Йде набір в боти!

Зараз активно набирають народ на роботу в політичну блогосферу та соціальні мережі.

Суть роботи: коментування записів в блогах, форумах, соціальних мережах

Вимоги:

- українська мова

- досвід роботи з блогами (або журналістика) не менше 2-х років

Основна направленість:

- підтримка нинішньої "лінії партії"

- організоване мочилово активних блогерів (чи їх окремих постів),

які негативно пишуть про владу

- вкидування через блоги "цікавої інформації"

Російським путьом йдемо, панове?

http://kotyhoroshko.livejournal.com

Звернення до Тимошенко від комітету "Проти всіх"

Шановна Юлія Володимирівна!

Декілька незалежних аналітичних груп
проаналізували електоральне поле, результати соціологічних опитувань і
екзит-полів, і прийшли до однакового і беззаперечного висновку – при
протистоянні Тимошенко-Янукович в другому турі президентських виборів
однозначно виграє Янукович (результати цих розрахунків ми можемо надати
для Вашого вивчення).

Ви декларуєте, що Ви піклуєтеся про
майбутнє країни і демократичні перетворення в Україні. Ви заявляєте, що
хочете зупинити бандитів Януковича.

Але якщо Ви продовжите свою
участь в президентських виборах, то тим самим фактично приведете
Януковича до влади. Єдиним законним способом зупинити його прихід до
влади є не подальша ескалація протистояння, а ваше технічне зняття з
виборів менш ніж за десять днів до другого туру голосування (згідно
статті 85, ч. 4 Закону про вибори Президента України).

Тоді
Януковичу доведеться брати участь в другому турі одному, а там йому
ніколи не набрати більше 50% голосів виборців України (згідно статті
85, ч. 17 Закону про вибори Президента України: "Якщо до виборчого
бюлетеня для повторного голосування було включено лише одну
кандидатуру, кандидат вважається обраним Президентом України, якщо він
одержав більше половини голосів виборців, які взяли участь у
голосуванні"). Тому що, по-перше, щоб зупинити його на вибори прийдуть
навіть ледачі. А по-друге, не секрет, що дуже багато хто голосує не за
Януковича, а проти Вас.

Ми, ініціативна група громадян України
"Не підтримую жодного кандидата", закликаємо Вас зупинити пришестя
Януковича до влади єдино можливим способом – відмовитись від подальшої
участі в президентських виборах. Якщо Ви любите Україну так, як
заявляєте, то повинні поступитися особистими амбіціями заради блага
країни. Тоді громадяни України побачать справжнє підтвердження Вашої
самовідданості.

Якщо ж Ви не зробите цього, то вся відповідальність за перемогу Януковича ляже на Вас персонально.

Комітет виборців "Не підтримую жодного кандидата – За Україну".

http://systeme.net.ua/

Київська Русь: етнічні і політичні процеси після її розпаду

Питання походження націй на теренах колишньої Київської Руси є складним і заплутаним, як через повільність і нечіткість самих етнічних процесів, так і через брак методів, що точно досліджують предмет. Тому цікаво було б подивитись на процеси етногенезу з незвичної точки зору. Можливо саме так вдасться прояснити деякі спірні моменти історії...

ЧАСТИНА І

Радянські, та й деякі сучасні російські історики і політики, вважають що українці з'явилися на історичній арені в 14 ст., після того, як "дрєвнєрусская народность"розділилася на "три братні народи"...

В  принципі, з ними можна, де в чому, погодитись... Український народ має давню і багату історію, але, справді, українці, як сучасна політична нація, що почала відчувати себе суб'єктом політичного процесу, дійсно, з'явилися в 14ст...

Взагалі, питання походження націй на теренах колишньої Київської Руси є складнимі заплутаним, як через повільність і нечіткість самих етнічних процесів, так і через брак методів, що точно досліджують предмет. Тому цікаво було б подивитись на процеси етногенезу з незвичної точки зору. Можливо саме так вдасться прояснити деякі спірні моменти історії... В фінансовому технічному аналізі є постулат "Ціна враховує все", тобто всі складові, що впливають на ціну товару, вже враховані в самій ціні і немає потреби окремо вивчати залежність ціни від політичних, економічних і інших чинників. Якщо застосувати цей постулат в "політичному технічному аналізі", переінакшивши його на "Назва враховує все", то стане зрозумілим, що в усіх державних формаціях на теренах Київської Руси, які назвались однаково, протікали й однакові політичні процеси. А якщо якесь державне формування змінює назву, то це означає,що там змінюється і політичний лад, а політичні процеси набувають рис, характерних тільки для цього державного формування і треба шукати причин, що призвели до цих змін. Тобто: "Назва враховує все"...

Насамперед, треба зазначити, що держави під назвою "Київська Русь", свого часу, не існувало! Київська   Русь - це умовна назва, вигадана кабінетними вченими в 19 ст. Тому й ми будемо їю користуватися, як загальноприйнятою...

В Київській Руси, згідно давньої традиції все успадковував найстарший. Молодший же мав "служити" старшому брату, або збирати дружину і йти шукати нових земель. А вже звідти, якщо він був на це здатний, міг провадити свою власну політику. Власне, так і сталося з тим же Юрієм Долгоруким. Він був шостим сином Володимира Мономаха, і не отримавши в Україні у спадок "стола", пішов з дружиною шукати нових місць та нових "підданих"...

Але тут не можна підміняти історію розвитку слов'янських племен Київської Руси історією розростання і руху династії Рюріковичів. Ні за Олега, ні за Ігоря, ні за Ярослава, ні за Мономаха, коли ті приходили до Київа, Чернігова,Переяслава, Вишгорода, або йшли звідти, мешканці "не перетікали" з місця на місце разом з князями. Князі були сторонніми особами, що відображали інтереси племен та міст, але ніколи не становили суті самого народу!

Взагалі, Київську Русь спіткала доля всіх державних організмів, що були створені не за етнічним принципом, а за кровним родством представників правлячої династії. Величезні території, відсутність доріг, десятки племен, що розмовляють сотнями діалектів слов'янських, балтських, фінських, угорських, тюркських мов...

