараса – Україна.

Перепис людності – перепис населення.

Мітка верстви – соціальний маркер.

Скинутися науці по гривні – фінансово підтримати роботу науково-дослідницьких інститутів.

Відверта агітка – агресивна агітація або агресивна реклама.

Скинути з себе тягар відповідальності – зняти з себе відповідальність.

Долучитися до булави – прийти до влади.

Знеживлена абстракція – абстрактне уявлення про когось чи щось.

Структурна домінанта в переплетенні взаємовпливів – рушійний чинник.

За людністю – за кількістю носіїв.

Правити за вексель – зобов'язувати, мати владу.

Храм чеснот – нематеріальна культурна спадщина.

Скарбниця духу – нематеріальна культурна спадщина.

Перебувати на вістрі громадської уваги – ставати предметом громадського обговорення.

Марити реваншем – мріяти про помсту.

Батьківщина Шекспіра – Англія.

 



 

Значення слів...

Огорожа -- обличчя депутата...

Тольтекские сказки... имиш...

ИМИШ....
КРАСНЫЙ ДРАКОН

Однажды Красный Дракон Тольтеков пролетал над Миром Земли. На мгновение он замер в вышине, любуясь прекрасным ЗОЛОТИСТО - розовым восходом Солнца. И Дракон начал танцевать, плавно перетекая в воздухе из одного кольца огня в другое, приветствуя Солнце. Танцуя, Красный Дракон, несущий в себе Материнское Начало Пламени, дарующего Жизнь, обронил в холодное горное озеро Огненное Яйцо. Яйцо упало на дно, медленно остывая и тяжелея, и на дне тут же окаменело в ледяных водах Земли.
Через тысячу лет люди нашли это Яйцо Дракона и подняли его на поверхность со дна озера. Это было чудесное, огромное и красивейшее Яйцо.
Вся его поверхность была испещрена рельефными орнаментами, узорами из загадочных букв, украшена самоцветами. Три дня Волшебное Яйцо пробыло на поверхности Земли, на берегу рядом с озером под охраной самых сильных людей планеты.
А на четвёртый день, во время восхода, когда Солнце коснулось Яйца своим первым золотисто-розовым лучом, красивая скорлупа его вдруг треснула, и оттуда явились сто сорок четыре тысячи маленьких Драконов всех цветов, оттенков и сочетаний, какие только возможно себе представить.
Так явились на Землю Хранители Знания, Мудрости, Гармонии, Магии и Волшебства, которые принесли с собой Счастье в Яйце Красного Дракона.
Счастье в этом Яйце было принесено в виде Золотой Библиотеки, которая имела форму бутона Лотоса. Она располагалась в самом центре Яйца. Так же, как и самоцветы, собранные в ядрах Счастливых Звёзд. Как только скорлупа Яйца треснула и Дети Красного Дракона ступили на Землю, Золотой Бутон начал раскрываться, заливая всё своим чистым, первозданным Сиянием. У Золотого Лотоса было тысячи лепестков. Каждый Лепесток являлся Книгой Золотой Мудрости. В этих Книгах были записаны самые Древние Песни Вселенной.
Каждый такой Лепесток излучал свечение своих сакральных узоров Драгоценной Мудрости, Целостности и Счастья, Красоты, Ритма, Гармонии и Формы.
Маленькие Драконы росли не по дням, а по часам. И вместе с ними всё больше и ярче раскрывался Цветок Золотого Лотоса, в котором хранилась Мудрость о том, как создавать на Земле Настоящее Счастье, как творить Плодородную и Сильную Жизнь, как Действовать быстро и метко, как Любить, чтобы Любовь никогда не исчерпывалась, а нарастала с годами, как полноводная река весной, как разгадывать ритмы своего Сердца, на каком языке говорить с Духом Планеты, как Почитать Мир, как слышать Пение Предков, как бывать в любом уголке Мироздания мгновенно, как становится молнией или дождём, как управлять временем и пространством, и, самое главное, как овладеть снова забытым и Древним Знанием Тольтеков - Знанием Солнца Свободы.
Такую Мудрость принесли в Золотом Лотосе Драконы. Звёздная Раса Магов и Волшебников, Сияющих Красотой Истока, вернулись на Землю.
Тольтеки, живущие на Земле и оберегающие Нежное Пламя Истины в самые смутные времена ещё тысячу лет назад, услышали, пребывая в разных местах Планеты, как упало Огненное Яйцо на Землю. И ровно тысячу лет ждали они исполнения Пророчества, пока Яйцо поднялось на поверхность земли и открылось. А теперь они прибывали и прибывали к горному озеру, бросая свои тысячелетние укрытия из самых разных стран, посёлков, заброшенных деревень и больших городов. Они прибывали, чтобы поприветствовать Расу Сияющих Драконов, которые вернулись на Землю, и принесли с собой Дар Знания, Мудрости, Счастья, Любви, Гармонии и Красоты Высшего Порядка. Тольтеки со всего Мира стекались к горному озеру, чтобы принять этот Дар.
Каждый Тольтек тогда оседлал своего Дракона и взял с собою Золотой Лепесток Лотоса - Вечной Мудрости Космоса и Гармонии Живых Миров, чтобы изучить, впитать Нектар Мудрости своими клетками, и перенести этот Дар в Мир Людей. Передать им Традицию Знания.
Так Земля снова засияла всеми цветами Радуги. Так вернулась Эпоха Света Древнего Первозданного Солнца Тольтеков - Солнца Свободы.
То ли случайно обронил тогда Имиш - Красный Дракон, несущий в себе Материнское Начало Пламени - Огненное Яйцо, в ледяное горное озеро.
То ли Дух ведущий всех Тольтеков -Людей Знания и Свободы - решил, что именно этот момент, и
именно этот рассвет, и именно это горное озеро - есть самые подходящие условия для сотворения Мистерии Случая, в котором проявлена закономерность, и активация алгоритма возрождения Внутреннего Солнца Земли - Эпохи Света и Наивысшей Свободы.

21.10.2019.
Автор Сефера Агни

Источник

 

 



Источникhttps://www.proza.ru/avtor/shaktima
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
18
предыдущая
следующая