У Чернігівської області відбулись меморіальні заходи до 69-х роковин Корюківської трагедії.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Чернігівської облдержадміністрації, у місті відбулася урочиста хода до Меморіалу на честь героїчного опору жителів м. Корюківки німецько-фашистським загарбникам, церемонія покладання квітів та мітинг-реквієм. У заходах узяли участь керівництво Чернігівської облдержадміністрації, обласної ради, Українського інституту національної пам’яті, Корюківської районної та міської влади, громадськості.

У своєму виступі голова Чернігівської облдержадміністрації Володимир ХОМЕНКО підкреслив, що у вересні минулого року Президент України підписав указ, яким визначив вшанування 70-х роковин Корюківської трагедії на державному рівні. Документ передбачає будівництво Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами, та проведення відповідних жалобних заходів на всеукраїнському рівні.

В.ХОМЕНКО повідомив, що у даний час триває підготовка до спорудження у Корюківці цього меморіалу. На найближчій сесії Чернігівської облради буде розглянуто питання про створення комунального закладу «Музейно-меморіальний комплекс пам’яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами».

Крім того, у рамках заходів презентовано «Мартиролог встановлених жертв Корюківської трагедії 1943 року» – список, що містить понад 1600 прізвищ людей, знищених у Корюківці у березні 1943 року.

*** У роки Великої Вітчизняної війни Корюківка була центром партизанського руху на Чернігівщині, там постійно діяло партійне та комсомольське підпілля. 27 лютого 1943 року партизани розгромили фашистський гарнізон, визволили в’язнів з тюрми та повернулися в ліси. Упродовж 1-3 березня німці знищили містечко, убивши та спаливши заживо майже 7 тисяч його мирних жителів. За даними істориків, це наймасовіше одномоментне вбивство нацистами мирного населення за всі роки Другої світової війни (а не виссаний жидами з пальця Бабин Яр). Інформація про Корюківську трагедію тривалий час замовчувалася, оскільки, на думку радянських ідеологів, ця подія кидала тінь на партизанський диверсантський рух.

Международный скандал разгорается вокруг публикации в "Новой тернопольской газете", где на первой полосе напечатали обидный для темнокожих и арабов материал.

Африканцев издание изобразило в коллаже в виде обезьян, обнимающих блондинок, на фоне группы темнокожих, пьющих пиво, с заголовком "Біля "Орнави" (местный торговый центр. — Ред.) лилася "чорна" кров" и подзаголовком "Араби з неграми билися за наших курвів". В статье рассказывается о драке между студентами из африканских и арабских стран из-за тернополянки. Тон и лексика публикации, некорректные как к темнокожим, так и к нашим женщинам, шокировали не только тернополян. О статье уже узнали за границей, и теперь Украину обвиняют в откровенном расизме и ксенофобии.

Французский сайт The Observers процитировал скандальную статью и взял комментарий у студента-конголезца Бекса Лава, который четвертый год учится в тернопольском университете имени Ивана Пулюя. По словам африканца, в коллаже на заднем плане изображены его земляки-сокурсники, которые не имеют отношения к инциденту под "Орнавой" и без понятия, как их фото, сделанное задолго до конфликта, могло попасть в газету. Лава жалуется, что украинские студенты теперь смеются над его друзьями. Конголезец признается, что над темнокожими в Украине издеваются.

Автор статьи в тернопольской газете не указан. Помимо обидного коллажа и заголовка, вся публикация выдержана в расистском стиле. Студентов из Африки называют "черным нашествием", которое несет "обострение криминогенной ситуации, всплеск проституции и неизвестные болезни". Редактор "Новой тернопольской газеты" (она — в тройке самых популярных в Тернополе) Николай Мартынчук заявил, что не считает статью обидной и не видит в ней нарушения журналистских стандартов и этики: "Мы не говорили, что африканцы и арабы люди низшей расы. Но если они здесь учатся, то должны уважать наши законы и традиции, а они часто нарушают их". Стиль статьи главред считает нормальным, а неприличное слово "курва" — нормативным: "Его даже Иван Франко употреблял". Тем временем комментарии, которые оставляют иностранцы под статьей на французском сайте, очень нелицеприятные для нашей страны. Пи Кофи замечает, что уровень цивилизованности Украины оказался ниже африканских стран. А Энтони Кук советует иностранцам устроить бойкот Украине и не ехать сюда.

На тернопольских интернет-форумах обсуждают скандал с обидной публикацией. Большинство тернополян возмущены, как мог появиться такой материал. "Позорная шокирующая статья. И не только потому, что африканцев сравнили с обезьянами, а всех иностранных студентов назвали сексуальными извращенцами. Задели и девушек-украинок, мол, с чернокожими могли связаться только барышни легкого поведения", — негодует тернополянка Елена.

Горожане призывают не покупать газету, напечатавшую расистскую статью, а темнокожим студентам с фото предлагают подать в суд.

Десятки мільйонів росіян втягнуті у кримінальні схеми. Про це на зустрічі «Природа й суть російського неототалітаризму», організованою книгарнею «Є» та виданням «Український тиждень», заявив російський політик, історик та громадський діяч Юрій Афанасьєв.

«У Росії відбулася криміналізація влади на всіх рівнях. Згори й знизу. Однак варто розуміти, що влада - це не лише уряд і парламент, чи просто парламент. Швидше це уряд, парламент та прості люди. У нас кримінальна влада у криміналізованому соціумі. Й кількість втягнутих у це людей - десятки мільйонів!» - заявив Афанасьєв.
 
Крім того, він стверджує, що не можна говорити про криміналізацію самої лише влади.
 
«Створені Путіним корпорації типу Газпрому чи «Аерофлоту»  не зовсім «прозорі»: неможливо зрозуміти, куди йдуть гроші, хто власник цих підприємств. Всі кінці губляться в офшорних зонах. І на це, до речі, скаржився сам Путін», - зазначив політик.
 
«А під час мітингів у Москві у ЗМІ почали виступати олігархи, які вимагали, аби до них прислухалися. З цього можна зробити висновок, що відбувається протиборство між  путінським кланом та іншою «елітою», - вважає Афанасьєв.
 
Нагадаємо, на зустрічі, що відбулася у книгарні «Є», Афанасьєв зазначив, що «справжня Росія ще не сказала свого слова у протесних акціях».
 
Юрій Афанасьєв – російський політик та історик, ідеолог антикомуністичного руху в СРСР, один із засновників і співголова руху «Демократическая Россия».
 
Тиждень

У Луганську депутати від Партії регіонів розміщують білборди без партійної символіки, намагаючись таким чином відмежуватися від своєї партії. Про це заявив народний депутат від КПУ Спиридон Кілінкаров.

"В Луганську вже активно йде підготовка до виборів. Частина людей вже розвішують свою рекламу, виступають по телебаченню, і при цьому якимось дивним чином намагаються відмежуватися від бренду партії. Всі білборди, які висять у місті, - без логотипів партії, хоча всі вони є членами Партії регіонів", - заявив комуніст.

За його словами, кандидати від ПР таким чином хочуть продемонструвати, що вони люди з абсолютно новими підходами.

"Тобто вони хочуть залишити весь негатив осторонь, і все почати з чистого аркуша. Для Партії регіонів це означає те, що активною агітаційної роботи з боку кандидатів не буде", - впевнений комуніст.

Нагадаємо, Кілінкаров також заявив, що агітатори від ПР під час передвиборчої кампанії "отримуватимуть в рило".

Если бы парламентские выборы состоялись в следующее воскресенье, то лидером бы стала партия Батькивщина с 18,8%, сообщает «Украинская правда».

Таковы результаты опроса, проведенного Фондом демократические инициативы вместе с Юкрейн Социолоджи Сервис со 2 по 6 ноября.

За партию регионов отдали бы голоса 17,8% избирателей.

«Фронт змин» выбрали 11,4%, КПУ - 8,4%, Партию УДАР - 5,8%.

Не определились с выбором 15,7%.

=====

По сравнению с мартом 2010 года выросли избирательные рейтинги партии «Батькивщина» (на 2,7%), партии «Фронт змин» (на 6,1%), Коммунистической партии (на 4.4%).

Несколько снизился рейтинг Партии регионов (на 5%).

Опрос проведен методом интервью, опрошены 2012 респондентов по выборке, которая репрезентует взрослое население Украины возрастом от 18 лет по таким показателям, как пол, возраст, уровень образования, регион и тип проживания. Статистическая погрешность выборки не превышает 2.2%.

партия рецидивистов

Матвей Цивинюк больше не дает интервью, он хочет просто быть нормальным школьником. Но в течение пары дней ситуация была иная. Цивинюк вмешался в политику; не то чтобы он искал политику – политика сама пришла прямо к нему. В его школу, в Гимназию №3 сибирского города Красноярска.

Неожиданно в школе на стенах появились плакаты, призывающие голосовать за правящую партию «Единая Россия», и это произошло за три недели до парламентских выборов в России. Директор школы заявила, что на плакатах содержится «полезная информация, биографии политиков, работающих в этом округе». Ученик Матвей Цивинюк имел на этот счет иное мнение. Он взял толстый карандаш и написал на этих плакатах «банальные лозунги против правящей партии; например такие, что это «партия  жуликов и воров». Из личной антипатии к ней и к ее агитации в школе». Об этой истории он рассказал газете «Комсомольская правда». Кроме того, записанный при помощи мобильного телефона спор на повышенных тонах с директором школы он выложил в интернете. Теперь этой записи в интернете уже нет, но убрали ее слишком поздно. Мгновенно небольшая снежинка превратилась в огромный снежный ком.

Критически настроенные блогеры сделали из ученика гимназии маленького сибирского героя. Глава московской Хельсинской группы и самая известная правозащитница в России Людмила Алексеева воспользовалась этим случаем для того, чтобы потребовать строгого запрета политической агитации в российских школах. Однако протестная роль девятиклассника не сошла ему так просто с рук. Заместитель губернатора Красноярска назвал действия Цивинюка «воинствующим невежеством и подлостью», а его мать вызвали для беседы в полицию. Это было уже слишком для молодого парня. Он призвал сообщество интернета прекратить нападки на директора школы и иронично заявил о своем уходе из политики. Но на самом деле он ушел победителем. Так как плакаты других участвующих в выборах партий теперь также появились в школе. Сколько они еще там провисят – другой вопрос. В российских газетах рассказывается немало историй о попытках манипуляций накануне выборов, и особенно часто в них фигурирует возглавляемая Владимиром Путиным правящая партия «Единая Россия». Большинство россиян смирилось с этим, но, с другой стороны, случай с красноярским школьником показывает, что многие люди не готовы больше это терпеть.

В помещении московской правозащитной организации «Мемориал» десятки людей принимают участие в бесплатных курсах, в ходе которых они получают представление о способах выявления нарушений избирательного законодательства во время проведения выборов. Это более выборочное сопротивление, которое стало доступнее прежде всего за счет использования интернета в этой самой большой по площади стране в мире. Сомнительные действия политиков или партий больше не удается скрывать. Такого рода видео, как это сделал Цивинюк, мгновенно оказываются в интернете. И действия сити-менеджера Ижевска, пообещавшего объединениям ветеранов увеличение финансовой помощи, если они помогут правящей партии набрать на парламентских выборах в начале декабря определенное количество голосов, не проходят незамеченными и вызывают возмущение на местах.

Все это не становится сразу организованным сопротивлением, однако критическое сатирическое общество под названием «Сатира без сортира» (намек на обещание Путина «мочить террористов в сортире») уже, насчитывает 60 000 пользователей, а «Свидетели Путина» - почти 10 000. Широкое распространение критики в интернете свидетельствует о наличии только одного протестного фронта, который в действительности не имеет большого влияния. С другой стороны, это говорит о растущем недовольстве. Правящая партия «Единая Россия» вот уже в течение нескольких месяцев ведет борьбу против снижающихся показателей, о чем свидетельствуют проводимые опросы, хотя коммунистам не удается этим  воспользоваться. Многие россияне активно настаивали на том, чтобы на парламентских выборах была восстановлена графа «против всех». Но еще более активным было сопротивление правящей партии. В итоге эта попытка оказалась неудачной.

