Українське суспільство розділилося опісля того, як парламентський комітет з питань охорони здоров'я, заслухавши доповідь т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, визнав її роботу незадовільною та рекомендував звільнити. Чим же не догодила профільному комітету очільниця МОЗ? Розповідаємо

Уляна СупрунМинздрав Украины

«Супрун… у відставку!!!», «Я підтримую Уляну!»… Ні, мова не про президентські вибори – українське суспільство розділилося опісля того, як парламентський комітет з питань охорони здоров'я, заслухавши доповідь т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, визнав її роботу незадовільною та рекомендував звільнити. Тепер своє слово має сказати Верховна Рада у цілому, а за нею і Кабінет міністрів. Чим же не догодила профільному комітету парламенту Уляна Супрун і чи виправдані вимоги її звільнення? Спробуємо розібратися.

Вимирання, знищення і загалом суцільні провали

Згідно із повідомленням, розміщеним на сайті профільного комітету Верховної Ради, тимчасовий виконувач обов'язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун кілька днів тому, 3 квітня, виступила на засіданні комітету зі звітом уряду про перебіг і результати Програми діяльності Кабінету міністрів у 2017 році, що стосується охорони здоров’я.

Профільний комітет цей звіт заслухав і щодо нього ухвалив рішення про визнання роботи уряду в частині охорони здоров’я незадовільною.

Поряд з цим на засіданні було розглянуто проект постанови Верховної Ради про визнання роботи т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун незадовільною та звернення до Кабінету міністрів щодо звільнення її з обійманої посади (№ 5642). Цей документ члени комітету також погодили та внесли на розгляд Верховної Ради.

Однак, чому було ухвалено відповідне рішення, не зазначається. Про це стало відомо пізніше із допису голови парламентського комітету Ольги Богомолець у соцмережі. «Як причину вказано гостру суспільну напругу, яка виникла у зв'язку зі зривом програми державних закупівель ліків у 2016 році, що має ознаки службової недбалості», - повідомила вона.

Ольга БогомолецьОткрытый источник

При цьому Богомолець наголосила, що, на її думку, приводів для звільнення Супрун із посади набагато більше, і перерахувала їх:

1. Вимирання українців прискорилося: якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тис. більше ніж народжених, то вже у 2017 році — ця цифра збільшилася до 198 тис.
2. Близько 70 тис. медиків виїхали за два останні роки за кордон — ще 50 тис., у випадку продовження політики МОЗ в сфері охорони здоров’я, виїдуть протягом найближчих кількох років.
3. Колективний імунітет нації знищено: рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років.
4. Міжнародні закупівлі ліків зірвано: громадяни змушені були за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 млрд грн на ліки, кошти на які були виділені державою для медичного забезпечення лікарень.
5. Головні напрямки — лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань, що разом спричиняють 80% усіх смертей населення України — профінансовано лише на 27% та 30% відповідно.
6. Вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, затверджених підготовленим мною законом № 2002-VIII від 6 квітня 2016 року — зірвано.
7. Відповідно до затверджених видатків держбюджету на оплату праці медичних працівників, з обсягом яких погодився МОЗ України, українські медики отримують найнижчу зарплату в світі. До того ж Кабінет міністрів зрівняв зарплати лікаря, медсестри та санітарки, знищивши для них будь-які стимули для самовдосконалення та розвитку.
8. Рахунковою палатою викрито порушення МОЗ під час реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», на який Світовий банк виділив 215 млн дол. позики, в організації проведення централізованих державних закупівель із залученням спеціалізованих закупівельних міжнародних організацій, у використанні коштів, виділених на подолання епідемії туберкульозу в Україні та лікування її громадян за кордоном.
9. Державну програму боротьби з раком — провалено: дія попередньої закінчилася ще у 2016 році, а нової розроблено не було, від чого постраждали 1 млн онкохворих людей.
10. МОЗ підготовлено закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII, який порушує 10 статей Конституції України.

Доволі серйозне звинувачення, і Богомолець стверджує, що це лише неповна картина тієї катастрофи, до якої привело за два останні роки керівництво МОЗ. «Відставка — це найменше, що потрібно зробити в цій ситуації. Мають бути ще й кримінальні справи, розслідування та терміни ув'язнення за знищення системи охорони здоров’я України та її людського потенціалу», - резюмує вона.

