Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Мої Вас не тривожать рими...

Я зрозумів уже давно –

Мої Вас не тривожать рими,

Моя душа для Вас – кіно,

Включив та виключив,

На поличку поставив,

Здмухнувши пил.

Але чомусь я все одно

Продовжую сочитись ними,

Вони немов старе вино,

Чим далі у роки,

Тим яскравіше смак.

Скуштуйте хоч ковток небесних сил,

Що у мені Ви розбудили

Своїм мовчанням

Й поглядом своїм,

Якого я уже давно не бачив.

Але живе і досі у мені

Цей погляд Ваш безсмертні дні.


30.11.2015

І ніч, і невгамовна злива

І ніч, і невгамовна злива,

Голками холоду в обличчя

Уяву будять хворобливу,

Що не згасатиме сторіччя.

Її вогонь палає тихо

Медовим світлом у очах,

І відвертає знову лихо

Та разом з лихом хижий страх.

Рецепту іншого від холоду не маю…


29.11.2015

Декабрь смелеет, будто знает...

Декабрь смелеет, будто знает,

Что скоро осени конец,

На стёклах сказку вырезает,

Взяв тонкий инея резец.

Весь мир – большая мастерская,

Идёт зима, несёт мечты,

Холодным мелом посыпая

Дома, дороги и мосты.

 


29.11.2015

Ми на Землі транзитному вокзалі...

Ми на Землі транзитному вокзалі,

Хоча не кожен обирав цей путь,

Життя та смерть – дві сторони медалі,

Що на шляху у вічність роздають.

І роздають як небу заманеться,

Тамтешні досить дивні шахраї,

Важка медаль, по грудях сильно б’ється,

Але не повернути нам її.


29.11.2015

Сховалось сонце в чорну скриню

Сховалось сонце в чорну скриню

З собою взявши гомін дня,

І тільки хмарка темно-синя,

Як невгамовне чортеня,

Все бешкетує, ніби знає,

Що не сваритимуть її,

І зорі в небі розкидає

Та лляє сміху ручаї.


28.11.2015

Жила свідомість казками...

Не зломлена поразками

Та розпачем не вбита,

Жила свідомість казками

Від літа і до літа.

Не бачачи чудесного,

Хоча давно вже хоче,

Жила свідомість веснами

Від ночі і до ночі.

І доки не завіяло

Дороги у майбутнє,

Жила свідомість, мріяла,

І мріяла відчутно.


28.11.2015

Тривожать загадки століть

Тривожать загадки століть,

Гризе мовчанням вищій розум,

Дитинство – римою бринить,

Життя доросле – любить прозу.

Чому доросле як сліпе,

Не бачить вигоду в чеснотах?

Чому на радощі скупе

Та вдачу міряє в банкнотах?

Чому хвилини як пісок,

Якого й годі упіймати?

Чому дитинство – не зразок,

З якого варто приклад брати?


28.11.2015

История болезни

Нет искреннего сердца безвозмездней

Ничего. И это получить

Так просто.

И пусть стихи – история болезни,

Пусть взрыв сверхновой,

Что смывает звёзды,

Но хоть немного развиднеется

В душе.


27.11.2015

Чого...

- Чого це ти псячиш

Долю?

- А хто ще радів з ярма?

У долі немає

Волі,

І вибору теж

Нема.

- Що з того, що знову

Грає

Знайомий уже

Маршрут?

- А там сподівань

Немає,

Та як без надії

Тут?


27.11.2015

 

 

Навіщо полум’ям згораю...

Навіщо полум’ям згораю

Та нерви сточую свої?

Я Вашу душу проводжаю

В найкращі Всесвіту краї.

Краї добра, співучі, срібні,

Відкриті чистоті вітрам,

Хай на землі Вам непотрібний,

То, може, знадоблюся там?

Краї, які назвали Раєм,

Яких ніхто не омине…

Я Вашу душу проводжаю

І прошу – не женіть мене.


27.11.2015