І все це розмаїття об'єднує тільки одне – постать Великого Князя, який сидить на київському столі. Саме він, силою свогоДуха і Кулака, має все це направляти, гуртувати навколо себе і... має молитись, щоб Бог дав йому сина, який правив би, як мінімум, не гірше за нього. Зрозуміло, все це не може продовжуватись вічно.Розростаються шляхетні роди – це призводить до захоплення нових територій. Чим далі, тим все меншають почуття "сродності" між їх представниками, все чіткіше починають проявлятися відцентрові тенденції... І в один день все це може вибухнути – брат "піде на брата". Таким "Великим Вибухом" для Київської Руси стала смерть Володимира Мономаха в1125 році. Саме після неї удільні князівства починають у вільному парінні свій відцентровий рух. Починалась доба роздробленості... Коли відцентрові тенденції вичерпуються, знову проявляють себе доцентрові сили. "Космічний пил" удільних князівств починає вільно "закручуватись у спіралі нових галактик" навколо міст, що існували на етнічних землях Київської Руси. Місцеві світлі голови, з того, що було у них під рукою, створюють свої політичні проекти "по образу і подобію" Київа. Зрозуміло ж, у кожного вже виходить щось своє, цілком оригінальне, наповнене місцевим колоритом. Результатом цих політичних процесів є поява в 13-14ст. на територіях колишньої Київської Руси справжньої "системи галактик" – низки Великих Князівств. Очевидно, що це вже цілком самодостатні формації, в яких доцентрові сили переважають відцентрові, що, власне, і дозволяє цим формаціям існувати стабільно на протязі віків. Отже поглянемо на, вже знайому, мапу 13-15 ст. і дамо коротку характеристику цим політичним одиницям...

 

 

1. Велике князівство Літовське, Руське і Жемайтське. Ця формація була створена на основі балтських і слов'янських племен Київської Руси. І те, що "батьки" цієї держави назвали своє творіння саме Великим Князівством, однозначно свідчить про те, що воно належить до "системи галактик " Київська Русь"; і що там, по смерті Мономаха, протікали, схожі з іншими князівствами, політичні процеси. Державною мовою в Великому Князівстві Литовському, Руському і Жемайтському була руська мова. Тут діяли правові норми "Руської Правди", написаної ще Ярославом Мудрим. Князівство карбувало свої власні гроші. Влада Великого Князя була номінальною, але, все одно, удільні князі міцно тримались один одного, бо так було "краще і зручніше". 2. Велике Князівство Рязанське Це князівство сформувалось на етнічних землях фінського племені ерзя (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%AD%D1%80%D0%B7%D1%8F), але через слов'янизовану політичну еліту, державною мовою тут стала церковно-слов'янська. Князівство карбувало свої гроші. 3. Велике Князівство Тверське. Це князівство сформувалось на землях фінського племені мєря. Державною мовою тут теж стала церковно-слов'янська, тут теж карбувались свої гроші. 4. Землі Великого Новгорода (або Великий Новгород). Великим Новгородом називалась незалежна держава, що об'єднувала етнічні землі спорідненних фінських племен: ільмєнь, чудь, вєсь, ямь, водь, іжора, нарова, корела... Якщо б ми не знали історію цієї землі, то застосовуючи тільки методи "політичного технічного аналізу", ми б зрозуміли, що політичний устрій цього державного організму все ж відрізніявся від інших земель Київської Руси. І справді, в Великому Новгороді не було власної князівської династії. Всі князі запрошувались на княженіє зі сторони. Тут карбувались свої гроші. Державною мовою була церковно-слов'янська. 4. Землі Пскова. Це теж було місто-республіка європейського типу, у своєму устрої дуже схоже на Землі Великого Новгорода. 5. Велике Князівство Московське. Це князівство сформувалось на етнічних землях фінських племен мурома та мєщора. Державною мовою тут теж стала церковно-слов'янська. З 1380 року князівство почало карбувати свої гроші.

 

Отже, для чого це все було перераховане... Насправді, перед нами "пройшли парадом" етноси, що виникли разом з українським етносом!!!  Не потрібно проводити роки в архівах, вивчати давні рукописи, документи. Можна просто поглянути на мапу тієї доби: "Є Велике Князівство – є новоутворений етнос!". Просто і логічно! Якщо українська нація в ті часи сформувалася в кордонах Великого Князівства Руського, і цього, в принципі, оппоненти не заперечують, то чому ми маємо заперечувати народження, наприклад, ерзянської політичної нації, коли ерзяни в 14 ст. теж мали своє Велике Князівство Рязанське? І саме консолідацією етнічних територій навколо столиці можна пояснити швидке вивищення Великого Князівства Тверського після виходу Твері зі складу Володимиро-Суздальського князівста (тепер стає зрозумілим, що Тверь була приєднана до нього суто механічно). Етнічними чинниками можна пояснити й перманентне протистояння Рязані і Пронська. Судячи з назви топоніма, Пронськ і його околиці населяли слов'яно–балтські племена, що ментально й політично тяжіли до Великого Князівства Літовського. Саме це й призводило до протистояння, яке виснажило Велике Князівство Рязанське – свого часу Москва без жодного пострілу приєднала Рязанські землі до своїх територій. А виникнення єдиної московської політичної нації на теренах двох фінських племен, можна пояснити тим, що мурома і мєщора були спорідненими племенами. В усякому разі, не випадково, колись єдина Рязансько –Муромська земля розпалась свого часу на окремі Рязанське і Муромське князівства, що тяжіли до різних центрів. Цей процес можна пояснити хіба що етнічними процесами, що протікали на тих територіях. Методами  "політичного технічного аналізу" можна вирішити і давню суперечку за спадок Великого Князівства Литовського, що точиться між сучасними білоруськими і литовськими істориками. В кордонах Великого Князівства Літовського сформувалась сучасна білоруська нація, а колиска сучасної литовської нації – Велике Князівство Жемайтське! І ще одинцікавий момент... В 15 ст. свої гроші почало карбувати місто Торжок, що входило до складу Земель Великого Новгорода, та було розташоване на землі фінського племені вєсь. "Індикатори політичного технічногоаналізу" зафіксували народження політичної та національної свідомості у цього фінського народа. Цілком логічним було б завершення етнічних процесів на тих землях – формальне створення незалежного Великого Князівства! Думаю, тепер стало зрозуміло, що на теренах Київської Руси, в 14 ст. з'явилась ціла низка незалежних держав, створених саме за етнічним принципом, на чолі яких стали слов'янизовані політичні еліти. Вони кріпили свою незалежність, карбували власні гроші, провадили самостійну зовнішню і внутрішню політику і не мали жодного бажання, щоб їх хтось "збирав"... Про це опосередковано свідчить й історична картографія. Якщо добу феодальної роздробленості Київської Руси досить докладно висвітлено ще в радянських історичних мапах, то доба Великих Князівств не має жодної повної мапи. В усякому разі, автору цих строк так і не вдалося знайти мапу, на якій було б повністю показано кордони Великого Князівства Тверського, або Великого Князівства Рязанського... На мапах 16 століття постає Московське Царство, що вже поглинуло своїх сусідів...

ЧАСТИНА ІІ

Отже, якщо в 13-14 століттях сформувались: сучасна білоруська нація,сучасна литовська нація, сучасна українська нація, тоді чому, сьогодні,ми не маємо низки незалежних держав на північно-східних теренах колишньої Київської Руси?

Знаючи історію, ми констатуємо факт: це сталося через те, що правляча еліта московської нації на протязі століть використовувала для підкорення сусідів потужну сторонню силу –Золоту Орду, та позиціонувала себе, як провідника проординськоїполітики в регіоні.

Окрім цього, треба зазначити, що втрата державності народами північно-східних Великих Князівств відбулася в 15-16 ст., коли національна свідомість цих народів ще не сформувалась остаточно (наприклад, русини-українці, які втратили державність пізніше – в 18ст. – не зазнали втрати історичної та політичної самосвідомості). Асиміляційним процесам в північно-східних Великих Князівствах сприяла, як спорідненість фінських етносів (прошу порівняти гідроніми "Волхов" і "Волга" – "Біла Ріка" на споріднених фінських мовах), так і єдина релігія та церковно-слов'янська державна мова місцевих політичних еліт (ці території на протязі віків знаходились під культурним і релігійним впливом Київо-Печерського Монастиря). Крім того, сама політична система Великого Князівства Московського не терпіла "інакомислія", тому будь яка національна опозиція безжально придушувалась. Про це яскраво свідчить знищення, в 1570 році, Новгородської держави, що була до того в васальній залежності від Москви; коли за один день, московсько-татарськими військами, було страчено 6000 новгородських "зрадників", які прагнули приєднання Великого Новгорода до Великого Князівства Літовського, Руського і Жемайтського... ... Отже в 13-14ст. на теренах Київської Руси постає ціла низка незалежних держав, що в більшій або меншій мірі мали право на свою частину Великого Державницького Київського Спадку. Але деякі з них, з часом, почали піддаватись впливам і переходити на орбіти "галактики "ЗолотаОрда". Результатом всіх цих етнічних, політичних, економічних процесів,згідно постулата "Назва враховує все", стала зміна назви Великим Князівством Московським – з 1547 року воно, за татарською традицією, називається Московским Царством! Думаю, тепер настав час повернутись до питання про "дрєвнєрусскую народность"... Стає цілком зрозумілим, що ніколи вона не "розділялася на три братні народи"...Якщо давньоруська народність колись і існувала, то виключно на теренах Великого Князівства Руського. А в 13-14ст., на основі слов'янских племен Київської Руси, вона еволюціонувала в сучасну українську націю! Більше того, русини-українці навіть мають точну датународження своєї політичної нації. Після звільнення від татарської залежності русько-літовськими військами, починаючи з 1322 року, етнічні українські землі називаються Великим Князівством Руським. Великий князь Літовський Гедемін (1274-1341), першим називає себе королем літовців і руських: "Пановал князь Гедимин лЂт много на князст†Литовском, Русском и Жомойтском, и много мЂвал воен, a завше выгравал фортунне". 1398 року, Великого князя Вітовта було проголошено самодержцем Руси і Літви. Південною столицею держави став Луцьк. 1410року, під час Грюнвальдської битви, Велике Князівство Руське виставило на поле битви хоругви з Галичини, Поділля, Київа, Стародуба, Луцька, Володимира, Чернігова. 1432 року, після внутрішньо-політичногоконфлікту в Літві, православна шляхта посадила Свидригайла Ольгердовича на Велике Княженіє Руське (Київське). Таким чином, єдина Русько-Літовська держава, на деякий час, розкололась на Велике Князівство Літовське і Велике Князівство Руське. Під час Люблінської унії 1569 року, волинський князь, Костянтин Острозький розраховував домогтися рівноправ'я Великого Князівства Руського з Літвою і Польщею, але програв. Українські землі втратили автономію і у вигляді воєводств – Руського (Львів), Белзького (Белз), Волинського (Луцьк), Київського (Київ), Подільського (Кам'янець), Брацлавського (Брацлав), були приєднані до Корони Польської.

 

 

Як бачимо, станом на 1569 рік Чернігівщіна була окупована Московією, а українська Берестейщина, після Люблінської Унії, залишилась у складі Литви. Велике Князівство Руське перестало офіційно існувати. Почалася боротьба руського – українського народу за свої національні права...

Гетьман Петро Сагайдачний (1570-1622) перший з українських гетьманів поєднав військову діяльність козацтва з діяльністю інших станів українського суспільства для досягнення автономії Руси-України у складі Речі Посполитої. Він здійснив перші конкретні кроки в напрямі відновлення державності – заклав основи її майбутньої адміністративної структури. Військовий підрозділ – полк – став також адміністративно-територіальною одиницею. Але після смерті Сагайдачного польський уряд знов посилив тиск на козаків, що викликає нову хвилю козацько-селянських повстань... Тріумфальний в'їзд Хмельницького в Київ і зустріч його на Різдво 1648 року як"спасителя, збавителя і свободителя народу руського з неволі ляцької, пресвітлого володаря й князя Руси" свідчили, що початок держави Хмельницького був зроблений. Грецькі митрополіти, що були в Україні в1650 році, поминали його під час служби Божої, як Государя і Гетьмана Великої Русі. 1658 року, згідно статей Гадяцької Угоди, Русь-Україна, відновлює свою державність. Велике Князівство Руське (у складі Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств), стало третім сувереном Речі Посполитої, на рівних умовах з Королівством Польським та Великим Князівством Літовським. Угоду з української сторони було підписано Іваном Виговським, Гетьманом Войська Запорозького Низового.

 

 

І факт того, що козацькі посли з самого початку переговорів вимагали включення до складу Великого Князівства Руського ще й Руського, Волинського, Белзського та Подольського воєводств, красномовно свідчить про те, що сам термін –Велике Князівство Руське – міцно тримався в українській національній і політичній свідомості на протязі віків. Народ чітко уявляв справжні кордони своєї Батьківщини, а Хмельницький свого часу казав, що він "єдиновладний самодержець руський" і "досить має сил в Україні, Поділліі Волині... в князівстві своїм по Львів, Холм, і Галич". Власне, і "війну за незалежність" під проводом Богдана Хмельницького потрібно трактувати як боротьбу за політичні і національні права руського православного українського народу у складі Речі Посполитої, тобто, за перетворення Республіки Двох Народів на Республіку Трьох Народів. Про це свідчить і той факт, що Богдан Хмельницький не "взяв на щит" Варшави, що вже не мала захисту, а домігся обрання королем Яна Казиміра (тобто, на порядку денному стояло питання про реформування існуючуго політичного ладу, а не про його тотальне знищення). Іван Виговський, політичний спадкоємець Хмельницького, закінчив в Гадячі те,що розпочав Великий Богдан. В цьому світлі й угоду з московським царем1654 року, треба розцінювати, як політичний маневр... Далі, в  інструкції Гетьмана Петра Дорошенка (1670 рік) згадується руський православний український народ. І чужинці, як, Павло з Алеппо (1654рік), називають українців русинами або русами, відрізняючи їх від москвинів, яких аж до початків 18 ст. знали тільки під назвою московитів, москвинів або москалів, а їхній край під назвою Московія. Отже, все, що стосується російської історії до першої половини 18 ст. треба називати московським,  давньомосковським. І закидання терміну "русскій" в московську історію на 300-800 років раніше – в 12-17 ст. – є некорректним! Терміном "руський", "давньоруський" треба позначати історичні події територій Великого Князівсьтва Руського! Зважаючи на те, що Петро І сходив на трон ще Московького Царства,  етнонім "русскіє", "росіяни" міг з'явитись в Російській Імперії в другій половині 18ст. І тут треба чітко розрізняти етноніми "руський" і "русскій", бо стосуються вони різних історичних епох двох держав і двох різних народів...

ЧАСТИНА ІІІ

На останок хотілося б зупинитись на "ідеї фікс" московської правлячої еліти – "собіраніі зємєль рускіх". Тут зразу ж потрібно зруйнувати історичний міф "про шапку Мономаха". Насправді цей головний убор було зроблено в подарунок татарському хану Узбеку, судячи з усього, на честь одруження, в 1317 році, московського князя Юрія Даниловича і сестри хана. Пізніше до шапки було приторочено хрест і тільки тоді вона стала символом влади московських царів... Після створення, в 1199 році, Галицько-Волинського князівства, коли волинський князь Роман Мстиславич закріпив свій вплив також і в Київі, літопис називає його Великим Князем, Самодержцем всієї Руси. Слово "самодержець" (автократор) вживалося щодо імператорів Візантії та відображало рівень особистої влади князя, тобто те, що він був единовладним господарем на підвладних йому землях (наприклад, післятого, як Вітовта було проголошено самодержцем, польский король Ягайло відмовився визнавати його таким, бо згідно умов Кревської унії 1385року, Вітовт не мав права единовладно панувати). А в 1547 році Великого Князя Московського Івана Грозного було короновано царем всєя Росії. Він мав повний титул: "Мы, великiй государь Иванъ, Божiею милостiю царь и великiй князь всеа Рoсiи, Владимирскiй, Московскiй, Новгородцкiй, Псковскiй, Резанскiй,Тверскiй, Югорскiй, Пермскiй, Вятцкiй, Болгарскiй и иныхъ".

А ось як писали в чєлобітних новому московському царю Олексію Михайловичу, після смерті його батька , Михайла Федоровича, в 1645році: " А отходя сего света, отец твой государев, блаженныя памяти, великій государь, Михаил Федорович, благословил сына своего,тебя великаго государя, быть на cвоем царском престоле, на владимірскоми на московском государстве и на всех великих государствах россійскаго царствия царем и великим князем всеа Росіи".

Але ж це не означає, що і Роман Мстиславич, і Іван Грозний, і Олексій Михайлович, були володарями абсолютно всіх земель колишньої КиївськоїРуси. І титул Івана Грозного чітко вказує нам на те, царем якої "всеа Рoсіи" він був. Як видно з титула, був він царем: Володимирським, Московським,Новгородським, Псковським, Рязанським, Тверським, і т. д... як видно, здебільшого земель угро-фінських...

Власне, в титулі царя перелічено всі етнічні території, що було включено до Московського Царства. І тут дуже цікавою виглядає зв'язка "... Владимирскiй, Московскiй..."...В 14-15 ст. міста Володимир, Москва стали етнічними центрами тих самих, напівміфічних, фінських племен мурома і мєщора. Ще цікавіше виглядає те, що Володимир стоїть в цьому переліку попереду Москви. Саме така послідовність розкриває нам, які політичні і етнічні процеси протікали на тих територіях... Ці два племені – мурома і мєщора – стали, по суті,підетносами одного народа – московитів.

І тут, вже зараз, можна зробити декілька важливих висновків: 1. Московський імперіалізм бере свій початок у Володимирі. 2.Московський імперіалізм не бачить себе, в глиб віків, далі міста Володимира, інакше київське минуле цього імперіалізму мало б бути якось зафіксовано в титулі московських царів.
Етнічні і політичні процеси після розпаду київської руси, ч. iii
На фото: двоголовий орел з монет Сарая Нового – другої столиці Золотої Орди, середини 14 ст.
Політика – це мистецтво можливого, тому виходячи з власних можливостей, красивими словами про "благородную міссію собіранія зємєль рускіх" московські правлячі еліти насправді прикривають свої імперські зазіхання, не більше того... "Збиранням" земель Київської Руси свого часу займались і руські (читай українські) і літовські (читай білоруські) феодали. Але саме через їх цивілізаторську роль, Княжа Держава й занепала свого часу. Через намагання розширити межі держави, на етнічних территоріях Київської Руси було запущено механізми націєтворення, що, в результаті, призвели до виникнення в 13-14 ст. низки незалежних Великих Князівств, побудованих саме за етнічним принципом.

Звернення до виборців України

Громадяни України.

17.01.10 нас знову закликають прийти на виборчі ділянки і ще на 5 років продовжити своє власне рабство. За 18 років вже всім стало зрозуміло, що жодної різниці між «Вона», «Він» і «Вони» для нас не існує. Ми живемо лише для того, щоб всі «вони» жирували на нашій праці і крові. Всі закони, Конституції і інші правові акти пишуться і переписуються лише на догоду «ним». Нам пропонують вибрати чергового «Господаря землі Української» з набору кандидатів, що нічим для нас з вами відрізняються.