Думку Богомолець підтримує більшість профільного комітету ВР, депутати від «Опозиційного блоку», які й ініціювали в січні минулого року згаданий проект постанови щодо звільнення Супрун, а також депутати від Радикальної партії Олега Ляшка.

Частина звинувачень не за адресою

Водночас у Міністерстві охорони здоров’я вважають, що рухаються у правильному напрямку. Напередодні перед засіданням уряду очільниця МОЗ Уляна Супрун заявила, що переконана у повній підтримці медичної реформи Кабінетом міністрів. «Я думаю, що наша команда вважає, що це найкраща реформа, що наша реформа йде у правильному напрямку. Я хочу подякувати сотням людей, які мені написали повідомлення підтримки: народні депутати, міністри, прем’єр-міністр мені навіть подзвонив. Я думаю, що це така річ (звільнення, - ред.), яка не буде розвиватися дуже швидко. Я залишаюся на посаді», - зазначила вона.

Володимир Гройсман і Уляна СупрунОткрытый источник

Справа в тому, що оголошені претензії до відомства загалом та Уляни Супрун зокрема досить неоднозначні.

За словами старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Бориса Крімера, звинувачувати МОЗ у зменшенні кількості населення щонайменше дивно, тому що демографічна ситуація погіршується давно і не тому, що в країні зростає смертність, а тому, що зменшується народжуваність, і, на жаль, це не в компетенції МОЗ. «Якщо розглядати коефіцієнт смертності на 1 000 населення, то за цими показниками значних змін за останні роки не відбулось. Цей показник становить приблизно 14,6-14,7», - зауважив він "BBC Україна".

Із тим, що спостерігається значний відтік робочої сили з України за кордон, не посперечаєшся: за даними Держстату, у 2015-2017 роках з країни виїхало 1,303 млн працівників. Однак виїжджають не лише медики, а представники усіх галузей. Це загальна тенденція. Як і у випадку із низькими заробітними платами по країні.

Говорячи про «знищення колективного імунітету», варто зауважити, що рівень вакцинації дітей в Україні падав впродовж останнього десятиліття через численні кампанії проти щеплень і недовіру до якості вакцин. Станом на 2016 рік було вакциновано лише 46% дітей при потребі в 95%. Однак за останній рік рівень вакцинації почав зростати - наприклад, кількість щеплених проти кору дітей у 2017 збільшилась удвічі порівняно з 2016 роком.

Міжнародні закупівлі ліків було зірвано – з цим не посперечаєшся. У МОЗ погоджуються, що процес укладання договорів проходить складно і довго. Однак зараз в Україну завозять ліки, закуплені за бюджети ще попередніх років, й економія при цьому становить 40%. Критика ж Рахункової палати щодо закупівлі ліків була врахована відомством.

Водночас казати, що зірвано вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу "гроші йдуть за пацієнтом", поки зарано, оскільки кампанія з вибору лікаря, яка запроваджує принцип "гроші йдуть за пацієнтом", почалась в Україні з 1 квітня. Гроші за нею до медзакладів мають піти лише з липня. Після того, як Національна служба здоров'я України підпише контракти з лікарнями.

Поряд з цим прихильники Уляни Супрун говорять і про позитивні зміни, які відбулися за ці два роки в українській медицині. «За останні 14 років, які пройшли від помаранчевої революції 2004 року, коли українці вийшли заради змін у країні, від захворювань серцево-судинної системи померло більше 6 мільйонів українців. Половину цих людей можна було врятувати за допомогою програм, які за останні півтора року розгорнула команда Уляни Супрун та уряд: запровадження програми “Доступні ліки”, а саме - відшкодування державою ліків для контролю тиску, якою вже скористалися 8 млн українців; будівництво центрів ангіографії для екстрених втручань при інфарктах; закупівлі ліків через міжнародні організації, які економлять до 40% бюджету України на закупівлю ліків і дають можливість врятувати більше життів; безкоштовні стенти для невідкладного стентування вперше в історії країни закуплено в повному обсягу для всіх пацієнтів, які їх потребують. Відсутність системних змін та простих програм закупівлі та лікування призвели до того, що за 14 років наша держава втратила мільйони життів. Всі були націлені підтримувати напівживу і відверто непрацюючу систему охорони здоров’я, яку Україна успадкувала від СРСР», - наголошує нардеп Світлана Заліщук, і під її словами підписуються десятки колег та урядовців.

Що далі?

