Юля, або захисти вибір Харкова або йди в забуття!

Юля. Твої люди зараз мають не з Тягнибоком бодатися в Галичині, а захистити вибір Харків'ян. Зіллєш сильних залишишся з мишами. Це потрібно не Авакову, а Тобі, Богиню, Харківянам і країні.

Якщо знадобиться новий мирний майдан заради недопущення гепнутого до влади нехай буде, сподіваюся президент зрозуміє настрій першої столиці. А Тянибока залиш у спокої, нехай галичане тепер від нього вимагають покращення свого життя вже сьогодні.

ТОЧНІШЕ Й НЕ СКАЖЕЖ

Блог Османа Пашаєва.

http://blogs.pravda.com.ua/authors/pashaev/4cceabe9bb3c2/

Коліївщину розпочато? В Кіровограді підірвано суд та міліцію!

Пекельнеє свято

По всій Україні сю ніч зареве,

Потече багато, багато, багато

Шляхетської крові. Козак оживе…

 

У Кіровограді сьогодні вночі сталися вибухи біля будівель прокуратури, міліції та суду.

Як повідомили УНІАН у Департаменті зв’язків з громадськістю МВС України, вибух на сходах приміщення Кіровоградської обласної прокуратури пролунав близько третьої години ночі.

Приміщення обласної прокуратури залишилося неушкодженим, постраждалих від вибуху немає.

В цей же час в Кіровограді пролунало ще два вибухи: біля приміщення Кіровського відділу міліції Кіровоградського міськвідділу УМВС в області та біля Кіровського районного суду.

Ніхто з громадян не постраждав, приміщення суду не ушкоджене, у відділі міліції розбито скло в двох вікнах.

Як відомо, у п'ятницю у Кіровограді перебуває президент Віктор Янукович.

http://economics.unian.net/ukr/detail/64006

"Cапоги дорогу знают". Урок казармового гумору від Хама

Президент Віктор Янукович дав урок казармового гумору на конференції "Ялтинська європейська стратегія".

Зокрема, на запитання Хав'єра Солани: "Пане президенте, у мене дуже просте питання. Першу подорож після виборів ви зробили до Брюсселя. Ви б і зараз повторили так само - в першу чергу поїхали би до Брюсселя?", він дав таку відповідь:

- Я вам скажу так, є таке старе-старе прислів'я. Українське, мені здається... "Сапоги дорогу знают". Тому, ех...

- Достаточно! - вигукнув Кучма до Януковича, побоюючись, що ця народна творчість матиме не дуже естетичне продовження.

Адже повний текст прислів'я відносить нас до гумору військових гарнізонів: "Как же ты такой пьяный домой дойдёшь? - Как-как! Сапоги дорогу знают!"

Другий раз Янукович пожартував, коли сказав: - Я не хочу підміняти парламент, він у нас незалежний. 450 депутатів, да? Які кожен має свою думку...

Жарт виявився таким вдалим, що Янукович і сам розсміявся зі своїх слів.

По рядах також пробігла хвиля сміху. Кучма, який сидів у першому ряді, нахилився через крісло і саркастично потиснув руку спікеру "незалежного

парламенту" Володимиру Литвину (уявляю собі вираз обличча Литвина в цей момент).

А автор же найбільш неочікуваного запитання Януковичу, Хав'єр Солана,

навіть після закінчення прес-конференції Януковича все ще намагався розібратися, що означали слова українського президента "Cапоги дорогу знают".

- Відповідь була, я думаю, правильна, - розмірковував Солана. - Він

сказав, що взуття має напрямок. Я радий, бо я зрозумів, що взуття іде в Європу. І я дійсно вважаю, що ви маєте належати Європі...

Бідолаха так і не зрозумів справжнього змісту цього брутального жарту...Заматеріалами статті "Євроінтеграція Віктора Януковича - під грюкіт "сапог"

http://www.pravda.com.ua/articles/2010/10/3/5440739/

У Венеціанській комісії сумніваються у легітимності влади

Рішення Конституційного Суду України щодо скасування змін до Конституції, внесених в 2004 році, ставить питання щодо легітимності влади.

Таку думку висловив секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт у інтерв'ю проекту "УНІАН-Новини ЄС" .

