Профіль

rutzit

rutzit

Україна, Кам'янець-Подільський

Рейтинг в розділі:

Останні статті

хіба забудеш Вас...

хіба забудеш Вас авжеж та не забудеться й не треба як ув очах стояло небо у чорнім подиху пожеж як у чаклунстві дивних див тонула буднів звична проза горіли сни і з ними розум у тому полум’ї горів[Приєднана картинка]

Вечірнє

червоні ружі білі ружі розмита дійсності межа велике небо око мружить кудись поцокало лоша можливо там де вечір гасне і ліс у полі розтає є загадки такі прекрасні і чудеса і воля є[Приєднана картинка]

Всі дороги ведуть...

Коли світ розтирають жорна І надія всього зреклась, Коли в моді суцільне чорне, А всім іншим до неба – зась, І коли навіть Бог незримий Цей вселенський не бачить гріх, Всі дороги ведуть до рими Крізь безмежжя пустель людських.[Приєднана картинка]

На блакитному березі...

На блакитному березі Голубої ріки, Ходить втомлений березень, Думи дума гіркі. Тане в затінку паморозь. Небо чистить крило. Дива знову не трапилось – Все у безвість пішло.[Приєднана картинка]

якщо я доживу до дати...

якщо я доживу до дати, у якій вважатимусь дідом, я скажу онукам: вчіться стріляти, інакше вони знову прийдуть ті потвори що лізуть у родичі аби вигнати вас із дому і не буде ніякої помочі бо чуже не потрібне нікому окрім тих хто прийде неодмінно аби всістись на ваші шиї вчіться стріляти бо це єдине що потвора на жаль розуміє[Приєднана картинка]

Душа сказала літу: не іди...

Душа сказала літу: не іди, Лишилась осінь та зима за нею, Де крижані видзвонюють сади І добрий сміх давно не панацея. Не йди, від тебе я не відріклась, Пощо мені пустиня несвятая, Де дражнить снами тільки тінь чиясь, Але чия – ніхто не пам’ятає.[Приєднана картинка]

Імперії

на кроки усі готові в бажаннях своїх відверті імперії хочуть крові імперії хочуть смерті імперіям все єдино людина будинок кішка чи небо сьогодні синє чи котяться зорі нишком чи весна блукає садом чи кригою води скуті у цьому немає влади у цьому немає люті в імперіях не світає не сяє любов блаженна і Бога у них немає бо Він не живе в геєнах [Приєднана картинка]

Виходить будень чорно-білим друком...

Химерні форми. Змісту вже нема. Виходить будень чорно-білим друком. Тривожить безмір подихом зима. Думки краде. І погляди. І звуки. Холодний світ до дива зголоднів, І у дрімоті мариться чудесне: На плащаниці зораних полів Лежить Христос і теж чекає весну.[Приєднана картинка]

Тонуть вікна в білім подиху...

Тонуть вікна в білім подиху. Ніч новий зриває куш. Сни катаються на соняху, А до хати – ані руш. Небо бавиться люстерками, Спомин бавиться в любов, І міркує над цукеркою Чай, голодний до розмов.[Приєднана картинка]

Хуртовина. Метелиця. Віхола.

Хуртовина. Метелиця. Віхола. Сива ніч. Посивілий день. Те, що кольором вчора дихало, Просить білих, як сніг, пісень. Утекло в невідоме бачене. Загубився до весни час Там, де зорі іще не втрачені, Ті, що й досі чекають нас.[Приєднана картинка]
Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
288
попередня
наступна