Наразі важко прогнозувати, яким може бути рішення Верховної Ради щодо Уляни Супрун, оскільки в очільниці МОЗ доволі багато як прихильників, так і противників. Але з реакції урядовців зрозуміло, що Кабмін відставку очільниці МОЗ не підтримує. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман зацікавлений залишити Супрун в нинішньому статусі і не вносити її кандидатуру на затвердження повноцінним міністром і надалі.

https://ua.112.ua/golovni-novyni/za-i-proty-zvilnennia-t-v-o-ministra-okhorony-zdorovia-uliany-suprun-chomu-ukrainske-suspilstvo-znovu-rozdilylosia-440602.html

Міноборони

Тут нічого особливо не зміниться, принаймні у 2018-му році. Міністерство, як і раніше, повинне займатися підготовкою держави до оборони, воєнною та військово-технічною політикою, оборонним планування, дбати про розподіл ресурсів, свою кадрову політику, забезпечення ЗСУ тощо. Однак ми також у своїх статтях неодноразово розповідали, що міністр оборони буде цивільною особою (не військовою), і його заступники теж. Тепер це буде прописано в законі.

"Міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням президента України з числа цивільних осіб. Перший заступник міністра оборони України та заступники міністра оборони України призначаються з числа цивільних осіб", - йдеться у статті 15 цього документу.

Тому в прикінцевих положеннях сказали, що цей закон про нацбезпеку набирає чинності з наступного дня його опублікування, окрім статті 15 про призначення цивільного міністра оборони та його заступників, ці положення набирають чинності з 1 січня 2019 року. Тобто ще рік міністр оборони України буде військовослужбовцем, і очевидно, що це Степан Полторак.

Так само в законопроекті прописали, що ціла 16 стаття про перебудову ЗСУ та Генерального штабу набуває чинності з 1 січня 2021 року. Сьогодні Віктор Муженко є і головнокомандувачем ЗСУ, і начальником Генерального штабу ЗСУ. Ці посади мають бути розділені – окремо головнокомандувач і окремо буде начальник Генштабу.

Головнокомандувач стане найвищою військовою посадовою особою, підпорядкованою президенту і міністру оборони, на яку покладатиметься вся повнота повноважень щодо керівництва Збройними силами України. У його підпорядкуванні будуть: Генеральний штаб ЗСУ, Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, командування видів (окремих родів військ, сил), інші органи військового управління, що не належать до видів (окремих родів військ, сил) Збройних сил України. Детальніше про це йдеться у нашій статті "Армія майбутнього. Хто і як буде керувати Збройними силами?"

Офіс Реформ МОУ

От власне це і набере чинності аж з 2021 року.

Також цікаво, як буде діяти реальний Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Його очолюватиме Командувач об'єднаних сил (призначається/звільняється президентом), підпорядковується він головнокомандувачу. До його обов'язків входить "планування застосування й управління об'єднаними силами, відповідає за набуття спроможностей у сфері управління, зв'язку та обробки інформації, бере участь у реалізації політики застосування і розгортання сил, розробленні планів".

Замисел застосування об'єднаних сил в операціях затверджується президентом.

У МВС теж особливо нічого не змінилося, що би суперечило прямим законам, які стосуються правоохоронних органів. Єдине, на чому треба наголосити, це те, що у мирний час Національна гвардія виконує правоохоронні функції, а у воєнний час входить до складу сил оборони і підпорядковується головнокомандувачу ЗСУ.

112.ua

Демократично-цивільний контроль

Українці зможуть контролювати свої Збройні сили або інші силові структури через громадські організації, членами яких вони є, через депутатів представницьких органів влади, яких вони обирають, або ж через ЗМІ, формуючи суспільний запит на інформацію. Тобто демократичність контролю автоматично закладена у праві вибору тих, хто буде прямо здійснювати цей контроль – парламенту та президента.

Далі все просто. Контроль цивільний, бо його здійснюють цивільні (не військові) люди, які перебувають на посаді президента, в парламенті, РНБО, Кабміні та в органах місцевого самоврядування, а з 2019 року і міністр оборони. Ми написали велику статтю про демократичний контроль, де пояснювали, що це таке і як його впроваджують.

Хто уповноважений здійснювати контроль над оборонним сектором, так це президент, Верховна Рада, Кабмін, інші органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, суди і громадськість. Якщо зовсім коротко, то президент контролює увесь сектор безпеки та оборони через РНБО і секретаря Ради. Верховна Рада приймає закони і зокрема оборонний бюджет, тобто регулює видатки і їх використання. Також парламент може створювати тимчасові комісії для розслідування чи контролю питань, які мають суспільний інтерес. Контроль за дотриманням прав і свобод людини в оборонному секторі виконує уповноважений ВРУ з прав людини. Військового омбудсмена поки що не передбачається.

