Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Пробач

Пробач, для мене ти – чужий, пробач,

У кожного свій гніт невдач,

І я твоя невдача невесела й грішна.

Іди, в далекий чистий світ, іди,

Бажаю там тобі знайти

Усе, що у мені шукав так довго й ніжно.

Лети, наївний, добрий птах, лети,

Зламай кайдани самоти,

Вони не варті найпалкіших слів й уваги.

Живи, я знаю, вмієш ти, живи,

Прокляттям небо не гніви,

Проси у нього спокою та рівноваги.

Не смій спинятись на шляху, не смій,

Залишся в пам’яті моїй

Таким, що може подолати й неможливе.

Світи і ночі розганяй, світи,

Полохай серце німоти,

Це твоя місія на цій землі важлива.

Пробач, для мене ти – чужий, пробач…


02.12.2015

Не греет солнечный фонарик

Не греет солнечный фонарик,

Но горизонт, на диво, чист,

Грызу внимания сухарик

И крошки падают на лист,

И застывают в нём словами,

Что вновь живут и бредят Вами.



01.12.2015

Ты не подарок – просто чудо

Ты не подарок – просто чудо,

Блеск света в глубине ночей,

Но забавляются причуды

Не перекрещенных путей.

И забавляются рассветы,

Срывая полог тёплых снов,

И раздают свои советы,

Кидая горсти лишних слов.

Летят слова, огнём играясь,

Рождая мысленный парад,

И я над ними забавляюсь,

В один, по струнке, ставя ряд.


01.12.2015

Горіла від натуги й болю спина

Горіла від натуги й болю спина,

І обгортали сумніви плащем,

Під тягарем хиталися коліна

І падав розпач вогняним дощем.

Повітря обпікало гіркотою,

І тихо виїдала очі сіль,

Та впертість залишалася живою,

Надією вгамовуючи біль.



01.12.2015

Є тиха радість у мовчанні...

Є тиха радість у мовчанні,

Потрібна відповідь у снах

На невгамоване питання,

Що сяє світлом у очах.

Є ніжна радість у надіях,

Бажання жити джерело,

Що у буденних сніговіях

Дарує спокій та тепло.

Що надихає не востаннє,

Що заспокоює плачі…

Є тиха магія в мовчанні,

Мовчи, журба моя, мовчи.


30.11.2015

Якщо ти вийшов вже на сцену...

Якщо ти вийшов вже на сцену,

То грай як бог, забудь про штампи,

Примірюй славу навіжену,

Гарячим вмийся світлом рампи.

І у житті так само – з блиском,

Палай, твори у кожній миті,

Люби відверто і без зиску,

Інакше нащо було жити?


30.11.2015

Мої Вас не тривожать рими...

Я зрозумів уже давно –

Мої Вас не тривожать рими,

Моя душа для Вас – кіно,

Включив та виключив,

На поличку поставив,

Здмухнувши пил.

Але чомусь я все одно

Продовжую сочитись ними,

Вони немов старе вино,

Чим далі у роки,

Тим яскравіше смак.

Скуштуйте хоч ковток небесних сил,

Що у мені Ви розбудили

Своїм мовчанням

Й поглядом своїм,

Якого я уже давно не бачив.

Але живе і досі у мені

Цей погляд Ваш безсмертні дні.


30.11.2015

І ніч, і невгамовна злива

І ніч, і невгамовна злива,

Голками холоду в обличчя

Уяву будять хворобливу,

Що не згасатиме сторіччя.

Її вогонь палає тихо

Медовим світлом у очах,

І відвертає знову лихо

Та разом з лихом хижий страх.

Рецепту іншого від холоду не маю…


29.11.2015

Декабрь смелеет, будто знает...

Декабрь смелеет, будто знает,

Что скоро осени конец,

На стёклах сказку вырезает,

Взяв тонкий инея резец.

Весь мир – большая мастерская,

Идёт зима, несёт мечты,

Холодным мелом посыпая

Дома, дороги и мосты.

 


29.11.2015

Ми на Землі транзитному вокзалі...

Ми на Землі транзитному вокзалі,

Хоча не кожен обирав цей путь,

Життя та смерть – дві сторони медалі,

Що на шляху у вічність роздають.

І роздають як небу заманеться,

Тамтешні досить дивні шахраї,

Важка медаль, по грудях сильно б’ється,

Але не повернути нам її.


29.11.2015