Як звернутись до Бога?

Будь ласка, поділіться своїми улюбленими молитвами, або розкажіть, як ви спілкуєтесь із Ним.

Хочеться навчитись цьому... бо поки-що тільки своїми словами виходить...



П.С. Якщо ви всі так в один голос кажете, що потрібно звертатись саме своїми словами, то навіщо тоді існують молитви, чому так пропогандують молитвослови? )-: 
Я цілком заплутвася у цьому. Будь ласка, допоможіть розібратись! smutili

Про переїзд на новий блог

Вже тиждень переношу свої старі записи в новий блог.. 

Ну, я знав, що багатенько написав, але не думав, що на стільки!

В першому блозі, який я розпочав о 2006 році (на і.юа тоді блогів взагалі не існувало як сервісу), більше 200 записів... на самому і.юа - більше 700... І кожен запис треба переносити вручну, потім обробляти, дооформлювати, зберегати деякі коментарі та зауваження...

Не думав, що у мене така "плідність" підвищена, але воно того варто.
Зараз багато чого передивляюсь, і дивуюсь тому, наскільки все змінилось в моєму житті...

Всеж-таки, вести блог-щоденник -- це супер! Всім раджу (-:

Блог потихеньку переїжджає

Вирішив, що треба переносити свій блог на самостійну ділянку...
5 років присвятив цьому сайту, але треба вже присвятити й собі :)
Дещо є дуже зручним на і.юа, тому повністю акаунт видаляти не буду... Якнайменше - я просто люблю читати ваші блоги, та іноді комнтувати...
Скажу відверто
Найбільш за все мене на і.юа влаштовує пошта. Саме через зручність пошти, я зареєструвався на цьому порталі, а все інше з'явилось значно пізніше...
І... напевно, пошта - це єдине, що мене влаштовує та задовільняє на цьому сайті. Все інше хоч і дотримано в "корпоративному стилі і.юа", але цей стиль не співпадає з моїми уподобаннями :)

Тому, аревуар, друзі.
Це є останній запис в цей блог.
Всі нові будуть вже на іншому сайті (-:

А тим часом...

А тим часом продовжується написання книги про мою подорож автостопом крізь усю Росію протягом 80 днів...

Про квіти у подарунок

На написання замітки надихнули проліски, які я побачив нещодавно на клумбі біля офісу.  Відразу кажу, я все життя не міг зрозуміти, навіщо люди дарують квіти друг другу!
З дитинства я бачив, як радіють жінки - нюхають квіти, обіймають їх, носяться із ними, як із якимось скарбом... 
Звісно, виглядають вони дуже гарно, яскраво, особилво якщо ще й майстерно прикрашені стрічечками, папером, тканиною тощо. І запах у них яскравий - різноманітні аромати поєднуються у чудову композицію в букетах. А до того ж, подарований букет розцінюється як знак уваги, поваги та якихось почуттів. 
Це все приємно, і зрозуміло - людина має милуватись світом, дарувати коханим частинку радості та щастя, АЛЕ!!!
Чия це була вигадка - знищувати чудову запашну рослину, щоб вмираючою приности її до людини яку кохає? Чому не вигадали приносити вмираючих кошенят чи цуценят? Надрізати їм десь, чи заклеїти задній прохід...щоб пожили без наслідків пару днів і вмерли б тихенько... Теж гарна іграшка була б. Пару днів погрався і викинув на смітник. Ніяких обов'язків, ніякої відповідальності.
Адже саме так поводяться із квітами - чудову живу красу виривають із землі саме під час квітнення, коли вона тільки-тільки починає проявляти себе світу, ніжна істота, тендітне творіння природи, що вбивають просто тому що воно дуже красиве.

