Останні статті
- Пустіть колядувать!
10.01.2022, 03:47 - Я без маски :)
11.12.2020, 22:50 - А ви квасите?
16.07.2020, 23:44
Свіжі фотографії
Гречкометр
- 20.12.14, 20:09
- Ми любимо тебе, Україно!
Крім лінку, ніяк http://grechkometr.unian.ua
Ідіть, там приємна музичка і новорічний настрій!
Цитати з рос.інету, на диво адекватні
- 20.12.14, 15:00
- ВАРТА
"Ну что, спорим, что год назад никто не думал, что соседнее государство так нам под дых всей массой устроит?"
"Триггер про соседнее государство ожидаемо вызывает баттхерт про "нехуй шастать". Ну вот зачем?
"А тетки украинские - ведьмы не ритуальные, природные. Конечно, обиделись."
"Шоу-бизнесу еще поплохеет. Иностранные артисты хотят зарплату в евро, а российский слушатель и былые-то цены потянет с трудом (от билетов на Стаса Михайлова куда-то в зад партера за 1 тысяч рублей у меня глаза выпадают, - я бы и забесплатно не пошла). На корпоративы уже сейчас заказывают кого подешевле, а то и вообще от приглашенных звездей отказываются в пользу прыжков в мешках."
"Про рынок труда - это отдельная печальная песня с припевом - да. Непросто придётся цирку - такая конкуренция со стороны реальности!;)))"
"Триггер про соседнее государство ожидаемо вызывает баттхерт про "нехуй шастать". Ну вот зачем?
"А тетки украинские - ведьмы не ритуальные, природные. Конечно, обиделись."
"Шоу-бизнесу еще поплохеет. Иностранные артисты хотят зарплату в евро, а российский слушатель и былые-то цены потянет с трудом (от билетов на Стаса Михайлова куда-то в зад партера за 1 тысяч рублей у меня глаза выпадают, - я бы и забесплатно не пошла). На корпоративы уже сейчас заказывают кого подешевле, а то и вообще от приглашенных звездей отказываются в пользу прыжков в мешках."
"Про рынок труда - это отдельная печальная песня с припевом - да. Непросто придётся цирку - такая конкуренция со стороны реальности!;)))"
Дещиця віджигає))
- 20.12.14, 01:20
- Ми любимо тебе, Україно!
Офіційна поштова марка польської пошти )))
Два поста Радміли Корж)) Я посміялася))
- 20.12.14, 00:57
- ВАРТА
https://www.facebook.com/radmila.korzh?fref=nf
Сиджу в Укрінформі на презентації соцдослідження по Донбасу. Вгодована свіженька цьоця драматично ниючим голосом акторки провінцийного театру виє. Про те, що "войну развязали олигархи" та про "умирающих от голода земляков в Донецке"м. В перевах гирже з кореспондентами. Хочеться підійти , взяти за карк та сказати все шо думаю
ще трохи про сьогоднішню укрїнформівську цьоцю... Серед плачу про "блокадників" прошмигнула така фразочка: "Там люди, там мои родственники! Они похудели... На 80 килограмм!"
Питання: скільки потрібно важити людині, щоб схуднути на 80 кіло і не померти? Знаєте, навіть я, з своїми 90+ вже певно б окочурилась би. Чи її родичі схудли на 80 кіл совокупно? Тоді треба б було поцікавитись - загальну вагу родичів... Капздєць, дорогіє товаріщі...
А як ви думаєте, до кого по закінченню кинулись колеги записувати коменти? Правильно думаєте... До цьоці... Проніклісь...
Питання: скільки потрібно важити людині, щоб схуднути на 80 кіло і не померти? Знаєте, навіть я, з своїми 90+ вже певно б окочурилась би. Чи її родичі схудли на 80 кіл совокупно? Тоді треба б було поцікавитись - загальну вагу родичів... Капздєць, дорогіє товаріщі...
А як ви думаєте, до кого по закінченню кинулись колеги записувати коменти? Правильно думаєте... До цьоці... Проніклісь...
