Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Мої янголи

Мої янголи не стукають зранку

У шибку, якщо неділя,

Від радощів рвати горлянку

Не хочуть, бо скромні та милі.

Мої янголи не шурхотять крилами,

Коли так потрібна тиша,

Мабуть, збираються силами,

Аби піднести мене на узвишшя.

Мої янголи уміють плакати –

Так легше позбутись бруду,

Вздовж доріг розцвітають маками

Та лікують душі застуди.

Лише вони уміють кохати

Так, що на небі стає затісно,

Мої янголи, як добре вас мати

Та чути щодня вашу пісню.


27.02.2016

Есть безграничное сословие

Есть безграничное сословие,

Куда берут под звон заката,

И в землю крест, как послесловие

Всему, что сказано когда-то.

Там близкие не служат пищею,

Там наплевать, что за плечами,

Там даже конченные нищие

Все вперемешку с богачами.

Там все надежды – бесполезные,

Там все желания – бессмысленны,

Там безымянны все известные,

И сны пусты, хоть многочисленны.

Не ставят там другим условия,

Не жгут сознанье пересуды…

Есть безграничное сословие,

Я там когда-то тоже буду.


26.02.2016

Кто такие поэты?

Сколько живу,

До сих пор не могу понять,

Кто такие поэты?

Грешники или святые?

А, может, их жизнь

Уже наказание за прошлое?

Приходится проверять

На себе.


26.02.2016

Добрі люди, хороші та милі

Добрі люди, хороші та милі,

Ви – як діти, все бачите серцем,

Не шукайте у чорному біле

Та медове у діжці із перцем.

Не шукайте в камінні живого,

І у всьому дотримуйтесь міри,

Бо не буде у людях людського,

Якщо люди не люди, а звіри.


26.02.2016

Я – спів вечірній

Я – спів вечірній,

Мінорна гама,

В людському світі

Я – біла пляма.

Я не величний,

Хоч і великий,

Як боги Риму

Багатоликий.

Не всім я милий –

То марна справа,

Та все одно є,

Бо маю право.


25.02.2016

В краю весняних нескінченних днів

В краю весняних нескінченних днів,

В яких вітри холодні не лютують,

Ви чули сміх закоханих дощів?

Ви думали, вони лише сумують?

Ви думали, дощі – ота нудьга,

Що небеса за хмарами ховає,

Та їдким сумом душі обніма,

І про людей ті небеса не знають?

Там знають все! Про тіні тяжких снів,

Про недосяжні мрії і про втому,

Почуйте сміх закоханих дощів,

Бо це ще не завадило нікому.


25.02.2016

Коли закінчиться любов

Коли закінчиться любов,

Я не залишусь в світі цьому,

У шепотінні молитов

Я розчиню журливу втому.

Не кину я на землю тінь –

Вже відходила все, що можна,

Полону нових поколінь

Мине душа моя безбожна.

Потоком вистражданих слів

Не буду битися об скелі,

І жебраків, і королів

Оті слова минуть оселі.

І не почують більше дні

Мої ледь-ледь відчутні кроки,

І почуття мої чудні

Не принесуть уже мороки.

Та якщо вже сюди прийшов,

Навіщо серце захололе?

Тому прошу тебе, любов,

Ти не закінчуся. Ніколи.


25.02.2016 

І, ніби, день, такий звичайний,

І, ніби, день, такий звичайний,

І, ніби, все так, як учора,

І світлий дощик, життєдайний,

Сліди зими змиває хворі.

І, ніби, тихо засинаєш,

І серце відпуска судома,

І, ніби, ти мене не знаєш,

Та ти, нажаль, мені відома.


24.02.2016

А сегодня было пасмурно

А сегодня было пасмурно,

И водою по стеклу,

И отара тучек заспанных

Тосковала по теплу.

И качало небо клёнами,

Но молчало, как всегда,

Горделивыми воронами

Улетало в никуда.

Молодилось, не лукавое,

Но казалось стариком,

И, заросшею канавою,

Убегало ручейком.


24.02.2016

Дорога требует

Дорога требует всегда

Смысл,

И для незнающих всегда

Новость:

Моя профессия – метать

Бисер,

И увлечение – кричать

В пропасть.

В твою.


24.02.2016

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
183
предыдущая
следующая