Не люблю писати про політику. Вважаю, що диванних політологів і без мене
вистачає. Та про грядущі вибори точиться стільки розмов, що важко
втриматись від власних роздумів. Але оскільки я не експерт, то уникатиму
прізвищ кандидатів. Думаю, ви й так зрозумієте
про кого йтиме мова.
Схоже, на президентських виборах нас очікує величезний вибір. Вже на цей
час зареєстровано 20 кандидатів у президенти, а кажуть, що бажаючих
буде 40, а то й взагалі 50(!). Величезний вибір?! Ось тільки вибирати
знову нема з кого. Начебто, серед такої кількості
претендентів можна знайти достойного. Але у кожного є грішки.
Нинішній президент відзначився дипломатичністю у міжнародній політиці,
сприяв визнанню автокефалії (самостійності) Української православної
церкви, домовився про безвізовий режим з ЄС, реформи. Однак імітує
боротьбу з корупцією, піариться "гастрольним туром"
Томосу, просував на керівні посади "своїх" людей (чого тільки варта
Гонтарєва), підозрювався в зв'язках з офшорними фірмами.
Які здобутки у Юльки взагалі незрозуміло. Хіба що, обіцянки знизити ціну
на газ. Проте вона відзначилася підписанням невигідного газового
контракту з Росією, завірянням що світова економічна криза в 2008му році
не зачепить країну, дивовижним "зціленням" після
звільнення з колонії (пересувалась на колясці, а потім встала на
підбори), підозрами в зв'язках з Росією. Також можна додати відсутність
чіткої передвиборчої програми (під час агітації гасла дуже часто
змінюються. Кажуть, що вже не обіцяє вдвічі дешевший газ).
В передвиборчі лідери вибився комік. Ну а шо - в політиці не
заплямований, тому є аванс довіри. Ще й успішний бізнесмен і талановита
людина. Однак погана реакція на провокаційні питання журналістів,
відсутність передвиборчої програми, підозри у зв'язках з олігархом
Коломойським, бажання шукати компроміс з Росією зіпсували його
передвиборчий імідж. А ще деякі закидують, що відсутність політичного
досвіду заважатиме керувати країною. І розповідають, що він навряд чи
буде таким, як його кіно персонаж - вчитель історії.
Радикальний кандидат красиво говорить. Однак, на відміну від інших
популістів, пропонує шляхи вирішення економічних питань. Скептики
закидають, мовляв, задуми гарні, але навряд чи вони поліпшать добробут
пересічних громадян. В мінус - багато "джинси" (рекламних
новин) у пресі, мельтешіння на каналі олігарха Ахметича. Також
пригадую, давно, був скандал з виявленням за ним гектарів землі під
Києвом.
Регіональний нафтогазовий опозиціонер опинився в лідерах за рахунок
підтримки проросійських виборців, яким пофіг на нафтогазові вишки по
завищеним цінам і на проросійські погляди.
Інші кандидати не потрапляють до прохідного бар'єру. Політологи
розповідають, що багато кандидатів спеціально реєструються для
відбирання голосів у головних кандидатів, для збільшення представлення у
виборчих комісіях основних кандидатів (це коли від однієї
політичної сили виставляється декілька завідомо непрохідних
претендентів) і для піару на парламентських виборах, які теж очікуються в
цьому році.
І ось до чого веду: як ви ввжаєте, є достойні кандидати в президенти, чи "вони всі однакові"?
