Вночі наснився кошмар (давненько не снилось таке). Вже не пригадаю, що конкретно снилось. Якийсь робот переслідував, чи кукла. Тож прокинувся. Думаю, дай гляну на карту повітряних тривог. Дивлюсь: тривога оголошена на більшій частині лівобережжя — Кіровоградська, Сумська області. Через декілька хвилин — Київ. А потім додалися Чернігівська, Київська, Житомирська і Вінницька області. Після такого важко було заснути. Мама каже, що менше знаєш — спокійніше спиш. А якби не сон, спав би й далі.

-------------------

Знайомий заспокоює, що нічого боятись кудись їхати, але один екстрасенс казав, що перша половина серпня буде неспокійною. Втім, страх — не єдина причина, щоб не здійснювати поїздок. Не менше напружують величезні інтервали транспорту, затори і перевірки на блок-постах. І все це ще у спеку. Ну і їхати самому не прикольно. Тому про поїздки поки що навіть думати не хочу.

Пародія на єдиний телемарафон. Дотепно показали поширені типажі новинних персонажів.

Раніше вже показував фоторепортаж з столичного передмістя, яке постраждало внаслідок російського вторгнення до України. І ось, підготував відеоверсію. Як і зі звітом, довелося підшаманити — розбавити відео фотками, сповільненою зйомкою. А ще був змушений закрити адресні таблички, оскільки у воєнний час їх не можна показувати. Однак навіть попри таке відео вийшло коротким. Втім, для історії нехай буде.

Почув сьогодні нові правила користування наземним громадським транспортом (в тому числі, наземними станціями метро) у столиці. Тепер під час повітряної тривоги громадський транспорт зупиняється, пасажири повинні вийти на вулицю і перейти до найближчого бомбосховища.

Цікаво, а що робити, якщо поруч нема укриття або якщо воно зачинене? А ще не розповіли, як водятли маршруток будуть розпізнавати де свої пасажири, а де інші перехожі? Чи потрібно буде додатково оплачувати проїзд, після екстренної висадки?

Зрозуміло, що такі заходи виправдані. Однак для початку потрібно, шоб було достатньо укриттів, а їх мало. І це не йде мова про їх якість. Ті ж підземні паркінги — сумнівне сховище.

За таких умов про поїздки можна навіть і не мріяти. Ну шо ж, в умовах війни все одно незручно фоткати та фільмувати, тому й так було не до поїздок. Просто тепер перешкод стало ще більше.

Декілька різних бачень, чи точніше, звучань, народної пісні "Червона калина" у виконні Андрія Хливнюка. Причому, всі ці ремікси у стилі техно, який я нещодавно полюбив.

Рідкісне явище. Правда, бачив декілька раз. Однак вдома, з такого ракурсу, лише вдруге.

Для веселки потрібно три речі: злива; сонце (в середині хмари веселки не буде); огляд з сонячного боку.

P.S.: На юашку можна званатажити музику, бо щось не вдається?

Зазвичай, вступи до звітів пишу вже після здійснення поїздок. Рідше — під час самої поїздки. Хоча іноді надходить натхнення написати підводку заздалегідь. Наприклад, хочеться кудись поїхати або є тема для звіту, однак недостатньо матеріалу. Формулюєш думки, пишеш — а воно виявляється непотрібним, або відкладається у дальню шухляду, як це було з автомобілями вітчизняного виробництва, коли матеріал збирав аж 7 років(!), хоча підводка вже була готова. Частіше трапляється, коли вступи пишуться даремно. Так сталося з Поліським, яке планував відвідати, але так і не спромігся. Писав і про Зону відчуження, хоча після пожеж у південних селах нелегально йти нема сенсу, а офіційна екскурсія по пам'яткам і Прип'яті зовсім не приваблює. Звичайно, є думки і про російське вторгнення. Але їздити фоткати наразі ризиковано.

Які тільки відбивки і фрази не використовували для танцювальної музики: і оголошення в метро, і "У Києві нуль годин". А ось тепер настала черга позивних Українського радіо, які лунали зранку: "Говорить Київ — столиця України". Причому трек створили Probass & Hardi.

Трек гарний.

1. Звичайно, війна — не надто приємна тема. Але пройти повз не міг. Хоча б тому, що формально — це заброшки.

Від побаченого був у шоці. А ще більше шокований від того, що багато чого побачив, але мало що пофоткав. Однак я ж не "1+1" і не заморський гість, щоб фоткати вдосталь. Тому для історії декілька кадрів — і норм.
[ Читати далі ]