Живі квіти несуть в собі живу енергію, наповнюють дім справжною радістю та вдякою за піклування, яке ми їм оказуємо.. Мертві рослини не можуть дати справжнього повноцінного задоволення - лише тимчасову втіху, яка вмирає навіть швидше, ніж самі квіти. Вбивати щось живе та прекрасне - змушена вигадка бізнесу. Тільки продавцям квітів вигідно, щоб було саме так, а за нормальною логікою має бути зовсім інакше.
Чому б не дарувати живі у горщику? Є такі квіти, якіми можна щоденно милуватись багато років, а якщо не влаштовує одноманітність - можна в декілька горщиків саджати різні квіти, що житимуть недовго, і змінятимуть один одного природним чином.
У крайньому випадку - робити і дарувати штучні квіти. Вони нейтральні, порожні, але якщо спробувати зробити їх самому, наповнити сенсом, думками про людину, для якої створювались, чи емоціями, які надихнули на творчість - то це вже буде у сто разів краще, ніж дарована скалічена вмираюча рослина, навіть із найкращими намірами...
Напевно мої думки викличуть багато протестів (особливо серед жінок), але я все-одно проти букетів квітів у подарунок. На мій погляд - це жорстоко і невиправдано.
Бажаю всім вам яскравих теплих приємих та радісних емоцій, друзі. Радійте чарівній красі природи, бережить її - і ми станемо жити в світі сповненому божественної краси (-:

Спілкування із душею...

Після декількох занять йогою із недовгими медитаціями, знов замислився над тим, хто Я такий, і в чому є моя сутність.

Я - не тільки тіло.. Я - не тільки почуття і відчуття... Я - не тільки розум та пам'ять... Я не тільки емоції та думки,адже все це лише окремі прояви Мене... 

Звертаючись до людей, став помічати, що можна звертатись не тільки до тіла, і не тільки до розуму,чи до почуттів...можна звертатись прямо до душі.

Поки-що це відчуття виникло лише пару разів, але тепер, коли знаю що таке є, цьому буде не складно навчитись :)

Радісного вам всім дня, Мої дорогі друзі!

Друзі, допоможіть зробити добру справу (-:



Портал рукоділля та творчості Ханікі, яким я зараз активно займаюсь отримав певну популярність та знайшов друзів, які б хотіли разом зробити добру справу - провести благодійний ярмарок рукоділля. Робиться ця подія до Дня Захисту Дітей (2-3 червня)

Це надасть можливість майстрам безкоштовно прийняти участь в ярмарку, для того щоб гості заходу могли подивитись на чудові та неповторні творіння наших Дніпропетровських митців. Також передбачається проведення цікавих майстер-класов та розважальної програми для діточок

Детальну інформацію можна подивитись на сторінці порталу Ханікі - http://haniki.com.ua/article.php?id=261

Я буду дуже вдячний всім, хто допоможе розповсюдити цю інформацію серед друзів та тим, кому було б цікаво прийняти в цьому участь (-:

Давайте разом робити світ кращим!

Великий Махатма Ганді казав...

Зпочатку тебе не помічають...
Потім над тобою сміються...
Потім з тобою боряться...
Потім ти перемагаєш...

Я зараз десь між першим та другим етапом... скоріш би вже третій...

Дострибнути до місяця...

Колись чув такий вислів, що готуючись до стрибка через калюжу варто збиратись дострибнути до самого місяця.
Якнайменше - "перестрибнеш калюжу". А на вдачу отримаєш набагато кращий результат...

Досить часто в житті я "перегинав палку" - кидався в різні крайнощі. То спорт, то алкоголь, то флірт, то бізнес, то мережеві компанії, то мандри, то ще щось... в будь-яку справу, яка мене захоплювала, я занурювався максимально глибоко, і як результат - часто страждав від невміння розумно ставитись до ситуації.

Чи це змінилось в мені зараз - гадки не маю, але сподіваюсь, що став більш розсудливим. Хоча той факт, що мене досі тягне у крайнощі залишається фактом.
Якщо кохати - то на все життя, якщо їхати - то за край світу, якщо спорт - то так, щоб аж тіло ледь витримувало, дієта - то напевно голодування, і таке інше...

Ось зараз у мене думки про про весілля з коханою. Ми плануємо провести його без алкоголю... і без м'яса. При цьому ми хочемо запросити багато родичів і друзів. На самий початок ми нарахували близько 150 людей, яких хотіли б запросити... Але що це буде? Хто вміє гуляти весілля без алкоголю? У мене самого немає такого досвіду. Тамаду теж потрібно буде знайти такого, який зможе розважати тверезих гостей... Ох-ох-ох... (-:

Але я не впадаю у відчай. Все якось владнається... Як і завжди бувало - доки не спробуєш, не дізнаєшся, як воно буде (-:

Всім привіт!
з повагою, Ханік

Я з Лідою на весіллі у друзів



спіймали і букет нареченої і пов'язку... smutili

деякі фото з весілля можна подивитись тут.


на блогах не з'являюсь бо зайнятий розвитком порталу рукоділля Ханікі (-: