Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Поэма

Шла весна походкою летучей,

Но в душе царапало морозом,

Ты была моей поэмой лучшей,

Но теперь осталась только проза.

Пусть всё было раньше нереальным,

Пусть всё было слишком совершенно,

Но был слышен звёздный звон хрустальный,

И стихи слагались вдохновенно.

Лился свет горячий отовсюду,

Горизонт на радугу был схожий,

И казалось, что такого чуда

В мире этом даже быть не может.

Только не задалась теорема,

Спущенная кем-то вниз, небесным,

И мою ярчайшую поэму

По строке читает неизвестный.


19.05.2016

Володарі грошей

Володарі грошей,

Що тимчасово

Усілись на спрацьованії

Шиї,

Ви не мастіть мене

Медовим словом,

Бо вже давно від меду

Алергія.


18.05.2016

Розбурхане море

Розбурхане море

У темряві тоне,

І вітер солоний,

І губи – солоні.

І серце – у п’яти,

А потім – угору,

І погляд шукає

Надійну опору.

І більше себе

Не ховає природа,

Бо їй, як нікому,

Потрібна свобода.

І часу не шкода,

І страху немає,

І я, як природа,

Свободу шукаю.


18.05.2016

Але, здається

Пробач, що я такий,

Я вже не вмію

Інакше. І не хочу,

Біль моя,

Але, здається, в світі є

Надія,

Якщо іще хворіють

Так, як я.


18.05.2016

Дети луны

Дети луны,

Вы легки и беззаботны,

И приходите охотно

С полуночной стороны.

 

Дети луны,

Вас болотом не измажешь,

Вы способны слышать даже

Песни светлой тишины.

 

Дети луны,

С невозможною судьбою,

Заберите-ка с собою,

Ведь вы только мне видны.


17.05.2016

Не дивуйтеся

Не дивуйтеся моїй

Бездушності,

Аби вижити, я став

Дзеркальним,

І не вірю жебракам

На вулиці,

І не вірю жебракам

Моральним.


17.05.2016

Вода сьогодні з небом заодно

Вода сьогодні з небом заодно,

Вологий час, хвилини, навіть миті,

Хай буде дощ, йому ж бо все одно,

Чи темний двір, чи просто душу мити.

Хай він іде, холодний та сумний

Настільки, що йому позаздрить осінь,

Краплинками чіпляється до вій

І стразами ховається в волоссі.

Хай піною побавиться в струмках,

Заколисає тихим співом втому,

Лад наведе в розбурханих думках,

А піна із людей сидить най вдома.

Проста вода – і вже нема мети,

Такої хворобливої каліки,

Хай буде дощ, володар чистоти,

Й поможе хай очиститись навіки.


17.05.2016 

Я вижу день

Я вижу день, где больше двадцати

Мне не дают (да я на то не падкий),

В том дне мне открываются пути

И мерить их желание в порядке.

В нём прячутся безвестные года,

И с ними неполученная милость,

И у ошибок светлая черта,

Они ещё, обидные, не сбылись.

Там не снискал себе ещё молву,

Там каждый миг непрожитый мне дорог.

Тот день я вижу, будто наяву,

Хотя сейчас другой, где мне под сорок.


16.05.2016

Не играйте с судьбой – проиграетесь

Не играйте с судьбой – проиграетесь,

У природы все карты – краплёные,

И не верьте расцветкам – обманетесь,

Жизнь бывает не только зелёною.

Силы даром по стенам размажутся,

Не сойти вам с намеченной колеи,

Старый стержень сломать – не получится,

Ведь у вечности времени более.


16.05.2016

Вікно у ніч вдивляється самотнє

Вікно у ніч вдивляється самотнє,

Підсвічуючи трохи сяйвом кволим,

А там – весна, але чомусь холодна,

На осінь схожа тугою та болем.

І щось шукають ледь солоні очі,

Яким сумними бути не пасує,

Але знаходять те, чого не хочуть,

Та інше календар не пропонує.

Сховав пелюстки сплять чарівні квіти

І вулицю не топчуть перехожі,

І що з того, що скоро буде літо,

Воно, як та весна, на осінь схоже.


16.05.2016