Профиль

rutzit

rutzit

Украина, Каменец-Подольский

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Весна была какой-то странной

Весна была какой-то странной,

Без наслаждения от цвета,

Неговорливой, не жеманной,

И неудобной для поэтов.

В окне крутилась мешанина

То серых тел, то мелкой ночи,

И век какой-то был недлинный,

И блеск в глазах был обесточен.


10.05.2016

Твой голос подобен крыльям

Твой голос подобен крыльям,

Умолкнешь – и я приземлен,

И я рассыпаюсь пылью,

И разуму я не внемлю.

Душою своею тонок,

Дохни – и порвёшь, наверно,

Я, словно большой ребёнок,

Взрываюсь и снова меркну.

И вот уже угли краской

Закатной мерцают мерно,

И лезет на очи маска

Нечуткости серой скверны.

И с совестью вместе дремлем,

И циника выбран жребий…

Умолкнешь – и я приземлен,

Скажи – и я снова в небе.


09.05.2016

Як добре

Як добре тим,

Хто вічно певен,

Таких думок не смокче

Втома,

Таким що крапка

Або кома,

Чи небо, чи глибоке

Дно –

То все одно,

То їм не муляє

Давно,

А я б до раю,

Та чи є він

У цьому світі –

Невідомо.


09.05.2016

Над землею.

Над землею.

Над хмарами.

Високо.

Там, де можна

Торкнутися

Янголів,

Чистий всесвіт народжував

Музику,

Джерело

Втаємничених

Символів.

І вона розмовляла

Із зорями,

Дарувала свою

Нерозгаданість,

Із людьми розмовляла,

Із хворими,

І хвороба звалась та –

Закоханість.


09.05.2016

Купаясь в нежных запахах сирени

Купаясь в нежных запахах сирени,

Смотрело небо взглядом голубым,

И рисовало солнце молча тени,

И не было ни мыслей, ни сомнений,

Колючих и ненужных ощущений,

И час сбегал опять неуловим.

 

08.05.2016


Питаю у дня

Питаю у дня –

Мовчить,

Питаю у ночі –

Так само,

І тиша клює

До нестями,

І чути, як серце

Тремтить.

І чути, як час

Цебенить,

І подиху видно

Примару,

І думки утворюють

Хмару,

А відповідь…

Відповідь спить.


08.05.2016

Володарі, не смійте йти у тінь

Володарі, не смійте йти у тінь

І назавжди у забутті згубитись,

Відчуйте гнів майбутніх поколінь,

Яким вже не судилось народитись.

Почуйте тих, хто не побачить світ,

Нові стежки не прокладе полями,

Хто по собі не лишить заповіт,

Яскравими не вибухне ролями.

Вони могли зробити те, що ми

Боялись уявити навіть в мріях,

Вони могли здолати тлін пітьми

У відчуттях, реальності, подіях.

Ви вбили їх жагою перемог

Потрібних тільки вашому багатству,

Вас не бентежив біль чужих тривог,

Для вас добро – синонім святотатству.

Так не для вас обійми сновидінь,

Ласкаві, заспокійливі та милі,

Володарі, не смійте йти у тінь!

Дивіться вічно, що ви наробили.


08.05.2016

Спосіб

Перейти, перебігти,

Переповзти –

Спосіб в кожного свій

Для життя.

І який з них обрати –

Вирішуєш ти,

Чи радіти, чи небо

Струснути виттям.

Чи палити мости,

Чи творити світи

Й наділяти чуттям.


07.05.2016

Люди прячутся за именами

Люди прячутся за именами,

За датами, за словами,

За поступками, за дверями,

Не принуждают их – сами!

Сами в клетки и за заборы,

За обиды моря, за горы,

На улыбки – губ сжатых шторы,

Будто в души их лезут воры.

Будто спрятанный будет вечен.

Или им поделиться нечем?


07.05.2016

Час ночи

Час ночи      

О вечном хлопочет

И прошлое спрятать спешит.

Окон гаснут блюдца

И тени сдаются,

И мир даже месяцем сыт.

 

Не мрачно,

Свежо и прозрачно,

И призрачна неба ладонь,

Что на автомате

Ласкает и гладит

Во сны отлучившихся сонь.


07.05.2016