Про Балібея
- 20.12.14, 00:17
Дивилися з малою Осадчу. Інтерв"ю з тим чорнявим турком. Дитина сказала, що завтра зранку прокинеться повтор дивитися 
І взагалі, йому 29, а їй 10. І хоче листа йому написати, щоб ще років 8 не одружувався, поки вона не стане повнолітньою.
Мені в її віці подобався Абдулов, але не до того, щоб листи писати. Особливо був хороший в фільмі "Три горішки для попелюшки". Подобався рівно до тих пір, поки бачила його на екрані 
, а далі ішла гратися новенькою Барбі. І точно не стала би прокидатися, щоб передачу по другому разу дивитися.
, а далі ішла гратися новенькою Барбі. І точно не стала би прокидатися, щоб передачу по другому разу дивитися.O tempora, o mores! 
Свіженька казочка (автор не знайшовся)
- 19.12.14, 22:53
- Ми любимо тебе, Україно!
- Владімір Владіміровіч! Вам сам Обама звоніт! - кричав Пєсков, стрімголов нєсясь по длінному корідору Крємля і врємя от врємєні перечіпаючись через беспопядочно разбросані стопки пухлих конвєртов з гєрбовой помєткой "прєзідєнтская зарплата-сюрпріз".
- Не сам Обама, а черномаза обізяна, - радостно поправив Путін, нєтєрпєліво хватая трубку. - Альо, міровой лідєр на проводє.
- Прівєт, лисий заправщік, - бодро поздоровалась трубка. - А ти, как я погляжу, ізрядно потрєпався, мєстами обвис. Єщо больше впал в маразм.
- Ядєрна пиль, кхе-кхе? - напомнив Путін, по-старчєскі кашлянувши в кулачок.
- І шуткі твої всьо так же дурацкіє, - розсміявся Обама. - В любом случає, сєгодня вєдь дєнь святого Миколая, нужно дарить подаркі дєтям і впавшим в маразм старпьорам. Вот скажи, сколько вам надо зєльоних загнівающіх фантіков, шоб обєспєчить стабільность рубля?
- Мільярдов так двадцать-трідцать, - жадно проізньос Путін. - Хотя лучше сорок, шоб уж навєрняка.
- Давай тогда п'ятьдєсят, чєго уж, - поправив Обама. - Дам. В два транша пєрєвєду.
- Только у нас рєквізіти смєнілісь, бо прийшлось пару банков закрить за валютниє спєкуляції... - обрадованно тараторив Путін. - Щас продіктую новиє рєквізіти...
- Так вот, - продолжав Обама. - Пєрвим траншем пойдьот одін доллар, а вторим - остальная сумма. Которую ми отправім, когда ти убєрьошся с Донбаса і вєрньош Крим.
- Ну ти і скотіна, - процідив Путін сквозь зуби. - Запромні: нікто, нікогда нє ставіл нас на колєні.
- А слєдовало би, - замєтіл Обама. - Бо от всєдозволєнності і безнаказанності виросло чорті-шо. Кстаті, говорят, рублі подкрєплєни золотом. Сколько кілограм золота можна купіть за одін раздутий госдолгом зєльоний фантік по сєгодняшнєму курсу? Ілі лучше ввєсті дополнітєльні санкції і потом брать сразу центнєрамі?
- Сволочь, - заключив Путін і отбив звонок. Тєлєфон тут же задзвонив снова.
- Обама, іді в жопу, - заорав Путін, прінімая звонок.
- Обама? - удівілась трубка. - Нє, ето Цзіньпіня. Моя слихала, что у вас сьодня празднік с подаркамі. Что Росія собіраєтся нам подаріть?
- Тєбє шо, мало нєфті і газа? - офігєв Путін.
- Било вродє достаточно, - призналась трубка. - Но вчєра твоя на прєсс-конфєрєнції упомянула Сібірь, і как-то так її захотєлось. Тєм болєє, там щас крізіс, нужно людям помочь, а твоя на ніх глубоко насрать. Вон даже вибори питаєшся запрєщать, понімая, шо люді от вас усталі. А ми тут с Обама посовєщаліся...
- Снова етот Обама... - Прошипів Путін.
- І рєшилі, шо садіть вас на цепь і тєм болєє рвати когті вєсьма нєгуманно, - нєвозмутімо продолжала трубка. - Лучше отобрать у вас мед і видавать порціонно, шоби мішка не перекушал і не пучився ядєрной пилью і желанієм шото хєрачить.
- Только сунься, - мрачно прєдупрєділ Путін. - Відал наші масштабні учєнія на Дальнєм Востокє?
- Ага, спасібо, моя поржала, - рассмєялась трубка. - Какая-то жалкая сотня тисяч солдат і пара надувних танков, бо остальноє на западє, вдоль украінской граніци. Твоя хорошенько подумай, до вєчєра потєрплю...
- Шойгу ко мнє, нємєдлєнно! - панічєскі потрєбував Путін, отбивая звонок.
- Шо, хєрачить?
Сіяющий от радості і жирной красной ікри Шойгу вбєжал в кабінєт.
- Цзіньпінь хочєт Сібірь, - пожалівся Путін.
- Прікажетє снова надувать танкі ілі слоніков поганять вдоль граніци? - разочаровано уточнив Шойгу.
- Нє поможет, он в курсє... Та шо ж такоє! - сердито восклікнул Путін, подпригнув от нєожиданного трєзвона трубки.
- Шо случілось? Я занят, - проорав він у тєлєфон. - Мнє Цзіньпінь тут снова мєшаєт завойовувать міровоє господство.
- От же ж козьол! - поддєржала трубка голосом Лукашенкі. - А я от ето проснувся, думаю, сьодня же Ніколая. Под подушку смотрю - а там ніхрєна. Вот, звоню інтєрєсоваться, мнє на шото надєяться ілі можно уже до Обами в прийми?...
- Вєсті сєбя хорошо надо, понял? - розізлився Путін. - А сунєшся до Обами - ядєрна пиль.
- Володєнька, ну какая ядєрна пиль? - розсміялася трубка. - У тєбя же Цзіньпінь.
- Піздєц...
Путін обіжено положив тєлєфон і жалобно посмотрєл на Шойгу.
- Вот за шо нєнавідят Росію? Почєму нє дают спокойно собрать прєжні зємлі і расхєрачить мір?
- Нє знаю, Владімір Владіміровіч, - пожав плєчами тот. - Только вот дєнєг всьо мєньше, і хєрачить становітся всьо труднєє. Нужно шото рєшать.
- Давай тогда шось рєшать, Цзіньпінь дал врємя до вєчєра, - вздохнув Путін і достав два граньоних стакана й бутилку водкі...
- Не сам Обама, а черномаза обізяна, - радостно поправив Путін, нєтєрпєліво хватая трубку. - Альо, міровой лідєр на проводє.
- Прівєт, лисий заправщік, - бодро поздоровалась трубка. - А ти, как я погляжу, ізрядно потрєпався, мєстами обвис. Єщо больше впал в маразм.
- Ядєрна пиль, кхе-кхе? - напомнив Путін, по-старчєскі кашлянувши в кулачок.
- І шуткі твої всьо так же дурацкіє, - розсміявся Обама. - В любом случає, сєгодня вєдь дєнь святого Миколая, нужно дарить подаркі дєтям і впавшим в маразм старпьорам. Вот скажи, сколько вам надо зєльоних загнівающіх фантіков, шоб обєспєчить стабільность рубля?
- Мільярдов так двадцать-трідцать, - жадно проізньос Путін. - Хотя лучше сорок, шоб уж навєрняка.
- Давай тогда п'ятьдєсят, чєго уж, - поправив Обама. - Дам. В два транша пєрєвєду.
- Только у нас рєквізіти смєнілісь, бо прийшлось пару банков закрить за валютниє спєкуляції... - обрадованно тараторив Путін. - Щас продіктую новиє рєквізіти...
- Так вот, - продолжав Обама. - Пєрвим траншем пойдьот одін доллар, а вторим - остальная сумма. Которую ми отправім, когда ти убєрьошся с Донбаса і вєрньош Крим.
- Ну ти і скотіна, - процідив Путін сквозь зуби. - Запромні: нікто, нікогда нє ставіл нас на колєні.