У нас є, можливо, останній шанс змінити ситуацію хоч би відносно конституційним шляхом – перетворити вибори Президента України на референдум про недовір'я всій системі влади в цілому. Ми повинні скористатися своїм правом і проголосувати за «Не підтримую жодного кандидата». Ми вже не можемо просто відсидітися удома і не прийти вибори взагалі. По знову зміненому закону про вибори (ЗУ від 05.03.1999 № 474-xiv «Про віборі президента» http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=474-14) вибори вважаються дійсними при будь-якій кількості тих, що прийшли.

З іншого боку в законі про вибори Президента України, у відмінності від закону про вибори депутатів всіх рівнів, кількість тих, що проголосували «не підтримую жодного кандидата» не розподіляється між останніми учасниками гонки до годівниці, а вважається «окремим рядком». (п.10,ч.1,ст.83,п.12,ч.1,ст.84,ЗУ від 05.03.1999 № 474-xiv «Про вібори президента» http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=474-14).

Ще трохи і президента вибиратимуть в парламенті, депутатська посада стане довічною, а пункт «Проти всіх» взагалі приберуть з бюлетенів. Висловити своє повне недовір'я владі, ми можемо на цих виборах президента. «Навіщо це робити, якщо все одно нічого не зміниться?» - запитає кожен з Вас. Зміниться! Коли нас, що проголосували за недовір'я системі влади стане більшість, то ми маємо право сказати їм – «Пішли геть!». А коли «вони» не підуть, ми маємо право і просто зобов'язані поступати з ними так, як «вони» на це заслужили.

Ми не повинні сподіватися на чергового політика, диктатора і доброго царя. Все залежить від нас. Кожен з нас може і повинен зробити хоч би перший крок – піти і сказати цим тварюкам «Пішли геть!». Для цього необхідно зробити дуже багато. Ми закликаємо кожного допомогти загальній справі. Кожен повинен зрозуміти, що у результаті допомагає собі сам.

http://systeme.net.ua/

Безпартійний Лозінський – як «апофеоз» партійної системи виборів

озінський Віктор Олександрович 1963року народження, безпартійний, освіта вища, генеральний директорсільськогосподарського ТОВ "Манжурка", проживає в місті Києві. Дата тапричина вибуття: 03.07.2009, за власною заявою. "Блок Юлії Тимошенко",№ 96 у виборчому списку

(З офіційного сайту ЦВК  http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001)

Отже, як тільки пересічний читач,громадянин України, побачив цю інформацію під таким заголовком, то унього в голові, зразу ж, має виникнути цілком логічне запитання: «Якого дідька БЕЗПАРТІЙНА!!! особа робить в ПАРТІЙНОМУ!!! виборчому списку кандидатів в депутати до ВЕРХОВНОЇ!!! Ради????!!!»

І як тільки громадянин, виборець,задав собі це питання, то, зразу ж, до нього приходить розуміння:розуміння того, як , насправді, сьогодні функціонує, та сама,«партійна», пропорційна система виборів...

Відповідь виявляється дуже простою:«партійна» система виборів – це результат особистих домовленостейкандидата в депутати з партійними босами, які формують списки передвиборами. Іншого поясненя я не бачу! Людина, яка жодного дня не була в партії, по партійному списку, потрапляє зразу до Верховної Ради України! Це абсурд!

Власне, саме тому я не сприймаю слівЮлі Володимирівни, про те, що, мовляв, «партія помилилася»! Пробачте,пані, а до чого тут партія? До чого тут партія, якщо рішення провключення безпартійного Лозінського до списку БЮТ приймали, особисто,Ви! Та ще й вихвалялись цим перед виборами!

Коли українському народові«впарювали» пропорційну систему виборів, то говорили, цитую покійногоЄ. Кушнарьова, «політичні партії виступають головними політичнимисуб’єктами – РЕПРЕЗЕНТАНТАМИ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН (виділено мною) і головними інструментами впливу на державну владу для їх реалізації і головним ПОЛІТИЧНО-ВІДПОВІДАЛЬНИМ у випадку завоювання, а потім і неефективного використання державної влади».

Чи відповідально поставився БЮТ доцього вбивства? Відповідь – ні! Якби БЮТівскі функціонери ставились доцього відповідально, то, мабуть, на кожному стовбі Голованівськогорайону, вже давно мали б бути вивішені телефони довіри юристів з БЮТ,щоб, відтепер, жодна волосинка не впала з голови мешканців району. Болюди до сих пір не називають своїх прізвищ журналістам, через те щоЛозинський колись може повернутись...

Чи відповість БЮТ за вбивствоВалерія Олійника? Так, відповість, ба навіть більше, БЮТ і ЮляВолодимирівна особисто, вже відповідають за це – відповідаютьрейтингами!

Я вже не кажу, що БЮТівці могли б,як компенсацію, від себе постановити матері загиблого пенсію, тавсіляко сприяти й допомогати їй. Але БЮТівськім юристам нема справи достаренької, вони вирішили «допомогти» іншій людині - вбивці ГеоргіяГонгадзе - генералу Пукачу, вина якого, між іншим, вже доведена в суді!

Судячи з усього, Юлі Володимирівні іїї «раднику» була потрібна оперативна інформація про хід справи, саметому, адвокатом, «на громадських засадах», до Пукача було відрядженоБЮТівця Сергія Осику.

Невже в БЮТвже не дбають про свою репутацію? Невже втрата політичного іміджу тадовіри виборців на багато років вперед (якщо не назавжди) – це ніщо впорівнянні з тими втратами, що може зазнати «сірий кардинал» ЮліВолодимирівни у зв’язку з розслідуванням справи Гонгадзе? Я не розумію,куди дивляться рядові члени партії «Батьківщина»;інших партій, що входять до блоку? Невже вони не бачать, кудискочується їхня політична сила? А може вони, взагалі, не для того вРаді, щоб мати свою точку зору?

Судячи по тому завзяттю, з яким Юля Володимирівна намагалась проштовхнути «Закон про імперативний мандат», ось як вона уявляє партійну систему виборів.

Є «вождь»! Целюдина, яка стоїть першим номером у списку. Вона формує списки , воназбирає гроші за місця в прохідній частині, вирішує, як голосувати потому чи іншому питанню. Вона звітує перед  спонсорами, та отримує відних гроші та вказівки. Зрозуміло ж, «вождь» має декількох наближенихосіб, яким він (вона) може довірити керування фракцією за своєївідсутності.

