Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Свежие фотографии

Володарі, не смійте йти у тінь

Володарі, не смійте йти у тінь

І назавжди у забутті згубитись,

Відчуйте гнів майбутніх поколінь,

Яким вже не судилось народитись.

Почуйте тих, хто не побачить світ,

Нові стежки не прокладе полями,

Хто по собі не лишить заповіт,

Яскравими не вибухне ролями.

Вони могли зробити те, що ми

Боялись уявити навіть в мріях,

Вони могли здолати тлін пітьми

У відчуттях, реальності, подіях.

Ви вбили їх жагою перемог

Потрібних тільки вашому багатству,

Вас не бентежив біль чужих тривог,

Для вас добро – синонім святотатству.

Так не для вас обійми сновидінь,

Ласкаві, заспокійливі та милі,

Володарі, не смійте йти у тінь!

Дивіться вічно, що ви наробили.


08.05.2016

Спосіб

Перейти, перебігти,

Переповзти –

Спосіб в кожного свій

Для життя.

І який з них обрати –

Вирішуєш ти,

Чи радіти, чи небо

Струснути виттям.

Чи палити мости,

Чи творити світи

Й наділяти чуттям.


07.05.2016

Люди прячутся за именами

Люди прячутся за именами,

За датами, за словами,

За поступками, за дверями,

Не принуждают их – сами!

Сами в клетки и за заборы,

За обиды моря, за горы,

На улыбки – губ сжатых шторы,

Будто в души их лезут воры.

Будто спрятанный будет вечен.

Или им поделиться нечем?


07.05.2016

Час ночи

Час ночи      

О вечном хлопочет

И прошлое спрятать спешит.

Окон гаснут блюдца

И тени сдаются,

И мир даже месяцем сыт.

 

Не мрачно,

Свежо и прозрачно,

И призрачна неба ладонь,

Что на автомате

Ласкает и гладит

Во сны отлучившихся сонь.


07.05.2016

Ранкове

 Чай філіжанку зігріва,

Не треба цукру,

І без нього добре,

Ще замість цукру є слова

Та намір в день зробити

Крок хоробро.       

 

Чай і слова,

Що іще

Треба для початку?

Чай і слова,

І буде

Солодко та гладко.

 

І подих замість молока,

І замість печива

Краплинка сміху.

До сонця тягнеться рука

Та гладять промені

Йому на втіху.


06.05.2016

В дзеркалах

Твоє обличчя в дзеркалах,

У фотографіях не нових,

Мене давно хитає страх

Від того, що на різних мовах

З тобою ми говоримо

І, навіть, дихаєм інакше,

Своє майбутнє творимо

Хто як уміє, без пом’якшень.

Без снів, без віри чудесам,

Без зустрічей, хоча б на миті,

І кожен порається сам

В своєму виплеканім світі.

І я читаю по губах:

- Хай буде так, аби не гірше.

І ти живеш у дзеркалах,

У фотографіях. Не більше.


06.05.2016

Коли я буду зовсім старий

Коли я буду зовсім старий

І розпрощаюся з волоссям,

То трохи навіженим стану,

А може й божевільним зовсім.

Буду змагатись з диваками

Та плутати важливі дати,

А ще за старими бабками

Почну, нарешті, упадати.

Скакати буду по маршрутках

Та з диким криком переможним

Із місць зганяти молодь хутко,

Бо я вже дід, мені все можна.

До лікарів почну відважно

Ломитись, в мене – нетерплячка,

А ще почну щодня уважно

Шукать улюблені болячки.

Оце буде тоді забава,

Яку не скоро ще забудуть!

Але одне мені цікаво –

Чи ти мені жувати будеш?


06.05.2016

Ах, мне не надо славословий,

Ах, мне не надо славословий,

Ношенья на руках,

И радостно стучащей, бодрой крови

В побеленных висках.

Ни радостно-тревожных ожиданий,

Непрожитых времён,

Ни встреч, ни обожжённых расставаний,

Мне нужен только сон.


05.05.2016

Будь вільним!

Будь вільним!

Такі не бояться мозолів,

Такі за день прийдешній –

В рукопашну,

Лише раби

Чужі ламають

Долі,

Бо за свої їм битися

Так страшно.


05.05.2016

В конце весны

В конце весны,

Такой короткой,

Что непонятно стало, где

Она теперь,

Изящной лодкой

Плыл месяц

По большой воде.

Скрипела лодка

И качалась                

На галактических волнах,

И звёзды тускло отражались

В твоих распахнутых

Глазах.

И я ловил

Своей душою

Лучи небесных тех

Огней,

Но это было лишь

Мечтою,

Пустой фантазией

Моей.


05.05.2016