- А слєдовало би, - замєтіл Обама. - Бо от всєдозволєнності і безнаказанності виросло чорті-шо. Кстаті, говорят, рублі подкрєплєни золотом. Сколько кілограм золота можна купіть за одін раздутий госдолгом зєльоний фантік по сєгодняшнєму курсу? Ілі лучше ввєсті дополнітєльні санкції і потом брать сразу центнєрамі?
- Сволочь, - заключив Путін і отбив звонок. Тєлєфон тут же задзвонив снова.
- Обама, іді в жопу, - заорав Путін, прінімая звонок.
- Обама? - удівілась трубка. - Нє, ето Цзіньпіня. Моя слихала, что у вас сьодня празднік с подаркамі. Что Росія собіраєтся нам подаріть?
- Тєбє шо, мало нєфті і газа? - офігєв Путін.
- Било вродє достаточно, - призналась трубка. - Но вчєра твоя на прєсс-конфєрєнції упомянула Сібірь, і как-то так її захотєлось. Тєм болєє, там щас крізіс, нужно людям помочь, а твоя на ніх глубоко насрать. Вон даже вибори питаєшся запрєщать, понімая, шо люді от вас усталі. А ми тут с Обама посовєщаліся...
- Снова етот Обама... - Прошипів Путін.
- І рєшилі, шо садіть вас на цепь і тєм болєє рвати когті вєсьма нєгуманно, - нєвозмутімо продолжала трубка. - Лучше отобрать у вас мед і видавать порціонно, шоби мішка не перекушал і не пучився ядєрной пилью і желанієм шото хєрачить.
- Только сунься, - мрачно прєдупрєділ Путін. - Відал наші масштабні учєнія на Дальнєм Востокє?
- Ага, спасібо, моя поржала, - рассмєялась трубка. - Какая-то жалкая сотня тисяч солдат і пара надувних танков, бо остальноє на западє, вдоль украінской граніци. Твоя хорошенько подумай, до вєчєра потєрплю...
- Шойгу ко мнє, нємєдлєнно! - панічєскі потрєбував Путін, отбивая звонок.
- Шо, хєрачить?
Сіяющий от радості і жирной красной ікри Шойгу вбєжал в кабінєт.
- Цзіньпінь хочєт Сібірь, - пожалівся Путін.
- Прікажетє снова надувать танкі ілі слоніков поганять вдоль граніци? - разочаровано уточнив Шойгу.
- Нє поможет, он в курсє... Та шо ж такоє! - сердито восклікнул Путін, подпригнув от нєожиданного трєзвона трубки.
- Шо случілось? Я занят, - проорав він у тєлєфон. - Мнє Цзіньпінь тут снова мєшаєт завойовувать міровоє господство.
- От же ж козьол! - поддєржала трубка голосом Лукашенкі. - А я от ето проснувся, думаю, сьодня же Ніколая. Под подушку смотрю - а там ніхрєна. Вот, звоню інтєрєсоваться, мнє на шото надєяться ілі можно уже до Обами в прийми?...
- Вєсті сєбя хорошо надо, понял? - розізлився Путін. - А сунєшся до Обами - ядєрна пиль.
- Володєнька, ну какая ядєрна пиль? - розсміялася трубка. - У тєбя же Цзіньпінь.
- Піздєц...
Путін обіжено положив тєлєфон і жалобно посмотрєл на Шойгу.
- Вот за шо нєнавідят Росію? Почєму нє дают спокойно собрать прєжні зємлі і расхєрачить мір?
- Нє знаю, Владімір Владіміровіч, - пожав плєчами тот. - Только вот дєнєг всьо мєньше, і хєрачить становітся всьо труднєє. Нужно шото рєшать.
- Давай тогда шось рєшать, Цзіньпінь дал врємя до вєчєра, - вздохнув Путін і достав два граньоних стакана й бутилку водкі...
Зі святом! Добраніч!
- 19.12.14, 19:52
Вітаю того, хто це читає. Прошу у Святого Миколая і Господа Бога сотворити чудо для країни вцілому і для кожного з нас 