Далі йдуть «кнопкодави».Це люди, які, судячи з їх назви, тиснуть на кнопки так, як їм сказали іне «вякають». «Кнопкодавами» можуть стати партійні функціонери, упідлабузництві яких, «вождь» переконався особисто. Зрозуміло ж, своїхпідлабузників тулить до списку й найближче оточення «вождя», а ті своїхі так далі.

І на сам кінець – «безпартійні».З назви зрозуміло, що це люди, які жодного дня не були в партії, алеяким дуже хочеться (або дуже потрібно) потрапити до Верховної Ради.Тому вони йдуть, напряму, до «вождя» й домовляються особисто з ним провключення до списку, кожен на своїх умовах.

У випадку з тим же Лозинським,можна собі уявити, що він обіцяв «зробити» для БЮТ результати поокругу, та возити на полювання, до Голованівського лісу,високопосадовців і вирішувати там з ними «всі питання». Натомість,партійні боси БЮТ, віддали йому «на прокорм» цілий районКіровоградської області, з правом вимагання грошей з родичів затриманихмисливців та заміни української символіки на радянську (доречі, ми такі недочекались офіційної заяви БЮТ з цього приводу), та пообіцяли, «увипадку чого», нагородити відзнакою «за затримання особливонебезпечного злочинця», ну і, мабуть, «збили» трошки, «якихось парулімонів» , грошенят...

Питається, невже донецький митник,член партії «Батьківщина», якого незаконно звільнили з роботи запідтримку, в 2004 р., Віктора Ющенка (і якому юристи БЮТ, на відмінувід Пукача,  не допомогли), менше заслуговує на місце в партійномусписку ніж Лозінський? Але ж, до Верховної Ради потрапив самеЛозінський!!!

Ну а зібравшись всі разом, до купи, у фракції, депутати забезпечують політичне прикриття бізнесу, кожен - свого.

Так розуміє партійну систему ЮляВолодимирівна. Саме так розуміє її й Рінат Ахметов, коли пропонує, вобмін на гроші, поставити Раїсу Богатирьову першим номером у списку щененародженої партії  Арсєнія_тм. Так само розуміє її й Дмитро Фірташ,коли вимагає, знову ж таки, в обмін на гроші, половину місць для своїх«кнопкодавів» у списку, все того ж, Арсєнія_тм. Так розуміє її йголовний "рыгионал",Віктор Януквич, коли обіцяє Василю Цушку, за «гарний» результат виборівпо одеській області, місце в прохідній частині списку його партії. Такрозуміють її й Сергій Тігіпко з Олександром Морозом, коли торгуються замісця у списку. Так розуміє її й Володимир Литвин, коли заводить до парламенту референтів від олігархічної групи Іванова–Хмельницького...

Так само розуміють партійну систему виборів і «вожді»  НУНС,бо у них «аж кишить» цими «безпартійними». Тому не потрібно дивуватисьчерез те, що це «політичне одоробло» скоріше мертве, ніж живе – боідеології там «кот наплакав»: з самого початку все було побудовано нагрошах та особистих домовленностях. І яскравим прикладом цихдомовленностей, на почесному другому місці у списку, є, один знайбільших прогульників Верховної Ради, наш старий друг –«безпартійний» Арсєній_тм. Судячи з усього, пункт про відвідуванняпленарних засідань, не було включено до угоди з ним – Арсєнія_тм бралидля виконання дещо інших завдань.  Показово, що третім в списку НУНСйде інший кандидат в Президенти  - «безпартійний» Анатолій Гриценко.

Ще однією характерною рисою партійних списків, є широке представлення в них людей, які «тичасово не працюють».Одним з таких, «тимчасово не працюючих», наприклад, є Сергій Осика - як виявилось, насправді, висококласний юрист, який  захищає (заплутує слідство?) генерала Пукача (я так розумію, завдання робити це, вінотримав, знову ж, особисто від Юлі Володимирівни). Отже, Сергій Осика,свого часу, свідомо, приховав від громадськості інформацію про своюпрофесійну діяльність. Цілком логічним буде припущення, що всі ці«тимчасово не працюючі» зі списків, так само, свідомо, щось приховуютьпро себе від виборців!

....

Після того, як ми встановили партійній системі «діагноз», треба потурбуватись про «ліки». Отже, потрібно ...

1. ВІДКРИТИ ПАРТІЙНІ КАСИ!

«Безпартійний» Арсєній_тм, наприклад, надрукував за «чорний нал» вже декілька мільйонів примірників своєї «циркової програмки», жоден з яких не має зворотньої інформації, а тепер вішає народу локшину про якусь нову індустріалізацію...

На законодавчому рівні потрібнозакріпити норму про те, що інформація про стан партійного рахунку євідкритою і будь хто , в будь який момент, може його перевірити. Щекраще, коли  партії викладатимуть цю інформацію, на своїх офіційнихсайтах.

Доречі, відповіднодо частини першої статті 17 Закону України "Про політичні партії",політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати взагальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходиі видатки, а також звіт про майно політичної партії. Хтось, колисьбачив, в газеті, хоч один партійний звіт?

2. ВІДСТОРОНИТИ «ВОЖДІВ» ВІД ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙНИХ СПИСКІВ!

Саме так! На законодавчому рівні закріпити норму про те, що партійні списки мають формуватись «з низу» і ніяк інакше.

3. ВІДКРИТИ СПИСКИ!

Залишити «вождю» і його найближчим лизунам першу п’ятірку! Всі інші місця мають посісти представникирегіонів. Ні в якому разі неможна прописувати в законі системупотрапляння до списків, бо на прикладі закона про вибори депутатів, мибачимо, що «вожді» пишуть закон під себе, а потім легко його обходять.На законодавчому рівні має бути закріплено норму про те, що партії,перед виборами, мають оголосити списки та оприлюднити систему, по якійкандидати потрапили до них. Тільки та партія, що запропонує ефективну івідкриту систему потрапляння кандидата до Верховної Ради та відкликанняйого звідти, має набирати найбільшу кількість голосів. Від партійнихфункціонерів вимагається тільки скласти справедливу систему, по якійвсі регіони мають бути рівномірно представлені в Парламенті.

4. ЗАБОРОНИТИ БЕЗПАРТІЙНИХ В СПИСКАХ ПАРТІЙ!