"Ми поки що не аналізували це рішення, воно, наскільки мені відомо, не було офіційно перекладено англійською, але ця ситуація, звичайно, турбує, бо, виходить, що влада в Україні працювала кілька років на підставі неконституційної Конституції", - сказав він.

"І це створює проблему легітимності її дій і взагалі легітимності. Так, наприклад, на попередніх виборах виборці голосували за кандидатів на підставі нової Конституції, як під час парламентських, так і президентських виборах", - додав Маркерт.

Він також зазначив, що ситуація, яка склалася в Україні, є дуже незвичною для європейської практики, коли внесені до Конституції зміни скасовуються через стільки років.

При цьому секретар Венеціанської комісії відмовився коментувати заяви низки опозиційних партій щодо того, що після рішення Конституційного Суду в Україні мають відбутися нові вибори президента та Верховної Ради.

"Це дуже складне питання, оскільки ми маємо дуже незвичну ситуацію. Ми дійсно не маємо європейського досвіду щодо цього", - сказав Маркерт.

Як відомо, 1 жовтня Конституційний Суд України своїм рішенням скасував зміни, внесені до Конституції в 2004 році, та відновив дію Конституції 1996 року.

Режим Януковича вже прослуховує й європейців

Президент Віктор Янукович на ялтинській конференції вже мав заготовлені відповіді на питання, які йому тільки збирались поставити!

Участь у "договорняку" взяли на цей раз не журналісти, а поважні іноземні експерти і навіть екс-комісар Євросоюзу Хав'єр Солана.

У розпорядження "Української правди" потрапила роздруківка, з якою Янукович прийшов на свою панель. Нагорі цього 13-сторінкового файлу написано "відповіді на можливі запитання під час участі у засіданні Ялтинської щорічної зустрічі".

А далі за текстом - те, про що планують питати Януковича, і варіанти його відповідей, підготовлені, очевидно, адміністрацією президента.

В деяких випадках текст запитання був майже ідентичний до того, що насправді запитали в Януковича, наприклад, Александр Рар і Марек Сівець.

В деяких випадках текст запитання відрізнявся, але тема зберігалася. Наприклад, як у Хав'єра Солани. Андерс Ослунд поставив інше запитання, ніж було заявлене в підкажчику.

Над деякими репліками стояла примітка "кандидатура особи, яка поставить питання, опрацьовується"

Заступник глави адміністрації президента Ганна Герман не стала коментувати ситуацію зі попереднім узгодженням запитань.

"Я не маю такої інформації та, на жаль, не можу її підтвердити", - сказала вона.

За поясненнями "Українська правда" звернулася до члена ради Ялтинської європейської стратегії Александра Рара. Він запевнив, що особисто не передавав адміністрації президента тексти запитань для Януковича.

Але водночас Рар сказав, що напередодні Ялтинської конференції вони серед членів ради YES обговорювали, хто які теми порушить перед українським президентом.

Деталі читайте у матеріалі "Української правди" з ялтинської конференції.

ИМХО Якщо це не договорняк, то європейців прослуховували, 100%!

Українська рицарська поезія початку XVII ст.

Дуже цікаво спостерігати, як в, здавалось  би, прості й зрозумілі сьогодні слова, ще 500 років тому, вкладався абсолютно інший зміст.

Виявляється, в ті часи, славні сини россійського племені  упокоювали Україну від татар та... москви!

Та й саме слово "Україна" в ті часи розуміли геть по іншому. Тоді Україною звалась  історична земля Великого князівства Руського, така як Волинь, Поділля, Галичина...

Отже, пропоную Вашій увазі зразок українською рицарської поезії початку XVII ст.: вірш на честь славного і вдатного руського-українського рицаря , князя Семена Лика. У 1620 р. він, зокрема, у такий спосіб прокоментував королівський судовий позов, написаний до нього польською мовою: “то страхи на ляхи, а я-м русин. Відаєт король єго милість, жем русин, а позви міні по полску шлеть”. Тільки за це, як на мене, йому потрібно було б в Черкасах поставити пам'ятника!

Въ томъ же року 1621 въ рицерскихъ справахъ досветченый его милость князь Семенъ Михайловичъ Лыко на подстарост†Черкаскомъ, который не былъ преконаный боемъ, але презъ чаровницу тамъ же въ Черкасехъ съ тымъ се светомъ пожегналъ, где забавы и некоторые справы рицерские виршами коротко выписую, чого самъ, при боку его будучи, почасти естемъ сведомъ:

Бо то есть дорогий обычай рицера жаловать

И смерть его своею смертию откуповать;

Такъ чинили оные валечници,

Купуючи Гектора зацного Троянчици:

Золото взаемъ ваги поступили

Тело оное мужне великимъ коштомъ чтили;

Въ кождомъ то давномъ рицерскомъ народе

Мужа до бою золотой даровали свободе

И его рицерские поступки оферовали,

Богу несмертелному за него дяковали.

Такого вожа зыскало российское племе —

Дорогой карбункулъ неошацованое цене,

Зацна кровъ мужного князя Лыка кости

Рыцеръ неошацованый жалости

Князь Семенъ Лыко, вожъ делный,

Цнотъ, уместности и скромности полный.

Егды за его приводомъ замокъ Московскій Белгородъ добывали,

Кгды презъ штурмъ и бой добылъ места и замку, где войско здобывало.

Скарбу немало; потомъ збурилъ Рылскъ, Путивль

Съ подивенемъ всихъ, яко оный князь былъ такимъ рыцеремъ,

Кгды се тежъ на Муравскихъ шляхахъ съ татарами потыкалъ:

Такъ, яко се биютъ воды о скалы

Такъ се князя Лыки войско съ татарскимъ зошло,

Не великостю але моцю его прошло;

А самъ межный князь почалъ своимъ продвовати,

Побивши татаръ, почалъ щасливе триумфовати:

Зачимъ отъ Москвы и отъ Татаръ упокоилъ Украину; тымъ

Здорове людей и местъ Украинныхъ обваровалъ своимъ.

Такую моцъ тотъ зацный мужъ въ словехъ у силе

Мевъ вдячный рицерству и отчизне миле;

Кгды се съ послугою своею где поспешилъ,

Великою учинивши корысть всихъ тешилъ,

Або военымъ способомъ векъ свой увесь травилъ,

Въ поляхъ дикихъ коло шляховъ Муравскихъ татаръ длавилъ.

Часомъ отъ зною, то отъ горачности

Опрочъ хлеба потравъ и безводной млости

Тымъ способомъ веку онъ молодого зажилъ

И рицерской дельности такъ набылъ

Самъ тежъ щасливе въ Олександрове премешкивалъ,

Потехъ своихъ зъ великою радостю заживалъ.

Киевский ОБНОН с помощью пыток выбивает деньги

s320x240

..вчера утром получаю сообщение в скайпе от незнакомого человека: "НАШЕГО  СЫНА  ИЗБИЛИ  В РОВД  , ИСПОЛЬЗУЯ. ЭЛЕКТРОШОКЕР В СЕРДЦЕ  ПОСЫПАЛИ  НАРКОТИКИ  И ВЫМОГАЛИ  ДЕНЬГИ  КАК  С ВАМИ  СВЯЗАТЬСЯ"....днем подъехал Александр, отец арестованного Ивана Ушакова, вместе с девушкой, Дашей, которую и заставили ОБНОНвцы сделать такую подлость. История была следующей...Даша со своим молодым человеком 12.08.10 прогуливалась в центре города, на ул. Саксаганского. Внезапно они были схвачены группой людей, которые представились сотрудниками киевского ОБНОНа. Разведя их в разные стороны, молодые люди были подвергнуты грубому психологическому давлению. Им говорили, что у парня/девушки "при обыске нашли наркотики, они будут арестованы, но за несколько тысяч долларов с каждого их могут отпустить". Это продолжалось более часа, молодые люди были психологически сломаны. Убедившись, что с них не получат требуемого, один из ОБНОНовцев предложил Даше назвать..любого знакомого, у которого есть деньги, по ее мнению - и их самих отпускают. Она и называет Ивана Ушакова, который недавно занимал ей 3 тысячи гривен на покупку компьютера.ОБНОНовцы быстро делают "контрольную закупку". Даша должна всучить Ивану деньги, помеченные спец. составом. вплоть до того, чтобы засунуть ему насильно в карманы, ну а сами амфетамины милиционеры обещают аккуратно подбросить уже при задержании...

