Нагодуйте поета.
- 16.06.11, 14:09
Мабуть все-таки потраплю
Чи до пекла, чи до раю,
Бо від голоду і спраги
Цілий вечір я вмираю.
Не подумайте недобре
Я не жлоб і не лінивий
Як самотній на вечері,
То від того нещасливий.
То ж благаю, мої музи
Щоб мене ви пожаліли,
Й на вечерю із свічками,
В себе вдома, запросили.
Це надасть мені натхнення
Вам віддам свою хвалу я,
І за щиру добру справу
Вас шалено розцілую.
Чоловік прийшов додому.
Гнівно гримнув: - Серед ночі
Гості тут в мою відсутність,
Що до ласощів...
15