Центральній виборчій комісіїзаборонити приймати списки партій в яких є безпартійні особи. Вінформації про кожного кандидата має бути вказано, з якого року вінперебуває в партії та його партійна кар’єра. Якщо кандидат «тимчаово непрацює», потрібно вказувати його останнє місце роботи.

Після потрапляння до Верховної Ради,кожен депутат має надати про себе вичерпні відомості, що будутьрозміщені на сайті центральної виборчої комісії: де працював,засновником яких фірм він є, акції яких підприємств він має і т.д. Якщодепутат вкаже неповні або неправдиві відомості, це потрібно розцінюватияк привід для припинення депутатськіх повноважень цієї особи.

5. ЗМІНИТИ ПРОЦЕДУРУ ЗНЯТТЯ ДЕПУТАТСЬКОЇ НЕДОТОРКАНОСТІ ТА ПРИПИНЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ!

Юля Володимирівна приймала рішення,про включення Лозінського до списку, особисто! А відповідальність задії свого «героя» розподілила рівномірно між 450 народними депутами.Юля Володимирівно, як на мене, це несправедливо!...

Отже, рішення про зняттядепутатської недоторканості та припинення повноважень депутата, маєприймати, і нести за нього відповідальність, саме фракція, а не весьсклад Парламента! Так само, і зникнення «героїв», теж має бути наполітичній совісті партії і вона має відповісти за це, на найближчихвиборах!

6. ПЕРЕД КОЖНИМИ ВИБОРАМИ ПАРТІЯ МАЄ СКЛАДАТИ СВІЙ УРЯД!

Партії, перед кожними виборами,замість передвиборчих програм, мають запропонувати суспільству свійваріант уряду, з яким вони йдуть на вибори, і це теж має бутизакріплено законодавчо. Експерти ж і суспільство, нехай порівнюютьваріанти урядів від різних політичних партій і оберають «найкращій».Ось, наприклад, передвибоча програма БЮТ - особливо розчулюють, після справи Лозінського та педофільського скандалу, гасла:

«Ми позбудемося насилля влади надлюдиною», «Покарання стане адекватним мірі правопорушення»,  «Мироз’єднаємо корупційне об’єднання влади та капіталу»

Тому, пропоную партіям залишити передвиборчі програми в штабних клозетах, для використання їх, штабістами, за прямим призначенням...

7. ВІДКРИТИ ФОРУМИ НА ОФІЦІЙНИХ САЙТАХ ПАРТІЙ!

Давайте порівняємо сайти трьох найбільших політичних сил, представлених в Верховній Раді.

ПР -                  http://www.partyofregions.org.ua/

БЮТ -               http://www.byut.com.ua/ua/

Наша Україна -  http://www.razom.org.ua/

Спільною рисою всіх цих сайтів євідсутність на них форумів. Як ми бачимо, щоденне відкрите спілкуванняз власним народом не входить до програми жодної з політичних партій.  Вкращому випадку,  Вас згодні прийняти «особисто», так, щоб жодна іншадуша не дізналась, про що Ви розмовляли з партією. «Вожді» вважають, щокрасивих гасел та яскравої картинки, за кілька сотень доларів, народуцілком вистачить...

...

Приблизно так, на думку автора, малаб виглядати партійна реформа. Дуже багато, насправді, в цій справізалежить від позапарламентських партій, що мають шанси потрапити доВерховної Ради. Жоден закон не забороняє відкривати списки таоприлюднювати систему потрапляння до них! Саме ці партії маютьрозпочати цей рух та йти на наступні парламентські вибори з гасламиочищення і впроваджувати в життя принципи задекларовані в цій статті!

А якщо нічого не зміниться і всезалишиться так як є сьогодні? Ну що ж, тоді можна говорити про те, щоукраїнське суспільство не зробило жодних висновків з голованівськоїтрагедії і Валерій Оліник був далеко не останньою жертвою «слуг народу»- смерть ні в чому невинної людини тоді, справді, була марною...

 

ЗИ  Після того, як країною шириться черговий - педофільский - скандал, фігурантами якого є, знову, члени БЮТ, стало ще більш очевидним, що партійна система України вимагає негайного реформування!

Партії, за законом, мають звітувати про фінансовий стан

Відповідно до статті 26 Закону України "Про
об'єднання громадян" об'єднання громадян у встановленому порядку
подають фінансовим органам декларації про свої доходи та витрати.


Щорічно на підставі фінансових декларацій у газеті "Голос України"
публікуються списки осіб, пожертвування яких на користь політичних
партій перевищують розмір, що визначається Верховною Радою України. А
відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про політичні
партії" політична партія зобов'язана щорічно опубліковувати в
загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи
і видатки, а також звіт про майно політичної партії.

Хтось, колись, бачив хоч один партійний звіт в газеті?

В Днепропетровске СБУ закрыло влиятельный городской портал Gorod

Сегодня, с 10-30 была приостановлена деятельность ресурса Gorod.dp.ua.

Об этом говорится в тексте обращения от коллектива ресурса, который получила "Хвиля"

"Вы не можете получать привычную для вас информацию, читать новости и общаться с другими пользователями по причине того, что оборудование портала gorod.dp.ua выключено", - говорится в сообщении.

"Все попытки узнать что происходит блокированы странными людьми в черных масках, вооруженных автоматами.

Против нас не возбуждено никаких уголовных дел, нет постановлений органов власти или решений судов.

Наше оборудование якобы выключено потому что кто-то совершил в сети интернет какое-то преступление. И то, что мы не имеем к нему отношения, ничего в данном случае не значит", говорят владельцы ресурса.

"Да, уважаемые читатели, именно на таком смешном основании, может быть выключена или остановлена работа любого СМИ в Украине в любой момент когда этого захочет, например, СБУ.

Gorod.dp.ua небольшой частный бизнес. Наша аудитория 60 000 благодарных днепропетровцев ежедневно, которые привыкли с сайта получать всю информацию о жизни города и региона.

Состоявшийся акт считаем репетицией перед выборами и обращаем внимание всех заинтересованных СМИ, государства и общественных организаций", говорится в сообщении.

По мнению авторов, сегодня СБУ в Днепропетровской области "показала нам всем как мы беззащитны перед действующей властью, которая может чинить любой беспредел тогда когда им это захочется".