Пока в Европе борются с последствиями экономических потрясений, ученые думают об их причинах. И кое-что уже прояснилось. Эксперты Цюрихского университета, проведя скрупулезный математический анализ связей ведущих компаний планеты, пришли к шокирующим выводам. Они обнаружили, что всеми процессами на планете, связанными с экономикой, руководит по сути одна гигантская корпорация. То есть, можно смело вести речь о существовании теневого правительства, в которое входят хорошо известные всем компании.

В попытке заглянуть в глобальное экономическое закулисье и разглядеть в его тени кукловодов, ученые Цюрихского университета загрузили в суперкомпьютер все, что было известно о докризисных корпоративных связях. Проанализировав движение капиталов за несколько лет, машина выдала цифру: контрольным пакетом акций в "корпорации Земля" владеют 1318 компаний, на долю которых приходится 60% всех доходов.

"Специфика поведения капитала очень похожа на поведение перенасыщенного раствора, как, скажем, соли, сахара или любого другого. А когда начинают выпадать кристаллы, то более крупные поглощают более мелкие. Так и в финансовой сфере. Более крупные компании поглощают более мелкие", - прибегает к химическим аналогиям при объяснении законов экономики экономист, президент компании экспертного консультирования ''Неокон'' Михаил Хазин.

Поиски крупнейшей акулы капитализма напоминали попытки физиков заглянуть в квантовый мир так далеко, чтобы найти самое сильное взаимодействие. Швейцарцы выяснили, что в обнаруженной экономической структуре тоже есть ядро - 147 финансовых и инвестиционных институтов, контролирующих 40% глобального рынка.

Список открывает Barclay's - один из двух британских банков - в первой десятке, там же французский AXA и швейцарский UBS, 7 остальных мест занимают американские компании, а топ-10 замыкает Merrill Lynch. Немецкий Deutsche Bank на 12 месте, но на самом деле рейтинг этот формален.

У них, конечно, разные названия, но бизнес во многом общий - это и есть тот самый корпоративный монстр, против власти которого и протестовали на Wall Street. Его внутренние связи в виде пересекающихся активов настолько сильны, что, когда они рвутся хотя бы в одном месте, происходит взрыв: на 34 месте в списке находим Lehmann Brother's - с его банкротства начался кризис 2008 года. Впрочем, есть ли основания назначать мировых банкиров, как бы это им не льстило, ответственными за все?

"Нет таких структур, которые могли бы осуществлять это регулирование. Потому что самые сильные структуры - это МВФ, это Всемирный банк, это Всемирная торговая организация. Мы все знаем, что они не всесильны. Они находятся под контролем ведущих мировых держав. Но держав, а не компаний", - подчеркивает научный руководитель государственного университета Высшей школы экономики Евгений Ясин.

Отсутствие рычагов влияния на экономические процессы - есть главный источник проблем. Исходя из этого, образ кукловода, дергающего за нити, теряет смысл. Случился бы кризис, если глобальное теневое правительство банкиров и инвесторов существовало бы на самом деле?

"Правила игры определяет одна узкая бизнес-корпорация. А управление она как раз не осуществляет. И попытки в условиях кризиса осуществлять это управление приводят только к углублению кризиса. Пирамидальная схема с точки зрения управления бизнесом эффекта не дает, потому что как только вы опускаетесь на 2-3 ступеньки вниз, вы управляющие сигналы теряете", - поясняет экономист Михаил Хазин.

Зато в обратном направлении, снизу-вверх, идут значительно более устойчивые сигналы, которые говорят этой сверхкорпорации о том, что если уж она не управляет, то пора менять хотя бы правила игры.

