Осінь... Точніше вже кінець осені... Це моя улюблена пора і мені просто совість не дозволить написати про неї декілька слів. Мені цього року випало рівно 45 днів осені перебувати в криму. Відверто скажу, кримська осінь мені не подобається, вона якась не справжня чи що...Кримська осінь зовсім не така як Волинська, абсолютно не така! За всі 45 днів що я був, було лише ну може 7-9 дощових днів, а туманних днів взагалі лише 2 було, тобто вечорів. Але це все так, просто претензії в яких не враховано географічне розташування і відповідні кліматичні умови))) Насправді Кримська осінь теж дуже гарна і має свої чудові особливості! Жаль лише що моря так і не побачив((( Одне я зрозумів точно, що коли буде наступний місяць листопад, я в цю пору хочу бути  вдома! Тому що лише вдома я відчуваю справжню осінь - саме таку, як я її уявляю. Волинська Осінь!

Ладно, напевно на цьому поки що кінець, сподіваюсь наступний "Блог провінційного Растамана" вийде не з таким великим інтервалом!

 Я Волинянин, я люблю свою країну і мову! Але я дуже не люблю коли мене називають бандерівцем! Я не вважаю його героєм України! 

Але так вже склалося, що якщо з заходу і розмовляєш своєю рідною державною мовою, то відразу бандерівець. Я навчився не ділити людей на москалів і хохлів. Російськомовне населення, Україну люблять не менше ніж україномовне! І так само є серед них багато людей, які ображаються коли на них кажуть "кацап" чи "москаль", бо вони Українці! Я завжди спілкуюсь українською і всі завжди  мене розуміють, в будь-якій тотці України. Про те, навіть коли жартома мене називають бандерою, мені стає не по собі через цей штамп! Мені прикро бачити як громадяни моєї країни сваряться через мову, хоча всі один одного чудово розуміють! А ще, мені прикро коли людям дорікають за те, що вони говорять не тією мовою! На заході за російську, на сході за українську! 

В перше в житті я спав в туристичній палатці, відчуття класні! З вигляду маленька палатка, в середині виявилася досить просторою, нас спало троє і тісно не було, ну правда та палатка і була розрахована на трьох людей. Я навіть захотів собі купити таку, прикольна річ! Правда потім мене мене переселили в шалаш накритий якоюсь не зрозумілою плівкою, в результаті в день там було немов в сауні.

Дуже дивно було спостерігати за віруючими. Мені, як людині далекої від релігії тим паче від євангелістів (а це були саме вони), були досить дикі їхні "порядки". Наприклад їхня молодь не хвалиться тим хто більше випив або в кого було більше сексуальних партнерів, вони хваляться тим хто більше разів прочитав біблію і потім ще й перевіряють один одного на знання віршів з біблії. Вони зовсім не слухають музики, тобто вони слухають але виключно свою, християнську. І навіть Джаз для них це музика диявола, не рахуючи вже рок чи реп. А психологів вони називають слабкими людьми. А ще, якби всі Українці стали євангелістами, ми б перегнали Китай за чисельністю населення! Майже в всіх з ким я спілкувався, в сім'ї є по 8 - 12 рідних братів і сестер! Бідні їхні жінки, вони там ніби конвеєр для виготовлення дітей. 

Найбільше не сподобалося те, що вони нагло намагаються привести в свою віру всіх людей які  були в таборі. Я там пробув всього 3 дні з 10. Загалом, ну їх нафіг! Жаль лише що подібні табори не організовує держава або якісь громадські організації, чи православна церква... Табір реально класний, аби не релігія!  

Ще забув до писати. Дівчата в них страшні і якісь  стрьомні, одна тьола кінчила 9 клас а виглядає на всі 18, я так і не дізнавася скільки їй років. Я втік звіти на третій день, хоча мав бути 10. 150 грн правда трохи шкода...

Я буду вічно молодим і вічно п'яним, вічний дим тліючуї маріхуани, вічний син вічно молодої мами!

Теперішній мій стан, пісець який  галімий. Надворі реально класно, тепло, дерева квітнуть, ну взагалі афігенно! А я вдома сиджу, вийти десь погуляти тупо нема з ким, я вже десь з листопада нікуди не  виходив гулятти, в вечері... Так вийшло що реально в мене лише 1 друг, хоча вже сумніваюся шо його можна так назвати. На всі мої пропозиції десь піти погуляти, він знаходить сотню відмовок і причин щоб не йти, а на  другий день розказує як він вчора зависав там і там... Це реально харить! Він живе собі на повну, а я в дома світу не бачу. Саме стрьомно те, шо крім нього в мене більше нікого немає...  Я вже казав йому за цю фігню, знову знаходив якісь безглузді відмовки... 

Відчуваю як життя проходить повз. Як буди не знаю, друзів крім нього в мене взагалі немає, я маю на увазі реальних..

"В" категорія!