Кабмін забезпечує цей контроль у всіх силових відомствах. Повинен забезпечувати.

І трохи про ЗМІ. Спойлер: нічого для роботи медіа не зміниться. У законі від 2003 року "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” було вказано (УВАГА!), що ЗМІ "сприяють підвищенню престижу служби захисників Вітчизни, зміцненню довіри суспільства до Збройних сил України, інших складових частин Воєнної організації держави, правоохоронних органів". У новому законі такого немає, бо такі розпорядження можуть існувати для будь-якого державного органу, але не для журналістів!

Планування

Ще раз нагадаємо, що принципова зміна має відбутися у власне підходах до планування, враховуючи зміни у безпековому середовищі (всередині країни, на її кордонах та ситуацію з суміжними державами) та економічні і фінансові можливості держави. Довгострокове планування (на понад 5 років, у старому законі – на 12 років), згідно із законом, повинне бути у вигляді наступних документів:

Стратегії національної безпеки, Стратегії воєнної безпеки, Стратегії громадської безпеки та цивільного захисту (розроблюється МВС про виклики і загрози цивільному населенню та їхнє попередження), Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу (подає Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику) і Національної розвідувальної програми (відповідальний координаційний орган з питань розвідувальної діяльності).

112

***

Нещодавно міністр оборони США Джеймс Меттіс закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити закон про національну безпеку, “що забезпечить міцну правову основу для реформ у сфері оборони для підтримки безпечної і демократичної України”. Яке діло голові Пентагону до українського закону і термінів його прийняття? Відповідь напрошується сама – вони хочуть бачити, на що йдуть їхні гроші і як використовується те, що США передає Україні. Це можливо тільки з впровадженням демократичного цивільного і громадського контролю, а також внутрішнього контролю. Чи є гарантія, що закон зможе хоч трохи знизити рівень корупції в оборонному секторі? Немає. Це людський фактор, там все одно залишаються ті самі люди. Поки що.

Далі. Закон покликаний чітко розмежувати повноваження силових відомств і навіть повноваження кожного органу всередині цих відомств. Щоб уникнути дублювання функцій і незрозумілості, хто за що відповідає, хто кому підпорядковується. Це важливо.

Й останнє. Україна прагне стати членом НАТО, це один з пріоритетних національних інтересів, тобто прийняття стандартів Альянсу в підготовці, забезпеченні, командуванні. Закони відповідно треба теж адаптувати. І не стільки цінний закон "Про національну безпеку”, скільки розумно прописані безпекові стратегії та воєнні доктрини, ну і вчасне їх виконання.

Ірина Сампан

Закон про національну безпеку. Що він змінює і навіщо це Україні?

пресс-служба СНБО

Ірина Сампан

журналістка, 112.ua

12:3105.04.2018 

У Верховній Раді за основу принято президентський законопроект №8068 про національну безпеку. Цей документ визначає рух України у напрямку Євросоюзу та НАТО. Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. 112.ua проаналізував, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку

Війна на сході України та окупація частини її території, які почалися з 2014 року, змусили керівництво держави реформувати оборонний сектор. І без оновленої законодавчої бази це неможливо. Дуже логічно і цілком природно, що закон про національну безпеку, написаний під час реальної війни і за допомогою іноземних радників, буде відрізнятися від законів про ту ж безпеку та оборону країни на початку 2000-х (хоча і старі були просто переписані зі ще старіших законів 90-х). Новий закон "Про національну безпеку" Верховна Рада поки не прийняла, але ЗМІ вже оприлюднили повний текст документа. У його прикінцевих положеннях вказано, що після прийняття цього закону втрачають свою чинність три вже чинних: ЗУ "Про основи національної безпеки України" 2003 року, ЗУ "Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави" 2003 року і ЗУ "Про організацію оборонного планування" 2005 року.

Для того, щоб зрозуміти, навіщо приймати новий закон, якщо є аж три старих, ми порівняли ці документи. І тепер стає зрозумілим, що в новому документі життєво необхідного для розвитку армії та всього силового блоку, що викинули, а що додали, і для постійних читачів улюблене – де тут зрада (якщо хтось знайде), а де перемога (якщо хтось знайде). Крім того, ми намалювали для вас цей закон у картинках, щоб краще запам'ятався.