12.08.10 вечером Даша звонит Ивану, говорит, что хочет срочно отдать...взятые ранее деньги. Иван удивлен, не понимает такой спешки, но Даша настаивает.

Примерно в 22-15 вечера происходит встреча около ул.Здолбуновская,д.4. Сразу как Иван берет в свои руки деньги - подбегают несколько спортивного вида молодых людей, в шортах, с наколками, и начинают грубо запихивать в машину. К счастью, есть неравнодушные люди - вызвали наряд милиции. Также свидетелями (Шашигин А.А.,Ильченко А.С.,Каснян Л.Г.) было замечено - никакого пакета с наркотиками у Ивана не было!Его доставляют в Дарницкий РО.

Туда же прибывает отец. Он просит не бить его сына, т.к. он сердечник, болел в детстве ДЦП, и у него была уже остановка сердца. Оперативников это только раззадорило - они стали пытать Ивана ..электрошокером (шрамы на груди см. на фото). Этим отличился какой-то высокий, в пестрой рубашке, его называли Владом. Иван теряет сознание - позднейшая экспертиза показывает..смещение сердца (это кроме перебитого носа, ЗЧМТ и другое от "простых" побоев, били около 2х часов). Только на следующее утро его отвозят в БСП, где он и находится сейчас. Милиционеры просто испугались еще одной смерти под пытками в участке (интересно, что потом написали бы в экспертизе? "Покойный сам засунул пальцы в розетку...3 раза".Далее. С отца требуют 7 тысяч долларов "за улаживание вопросов".

Александр, идет в УВБ на ул. Богомольца. но там его..отправляют восвояси с непонятными отговорками: "сейчас никто не работает..нам нужен приказ генерала, чтобы арестовать тех сотрудников в милиции". После отказа в даче взятки ОБНОНовцы рассвирипели. Сейчас они угрожают "из принципа" посадить Ивана по ст.381 "чтобы наказать за наглость".Сейчас дал материал нашим СМИ, надеюсь на ряд репортажей и статей уже к концу недели. Пишем жалобы в разные инстанции...

Сама Даша к этому времени уже пришла к отцу Ивана, извинилась перед ним, что таким образом подставила его сына. И сейчас она помогает Александру добиваться восстановлению справедливости...

http://politiko.com.ua/blogpost39538

Похвала князю Острозькому

Цей панегиричний (хвалебний) твір було написано староукраїнською - руською мовою (Ђ=і) 

після перемоги русько-литовсько-польских військ, під командуванням гетьмана Костянтина Осторзького, над московітами, під Оршею (8 вересня 1514 р).

Як бачимо, руськими воїнами в 16 ст. були сучасні українці. Сучасні росіяни були московітами - "москвічами"... Присвячується всім апологетам теорії "єдінава народа" та "рускава міра" (так співпало).

 

 

Индикт 2, августа 1 день, в лЂто 7023 году Василей Иванович,

великий князь московскый,

преступив докончаніє и крестноє своє цЂлованіє,

от меншаго на болъшоє зло подвигнулся,

имЂя ненасытную утробу лихоимЂніа:

некоторыи городы, очину и дЂдину великаго,

славнаго государя Жикгимонта короля полского

и великаго князя литовского и руского,

княжати пруского, жомоитского и иных,

почал поседати, и славный великий град Смоленскъ взялъ.

Бо нетъ пущаго человеку, как въжделенє чужого имЂніа:

и кроткаго, и смирЂнаго немилостива и некротка чинить!

Оный великославный король Жикгимонтъ

свою правду  держалъ єму непорушно и невыступно въ всем,

и видячи єго насилованиє

и хотячи боронити своєє очины — Литовскоє земли,

вьзма Бога на помочь и свою правду перед собою иміа,

зъ своими князи и паны и храбрыми

вдатными витязи своєго двора кралевского

напротивъ єго пошелъ, помянувше слово пророчьскоє,

што Господь гръдымъ противится,

а смиренным милость и помощь посылаєть.

И пришед, и стал в Борисо†на великой рЂце БЂрезыни,

и напротивъ неприятЂля своєго

великого князя московского отправил и послал своєго великаго воєводу

и славнаго и великоумного гетмана князя Костянтина Ивановича Острозского,

пана виленского, старосту луцкого и бряславльского и иных,

маршалка Волынскоє земли,

c некоторыми велможами,

князи и панырадами своими,

и з своєго двора вдатными и храбрыми вои литовскыми и рускыми.

И в то врЂмя приєхали до великого короля Жикгимонта

на помоч панове лядскии и дворяне вдатныи, рицери коруны Полскоє.

И вси посполе, возма Бога на помоч

и вооружени бывше господаря своєго Жикгимонта наукою,

сміло дръзнуша и поидоша навпротивку

много множества людей великого князя московского.

Оным же в то ж врЂмя будучим на Дрюцких поліх,

и вслышавши силу литовскую,

оттоля отступиша за Днепръ, реку великую.

Успомянем слово великого Нифонта,

как пишеть к вЂрным христіаномъ:

«Тайну цареву годно таити» — рекучи —

«рады господарьскоє замкнутоє негодно всим повЂдати;

але дЂло и храбрость мужства доброго

и смЂлого человЂка годно всим объявляти,

абы напотом иншии тому вчили и смЂлость мЂли».

Как же и въ нынЂшнеє врЂмя случися нам видЂти того доброго

а храброго воина пореклом стратилата

князя Костянтина Ивановича Острозского,

навышшего гетмана литовского.

Напрьвій Божею помочю и приказанєм и наукою господаря своєго

великого короля Жикгимонта слушноє исправленьє войска,

братскоє любовъноє соєдинение ласкаве злучил и поставил.

И како преиде до реки Днепра под Оршою,

градом каменым, и виде,

яко бысть не борзо преходимъ путь водный.

И яко богобоязливый муж и справца воєнный

тот славный великый гетман князь Костянтинъ Иванович

бегъ до церквий святои живоначалнои Троици

и к святому великому чюдотворцу Христову Николе и пад, помолися Богу.

И въспомяну справу и смЂлость храброго Антиоха

и великого гетмана царя Александра Македонского;

како он войску персидскому реку Арсинарскую прейти повелЂ:

пръвіи сквасишася, а последніи, яко по суху, преидоша,

так теж и он передним людем плыти повелЂ,

a послЂдніи вже яко по броду преидоша.

И тако спішно на великом поли рошском

напротиву москвич въоружишася.

О великий вдатныи витязи литовскии!

уподобилися єсте своим мужством храбрым македоняном,

справою и наукою князя Костянтина Ивановича,

второго Антиоха, гетмана войска македоньского!

И так своєго человічьства смЂлость вказал яко храбрый рыцарь

и вЂрный слуга своєго господаря:

c тыми велико-многомножными вои литовскыми,

не щадячи  самими себе на великоє множество

людей неприятілских сягнули и вдарили,

и множество людей войска єго поразили

и смерти предали — на осмъдесят тысяч!

A иных живых въ плЂнъ поймали  —

их же имЂн здЂ вписати не вмістихом.

Так своєю вЂрною послугою господарю своєму

великому королю Жикгимонту радость вчинил:

напръвЂй церкви божьи христианьскии,

и многих мужей и жон от их насилованья оборонилъ.

Зді исполнилося слово святого отца Єфріма:

«Силный изнеможе, а здоровый разболЂся,

а радовый ся въсплака, а дръжай погуби».

МнЂ ся грЂшному видить:

ныне все то ся стало великому князю Василю московскому.

Помянем слово пророка Исаия,

сына Амосова, што пророчьствовал о послЂдних днех,

провидевъ Духом Святым, так рече:

«За умножениє злобы людей и многыи их неправды

пролиєтся кров их яко вода силна;

хоробрыи и гръдыи от мЂчов падуть:

одинъ ратный справедливый погонитъ несправедливых 100,

а от ста побЂгнет 1000, и плоть их будет на снЂдь звЂрем и птицам,

и кости их на позор всякому животу».