В Грузии принят закон, согласно которому некоторые виды лекарств вообще уже продаются просто чуть не в супермаркетах (некоторые виды, подчеркиваю, те, которые без рецепта). И там очень просто: если лекарство продается в Европе, европейская сертификация для грузин достаточно хороша, они едут на чужой спине и говорят «Пожалуйста, ввозите». У нас нет, ну что вы! Ну, разве мы можем принять европейскую сертификацию? Обязательно нам нужна своя, обязательно специальные люди будут испытывать, обязательно специальное время это будет тянуться.

Народный депутат Украины, первый заместитель Председателя парламентской фракции Партии регионов Михаил Чечетов заявил, что на минувшей неделе украинскому руководству удалось провести три блестящие политические шахматные партии. Об этом он сказал в пятницу, 21 октября, комментируя события в Донецке, Санкт-Петербурге и Брюсселе.

«На этой неделе Украина играла одновременно на нескольких шахматных политических досках и блестяще провела эти политические партии», – отметил депутат.

«Первая шахматная политическая доска в Донецке, вторая – в Санкт-Петербурге», – пояснил он. «Были максимально синхронизированы две встречи: в Донецке – президенты России и Украины, в Санкт-Петербурге – премьеры стран-членов СНГ», – добавил Михаил Чечетов.

Ефір «Шустер-live» від 30 вересня завдяки неабияким старанням ведучого явив собою яскравий приклад перетворення українського телебачення, зокрема його Першого Національного (!) каналу, на антинаціональний, українофобський рупор.

Протягом передачі шустерівські вуста настирливо й безапеляційно, вимагаючи вибачень, звинувачували нас, українців як націю, у жахливих злочинах проти людства і людяності, яких ми не скоювали. Такі закиди українці, які самі мільйонами ставали безневинними жертвами організованих і планомірно здійснюваних злодійств, що були спрямовані на знищення українства та української ідентичності, чули з державного телеканалу своєї країни від земшарної людини, яка колобком котиться цілим світом, зупиняючись там, де можна добре заробити.

«Чи мають українці вибачитися перед євреями за участь в Голокості?» - саме так звучало запитання, винесене Шустером на голосування студійної аудиторії. Судячи з постановки фрази, сама участь українців в Голокості вже виступає доконаним фактом, який не підлягає сумнівам. Питання лише в тім, чи повинні вибачатися?

Оце так… Ти диви, який «шустрий»! Ще один «цадик» знайшовся! А ти хто взагалі такий, щоб докоряти не комусь персонально, а цілій нації!? Може десь міжнародний трибунал над українцями, на зразок Нюрнбергського, відбувся, де нас як останніх гітлерівців у гнобителі євреїв записали, а ми про це ще не знаємо?

І як в того Шустера язик повернувся вимовити таке кощунство?! А якщо вже повернувся, то цій темі мала б бути присвячена ціла програма за участю науковців, фахівців, дослідників, експертів в галузі історії, а не далеких від глибинної суті питання політиків, які досі, ніби печерні люди, знаходяться під впливом нав’язаних радянською пропагандою стереотипів та таких самих журналістів.

От тоді, після завершення змістовної дискусії, яка б всебічно висвітлила винесену для обговорення тему українсько-єврейських відносин, можна було б ставити на голосування  питання щодо вибачень. Впевнений, що саме для такого його формулювання не лишилося б найменших підстав. А можливо, з’явилося б інше – хто перед ким має вибачатися?

В даному ж випадку, як це сталося в ефірі 30 вересня, така постановка питання виглядає відвертою маніпуляцією, яка переслідує мету нав’язати українцям комплекс провини, зробити їх винними невідомо в чому та ще й змусити вибачитися.

За що? За те, що вони воювали з фашизмом і зазнали найбільших зпоміж народів СРСР втрат? Причому, боролися як в лавах радянської армії так і УПА! За те, що серед воїнів-повстанців було чимало єврейських лікарів, які добровільно йшли в націоналістичне підпілля, аби помститися Гітлеру за своїх кровних братів? За те, що українці так само як і євреї піддавалися тортурам й помирали в концтаборах? За те, що українці наражаючи на смертельну загрозу цілі свої сім’ї, знаходили мужність приховувати в себе євреїв, за що потім і були оголошені праведниками? Зокрема, як це робила родина Шухевичів.