Що принципово нового в ЗУ "Про національну безпеку"?

Текст, окрім усього іншого, передбачає розвиток держави навіть в умовах воєнного конфлікту, а в деяких положеннях і дії в умовах воєнного стану. Автори (документ буде подано президентом) намагалися прописати, хто кому буде підпорядковуватися, хто за що відповідатиме і хто буде нести відповідальність.

Наступна дивина для України і її оборонного бюджету – це планування на основі спроможностей. Максимально ефективне використання наявних коштів і розумна ієрархія пріоритетів: "на що ми сьогодні витрачаємо кошти – на що в наступному періоді – скільки залишилося – як ми можемо правильно використати залишок". Так думають і планують у НАТО, і цьому Україну вчать іноземні радники. "Коли ви йдете до магазину зі своєю дитиною і вона хоче три пальта за один раз - червоне, зелене і синє. І червоне пальто - найтепліше. Але дитина хоче зелене, а у вас є гроші тільки на одне пальто. Ми це називаємо обмежені ресурси… Ви не зможете купити всі пальта одночасно, але ви можете купити найкраще – червоне. Необхідно навчитися "вичавлювати сік з лимону", використовувати ресурси за призначенням", - якось сказав мені в інтерв’ю старший оборонний радник Стівен Сільверстайн (США).

Ну й одне з найважливіших положень нового закону – це визначений річний обсяг видатків на фінансування сектору безпеки та оборони. Він має становити не менше 5% запланованого обсягу ВВП, з яких не менше 3% повинні йти виключно на сили оборони. Розмір видатків на оборонно-промисловий комплекс має бути не менше 0,5%.

Як у Міноборони розпланували свій бюджет на 2018 рік та на що підуть кошти, можна почитати у нашому матеріалі.

Національні інтереси скоротили оптимізували

Порівнюючи новий документ із ЗУ “Про основи національної безпеки України” 2003 року, видно, що нині зменшили перелік національних інтересів. Наприклад, у старій версії був пункт “розвиток духовності, моральних засад, інтелектуального потенціалу Українського народу, зміцнення фізичного здоров'я нації, створення умов для розширеного відтворення населення, збереження та зміцнення інституту сім'ї”. Або одним з пріоритетних національних інтересів в Україні було “гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської, інших мов національних меншин України” (це до питання утиску чиїхось мов).

Ці поняття для кожного українця настільки суб'єктивні, що в новому законі вирішили об’єднати у три глобальні сфери національних інтересів:

-        державний суверенітет і територіальна цілісність;

-        розвиток економіки, громадянського суспільства та зростання рівня та якості життя населення;

-        інтеграція в ЄС та членство в НАТО (правильніше сказати, рух у цьому напрямку).

112

Сили безпеки й оборони. Що це і хто сюди входить?

Міноборони, ЗСУ, МВС, Нацгвардія, Нацполіція, Держприкордонслужба, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, СБУ, Управління держохорони, Держслужба спецзв'язку та захисту інформації, Державна спеціальна служба транспорту, Апарат РНБО, розвідувальні органи, центральний орган виконавчої влади щодо військово-промислової політики, інші органи.

112

Найкрутіша, звісно, посада президента, бо він верховний головнокомандувач, керує усіма силами безпеки й оборони: оголошує війну та вводить воєнний стан/надзвичайний стан, приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію, видає накази, директиви з питань оборони, очолює Раду національної безпеки та оборони, призначає та звільняє секретаря РНБО та його заступників, призначає/звільняє вище командування ЗСУ (за рекомендаціями головнокомандувача) та багато інших буденних справ.

У вересні минулого року Петро Порошенко ввів у дію рішення РНБО про "Про Ставку верховного головнокомандувача". СВГ - це надзвичайний орган вищого військового управління, або місце, звідки верховний головнокомандувач керує країною під час війни. СВГ була створена у 1941 році під час Другої світової, її майже відразу очолив Сталін, туди увійшли відомі полководці та воєначальники. Не плутати з Генеральним чи Оперативним штабом, це інше. Але оскільки указ Петра Порошенка "для службового користування" та "цілком таємно", дізнатися про Ставку можна небагато.

Пропозицію про утворення Ставки верховного головнокомандувача подає РНБО і пропонує її персональний склад, а президент затверджує.