Скажіть мені, де міра почуттям?

Скажіть мені, де міра почуттям?

Де та межа, якій відомий спокій,

І за якою шлях тече широкий,

Що сполучає вічність із життям?

Скажіть мені, якщо усе мине

Без серця, без мети, без сподівання,

Чи мають сенс похмурість та мовчання?

Хіба за це цінується земне?

25.12.2015

За кроком крок, за словом – слово

За кроком крок, за словом – слово,

І знов душа моя жива,

Мені наснилася розмова,

Прості, без натяків, слова.

Без сподівань – вони примарні,

Як і думки, в яких пливу,

Але почув. І вже не марно

Тих слів чекаю наяву.


25.12.2015

Проснувшаяся ночь

Проснувшаяся ночь меняет цвет,
Но остаётся всё такой же юной,
Ищу в окне годов прошедших свет
И нахожу их в пуговице лунной.
Она по небу, круглая, ползёт
К тихонько поджидающему утру,
Земные сны привычно стережёт
Да поливает блеском перламутра.
И гасит этот блеск причины бед,
И сладким наливается дремота,
А я дарю свои слова в ответ,
И хорошо, что слушает хоть кто-то.

25.12.2015

Послухайся хоч раз

Послухайся хоч раз

Свого раба,

Мої поради

Трошки щось вартують:

Зіграй зі мною в хованки, журба,

Ти станеш переможцем,

Гарантую.


24.12.2015

Посмішка янгола

За обрієм блиснув
Натяк на новий день,
Один з небагатьох,
Що насправді збувається.
І я йому радий,
Бо світанок - 
Це посмішка янгола,
Така ж добра,
Як і він сам,
Крилатий поводир
У сліпоті життя.

24.12.2015

Вечірній чай

Вечірній чай - рецепт від давніх ран,
Не вб'є, та хоч вгамує на хвилину,
Над чашкою сплітається туман,
Малюючи небачену картину.
Пахучий, чорний, обпіка язик,
Один ковток - і замовкають втрати.
Він не солодкий, я до того звик - 
Солодкого в житті не відчувати.
І добре так стає, як не було
За цілий день, з початку і до краю.
Вечірній чай - єдине джерело
Тепла, яке мене не оминає.

24.12.2015

В містах, полях та у лісах

В містах, полях та у лісах

Блукають тіні сподівання,

І є  життя – в твоїх рядках,

І є життя – в твоїх словах,

І є життя – в твоїх руках.

І поруч – смерть. В твоїм мовчанні.


23.12.2015

Победное спрятав знамя

Победное спрятав знамя,

От снежных сбежав сюит,

Не ходит зима кругами,

А дома, в уюте, спит.

Деревья давно застыли,

Да толку с того и нет –

Нет инея белой пыли,

Есть серый осенний цвет.

Ни лёд, ни мороз не дружат

С застенчивым декабрём,

Зима, просыпайся, ну же!

Покинь, наконец, свой дом.


23.12.2015

Зізнайся

Зізнайся, чи ти згадуєш мене?
Чи недарма тобою захлинаюсь?
Чи має сенс життя моє земне,
В якому я за тінь твою хапаюсь?
Зізнайся, чи я й досі не набрид?
А може вже набрид, того ж не знаю,
Чи, може, голос мій - то пустоцвіт
Для тебе, мій малий шматочок раю.
Зізнайся, чи я зможу ще хоч раз
Тебе торкнутись поглядом тендітним,
Допоки не настав останній час,
Який до всіх приходить непомітно.
А він прийде, він світ переверне,
Поцупить землю й подарує зорі,
Зізнайся, чи ти згадуєш мене,
Живу краплину у людському морі.

23.12.2015

Холодний вечір на чоло...

Холодний вечір на чоло
Поклав свої долоні,
Нове поставив в небі тло
І я в його полоні.
Який сюжет! Яка краса
На світі ще існує!
Крокує ніч і чудеса 
Кометами малює.

22.12.2015