Ныне тым пророчьством подарил Бог

князя Костянтина Ивановича, навышшего гетмана литовского —

што єго справою и зражениємь войска плъков

и єго смЂлого сердца и рукы сягненьєм

люди Московського побили;

и тых збитых плоти звЂри и птици ядять,

по земли кости волочачи,

а стоплених водами рыбы клюють.

О пречестная и премудрая главо!

Како тя нареку и похвалю?

Коротъкостию языка моего

и художством ума моєго

не могу ся домыслити,

кую славу и честь въздати

твоего справленію дЂлу!

Мужества твоєго крЂпость

равна єсть великому царю индійскому Пору,

котрому ж многи цари и князи

противній быти не могоша.

Єго ж дьлу и чести

обличность твоєго велможства показується,

как же нынЂ милостію Божією

и теж щастьєм великославного господаря Жикгимонта,

короля и великого князя

таковому силному пану,

великому князю московскому,

отпоръ вчинили єсте своихъ рукъ дЂломъ,

и з храбрыми рыцери оными

вдатными витязи,

c князи и c паны и з дворяны господарьскыми,

великого княжества Литовского и Руского

и c пособлю великославных и шляхотных рьцарей,

вдатных панов поляков, посполите

съ всими своими  добрыми помочникы и вЂрными

яко одны от добрых вой своє мужство показали єсте,

и многыи замкы столечныи и мЂста славныи

великого княжества Литовского и Руского привпокоили єсте.

За што ж ты, великославный гетмане, от господаря твоєго

великоє и высокоє чести достоєн єси!

Прировнани єсте великым храбрым рыцерем

славнаго града Родоса,

которыи иж своим мужством

многии замки христіаньскии

от поганских рук впокойны чинять, —

вашего мужства отпором

такорому силному пану

тоє ж славы и чести сподобили ся єсте

тою вашою послугою

господарю своєму

великому королю Жикгимонту

радость вчинили єсте.

За таковый вчинок не толко здЂшних великых столечных городов —

на них сЂдети достоин єси,

але и самого Божьяго града Ієрусалима достоин єси владети.

Мужства твоєго крЂпость

от Востока до Запада слышати будет —

не токмо єдиному собЂ,

але и всему княжеству Литовскому

тую славу и высокость мужства вчинил єси.

Єще ти приложу смЂлости и храбрость:

уподобился єси сыну Ровоавову Авию,

што воєвал на десять коленъ Ізраилевъ

и въбил з них силных людей за єдинъ день пять сотъ тисячь.

Єго ж дЂлу и ты наслЂдникъ явися,

москвич избиваа, не в цЂлый день,

але въ дни 3 годины на осмъдесят тисячъ побил!

И тако мужства ти храбрость подобна Тигранису,

царю арменскому, о котром же премудрый философ Фролос от Ливия пишеть:

пришедши Тигранис, царь арменский,

и сьсеклъся съ Антиохом и измог войско єго

и самого из града выгнал,

Антиоху бьжавшу пред ним в Перекую сторону.

Тако и ты, честная и вЂлеумнаа главо,

сътвори сЂчу з великим князем Васильєм московскимъ

и побил войско людей єго, и самого выгнал з града Смоленска,

великому князю Василю пред тобою бежавшу у Московскую сторону,

у свои восточныи грады.

Князю ж Костянтину бывши под Смоленьском

и от Смоленска възвратившуся, и взял грады тыи,

которыи вже служили великому князю московскому:

Мьстиславль, Кричевъ, Дубровну.

И повелЂ им по пръвому служити

великому княжству Литовскому,

а сам поиде в Литовскую землю къ господарю своєму

великому королю Жикгимонту. Король же,

услышавши приєханьє єго

и всих вой своих литовских и рускых вдатных витязей,

принял их з великою честию

у своєм столечном градЂ Вилини дек. З день,

на святого пророка Софониа.

Великославному господарю

королю Жикгимонту Казимировичу

буди честь и слава на вЂки,

побЂдившему недруга своєго

великаго князя Василіа московского!

А гетману єго вдатному

князю Костянтину Ивановичу Острозскому

дай Боже здоровьє и щастьє впред лЂпшеє!

Как нынЂ побил силу великую московскую,

абы так побивал силную рать татарскую,

проливаючи кровъ их бессурменьскую!