"Уважаемые пользователи, мы приложим все усилия для того чтобы восстановить работу ресурса в ближайшее время. Спасибо вам за то что вы с нами!", говорит в сообщении администрация интернет портала Днеперопетровска Gorod.dp.ua

P.S.  У НЭК нашлись последователи в масках и с автоматами...

Штурмовики БЮТ: "Юля Володимирівно, службу небезпеки викликали?"

Розмістив у себе копіпаст статті "Штурмовики БЮТ разогнали акцию мирных демонстрантов" , про те, як служба безпеки БЮТ, під час висування Юлі в президенти,  побила на Майдані студентів.

І ось, вчора лічильники  мого блогу, майже одночасно, зафіксували два абсолютно ідентичних пошукових запити:  "штурмовики БЮТ".

Цікаво, що, ще вчора, посилання на статті з цими словами займали 2 сторінки, а сьогодні вже 6 :))

http://www.google.com.ua/search?hl=ru&q=%D1%88%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%91%D0%AE%D0%A2&start=40&sa=N

Не знаю, чи були ті демонстранти проплаченими провокаторами, але власні отморозки Юлі Володимирівні зробили для неї більше лиха, ніж ота сотня студентів. Очевидно, що Юлі Володимирівні непогано було переглянути методи  боротьби з опонентами, бо "служба безпеки" БЮТу плавно перетворюється в "службу небезпеки": небезпеки, як  для суспілсьтва, так і для самого БЮТу!

Ось, наприклад, стаття блоґера anti-yacenyuk від 22 жовтня "Штурмовики Багини" в присутствии Воны избивают стариков

Як бачимо, ярлики "штурмовики БЮТ", "штурмовики Багіні" стійко закріпилися у свідомості українців, тому хочу тільки поздоровити Юлю Володимирівну з цим фактом :)))

Красива картинка, загальний "одобрямс" і правильні гасла - це гарно, але українське суспільство вимагає вже більшого... І якщо Юля Володимирівна не зрозуміє цього, то пролетить вона, "як хванєра над Парижем". Хоча, навіть якщо і зрозуміє...

Лозінщина продовжується!

ГО "Люстрація" попереджує: на Івано-Франківщині продовжується лозінщина. Під час полювання люди в погонах вбили 17-річного юнака. Прохаємо усі ЗМІ об'єктивно висвітлити цю подію та допомогти встановити справедливість.

Ще не стихли розмови про справу Лозінського, який у Голованівському районі Кіровоградської області зробив собі недоторканні панські угіддя, як на Івано-Франківщині, у селах Товмачик та Іванівці Коломийського району сталося щось подібне. Місцева правоохоронна еліта, яка замість того, щоб ловити бандитів, корупціонерів, злочинців, задовольняє свої тваринницькі інтереси завдяки адреналіну, який вона отримує на полюванні.

В одному з таких випадків, а саме на державних угіддях біля зазначених сіл розгорнулася трагедія, яка за своєю суттю дорівнювала діям колишнього нардепа Лозінського. У ці ліси, поруч з приватними, прибула група "бізнесменів" коломийського розливу, "друзів і спонсорів міліції", у якої для прикриття є працівник міліції Л.Ю. Для обслуговування "нормальних пацанів" в загінку останній послав 17-річного неповнолітнього сусіда В. І., озброєного незареєстрованою мисливською рушницею.

Перед полюванням "мисливці" вжили алкоголю для підсилення вражень і пішли на кабана. В стані алкогольного сп'яніння один з високопоставлених у майже двометровому хлопцеві впізнав кабана і прицільно вистрелив йому просто в голову картечним зарядом. На постріли підтягнулись решту "мисливців" і побачивши, яку жахливу річ скоєно, вирішили покинути поціленого на місці та домовилися нікому нічого не казати.

Вони надіялись, що дикі звірі розтерзають тіло убитого і таким чином сховають сліди злочину. Проте матері хлопця разом з односільчанами вдалося знайти тіло сина. Матір звернулась в міліцію.

На диво за день було виявлено всіх причетних осіб, а серед них того, хто зробив фатальний постріл. Проте знову спрацьовує ефект людей в погонах, які дахують один одного. Як повідомляють нас достовірні джерела, справу обставляють таким чином, що винуватець трагедії вийде "сухим з води".

ГО "Люстрація" попереджує: Ми не допустимо лозінщини. У разі приховування злочину та злочинців ми проведемо своє додаткове розслідування. Прохаємо усі ЗМІ об'єктивно висвітлити цю подію та допомогти встановити справедливість.

Голова ГО "Люстрація" Олег Осуховський

Евріка!!! Знайдено механізм усунення від влади бидлоеліти!

  • 05.10.09, 11:43

Ось сиджу, читаю на сайті "Народний оглядач" новину: "Демонтаж лохотрону - майже третина виборців принципово не мають наміру брати участі у виборах президента цієї республіки і кількість таких неухильно зростає." http://www.sd.org.ua/news.php?id=17387

І уявив я, таку собі, "утопію", як всі громадяни прийшли й проголосували "проти всіх", а потім: "... Стоп... А чому це "утопія"?:)))

Справді, що буде, якщо більше 50% громадян проголосує за "проти всіх"? А що буде, якщо "проти всіх" набере менше 50%, але, все одно,за результатами першого туру виборів опиниться на першому, другому місці ? Дуже цікава колізія виходить, чи не так?

У цьому випадку, я так розумію, всі ці "гондураси", мали б познімати свої кандидатури і більше не брати участи в виборах...

На жаль, на всі ці питання, "Закон про вибори Президента ", відповідей не дає! Ті хто писав його, навіть не уявляли собі такої ситуації!

А, як на мене, це абсолютно легітимний, геніальний за своєю простотою спосіб усунення від президентського крісла всієї цієї "бидлоеліти"! Народ  має показати їм їхнє спражнє місце!

 

Тобто, в законі про вибори Президента, потрібно прописати цю ситуацію, щоб всі ці покидьки знали, що їх, у будь який момент, можуть "прокатити", і дуже не розслаблялись.

Зрозуміло, ці "бидлодепутати" не будуть вносити правки проти своїх "вождів": у них вже все розписано. Але галасу наробити ми, все одно, можемо!:)))

Тому дуже цікаво, що тут можуть сказати люди, політика для яких є фаховою справою: "Що говорить дух закону, якщо в ньому немає жодної букви з цього приводу?"

ЗИ. На наступних виборах до Верховної Ради, обома руками  голосуватиму за партію, яка піде з гаслами про внесення цих змін до закону!!!

http://konovchenko.blox.ua/html