Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Я бачив день...

Я бачив день. Він блиснув за горою Та кинув в небо свій сліпучий жар, І люди нескінченною юрбою Текли у ньому під покровом хмар. А він дражнив, він кликав потаємне, Що кожен мав, але ховав в собі, Що мало сенс чи плакало, даремне, В безсилій проти долі боротьбі. Когось вперед заманювала слава, А хтось хотів сполохати журбу, І день палав натхненно, бо цікаво Чи спинить щось, нарешті, ту юрбу. Він шаленів, йому все було мало І посмішок, і скривлених гримас...

Читать дальше...

Мені сказали

Мені сказали, що Бог – це любов, А я-то думав, нащо це почуття Якщо від нього так боляче? Нащо воно, якщо вже не хочеш бачити, Як розцвітає світанок? І, якщо мені не набрехали, То, кохаючи, я наближаюсь до Нього. Якщо Він, звісно, є. Вибач за те, що обрав тебе Поводирем у Його світ. Я не знаю, чому саме так склалось І вже не шукаю відповіді. Я просто йду. І шкода, якщо це тебе дратує. Хочеш, я Йому розповім про тебе? Треба ж тобі хоч якось віддячити за...

Читать дальше...

Зимняя зарисовка

Короткой нитью тополя, Колышет туч корявых шторку, И бесконечные поля Сбегают в небо по пригоркам. А вдалеке на белый стол Поставил лес своё лукошко, И зимний длится произвол, Хоть он и опоздал немножко. 05.01.2016

Слова

Слова, слова, слова і знов словаЗ моєї видираються в'язниці,Під снігом вже сховалася траваІ сонця не палає колісниця.Вже майже рік, що холодом морив,В календарі боявся зазирнути,Я розлітаюсь тисячами слів,А користі... Та краще вже заснути.Та краще б вже не бачити цей світ,Добра у ньому - волосина більше,Закон неперехрещених орбітПродовжує вичавлювати вірші.Душа моя - напнута тятива,Ще рух - і пальці кров'ю розфарбує...І знов слова, слова, слова, словаУгору пнуться. Довго. Тяжко. Всує.05.01.2016

Дощ

  • 13.08.17, 20:00
Стрибав на підвіконнях дощ, Вдирався дзвін його у душі, І на квадратах сірих площ В одну зливалися калюжі. Вода у ринвах грала «соль», А інших нот вона не знала, І в чорних хвилях парасоль Мовчазним натовпом хитала. Ховало небо в нетрях хмар Свою похнюплену личину, І слідкував за всім ліхтар Підсліпуватими очима.04.01.2016

Команды ждёт пластмасса красной ручки

Команды ждёт пластмасса красной ручки, Буравит небо лунный сердолик, Вонзает тишина свои колючки, Я к ней уже практически привык. Окно. Обрыв. Холодный двор. Безлюдно. Лишь вдалеке горят огни дорог, Хотел бы насладиться, только трудно Довольным быть свидетелем эпох. А летописцам жить ещё труднее, Оценит ли хоть кто-то? Может быть. И я смотрю, пишу и пламенею, И продолжаю вечности служить.04.01.2016

По улице пустынной ночь бежала

По улице пустынной ночь бежала,Метались тени веток по земле,И звёздный зверь натыкал в небе жала,И в льдистом отражался хрустале.Спешила одинокая фигура.Куда? Зачем? Наверное, домой.Мороз сбивал на нет температуруИ хулиганство прикрывал зимой.04.01.2016

Мій світлий сон, що ярить мою кров

Мій світлий сон, що ярить мою кров, Прототип неповторний Галатеї, Не хочеш говорити про любов? Давай я помовчу тобі про неї. О, мріє недоторкана моя! Невиліковна смута потаємна! Послухай тишу, в ній сховаю я Усе, що говорити вже даремно. Усе, що я тобі недосказав, Недобринів під небом неозорим, Не розілляв росою поміж трав, І не довірив зорям яснозорим. Це – глибше таємниць забутих мов, Це – край душі та межа апогею. Не хочеш говорити про ...

Читать дальше...

Донька чарівна й добра Єви

Донька чарівна й добра Єви,Моїх думок небесний храм,Я вдячний Вам за те, що є Ви,Хоч я, нажаль, не Ваш Адам.І не садити нам дерева,Не йти у зоряні поля,Та вдячний я за те, що є Ви,За те, що носить Вас земля.Ви - туга та печаль серцева,І джерело безсмертних фраз,Та знайте, вдячний я, що є Ви,Мій в небеса дороговказ.03.03.2016

Ломиться сквозь ворота рая?

Ломиться сквозь ворота рая?У рая - никаких ворот,Туда нас совесть не пускаетИ мало кто к себе зовёт.Так что же, в ад? И ада нету,Не нужен он совсем судьбе,Ведь ада жаркую планетуМы носим, грешные, в себе.03.01.2016
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
168
предыдущая
следующая