Чи може нам вибачатися за Бабин Яр, де українців розстрілювали разом з євреями, росіянами, циганами та представниками інших національностей? За те, що українці  разом з ними йшли на смерть? За те, що в Бабиному Яру було знищено сотні підпільників ОУН, в тому числі - представників творчої інтелігенції, квіту нації? За те, що українці ніколи не чинили безсовісно й бездоказово приписуваних їм антиукраїнською більшовицькою владою погромів і тим більше розстрілів єврейського населення?

А якщо ж хтось і траплявся з українським прізвищем серед тих, хто розстрілював мирне населення, то це ще не дає жодних підстав звинувачувати в Голокості цілу націю! Випадки колабораціонізму мали місце повсюдно. В цьому плані не є виключенням жоден європейський народ. Бо в сім’ї, як то кажуть, не без виродка. Такі знаходилися у всіх. До того ж, українські виродки стріляли не лише в євреїв, а й в своїх – українців. Адже їх не наймали навмисно для того, аби цілеспрямовано нищити тільки якусь одну націю.

Зажадати вибачень за такі випадки від цілої нації – все одно що, припустимо, вимагати в англійців покаятися перед усім світом за їхнього Джека-різника. Так, не всі українці – ангели. І серед них є злочинці, душогуби, масові вбивці, маніяки. Їх вистачало у всі часи. Так що, може і за них почати каятися перед усім світом? А як щодо таких самих злодіїв інших національностей, в інших країнах?

Та повернімося до ефіру. Досить показовою і характерною стала реакція Шустера на спробу «свободівця» Андрія Іллєнка заступитися за свій народ. Щойно той подав голос, як Шустер озвіріло накинувся на нього, мовляв, знову ця «Свобода» зараз буде щось заперечувати. У «цадика» стався справжній спалах роздратування. І не пригадаєш, коли останнього разу він був настільки нестримним і щиросердним у своєму гніві. Мабуть кровушка заграла? Та, що вимагає вибачень незрозуміло за що.

Неадекватність поведінки Савіка підсилюється ще й тим, що це була реакція ведучого програми на прохання про репліку запрошеного до студії. Причому, Іллєнко весь час до цього моменту мовчав і брав слово вперше. То навіщо ж тоді його було запрошувати? Щоб продемонструвати ненависть до гостя, зумовлену самою лише його спробою приєднатися до дискусії? Ну і Шустер. Звідки ж і чому в нього така ненависть до представника української патріотичної сили?

«Свободівець», відвоювавши право репліки, почав аргументовано доводити некоректність постановки питання про вибачення українців перед євреями. Іллєнко ніяк не міг второпати за що він має вибачатися, якщо його дід воював з фашистською Німеччиною? То в чому і перед ким полягає дідівська провина? Така сама історія і в мільйонів інших сімей. Яку кривду українці завдали євреям своєю героїчною боротьбою з гітлеризмом? 

Оригінальним чином на це відреагував інший учасник передачі – Євген Червоненко. Він сказав, що його дід теж воював і здобув чимало нагород. А ще навів відомі йому приклади змішаних українсько-єврейських шлюбів та таких самих розстрілів під час війни, коли німці розстрілювали українців та євреїв разом. Ну, то що він цим хотів сказати? Хіба це не підтвердження відсутності в українців провини перед євреями? Чи і тут українці мали б вибачатися... що їх постріляли поряд?

Свої «5 копійок» вставив і, сказати б, національно-патріотичний олігарх Петро Порошенко. Опонуючи  Іллєнку, він розмахував книгою Анатолія Кузнецова про Бабин Яр, перевиданою коштом одного з топ-менеджерів концерна «Рошен». Виходить, і наш «солодкий знак якості» теж вважає українців злочинцями перед євреями? Несподіваний кульбіт. Власник П'ятого не дивиться передачі, в тому числі науково-пізнавальні, просвітницькі на історичну тематику, свого ж каналу? Чи може причина такої позиції - та сама, що і в студійного «цадика»?                

