Перш за все перекладу ті латинські вислови.
Aut vincere, aut mori — перемога або смерть
Nunquam petrorsum, semper ingrediendum — ні кроку назад, завжди вперед
Можу додати ще один -
Non progredi est regredi — не йти вперед, означає йти назад
Всі вони підходять до замітки, яку я щойно прочитав, та оце ось ставлю, щоб і Ви почитали. Майже з усім погоджуюся.
Зламаний паркан Верховної Ради? Влада недовго буде «боксерською грушею» для вправ опозиції!
Станіслав Овчаренко
1. 3 листопада – знак того, ЯК НЕ ТРЕБА проводити такі рішучі акції, які стосуються влади, дуже високої й грошей, дуже великих.
Це – завжди небезпечно.
Ми так нічому й не навчилися за це сторіччя: Голодомор, ще раз повторимо, вийшов через незавершену атаку українських селян на деспотичну владу в громадянську війну 1917 – 1921р.р.
(«білих», або «червоних» - неважливо).
Ми вже писали, що акцію треба або не починати, або доводити до кінця – адже однаково прийдеться відповідати за незавершений вчинок як за скоєний.
Сім лих – одна відповідь.
Хто саме буде відповідати – вирішують переможці. Вони ж і напишуть «правдиву» історію.
2. Ми що ж думаємо – можна в черговий раз зламати парламентський паркан і нічим за це не відповісти?
Влада що, погодиться вічно бути «боксерською грушею» для вправ опозиції? Або вона терпляче почекає, поки та розморить політичними турпоїздками своїх прихильників?
Ми писали, що є тільки дві головні (по Леніну) реальні сили в політиці
А) сукупна міць держапарату
Б) мільйонні (саме – мільйонні) маси народу.
3. Невже не ясно, що держапарат працює постійно, а маси народу – спонтанно й час від часу? Що роль опозиції – не так збуджувати рух, як його організовувати й переборювати хаос у головах і діях?
Що не більшовики в 1917 році штовхнули маси на повстання, а навпаки, маси примусили більшовиків їх очолити! Не знаєте цього? Знайте. У ЦК більшовиків тільки Ленін і Троцкий були за повстання, інші коливалися, включаючи Сталіна (так, того самого!).
І більшовики тоді на місцях, не гірше бютівських функціонерів, упиралися й не хотіли ризикувати собою перед невідомим майбутнім.
4. Ще один історичний приклад, навіть два:
Мао проголосив культурну революцію 1967 року: «Нехай розквітають сто квіток!».
Навіщо? Це циніки називають «провокуванням бур'янів» - у безплідній активності виявляються активні елементи – які потім знешкоджуються.
Другий приклад (про нього нагадав письменник Василь Шкляр): після селянських повстань 1920р., Ленін оголошує НЕП (нову економічну політику) на Х з'їзді РКП(б). Згідно якої селянам можна було хазяювати, як їм заманеться, і навіть наймати робочу силу.
Але, помітьте: при цьому керівників селянських повстань розстріляли в ГПУ (спадкоємці ЧК і попередники КДБ).
Тоді активні елементи були знешкоджені – розстріляні, включаючи червоних командирів – колишніх царських офіцерів, заарештували інтелігентів – після того українських селян можна було брати голими руками.
От вам і Голодомор.
5. На наших очах відбувається дуже небезпечне явище: влада поки боїться переходити до розгорнутих репресій, включаючи тривале тюремне ув'язнення й навіть убивство.
Але при цьому гарячково зміцнює спецчастини й поповнює їх покидьками, які туди йдуть «за баблом».
6. Отже: влада вирішила збільшити ряди «Беркута» на 50%. При цьому їм різко піднімають оклади й доплати до них.
Щоб ясно було: оклад рядовим «беркутовцам» збільшили з 600 грн. до 1200. Але ці оклади – голі. До них багато різних доплат і ця оплата після різних нарахувань доходить до…8000(восьми тисяч) грн.
Преторіанська гвардія режиму не скривджена й буде обов'язково кинута проти народу.
Їх усіх виховують у дусі корпоративної солідарності: «Ми – єдина команда, а ВОНИ – козли, п..си!»
Все це треба знати.
7. Тому для мене, у всякому разі, є безперечним, що НЕ МОЖНА розколювати потоки протесту – краще їх не починати! Тому що обновлення сил нації займе довгі десятиліття. Влада готується знекровити не тільки опозицію, але й саму націю. Щоб нікому потім голову було піднти. Не випадково, в 2004 році Кучма вибрав своїм спадкоємцем не млявого Тигипка, а кримінального Януковича – щоб створити державу-«малину» - тобто держава-паразит з напіврабовласницькими порядками. Азаров же проголосив, що нинішніх підприємців треба погнати на заводи гіганти олігархів – для збуту сировини й продуктів харчування на Захід.
8. Для встановлення такого економічного «порядку» потрібний ДУЖЕ жорстокий політичний режим. Юлю вони не відпустять – інакше силовики їх не зрозуміють і одного разу влада виявиться без озбронної охорони. Влада намагається не допустити цей кошмарний сон для будь-якої диктатури.
9. Сьогодні, 5 листопада, знову збереться Форум громадських організацій – з порядком денним «Що робити?». Чернишевський теж задавав це питання, перебуваючи у в'язниці. Задає його собі і Юля. Її звільнити може тільки народ, влада добровільно її не випустить.
Продажні журналісти й політолухи підбурюють опозицію до передчасних або просто неправильних дій – як, наприклад, Мустафа Найєм або Соня Кошкина.
10. Влада Януковича має непоганих бійців інформаційної війни, як наприклад – Копатько, Кість Бондаренко, Борис Кушнирук…
Їхнє головне завдання – не так хвалити владу, бо її хвалити немає за що, як усіляко принижувати, дискредитувати опозицію в очах народу. Можна «для об'єктивності» лаяти самого Януковича, навіть збирати підписи проти нього – але, головне, «мочить в сортирах» головних лідерів опозиції, особливо тих, що сидять у Лукьянівськом СІЗО.
11. Одна мета інформбійців досягнута: сильна недовіра лідерів протесту одних до інших. Оголошують «провокаторами, агентами влади», то Юлю (недавно було), то Данилюка, то Королівську…
На минулому Форумі бачив, як один з діячів підприємницького руху запевняв афганців – який поганий Данилюк, інший – як погана Наталія Королівська…
Прийоми інформвійни найрізноманітніші – їх тут не розглядаємо: самий небезпечний з них – гра в «об'єктивність» якоїсь Кошкиной, що тісно працює з Пиховшиком і Кость Бондаренком…
12... Опозиція – БЮТ у цілому і Юля, і Наталія Королівська часто недооцінюють шкоду від такої дискредитаційної кампанії – яка впливає на свідомість деморалізованого, дезорієнтованого населення. Про це – іншим разом.
Скажемо тільки – якщо влада трохи оговається і почне масову розправу, то у цьому буде чимала заслуга згаданих інформаційних агентів впливу. Об'єктивних, звичайно…
Так що – або йти до кінця, або не починати.
Якщо до кінця – то повинні бути ясні перші наміри нової тимчасової влади і її склад.
Не звертаючи уваги на політичних звіздарів…
SVET i TENI