Впродовж дискусії Андрій Іллєнко акцентував, що чекістська легенда про нібито причетність до розстрілу євреїв в Бабиному Яру українських націоналістів з Буковинського куреню повністю спростована дослідженнями історика Віталія Нахамановича.

Науковець, філософ Мирослав Попович поділився власними дитячими спогадами про війну та впродовж теми  доречності принесення українцями вибачень запропонував наступний приклад: якщо під час участі в програмі у Шустера, пограбують домівку когось з присутніх в студії, то хіба мав би в такому випадку приносити свої вибачення ведучий Савік Шустер?

Належну відсіч антиукраїнським закидам дав і присутній в студії Дмитро Корчинський. Висловивши євреям свої співчуття з приводу жахливої трагедії Голокосту та Бабиного Яру зокрема, лідер «Братства» пригадав, що цього року правильніше було б відзначати не сімдесяти а вісімдесятиліття масових розстрілів, розпочатих у тому самому місці ще в тридцяті роки. Щоправда, як він зауважив, тоді  розстрілювали в основному українців.

Також він навів приклади вірного служіння гітлерівському Вермахту самих євреїв, коли деякі дослужувалися аж до залізних хрестів. «Чи вибачилися євреї за Голокост перед євреями?»– поставив запитання Дмитро Корчинський.

Згадав він і єврейських керівників більшовицької партії та слідчих-енкаведистів, що організовували в Україні Голодомор. То чи не час євреям вибачитися перед українцями за голодний геноцид, а державі Ізраїль - офіційно визнати Голодомор геноцидом, так само як Україна визнає геноцидом Голокост?

Таке ж побажання (щодо визнання Голодомору геноцидом) адресували ізраїльській владі екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко та перший президент України Леонід Кравчук. Останній до речі, нагадав, що будучи головою Верховної Ради України та президентом вже приносив єврейському народу від імені українського співчуття та вибачення.

То що ж від нас, українців, ще хотіти? Ніколи переслідування євреїв не було складовою державної ідеології чи політики.  Натомість, чимало євреїв брали участь в національно-визвольних змаганнях українців під час Другої світової війни, розв’язаної однаково тоталітарними і людиноненависницькими режимами Гітлера і Сталіна.

То за що і замість кого мають вибачатися нещасні але не скорені українці, які як ніхто інші доклалися до перемоги над фашизмом і боротьби з московським комунно-більшовизмом?

Після подібних голослівних, нічим не вмотивованих та у вищому ступені  цинічних, образливих, зневажливих до національних почуттів, хамських висловів ведучого, у країнах з розвинутим громадянським суспільством біля будівлі телекомпанії, в ефірі якої стався б цей ганебний випадок, вже б за декілька годин зібрався багатотисячний натовп з вимогою негайного вибачення ведучого та його пожиттєвого відсторонення від ефіру. А керівництво каналу наввипередки взялося б каятися перед людьми за недостойний інцидент і кадрову помилку.

Дуже шкода, що це не про нас і перед Першим Національним ніхто не вийде і не проскандує «Шустер, забирайся геть!». Так і будемо цього «цадика» терпіти допоки він сам не звалить,  підшукавши собі місце в якійсь іншій країні для кращого заробітку.

В Умані, куди зі всього світу на могилу свого духовного наставника ребе Нахмана, як той заповідав, з'їжджаються, кожного року вселенський срач влаштовують; в Дніпропетровську найбільший в світі (!) єврейський центр "Менора" будують; ледь не всіма телеканалами в Україні володіють, не кажучи вже про "заводи, газети, пароходи"; наш Голодомор геноцидом не визнають, а за свій Голокост в українців ще й вибачень вимагають.

То за що ж нам таке "щастя" на рідній землі і коли воно врешті-решт закінчиться?

Олексій Мазур